Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 2. Вид-во Думка, Москва; 687 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ СЬОМА [Ентимема]

Ймовірне і знак - не одне і те ж : ймовірне є правдоподібна посилка, бо те, про що відомо, що воно в більшості випадків таким-то чином відбувається або не відбувається, існує чи не існує, є ймовірне, наприклад для заздрісників ненавидіти чи для коханих любити. Знак ж означає доводить посилку - - необхідну або правдоподібну, бо те, за наявності чого річ існує або при появі чого вона раніше чи пізніше з'являється, і є знак появи або існування. Ентимема є саме силогізм з ймовірного або з знака При цьому знак береться трояким чином, так само як і середній термін в постатях силогізму: або як у першій фігурі, або як у середній, або як у третьому. Наприклад, доказ, що ця жінка вагітна, на тій підставі, що у неї є молоко, є доказ по першій фігурі, бо середнім терміном буде тут «мати молоко». Нехай А позначає бути вагітною, Б - мати молоко, В - жінка. Але що мудреці - люди чесні, бо Питтак чесний, - це доводиться за останньою фігурі. Нехай А позначає чесне, Б - мудреців, В - Ппттака. У такому випадку правильно сказати, що А і Б позначаються про В, але однієї посилки не висловлюють, тому що вона відома, іншу приймають. Нарешті, що ця жінка вагітна, тому що опа бліда, - це надолужити довести за середньою фігурі. Справді, так як блідість супроводжує вагітним і є й у цієї жінки, то вважають доведеним, що вона вагітна. Нехай А позначає бліде, Б - бути вагітною, В - жінку.

Якщо ж висловлена ??буде лише одна посилка, то виходить один тільки знак, якщо ж додана й інша посилка, то виходить силогізм, як, наприклад, що Питтак щедрий, бо честолюбні щедрі, Питтак ж честолюбний. Далі - що мудреці доброчесні, бо Ппттак не тільки доброчесна, але і мудрий. Так виходять силогізми [з знака]. Тільки СИЛОГІЗМ, отриманий через першу фігуру, незаперечний, якщо він правдивий (бо [укладення] у нього загальне); навпаки, силогізм [з знака], отриманий через послід-ню фігуру, Спростовано, навіть якщо укладання його істинно, бо воно не загальне , і силогізм не відноситься до того, про що йде мова.

Дійсно, якщо Ппттак чесний, то з цього ще не випливає з необхідністю, що й інші мудреці чесні. Нарешті, силогізм [з знака], отриманий через середню фігуру, завжди і у всіх випадках спростовуємо, бо при такому відношенні 35 термінів силогізм ніколи не виходить. Справді, якщо вагітна жінка бліда і якщо бліда і ця жінка, то звідси ще не випливає з необхідністю, що вона вагітна. Таким чином, у всіх знаках міститься щось справжнє, але вони мають вказані відмінності.

Отже, чи потрібно так розрізняти знаки та з 70ь них взяти середнім терміном знак-показник (знаком-показником називають те, що дає знання, а таке переважно средпій термін), або ж слід називати знаками то , що взято крайніми термінами, а те, що взято середнім терміном - знаком-показником, бо найбільш правдоподібно і найбільше істинно 5 то, що доводиться через першу фігуру.

Розпізнати природу живої істоти на підставі чогось зовнішнього возможпо, якщо визнають, що природні впливу в один і той же час змінюють тіло і душу. Справді, що вивчає музику змінює, може бути, в деякому відношенні свою душу, але цей вплив пе належить до природничих ДЛЯ М нас; до природних рухів відносяться такі, як гнів і чуттєві жадання. Так от, якщо визнати це, а також те, що таке-то властивість має такий-то [відповідний] зпак, і якщо можемо прийняти, що кожному роду [живих істот] властиве особливе властивість і [відповідний] знак, то ми в змозі розпізнавати природу [цих істот]. А саме, якщо якомусь роду, [він розглядався як] неподільний, притаманне відмітна властивість, як, наприклад, левам - сміливість, то необхідно, щоб був і якийсь 15 знак його. Бо припускають, що [тіло і душа] відчувають разом. Припустимо, що таким знаком будуть великі кінцівки, що може бути притаманне і інших родів, однак не як цілісність. Справді, цей знак - відмітний в тому сенсі, що [відповідне йому] властивість властива всьому роду [левів] як цілому, а не в тому, що воно притаманне тільки цьому 20 роду, як ми зазвичай і говоримо.

Таким чином і в іншому роді може бути властиве це властивість: сміливим може бути і людина й інше небудь жива істота; отже, вони матимуть і знак сміливості, бо одна властивість, як було сказано , має один знак. Якщо ж це так і якщо ми такого роду знаки в змозі підібрати для таких живих істот, які мають якесь одне відмітна властивість (адже всяке властивість має свій знак, так як воно необ-25 димо має один знак), то ми в змозі розпізнавати природу живих істот. Але якщо який-небудь рід, узятий в цілому, володіє двома відмінними властивостями, як лев, наприклад, сміливістю і великодушністю, то як можна буде розпізнати, який з двох знаків є знак якого відмітної властивості? [Це можливо], якщо обидва властивості притаманні ще якогось іншого роду живих істот, але не як цілісності, тобто якщо те чи інше з цих властивостей притаманне не всім їм і деякі з них один знак матимуть, а друго- 30 го немає. Справді, якщо одна людина смів, але не великодушний і має якийсь один з двох знаків, то ясно, що і у лева цей знак буде знаком сміливості. [Висновку] з розпізнавання природи живих істот на підставі чогось зовнішнього можливі, таким чином, по першій фігурі, оскільки середній термін переставляємо з першим крайнім, ширше третього терміна і з ним не переставляємо. Наприклад, нехай А означає сміливість, Б - великі кінцівки, а В - лева, з »У такому випадку Б притаманне [не тільки] всьому тому, чому притаманне В, по ще й чомусь іншому. Однак А притаманне всьому тому, чому притаманне Б, і нічому іншому, але переставляемо [с Б]. Інакше не буде одного знака для однієї властивості.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ СЬОМА [Ентимема] "
  1. Розділ двадцять третій
    Див гл. 19-22. - 298. СР «Нпкомахова етика», 1095 а 32; Хустка. Держава, 510 Ь - 511 с. - 298. СР «Про тлумачення», 23 а 18-20, а також прим. 32 до гол. 13 цього трактату. - 299. Почала науки недоказові. Тому вони не можуть стати предметом самої науки, що доказує. Вони можуть бути предметом лише умогляду, інтелектуальної інтуїції. Тільки пус (розум) здатний
  2. Глава двадцята 1
    Як у 38 а 13-16. - 162. 2 Як у 33 b 29-33, тобто як у відповідних комбінаціях посилок в другій фігурі. - 162. 3 Т. е. в ассерторіческіе посилках: 28 b 5 - 29 а 6. - - 162. 4 Як у 39 а 23-28, 36-38. - 162. Розділ двадцять перший 1 У гол. 20 при проблематичності обох посилок або при проблематичності однієї і ассерторічності другий. - 163. 2 В 33 Ь 25-31. - 163. 3
  3. Завдання 29: Ентимема. Відновити в повний простий категоричний силогізм, і перевірити його.
    Теорія: Ентимема - це скорочений силогізм. Розрізняють ентімему з пропущеної більшої посилкою, з пропущеної меншою посилкою і з пропущеним висновком. Судження, складові ентімему, з'єднуються між собою виразами: так як, тому що, бо, оскільки, отже, значить, тому й, а, але, та й т. д. Приклад: Викрадення автомобіля карається законом, так як будь-яка крадіжка карається законом .
  4. Скорочений силогізм - ентимема
    - Скорочений силогізм (ентимема) - це умовивід з якою-небудь пропущеної частиною силогізму (посилкою або ув'язненням). З визначення ентимеми випливає, що можливі три їх види, залежно від того, яка частина силогізму пропущена. Візьмемо для прикладу умовивід: Всі хімічно прості речовини складаються з однорідних атомів Жоден сплав не їсти хімічно проста речовина Жоден сплав
  5. Глава перша
    1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
  6. Запитання для повторення
    Що таке відношення логічного слідування? Як перевірити, чи має воно місце в умовиводах? Що таке безпосередні умовиводи? Назвіть види безпосередніх умовиводів. Назвіть правила посилок і правила термінів простого категоричного силогізму. Що таке ентимема? Назвіть необхідні операції з відновлення ентімем. Чим відрізняється прогресивний полісіллогізм від
  7. Глава перша
    1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
  8. Книга сьома (Z)
    Книга сьома
  9. Книга сьома
    Книга
  10. Глава перша
    1 Символічно: якщо АГР (х), то ехр (х). СР 119 а 34 і 120 а 15. - 373. 2 Символічно: якщо | - Ах - | Р (х), то Н-і АГР (х). Ср, 119 а 36 і 120 а 8. - 373. 3 «Звернення» тут вживається в сенсі перетворення висловлювань виду «А притаманне Б» в висловлювання виду «Б є (взагалі) А». Однак якщо А притаманне Б лише в деякому відношенні, то помилково, що Б є взагалі А. СР прим. 4 до
  11. Глава п'ята 1
    [Ra (х) і Р (a)] Rp (х), де Ra (відповідно Rp) - привхідні властивість, а Р - довільне властивість. - 540. 2 «Не те ж, що а» - приклад привхідного властивості Ra. - 541. 8 Аристотель розрізняє два варіанти цієї помилки: (1) Ra (x) Ь-AyRv (х) (167 а 1 - 6) і (2) Ra (х), =] Rc (х) Ь Ay [Ry (х) і = 1 Ry (х)] (167 а 7 - 20). - 541. 4 Див прим. 3, (2). - 541. 5 Аристотель
  12. Введення
    Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
  13. Передмова
    Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
  14. Глава десята 1
    Див «Початки Евкліда» I, визначення 4, 20, а також ком-мент. 1 (стор. 221-224) і 4 (стор. 225-229); «Початки Евкліда» VII, визначення 1 і коммент. 1 (стор. 257-259). - 274. 2 Див «Початки Евкліда» I, визначення 2 і коммент. 3 (стор. 225). - 274. 8 Див «Початки Евкліда» I, загальні поняття, аксіома 3 і коммент. 24 (стор. 244-246). - 274. 4 «Початки Евкліда» VII, визначення 6, 7, 19,
  15. 3.4. Скорочені, складні і складноскорочені силогізми
    Поряд із простим категоричним силогізмів існують різні види складних силогізмів. Серед них: полісіллогізм - складні силогізми, що представляють собою такі послідовності певним чином пов'язаних між собою простих категоричних силогізмів, що укладення попереднього служить посилкою наступного. Існують також і складно-скорочені силогізми - смітить і Епіхейрема -
  16. Від видавництва
    Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.