| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Розділ десятий |
||
|
рухають, мабуть, принаймні дві здібності - 10 прагнення і розум, якщо визнати уяву свого роду мисленням: адже люди часто всупереч знанню погодяться зі своїми уявленнями, а в інших живих істот пет ні мислення, ні здатності міркування, а є одне лише уява. Таким чином, і те й інше - розум і прагнення - спонукає до про-страпственпому руху, а саме розум, який розмірковує про мету, тобто спрямований па діяльність; від споглядає розуму він відрізняється своєю паправленно-15 стиокцелі. Будь-яке прагнення також має мету. Ато, до чого мається прагнення, є початок для розуму, спрямованого на діяльність: останнє 1 і є [рушійне] початок дії. Таким чином, потрібно вважати правильним погляд, що рухають ці дві здібності - прагнення і роздум, спрямоване на діяльність. А саме: рухає предмет прагнення, і через нього рухає роздум, так як предмет прагнення є початок для нього. Але й уяву, 20 коли приводить в рух, що не рухає без прагнення. Отже, рушійне одне - предмет прагнення. Адже якби рухали дві способпості - розум і прагнення, - то вони рухали б у силу якогось загального їм властивості (eidos). Розум же, совсршешю вочевидь, не рухає без прагнення (адже воля є прагнення, і, коли рух відбувається згідно роздумів, воно відбувається і згідно волі). Тим часом прагнення рухає іноді всупереч роздумів: адже бажання 23 є якогось роду прагнення. Розум завжди правильний, прагнення ж і уява то правильні, то неправильні. Тому приводить в рух завжди предмет прагнення, але він є або [дійсне] благо, або благо позірна, і притому ие всяке, а підмет здійсненню; благо же, підмет здійсненню, таке, що з ним все може бути й інакше 2. Отже, очевидно, що рухає та здатність душі, зо яка називається прагненням. Для тих же, хто розрізняє частини душі, оскільки вони розрізняють і поділу-4ззь ляють її у відповідності зі здібностями, цих здібностей дуже багато: рослинна, здатність відчуття, розумова, воля, нарешті, здатність прагнення; всі вони більшою мірою відрізняються один від друга, ніж здатність бажання від здатності пристрастей. Рух включає в себе трояку: по-перше, рушійне, по-друге, те, чим воно приводить в рух, і, по-третє, рухоме; рушійне в свою чергу двояко: або воно нерухомо , пли і рухає і рухоме; ^ нерухоме ж рушійне - це підмет здійсненню благо; те, що і рухає і рухоме, - здатність прагнення (адже прагне рухається, оскільки воно прагне, і прагнення як діяльність є деякого роду рух), а те, що рухоме, - жива істота. Орган же, яким прагнення рухає, - це вже щось тілесне; тому для дослі-20 нання його необхідно розглядати дії, загальні тілу і душі. Тепер же лише коротко вкажемо, що рушійне за допомогою органу є те, у чого початок збігається з кінцем, як у сочлененіі3. Адже в зчленуванні мається опукле і порожнисте, ОДПО з них - кінець, інше - початок; тому одіто спочиває, інше рухається; за своєю вираженою у визначенні сутності 25 вони різні, просторово ж - невіддільні один від одного. Все рухається через поштовх чи тяжінням; тому необхідно, щоб, як у колі, щось залишалося в спокої і щоб звідси починався рух. Взагалі ж, як сказано, оскільки тварина має здатність прагнення, остільки воно призводить саме себе в рух. Без уяви, проте, воно не може бути здатне до прагнення. Усяке ж уява пов'язано або з розумом, або з чуттєвим зо сприйняттям. Останньому причетні н інші живі істоти. Розділ одинадцятий Слід також розглянути, що служить рушійним 434а [початком] у нижчих тварин, яким властиве тільки одне почуття - дотик. Чи можливо, щоб у них було уява і бажання, чи ні? Очевидно, їм властиво випробовувати незадоволення і задоволення. А якщо так, то необхідно є у них і бажання. Але яким чином у них може бути уява? Чи не таким чином, що так само як їх 5 руху невизначені, так і уяву у них є, але в невизначеному вигляді? Отже, уява, пов'язане з чуттєвим сприйняттям, властиво, як було сказапо, іншим тваринам; уяву ж, пов'язане з міркуванням, є у тих, хто наділений розумом. Адже це вже справа розуму - чинити так чи сяк. А застосовувати потрібно одне виморював: адже досягають більшого блага. Так що з багатьох уявлень можпо скласти одне. Llo тієї ж причини, по-вндімому, нижчі тварини М не можуть складати думки, тому що опи не здатні до умовиводу, між тим думка спирається на умовивід. Тому прагнення позбавлене здатності міркувати. Іноді ж прагнення бере верх і приводить в рух волю. А підчас воля, на зразок небесної сфери \ бере гору над прагненням. Інший раз - при нестриманості - одне прагнення бере гору над іншим прагненням. За природою ж вища завжди більш здатне властвоватьі приводити в рух. Таким чином, є вже три види двіженія2, is Що ж до пізнавальної здатності, то вона не приводиться в рух, а перебуває в спокої. Так як судження і роздуми (logos) спрямовані почасти на загальне, почасти на одиничне (у першому випадку розуміють, що людина з такими-властивостями повинен робити те-то, у другому ж випадку - що ось це тепер таке і що я такий) , то рухає думку, спрямоване па одиничне, а ие на загальне, або ж рухають обидва МПЕН, по одно більшою мірою перебуває 2о в спокої, інше ж немає.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ " |
||
|
||