Головна |
« Попередня | Наступна » | |
? 9. Посадові інструкції |
||
Для ефективної роботи корпорації кожен повинен поні- мати, що від нього очікується, і тому йому необхідно знати коло своїх обов'язків і повноважень, взаємовідносин з іншими слу- жащімі, що і відображається в посадових інструкціях, Посадові інструкції-це корпоративні акти, в яких проводиться розподіл повно- мочий, обов'язків і відповідальності по кожній посаді. У них також міститься опис виконуваних працівником функцій. У посадовій інструкції, як правило, містяться сліду- ющіе положення: назва посади; назва відділу, в якому є ця посада; на основі якого документа складена дана інструкція. Зазвичай при її підготовці використовується кваліфікаційний справоч- нік посад керівників, фахівців, службовців. Однак це зовсім не обов'язково. У підприємства може з'явитися потреба в нових посадах, не перелічених у цьому документі. Крім того, вимоги до працівників залежать від специфіки підприємства, і воно саме їх може краще сформулювати. Кваліфікаційний довідник в цій справі може використовуватися в кращому випадку як керівництво до дії; призначення посади, завдання працівника, його основні фун- кции. Якщо йдеться, скажімо, про економіста, то зазначається, що основне призначення посади полягає у здійсненні економі- чеського аналізу, підвищенні ефективності проведених корпора- єю робіт, попередженні втрат і непродуктивних витрат, в організації більш раціонального використання всіх видів ресур- сов і т.д.; порядок призначення на посаду та звільнення з посаді. Керівників структурних одиниць завжди призначає на посаду генеральний директор (керівник підприємства). Відносно службовців, робітників такої визначеності немає. Возмож- !! 284 але делегування керівником підприємства свого права найму та звільнення робочої сили керівникам структурних підрозділі- ний. Тут значення має розмір підприємства, територіальна схильність відділу та апарату управління підприємством, спеці- Фіка підприємства та ін підпорядкованість. Як правило, вказується тільки безпосереднім- ственний керівник. Показ всієї ієрархічної драбини ізлі- шен. Крім вертикальної підпорядкованості, буває функціональна підпорядкованість, і тоді необхідно вказувати відділи, з якими працівник взаємодіє і зобов'язаний виконувати розпорядження, исхо- дящие від них (з бухгалтерією, юридичних, фінансових, плановим відділами і т.д.); число підлеглих, класифікація їх за групами, особеннос- ти цих груп. Звичайно це має місце, якщо підрозділ велике і структуроване; нормативна база, якої працівник керується. На пер- вом місці вказується чинне законодавство, потім корпо- ратівние акти, в тому числі і Положення про відділ, особливо можуть виділятися нормативні акти, що відображають специфіку даної поса- ності; вимоги до працівника. Вони можуть стосуватися освіти, стажу роботи з конкретної спеціальності, а також стажу роботи на подібній посаді. Крім цього особливо виділяється перелік питань, знання яких визнається обов'язковим (наприклад, для економіста знання нормативних та керівних матеріалів з пла- нировании, аналізу та обліку, організації планової роботи, порядок розробки нормативів матеріальних і фінансових витрат, порядок документообігу тощо); обов'язки працівника. Традиційно їм надається первосте- пінне значення і викладаються вони на першому місці в порівнянні з правами. Обов'язки кожної посадової особи найчастіше мно- гочісленние, однак представляється помилковим фіксувати весь перелік обов'язків. Умови роботи можуть змінитися і, можли- але, від працівника потрібно виконання нетрадиційних дій. Він же, пославшись на посадову інструкцію, вправі буде відмовитися. Але неповне формулювання обов'язків може пов- лягти також і зловживання з боку адміністрації. За край- ній міру начальник не повинен використовувати цю фразу ("та інші") на шкоду працівникові. Недоцільно і зайве деталізація обов'язків. Краще їх сформулювати в загальному вигляді, давши можли- ність працівникові проявити самостійність, творчість, кмітливість. !! 285 Такий підхід не дозволяє перетворити працівника в автомат або гвинтик виробництва, а підвищує рівень його відповідальності за доручену роботу; права працівника. Зазвичай тут перераховуються повноваження працівника, які б виконання ним своїх обов'язків (право контролювати виконання вказівок, отримувати інформацію, требо- вать документацію, вносити пропозиції тощо). Без сумніву, цей розділ інструкції має як би допоміжне значення. Тут же можуть бути відображені особливі повноваження працівника, а також огра- ничен в його повноваженнях (наявність фінансових засобів, розмір їх використання тощо); взаємини з керівництвом, колегами, підлеглими. Найчастіше тут увага звертається на етичну сторону. Але нетільки. Можуть бути відображені і виробничі моменти під взаєминах, хоча детально їх відобразити в посадовій ін- струкции досить складно. Проте, слід постаратися від- разити взаємини і взаємодія персоналу не тільки по вертикалі, де переважають відносини субординації, але й по го- різонталі, де домінує виконання консультативних функцій; відповідальність. Вказується вид відповідальності (дисциплінарних- Нарнії, матеріальна), її основу і коротко описується порядок накладення; заміна по роботі. Тут передбачається обов'язок забо- лівша працівника своєчасно повідомити про факт хвороби і при- блізітельно визначити її тривалість. Якщо це можливо, то в інструкції вказується посада працівника, на якого покладаються обов'язки відсутнього (наприклад, на заступника начальника відділу). Посадові інструкції складаються начальником відділу. Йому видніше, як організувати працю підлеглих для виконання стоять перед структурним підрозділом завдань. Посадові інструкції повинні мати місце щодо кожної посадової особи, службовця. При вмілому їх складанні вони можуть стати дієвим засобом підвищення ефективності роботи корпорації. !! 285
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "? 9. Посадові інструкції" |
||
|