Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 1. Вид-во Думка, Москва; 550 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

Розділ десятий

рухають, мабуть, принаймні дві здібності - 10 прагнення і розум, якщо визнати уяву свого роду мисленням: адже люди часто всупереч знанню погодяться зі своїми уявленнями, а в інших живих істот пет ні мислення, ні здатності міркування, а є одне лише уява. Таким чином, і те й інше - розум і прагнення - спонукає до про-страпственпому руху, а саме розум, який розмірковує про мету, тобто спрямований па діяльність; від споглядає розуму він відрізняється своєю паправленно-15 стиокцелі. Будь-яке прагнення також має мету. Ато, до чого мається прагнення, є початок для розуму, спрямованого на діяльність: останнє 1 і є [рушійне] початок дії. Таким чином, потрібно вважати правильним погляд, що рухають ці дві здібності - прагнення і роздум, спрямоване на

діяльність. А саме: рухає предмет прагнення, і через нього рухає роздум, так як предмет прагнення є початок для нього. Але й уяву, 20 коли приводить в рух, що не рухає без прагнення.

Отже, рушійне одне - предмет прагнення. Адже якби рухали дві способпості - розум і прагнення, - то вони рухали б у силу якогось загального їм властивості (eidos). Розум же, совсршешю вочевидь, не рухає без прагнення (адже воля є прагнення, і, коли рух відбувається згідно роздумів, воно відбувається і згідно волі). Тим часом прагнення рухає іноді всупереч роздумів: адже бажання 23 є якогось роду прагнення. Розум завжди правильний, прагнення ж і уява то правильні, то неправильні. Тому приводить в рух завжди предмет прагнення, але він є або [дійсне] благо, або благо позірна, і притому ие всяке, а підмет здійсненню; благо же, підмет здійсненню, таке, що з ним все може бути й інакше 2.

Отже, очевидно, що рухає та здатність душі, зо яка називається прагненням. Для тих же, хто розрізняє частини душі, оскільки вони розрізняють і поділу-4ззь ляють її у відповідності зі здібностями, цих здібностей дуже багато: рослинна, здатність відчуття, розумова, воля, нарешті, здатність прагнення; всі вони більшою мірою відрізняються один від друга, ніж здатність бажання від здатності пристрастей.

А так як бувають протилежні один одному 5 прагнення, а це трапляється, коли розум протистоїть бажанням, відбувається ж це у тих, хто має почуття часу (адже розум велить утримуватися зважаючи майбутнього, бажання ж спонукають до здійсненню негайно ж, бо задоволення, одержуване відразу ж, здається і безумовним задоволенням, і безумовним благом від того, що пе беруть до уваги майбутнє), то ю ио увазі рушійне єдино - це здатність прагнення як така (перший же з усього рушійного - предмет прагнення : адже він-то і рухає, будучи пеподвіжпим, в силу того, що його мислять або уявляють), ио числа ж рушійних багато.

Рух включає в себе трояку: по-перше, рушійне, по-друге, те, чим воно приводить в рух, і, по-третє, рухоме; рушійне в свою чергу двояко: або воно нерухомо , пли і рухає і рухоме; ^

нерухоме ж рушійне - це підмет здійсненню благо; те, що і рухає і рухоме, - здатність прагнення (адже прагне рухається, оскільки воно прагне, і прагнення як діяльність є деякого роду рух), а те, що рухоме, - жива істота. Орган же, яким прагнення рухає, - це вже щось тілесне; тому для дослі-20 нання його необхідно розглядати дії, загальні тілу і душі. Тепер же лише коротко вкажемо, що рушійне за допомогою органу є те, у чого початок збігається з кінцем, як у сочлененіі3. Адже в зчленуванні мається опукле і порожнисте, ОДПО з них - кінець, інше - початок; тому одіто спочиває, інше рухається; за своєю вираженою у визначенні сутності 25 вони різні, просторово ж - невіддільні один від одного. Все рухається через поштовх чи тяжінням; тому необхідно, щоб, як у колі, щось залишалося в спокої і щоб звідси починався рух.

Взагалі ж, як сказано, оскільки тварина має здатність прагнення, остільки воно призводить саме себе в рух. Без уяви, проте, воно не може бути здатне до прагнення. Усяке ж уява пов'язано або з розумом, або з чуттєвим зо сприйняттям. Останньому причетні н інші живі істоти.

Розділ одинадцятий

Слід також розглянути, що служить рушійним 434а [початком] у нижчих тварин, яким властиве тільки одне почуття - дотик. Чи можливо, щоб у них було уява і бажання, чи ні? Очевидно, їм властиво випробовувати незадоволення і задоволення. А якщо так, то необхідно є у них і бажання. Але яким чином у них може бути уява? Чи не таким чином, що так само як їх 5 руху невизначені, так і уяву у них є, але в невизначеному вигляді?

Отже, уява, пов'язане з чуттєвим сприйняттям, властиво, як було сказапо, іншим тваринам; уяву ж, пов'язане з міркуванням, є у тих, хто наділений розумом. Адже це вже справа розуму - чинити так чи сяк. А застосовувати потрібно одне виморював: адже досягають більшого блага. Так що з багатьох уявлень можпо скласти одне.

Llo тієї ж причини, по-вндімому, нижчі тварини М не можуть складати думки, тому що опи не здатні до умовиводу, між тим думка спирається на умовивід. Тому прагнення позбавлене здатності міркувати. Іноді ж прагнення бере верх і приводить в рух волю. А підчас воля, на зразок небесної сфери \ бере гору над прагненням. Інший раз - при нестриманості - одне прагнення бере гору над іншим прагненням. За природою ж вища завжди більш здатне властвоватьі приводити в рух. Таким чином, є вже три види двіженія2, is

Що ж до пізнавальної здатності, то вона не приводиться в рух, а перебуває в спокої. Так як судження і роздуми (logos) спрямовані почасти на загальне, почасти на одиничне (у першому випадку розуміють, що людина з такими-властивостями повинен робити те-то, у другому ж випадку - що ось це тепер таке і що я такий) , то рухає думку, спрямоване па одиничне, а ие на загальне, або ж рухають обидва МПЕН, по одно більшою мірою перебуває 2о в спокої, інше ж немає.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ "
  1. Глава перша
    1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
  2. Введення
    Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
  3. Передмова
    Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
  4. Від видавництва
    Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
  5. Книга десята (I)
    Книга десята
  6. ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
    ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
  7. Глава перша
    Мова йде про суть буття, або формі (СР 1041 а 6 - b 33). - 252. Як першооснова сущого у вченні Апакснмандра. - 253. Число тут міра, але не перша міра. - 253. У тому сенсі, що для кожної області існує своя особлива міра. - 254. Мова, очевидно, йде про чверті і третини тону, які розрізняв учень Аристотеля Арістокссп. - 254. Між вимірюваним і заходом. - 255.
  8. Глава перша
    1 Але не навпаки (див., наприклад, перший з розглянутих значень терміну начало). -145. Глава друга 1 Ця глава майже дословпо збігається з 3-й гол. кн. II «Фізики» (194 b 23 - 195 b 21). - 140. 2 Хороше самопочуття - мета, а заняття працею - початок руху. -146. 3 У більш широкому значенні, ніж матеріальний субстрат. -147. Глава третя 1 Наприклад, піфагорійці,
  9. 1.4. Третій період. Між діалектикою і матеріалізмом
    Цей завершальний період філософем) го творчості належить в основному Енгельсу. Підкреслюючи «в основному» тому, що в роботі над «Анти-Дюрінгом» взяв деяку участь і Маркс: не тільки в справі спільного обговорення з Енгельсом цього твору, а й у тому, що десята глава другого відділу його написана особисто Марксом. Період цей знаменний тим, що діалектика «Капіталу» отримала тут
  10. Зміст
    ГЛАВА І. ПРОКУРАТУРА В Системі державности ОРГАНІВ УКРАЇНИ ... ... 6 § 1. Роль и місце прокуратури в державному механізмі ... 6? § 2. Історія розвитку и становлення функцій прокуратури ... 21 Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918) ... 25 Діректорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921)
  11. 86. Стадії законодавчого процесу у Федеральному зборах Російської Федерації
    Відповідно до Конституції Російської Федерації (ст. 76) з предметів ведення Російської Федерації приймаються федеральні конституційні закони та федеральні закони, які не можуть суперечити федеральним конституційним законам. Перша стадія законодавчого процесу - законодавча ініціатива - зводиться до внесення на розгляд Державної думи законопроекту. Друга
  12. Глава 4.
    Глава
  13. ГЛАВА 2
    ГЛАВА
  14. Глава 9.
    Глава
© 2014-2020  ibib.ltd.ua