| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Елементи й ознаки складу злочину |
||
|
Склад злочину - це в першу чергу сукупність об'єктивних і суб'єктивних елементів, що дозволяють відповідне суспільно небезпечне діяння розглядати в якості злочину. Наведений теза дозволяє укласти, що всі елементи складу злочину умовно, з точки зору їх пізнання, можна розділити на дві групи: групу об'єктивних і групу суб'єктивних елементів, кожна з яких розпадається на види цих елементів. Об'єктивні елементи складаються з об'єкта і об'єктивної сторони, суб'єктивні - відповідно з суб'єкта і суб'єктивної сторони. На сторінках юридичної літератури висловлювалася думка про помилковість такої відмінності. Згідно з цим думку, зазначених елементів не існує. Насправді ж є елементи складу, лише характеризують об'єктивну і суб'єктивну сторони злочину. Чи не є в цьому зв'язку елементом складу і суб'єкт злочину - людина. Елементами складу злочину є лише ознаки, що характеризують осіб або обмежують коло суб'єктів, що можуть нести кримінальну відповідальність за конкретне діяння. Однак доводи ці не знайшли поширення та підтримки в кримінально-правовій науці. Елементи складу злочину взаємопов'язані і знаходяться в органічній єдності один з одним. Тільки в сово- купности перераховані елементи можуть утворити юридичний зміст підстави кримінальної відповідальності. Відсутність у скоєному хоча б одного з них свідчить про відсутність складу злочину в цілому, а значить, і про відсутність підстави кримінальної відповідальності. Необхідно зауважити, що законодавець, описуючи ту чи іншу кримінально-правову норму, може і не передбачити в її тексті вказівки на всі елементи складу відповідного злочину. Однак це не означає, що їх присутність в даному випадку необов'язково. Об'єкт складу злочину - це те благо (соціальна цінність), яке захищається від злочинних посягань всіма соціально-правовим охоронним механізмом країни. Об'єкт, як правило, не вказується законодавцем у диспозиції кримінально-правової норми і визначається або по розташуванню даної норми в системі інших норм кримінального права, або шляхом логіко-смислового аналізу її змісту, або за назвою відповідної статті КК. Суб'єкт складу злочину - особа, яка вчинила злочин і наділене певними ознаками, що мають кримінально-правове значення. Суб'єктивна сторона складу злочину полягає в психічної діяльності суб'єкта в процесі вчинення ним злочину. Будь зазначений елемент являє собою самостійне вчення в теорії кримінального права, тому в рамках цього розділу ми лише позначили їх суть. Кожному з елементів складу злочину притаманні певні ознаки. Щодо обсягу (сукупності) цих ознак в теорії кримінального права єдності не спостерігається. На думку одних, ознаками складу злочину є тільки ті, яким кримінальний закон надає правове значення і тому вводить в диспозицію норм Особливої частини КК. Інші автори вважають, що диспозиції кримінальних законів не завжди містять вказівку щодо всіх ознак складу злочину, хоча визнають, що більшість з них повністю або частково відображені в диспозиції. Представляється, що диспозиція норми кримінального права і склад злочину - поняття не тотожні. З од- ної боку, диспозиція як частина кримінально-правової норми (навіть якщо має місце диспозиція описова) у більшості випадків не дає опису окремих елементів складу, зокрема об'єкта або суб'єкта злочину, а іноді й деяких елементів об'єктивної або суб'єктивної сторін, з іншого - склад не може вмістити весь обсяг ознак злочину, бо він включає не всі, а лише суттєві ознаки. Склад злочину, безперечно, поняття набагато більш глибоке, ніж диспозиція статті Особливої частини. Незважаючи на те, що кожна диспозиція певною мірою характеризує склад злочину, встановлення ознак конкретного складу вимагає застосування норм не тільки Особливої, а й Загальної частини Кримінального кодексу. Кожне суспільно небезпечне діяння, вчинене в конкретних умовах простору і часу, володіє безліччю неповторних (об'єктивних і суб'єктивних) особливостей, що відрізняють його від всіх інших. Природно, що законодавець не може врахувати їх усі, а тому з усього безлічі індивідуальних ознак він виділяє найбільш суттєві, типові і, таким чином, конструює склади злочинів. Іншими словами, до ознак певного складу злочину відносяться лише ті, які однаково притаманні всім злочинам даного виду, а це, в свою чергу, означає, що обсяг ознак складу завжди вже обсягу ознак злочину. Основні ознаки притаманні складам всіх злочинів. Вони вивчаються теорією кримінального права у вченні про загальне поняття складу злочину. Щодо конкретних елементів складу злочину до основних ознаками слід відносити по: об'єкту - соціальні блага (цінності), що охороняються кримінальним законом; об'єктивної боці - діяння (дія або бездіяльність); суб'єкту - фізична особа, осудність, вік; суб'єктивній стороні - вину. Разом з тим, оскільки загальні ознаки не можуть відобразити специфіку окремих, конкретних складів злочину, остільки законодавець вдається до допомоги спеціальних, додаткових. Спеціальними вважаються ознаки, які законодавець використовує при конструюванні окремих складів злочинів на додаток до основних ознаками. До них відносяться в: об'єкті - структура, зміст і спосіб охорони соціальних благ (цінностей); об'єктивної боці - наслідки, причинний зв'язок, місце, час, спосіб, знаряддя, засоби вчинення злочину; суб'єкті - підлога, посадова чи службове становище, судимість і др.; суб'єктивній стороні - мотив, мета. У конкретних складах поділ ознак на загальні та спеціальні неможливо, оскільки вони зазначені в диспозиції конкретної статті Особливої частини КК і виконують обов'язкову для цього складу злочину роль. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Елементи і ознаки складу злочину " |
||
|
||