|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
8. Державоподібні утворення як суб'єкти міжнародного права.
|
Історії міжнародних відносин відомі деякі територіальний-територіальні-політико-територіальні утворення зі спеціальним міжнародно-правовим статусом, що визначався в міжнародному договорі. Оскільки такі договори надавали певні права й обов'язки цим утворенням, останні обґрунтовано вважаються суб'єктами міжнародного права. Суть їхньої міжнародної правосуб'єктності полягає в тім, що вони мають можливість самостійно здійснювати надані їм юридичні права й нести міжнародні обов'язки. До цієї категорії суб'єктів міжнародного права ставляться «вільні міста», Західний Берлін і Ватикан
«Вільні міста» у минулому мали спеціальний міжнародно-правовий статус, що визначався відповідним договором. Одним з таких договорів був Віденський трактат 1815 р., що закріпив за Краковом статус «вільного, незалежного й зовсім нейтралізованого» міста. Краків мав цей статус до 1846 р. По Версальському мирному договорі 1919 р. Данциг (Гданьск) одержав особливий статус «вільної держави». Даний статус Данцига проіснував до 1939 р. Створення «Вільної території Трієст» було передбачено за Мирним договором з Італією 1947 р. Фактично ж вона не була утворена, а її частини ввійшли до складу Італії і Югославії
В 1971 р. була укладена Чотирибічна угода по Західному Берліну між Великобританією, СРСР, США й Францією, що визначило статус цього утворення, що перебувало в центрі ГДР. У даній угоді було зафіксовано, що Західний Берлін не є ні частиною ФРН, ні частиною ГДР, а є самостійний суб'єкт міжнародного права. При цьому Західний Берлін перебував під окупаційним режимом трьох західних держав. І правовий-правові-нормативно-правові акти палати депутатів Західного'Берліна (законодавчого органа) і сенату на чолі із правлячим бургомістром (виконавчого органа) не повинні були суперечити актам окупаційної влади. Пізніше Чотирибічна угода 1971 р. було доповнено рядом угод між ГДР, сенатом Західного Берліна й ФРН по конкретних питаннях. В 1991 р. у зв'язку з об'єднанням Німеччини дія Чотирибічної угоди 1971 р. було припинено
Ватикан - єдине государственноподобное утворення, що існує нині на міжнародній арені. Незважаючи на те, що Ватикан має всі атрибути суверенної держави (власна територія, населення, система органів влади), у міжнародних відносинах він правомірно вважається вторинним суб'єктом міжнародного права. Пояснюється це тим, що в цьому столітті Ватикан конституювався як суб'єкт міжнародного права в силу міжнародної угоди, укладеного між Святейшим престолом (так Ватикан офіційно йменується в міжнародних актах) і Італійською монархією в 1929 р. (Латеранские угоди). В 1984 р. між Ватиканом і Італійською Республікою була укладена нова угода про статус Святейшего престолу, що підтвердило принципові положення Латеранских угод 1929 р. Угода 1984 р. діє по сьогодення час
Ватикан як суб'єкт міжнародного права підтримує активні зовнішні зв'язки з багатьма державами миру й особливо з тими, де великий вплив католицької церкви. Святейший престол має статус спостерігача в ООН, МАРНОТРАТ, ЮНЕСКО й інших міжнародних організаціях; є членом Всесвітнього поштового союзу, Міжнародного агентства по атомній енергії (МАГАТЕ), Міжнародного союзу електрозв'язку й ін.; бере участь у роботі багатьох міжнародних конференцій; містить двосторонні й багатосторонні договори, тим самим реалізуючи свою міжнародну правосуб'єктність
У літературі можна зустріти твердження, що государствен-ноподобным утворенням є й Мальтійський орден, створений у період хрестових походів як військова й медична організація.
Орден управляв Родосом (острів в Егейському морі) з 1309 по 1522 р., а в 1530 р. був переданий Мальті за договором з Карлом V як володіння Сицилійського королівства. Даний статус Орден втратив в 1798 р. В 1834 р. Мальтійський орден був трансформований у філантропічну організацію з місцезнаходженням у Римі. Він не має ні своєї території, ні населення, тому навряд чи можна визнавати за ним міжнародну правосуб'єктність у якості государственноподобного утворення, незважаючи на те, що він підтримує дипломатичні відносини більш ніж з 40 державами
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "8. Державоподібні утворення як суб'єкти міжнародного права." |
- 5. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права
державоподібні утворення (раніше - це так звані вільні міста Венеція, Гамбург, Данциг та ін.; у даний час - Ватикан, Монако, Сан-Маріно та ін.). Похідні суб'єкти міжнародного права створюються первинними. Тому обсяг їхньої міжнародної правоздатності (обсяг прав і повноважень) залежить від наміру і бажання їхніх створювачів - держав-фундаторів, що наділяють їх правом виступати в міждержавних
- 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
державоподібні суб'єкти (квазідержави). Основною особливістю таких суб'єктів є те, що вони не тотожні державам (хоча і мають майже всі ознаки такого утворення, перебуваючи як би міні-державами), не мають державний суверенітет, але виступають у якості самостійних, хоча й в обмеженім ступені, учасників міжнародно-правових відносин. Такий спеціальний міжнародно-правовий статус дер-жавоподібних
- Поняття екологічного права України
утворення забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів, нормативи використання атмосферного повітря для виробничих потреб. Ряд наукомістких проблем вченим та практикам довелося вирішувати при підготовці законопроектів про охорону та раціональне використання рослинного і тваринного світу. Найважливіші з них -
- Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань; Антимонопольний комітет України; Державна податкова адміністрація; Державна митна служба; п Державний комітет з питань регуляторної політики та підприєм-$ ництва; -с Національна комісія регулювання електроенергетики; > (Державна комісія з цінних паперів та
- Тема 20. Адміністративно-правове забезпечення управління юстицією
утворення в системі органів Міністерства юстиції України служби громадянства та реєстрації фізичних осіб", Положення про Головне управління юстиції Мінюсту України в АРК, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції, Положення про районний, міський, районний в містах відділ державної виконавчої служби та ін. (див. рекомендовану літературу). Система органів юстиції визначена
- II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
утворення, реорганізації та ліквідації міністерств, інших ЦОВВ, призначення на посади та звільнення з посад керівників цих органів, а також скасування актів уряду. Для забезпечення більш конструктивної участі Кабінету Міністрів у сприянні здійсненню окремих повноважень Президента України доцільно, зокрема, надати Прем'єр-міністрові право на подання Президентові пропозицій не тільки щодо
- V. ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ
міжнародного досвіду мають бути залучені на договірній основі провідні фахівці державного та приватного секторів економіки, наукові і науково-педагогічні кадри. Слід забезпечити підвищення кваліфікації цієї категорії фахівців з актуальних проблем державного управління та адміністративної реформи. В системі підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців слід
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
утворення, реорганізації та ліквідації міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, призначення на посади та звільнення з посад керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади. Це має бути належним чином враховано в правовій регламентації взаємодії апарату Кабінета Міністрів з Адміністрацією Президента. При цьому посадові особи Адміністрації Президента не повинні мати
- 1. Поняття та визначення міжнародного права.
утворення (раніше - Данциг, Західний Берлін, нині - Ватикан). Варто підкреслити, що рижика міжнародною правосуб'єктністю володіють індивіди й неурядові організації (Гринпис, Міжнародна амністія, Асоціація міжнародного права й ін.). Головними ж акторами міжнародної системи є суверенні держави, на підставі волевиявлення яких утворяться вторинні або похідні суб'єкти міжнародного права - міжурядові
- 5. Поняття й види суб'єктів міжнародного права
утворення (раніше - це так звані вільні міста Венеція, Гамбург, Данциг і ін.). У цей час лише Ватикан може бути віднесений до государственноподобным утворень Що стосується чотирьох названих видів суб'єктів міжнародного права, те їхня правосуб'єктність є загальновизнаною. Разом з тим серед юристів ведуться дискусії про міжнародну правосуб'єктність індивідів (фізичних осіб) і міжнародних неурядових
|