Головна
ГоловнаПолітологіяЗагальні питання політології → 
« Попередня Наступна »
В. А. Ацюковскій, Б. Л. Єрмілов. Короткий політологічний тлумачний словник, 2009 - перейти до змісту підручника

Діалектика

- вчення про найбільш загальні закономірності становлення, розвитку сутностей, вчення про відносність нескінченно поглиблюється і розширюється людського знання . Незадоволеність досягнутим - її стихія, активність - її суть. "Для діалектичної філософії немає нічого раз назавжди встановленого, безумовного, святого. На всьому і в усьому бачить вона друк неминучого падіння, і ніщо не може встояти перед нею, крім неперервного процесу виникнення і знищення, нескінченного сходження від нижчого до вищого. Вона сама є лише простим відображенням цього процесу в мислячому мозку "(Енгельс Ф. М.І Е., 21, 276). Свідоме застосування діалектики дає можливість правильно користуватися поняттями, враховувати взаємозв'язок явищ, їх суперечливість, мінливість, можливість переходу протилежностей один в одного. Тільки діалектико-матеріалістичний підхід до аналізу явищ природи, суспільного життя і свідомості дозволяє розкрити їх дійсні зако-
номерних і рушійні сили розвитку, науково передбачати прийдешнє і знаходити реальні способи його творення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Діалектика "
  1. 2. Методологія юридичної науки. Основні методи ТГП.
    Діалектико-матеріалістичний метод поширюється на всі без винятку конкретні науки і на всі етапи або стадії процесу пізнання; б) Загальні методи. Серед них - методи порівняння, аналізу та синтезу, абстрагування, системного і структурного підходів, методи підведення менш загального поняття по більш загальні, сходження від абстрактного до конкретного та інші; в) Спеціальні методи -
  2. ВСТУП
    діалектики про взаємозв'язок і взаємозумовленості предметів, фактів і явищ матеріального світу, певним чином пов'язано з навколишнім середовищем, відображається в ній. Криміналістика виділяє на дослідження такі об'єкти, які складають зміст механізму злочину, є його елементами, а з усіх відображають об'єктів - лише ті, які відобразили сліди дії цього механізму.
  3. ВСТУП
    діалектики, 2) з необхідністю правильного поєднання пізнавальних, правових та оціночних категорій у правотворчій і правозастосовчій діяльності держави; 3) з тим, що реалізація принципів кримінального права має вирішальне значення в підвищенні ефективності кримінально-правової боротьби із злочинністю і залежить від визначення підстави кримінальної відповідальності і ступеня суспільної
  4. § з. Суб'єктивна сторона злочину - найважливіший структурний елемент суспільної небезпеки злочинного діяння
    діалектики, як сутність і явище, які є в певному відношенні однопорядкові з категоріями змісту і форми. 1 У зв'язку з цим слід визнати неспроможною точку зору, згідно з якою вина виноситься за межі суспільної небезпечно сти злочинного діяння. Так, наприклад, Т. В. Церетелли пише, що «суспільна небезпека не включає в себе вини, а ці два поня тия стоять
  5. § В, О методологічних функціях понять злочину і складу злочину
    діалектики загального та особливого, не можна визнати правомірним підрозділ поняття про одне й те ж явище на загальне та спеціальне, або конкретне. Не цілком правильним було було говорити, наприклад, про поняття «дерево» як загальному понятті і понятті «береза» як спеціальному понятті дерева. Таким же чином навряд чи можна говорити про поняття складу як загальному понятті і про поняття складу крадіжки як
  6. § 4. Теорії складу злочину як єдиної підстави кримінальної відповідальності
    діалектики пізнання, діалектики загального та особливого, абстрактного і конкретного. 1 Роль диспозиції поряд з конкретизацією складу злочину полягає так само, як про це вже говорилося, в індивідуалізації відповідальності. 84 Великий внесок у розвиток проблеми підстави кримінальної відповідальності та на захист тези «склад злочину - єдина підстава кримінальної відповідальності» вніс
  7. Весь процес практичного застосування норм права зазвичай зображують у формі силогізму, де роль великої посилки грає правова норма, роль малої посилки-сам конкретний випадок, і в якості висновку виступає відповідна юридична кваліфікація цього випадку
    діалектики, який можна застосувати у всіх галузях науки. Стосовно до складу злочину він полягає у визначальному значенні суб'єктивної сторони по відношенню до інших обставин. У цьому зв'язку вина, мотиви і цілі злочинця не можуть розглядатися за межами складу, так як вони є безпосереднім змістом суб'єктивної сторони. Що стосується особистості, минулої діяльності,
  8. § 1. Теоретичне обгрунтування (загальні питання]
    діалектика, яка до того ж, прориваючи вузький горизонт формальної логіки, містить в собі зародок більш широкого світогляду »1. Діалектика завжди в будь-якому випадку вказує визначальну сторону, той момент в єдності протилежностей, який в тому чи іншому випадку є провідним, домінуючим. Коли ж ми вивчаємо різні сторони того чи іншого предмета і говоримо про сукупність і рівність всіх
  9. § 4. Кримінальне право в системі інших галузей
    діалектиці співвідношення змісту і форми. Кримінально-процесуальне право - це своєрідна форма встановлення винуватості особи у скоєному злочині. Особливо тісно стикається кримінальне право і кримінальний процес в таких інститутах, як підстава кримінальної відповідальності. "Спорідненість" кримінального та кримінально-виконавчого права визначається насамперед тим, що існування останнього
  10. Глава перша. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК про-громадської НАУКА
    діалектику. І якби знову ж не було догматизації і вульгаризації діалектико-матеріалістичного методу, в такому підході не було б нічого страшного. Адже в рамках цього методу держава і право розглядається як розвиваються, динамічні соціальні інститути. Причини їх розвитку кореняться в матеріальних умовах життя суспільства. Суперечливий характер цього розвитку також визнається
© 2014-2022  ibib.ltd.ua