Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право Росії → 
« Попередня Наступна »
І.Я. Козченко, З.А. Незнамова .. Кримінальне право. Загальна частина. Підручник для вузів / Під ред. І.Я. Козченко і З.А. Незнамова. М., 1997., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 2. Значення складу злочину



Злочин, як уже зазначалося, виступає фактичною підставою кримінальної відповідальності, при його відсутності мова про кримінальну відповідальність йти не повинна. Наскільки злочин без належної офіційної реакції є причина безвідповідальності (безкарності), настільки відповідальність без злочину є кримінально-
правове беззаконня. Цю ідею містить і чинне нині вітчизняне законодавство, стверджуючи, що підставою кримінальної відповідальності є діяння (у законі - не саме діяння, а його "вчинення"), що містить всі ознаки складу злочину, передбаченого кримінальним законом.
Оскільки, як ми переконалися, не будь-яке небезпечне у соціальному плані діяння людини може служити підставою кримінальної відповідальності, остільки цілком обгрунтовано вимога, щоб це діяння містило в собі "всі ознаки складу злочину, передбаченого кримінальним законом" .
Можна укласти, що склад злочину виступає єдиним юридичною підставою кримінальної відповідальності. Але було б помилковим припускати, що кримінальна відповідальність породжується двома самостійними підставами. Фактичне і юридичне є нероздільне якість того явища, яке в кримінальному праві прийнято називати злочином, вони є властивості, що відображають поведінкову і правову (юридичну) природу злочину. Тому фактично правовою підставою (причому єдиним) кримінальної відповідальності цілком обгрунтовано і теорія кримінального права, і законодавець, і правопріменітель визнають діяння, що містить всі ознаки складу злочину, передбаченого кримінальним законом.
В іншому випадку кримінальне переслідування не може бути розпочато, а розпочате підлягає припиненню на будь-який з стадій процесу цього переслідування. Людину можна притягувати до кримінальної відповідальності не за бажанням (навіть сильній) будь-кого, а по підставі, про який ми вели мову. Інакше кажучи, про виникнення кримінальної відповідальності свідчить факт вчинення суспільно небезпечного діяння, а про наявність у цьому діянні необхідних ознак відповідного складу злочину - тільки набув чинності вирок суду. Скоївши злочин, винний як би "замикає" на собі результати трьох взаємодіючих явищ соціально-правового характеру: злочинного діяння, складу злочину і кримінальної відповідальності, що тягне в свою чергу включення в дію складного механізму кримінально-правового регулювання.
Безперечна важливість значення складу злочину в реалізації кримінальної відповідальності. Але це - не єдина його функція. Вона є провідною, вирішальною,
стрижневий, але складом злочину під силу вирішувати й інші функції, які виконують службову (обслуговуючу), але також необхідну роль.
Тільки за наявності складу злочину або, вірніше, тільки на його основі може здійснюватися процес кваліфікації злочину, бо він виступає тим необхідним кримінально-правовим зразком (еталоном), звіряючи з яким, правопріменітель вибирає відповідний кримінальний закон , який найбільш точно і в повному обсязі відображає зміст і властивості вчиненого злочинного діяння.
Склад злочину, крім того, служить необхідним кримінально-правовим інструментарієм для розмежування злочинів різних категорій, а також для відмежування злочинних дій від незлочинні.
За допомогою складу, нарешті, визначаються межі караності злочину.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Значення складу злочину "
  1. § 2. Короткий нарис розвитку проблеми
    Більш ніж за п'ятидесятирічну історію нашої держави радянські вчені-криміналісти виконали значну роботу з подолання впливу буржуазних теорій в кримінальному праві. У теоретичній і навчальній літературі перших років Радянської влади важко знайти достатньо чітку зв'язок між вченням про склад злочину і проблемою підстави кримінальної відповідальності. Окремі автори в цей період
  2. Розкриття сутності суспільної небезпеки злочинного діяння і складу злочину як підстави кримінальної відповідальності
    дозволяє визначити місце складу злочину по відношенню до основних понять кримінального права - злочину і покаранню. Правильне тлумачення і встановлення складу має найважливіше значення для зміцнення соціалістичної законності і вирішення завдань кримінально-правової охорони найбільш важливих суспільних відносин від злочинних посягань. Пізнання дійсного злочину,
  3. 5. Оточення І. В. Сталіна
    У політичній системі радянського суспільства тривалий час провідна роль належала Політбюро (Президії) ЦК партії. Багато найважливіших для долі країни і народу рішення приймалися на його засіданнях, тому важливе значення має питання про його склад. У складах Політбюро ленінського періоду (після його створення на VIII з'їзді партії в 1919 р.) за 6 років відбулися незначні зміни, в
  4. Явище організованої злочинності.
    Організована злочинність - найскладніша та найбільш небезпечна форма злочинності, яка зазіхає на політичні, економічні, соціальні та правові сфери будь-якого суспільства. Проблема організованої злочинності, як зазначалося на VIII Конгресі ООН з попередження злочинності, є другою за ступенем важливості транснаціональної проблемою після екології. Аналізуючи проблему організованої
  5. Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю у сфері економічних відносин.
    Контроль над організованою економічною злочинністю, на мій погляд, можна визначити як регламентовану нормами права діяльність державних, муніципальних органів, а також недержавних організацій, спрямовану на попередження, виявлення і припинення порушення правових норм, що забезпечують нормальне функціонування економічної системи. Це визначення відображає найбільш
  6. 2.1. ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ І ОСОБЛИВОСТІ
    Слід звернути увагу на те, що управління патрульно-постової службою - це повсякденна і цілеспрямована діяльність керівників МВС, УВС (ГУВС), УВСТ (ОВДТ), начальників підрозділів територіальних і транспортних органів внутрішніх справ щодо раціонального використання сил і засобів міліції громадської безпеки та спеціальні моторизовані військові частини внутрішніх військ МВС
  7. 3.3. ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ МАСОВИХ ЗАХОДІВ І НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
    Незмірно зростає значення забезпечення громадського порядку в умовах виникнення надзвичайних ситуацій (НС) при проведенні заходів по їх ліквідації, таких, як евакуація населення, здійснення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Громадський порядок при цьому включає суспільні відносини між людьми, що складаються при проведенні зазначених заходів. Він виражається
  8. Термін призначення експертизи.
    Експертиза для вирішення питання про наявність у неповнолітнього відставання у психічному розвитку, внаслідок якого він не міг повною мірою усвідомлювати фактичний характер або суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) або керувати ними може бути призначена на будь-якому етапі процесу кримінального судочинства, як тільки у слідчого, прокурора або судді виникнуть обгрунтовані
  9. ЗМІСТ
    Введення 3 Глава I. Суспільна небезпека злочинного діяння (поняття і структура) 11 § 1. Загальні зауваження 11 § 2. Об'єкт злочину і громадська небез ність злочинного діяння 15 § 3. Суб'єктивна сторона злочину - важ нейший структурний елемент суспільної небез ності злочинного діяння 19 § 4. Суспільна небезпека і об'єктивна сто рона злочину 24 § 5.
  10. ВСТУП
    Керуючись марксистсько-ленінської методології, люди розкривають не тільки закономірності розвитку природи, а й закономірності суспільного життя. Це дозволяє їм в умовах соціалізму ставити під свій контроль як процеси, що відбуваються в природі, таге і в суспільному житті. Пізнаючи закони розвитку природи і суспільства, людина опановує ними, використовує їх у своїх інтересах, в інтересах