Головна
ГоловнаCоціологіяЕтносоціологія → 
« Попередня Наступна »
Губогло М.Н.. Ідентифікація ідентичності: Етносоціологічні нариси / М.Н. Губогло; Ін-т етнології та антропології ім. М.М. Миклухо-Маклая. - М.: Наука,. - 764 с., 2003 - перейти до змісту підручника

ЕТНІЧНИЙ ФАКТОР

Концептуальне виправдання і сенс постановки подібних питань випливали з двох різних моделей участі етнічного чинника в державному устрої Придністров'я та Республіки Молдова (РМ).
Основою конструируемого громадянського суспільства в Придністров'ї служить, згідно її Конституції, формування "багатонаціонального народу" (але не багатонаціональної нації!) З повноправним збереженням (без зайвої правової маніфестації) етнічності всіх народів і правом кожної людини на добровільний вибір своєї етнічної приналежності.
Найменше Конституція ПМР заслуговує будь-яких закидів на надмірної стурбованості етнічним чинником і в зв'язку з перевантаженістю лінгвіцізмом і етніцізмом її офіційної доктрини. Переконливим підтвердженням сказаного служить той факт, що мови трьох найбільших за чисельністю етнічних груп - молдавська, російська і українська, згідно зі ст. 12, оголошені офіційними мовами "на рівних засадах". Істотна різниця з Конституцією РМ складається, таким чином, не тільки у визнанні правового тримовність (на відміну від одномовності в Молдові), але верб відмову від поняття "державна мова", що став, як відомо, першопричиною багатьох бід і катаклізмів на поліетнічної землі колишньої союзної республіки.
Більш ніж 136 статей Конституції ПМР не акцентують уваги на етнічному чиннику. Зовсім інакше справа з правовою основою національної ідентифікації обстоит в Конституції РМ.
Чи не з перших слів преамбули, яка каже основоположні принципи конституційного устрою Республіки Молдова, її населення групується за етнічною ознакою - на молдаван і не-молдаван, на наших та інших. Для перших враховується "безперервна державність молдавського народу в історичному і етнічному просторі його національного становлення", для других конституційно закріплюється прагнення до "задоволенню інтересів громадян іншого етнічного походження" 24.
Вододіл між молдаванами і не-молдаванами пролягає не лише за етнічною, а й за мовною ознакою. Це розділення чітко закріплено особливої ??ст. 13, згідно з якою "Державною мовою Республіки Молдова є молдавська мова, що функціонує на основі латинської графіки", а що стосується мов носіїв "інших" етнічних утворень, то держава лише "визнає і охороняє право на збереження, розвиток і функціонування російської мови та інших мов , використовуваних на території країни "25.
Вельми спірною видається й позиція керівництва РМ, згідно з якою школярі та студенти не-молдовському і молдавської національності повинні вивчати історію румунського народу, що проживає за межами Республіки Молдова.
Неодноплановий статус етнічної і особливо мовного факторів, конституційно закріплених у двох конституціях (РМ і ПЗМ) цілком адекватно рефлексує і в суспільній свідомості населення і Правобережжя та Лівобережжя. Про це свідчать серйозні відмінності в ієрархії ідентичностей і місце, займане регіональної та національною ідентичністю в цілісній структурі (у комплексі) ідентичностей.
  1. МАЙНОВА ІДЕНТИФІКАЦІЯ '

Індекси привабливості та значущості багатства, тобто майнової
ідентифікації в Придністров'ї, по-перше, займали друге місце після "" 26 ~ індексів сімейної ідентичності, а по-друге, не мали сильно вираженою
міжнаціональної дистанції . По суті вони варіювали у вузькому інтервалі від 2.2 одиниць серед українського до 6.6 - серед молдавського населення, включаючи
  1. одиниць серед російських і 5.0 серед осіб "інших" національностей. Отже дві ідентичності - сімейна і майнова - стійко займали пріоритетне місце в системі ідентифікаційних цінностей населення Придністров'я, роблячи менталітет його населення щодо подібним по цією ознакою з системою світогляду населення РМ. Справді, серед російського, українського і населення "інших" національностей, що живуть на правому березі Дністра, привабливість і значимість бути багатим займали друге місце після значущості перебувати у шлюбі.

Виняток на правому березі становили власне молдавани і невелика група молдаван, що змінила свою ідентичність з молдавською на румунську.
У молдаван Правобережжя на відміну від все не-молдавського населення етнічна ідентифікація за значимістю та привабливості займала друге місце (77.1%), відтіснивши майнову ідентифікацію (70.3%) на третє місце. Що ж до румунізували частини молдаван, то в ієрархії форм її ідентичностей на першому місці стояла етнічна, на другому - сімейна і лише на третьому - майнова.
Високий ранг майнової ідентичності не піддається простому поясненню, так як в цілому він, по-перше, суперечить цінностям залишкової радянської антибуржуазної ідеології, а по-друге, ніяк не узгоджується з низьким рівнем нинішньої матеріального добробуту громадян Придністров'я. Ні в ідеологічній атмосфері Придністров'я і здійснюваної його керівництвом політики, ні в менталітеті громадян немає сформованої ідеології, згідно з якою гідність людини оцінюється сумою накопиченого капіталу і розширюється здатністю до нестримного споживання.
Звідки ж у такому разі, несподівано виявлена ??опитуванням висока значимість майнової ідентифікації (важливо бути багатим) для більшості придністровців, що знаходяться на межі бідності, ледве зводять кінці з кінцями?
  • Швидше за все цей побічний продукт слабкою заходи вираженості інших форм ідентичності - національної, регіональної та релігійної. Коріння побічного продукту, найімовірніше, гніздяться в компенсаторному механізмі, який вступає в дію, коли немає чіткості в зазначених традиційних ідентичностях і передусім у національній.

408

Алогічність високої планки майнової ідентифікації полягає в тому, що сама ця планка несумісна з функцією людини-потре-ча. Якщо погодитися, що процес споживання як функція високого майнового статусу і ідентичності може служити істотним показником або природним алгоритмом людського життя, а майно (речі і блага) виступають засобом реалізації та затвердження людської особистості, то доведеться визнати, що в аж ніяк не процвітаючому Придністров'ї немає об'єктивних підстав для засвоєння і вкорінення високого ступеня майнової ідентифікації. Якщо людина, згідно з логікою його споживчих можливостей, набуває те, що він здатний придбати і відповідно споживати, то в сучасному Придністров'ї, на жаль, навряд чи варто шукати тенденції обуржуазивания його населення.
Таким чином, розрив між реальністю і її відображенням, тобто фактичної бідністю придністровського населення і високою оцінкою майнове ™ і споживацтва, може бути пояснений розгубленістю людини побачивши цінностей нового світоустрою і дісбалансіровкой між основними системоутворюючими ідентичностями.
  1.  
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ЕТНІЧНИЙ ФАКТОР "
  1. 1.8.1. Проблема відносини етносу і нації
    етнічна спільність (народ) і нація суть одне і те ж. У нашій літературі до цього зазвичай додавали, що нація є не просто етнос, а вища його форма, що прийшла на зміну народності. Насправді ж етнос і нація - явища, що відносяться до різних соціальних сфер. Сутність етнічної спільності найбільш яскраво проявляється в етнічних процесах: етнічної асиміляції (втягування,
  2. Глава 8 Етнічна приналежність і
    Глава 8 Етнічна приналежність
  3. 1.8.7. Нація і національний рух
    етнічної приналежності: наявність певних прав і привілеїв у людей, що входять в одну етнічну спільність, і отсутст-віє таких у членів іншого або інших етносів, поводження з представниками тієї чи іншої етнічної спільності як з істотами нижчими, переслідування їх мови і культури, нав'язування їм, мови і культури панівного етносу. До цього слід додати відношення до галузі,
  4. Повідомлення
    етнічної приналежності венедів в античних джерелах. Проблема слов'ян і антів в Візантійських джерелах. Слов'яни на
  5. Губогло М.Н.. Ідентифікація ідентичності: Етносоціологічні нариси / М.Н. Губогло; Ін-т етнології та антропології ім. М.М. Миклухо-Маклая. - М.: Наука,. - 764 с., 2003

  6. 1.8.5. Нація і етнос
    етнічної спільності або ж спорідненим етносам. У свою чергу встановлення міцних економічних зв'язків між областями сприяло злиттю споріднених етнічних спільнот в одну, а також стирання граней між субетносами та етнографічними групами, на які вони раніше розпадалися. В ідеалі все населення такого єдиного геосоціального організму повинно було б утворити одну
  7. 1.3.4. Етнічні процеси
    етнічний процес - етнічна асиміляція (втягнення, розчинення). Але крім нього існують і інші. Один з них - процес етнічного злиття (консолідації), що полягає в тому, що кілька близьких з культури і мови сусідніх етносів об'єднуються в один, нерідко довгий час продовжуючи збережуться при цьому як частин цього нового етносу - субетносів. Найчастіше це відбувається
  8. 1.8.6. поліетнічність нації
    етнічної однорідності складу населення єдиного геосоціалиюго організму, який одночасно був і єдиною державою. Насправді ж кордону централізованої держави рідко збігалися з етнічними навіть у Західній Європі. Наприклад, до 80-м рокам XVIII в. ряд областей з населенням, розмовляю французькою, залишився поза меж Французького королівства (Валлонія, Французька
  9. 1.8.2. Виникнення націй у Західній Європі
    етнічної спільності або кількох споріднених етнічним спільнотам, які в нашій історичній та етнологічної літературі найчастіше іменуються народностями. У свою чергу ці етноси ділилися на субетнос, а останні нерідко на субсубетноси або етнографічні групи. Подібного роду етнічна картина мала свої коріння в структурі суспільства, для якого була характерна господарська та
  10. Структура суспільства
    Духовні та матеріальні форми суспільного життя. Єдність матеріального і духовного в суспільному житті. Суспільне буття і суспільна свідомість. Історичний характер співвідношення матеріального і духовного. Критерії розподілу культури на матеріальну і духовну. Виробничо-економічні структури і їх функціональна диференціація. Класична концепція соціального детермінізму.
  11. 6.5 Етнічна та національна культура
    етнічна культура "і" національна культура ", до виявлення їх співвідношення, взаємозв'язку і взаємодії. Однак найбільш грунтовну відповідь на ці питання представлений в підручнику" Культурологія "А.С.Карміна [41]. З позицій даного автора, етнос - це соціальна група, членів якої об'єднує етнічна самосвідомість - свідомість своєї генетичної зв'язку з іншими представниками даної