Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
Омельченко О.А.. Загальна історія держави і права: Підручник у 2 т. Видання третє, виправлене. Т. 1-М.: ТОН - стожища. - 528 с, 2000 - перейти до змісту підручника

Феодальний суд.

Спори між сеньйором і васалом повинні вирішуватися в ленному суді. Про бажання судитися зі своїм ленником сеньйор мав заздалегідь і при свідках сповістити свого васала. Суд повинен був йти відкрито і в присутності інших (не менше 7 осіб) васалів. Від одиничних звинувачень можна було очиститися присягою. За неповагу до сеньйора, порушення процедури ленника чекав штраф («Зерцало», проте, спеціально обумовлювало, що не можна вважати за таке неповагу, якщо хто в суді «чхне, сякається, зганяє мух» і т. п.). Мабуть, порядки в таких сеньйоріальних судах були вельми довільними, і було потрібно додати їм хоч якусь подобу права.

Судова процедура в цілому зберігала значні залишки колишньої общинної юстиції і ще мало була схожа на власне юридичний суд. Найдрібніші справи (про шкоду на суму до 3 срібних шилінгів) судив сільський староста. Він же був вправі визначати покарання й по кримінальній справі, якщо від моменту вчинення злочину пройшло не більше доби (тобто все і вся було в наявності). Злочинців, спійманих на місці злочину, слід було судити негайно (поки не пройшла доба) спеціально обраному трьома громадами гографу. Вища юстиція була представлена судом графа, в якому брали участь вільні стани (шеффени). Самою вищою інстанцією був королівський суд, в який теоретично дозволялося звернутися будь-якого з будь-якою справою. Важливим нововведенням судових узаконений в «Зерцале» було визнання виключно територіальної підсудності (за тим, де жив відповідач); древній порядок особистої підсудності вийшов з звичаю.

Суперечки про майно та борги вирішувалися звичайним змагальним порядком. Як докази найважливішим була присяга. У разі кримінальних звинувачень (у порушенні «королівського миру») основним способом з'ясування стосунків у суді був судовий поєдинок. У «Зерцале» детально описувався порядок виклику на поєдинок, роль судді, яким озброєнням і в якому одязі його можна проводити. Щоб поєдинок не перетворювався на Свальнов бійку родичів і помічників, спеціально обмовлялося: «Світ повинен бути забезпечений на поле під страхом смертної кари, щоб ніхто не заважав їх поєдинку». Покарання має бути невідворотним: суддя, який з якихось причин не дозволяв справи, підлягав того ж, до чого міг бути по праву засуджений злочинець.

«Саксонське Зерцало» отримало величезне поширення в Німеччині. Його переписували, вже з середини XIII в. на нього стали посилатися при вирішенні справ - і не тільки в Саксонії. За зразком і на основі збірки в Південній Німеччині були складені «Зерцало німецьких людей» (середина XIII ст.), Особливе «Швабское Зерцало» (кінець XIII ст.). У XIV в. з'явилося «Голландське Зерцало», Берлінський міський кодекс *. Особливо цікавими були ілюстровані рукописи «Зерцала»: велика частина статей забезпечувалася картинками (від 2 до 5 на статтю), які показували сенс описаних правил і процедур. Ймовірно, такі збірки адресувалися або недостатньо грамотним суддям, або общинним і ленним судам.

* Взагалі, на «Саксонське Зерцало» в традиційних землях Німеччини перестали посилатися лише в XIX (!) Столітті.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Феодальний суд. "
  1. 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності и міжнародна правосуб'єктність державоподібніх Утворення
    Аналізована група суб'єктів міжнародного права захи до суб'єктів З ОБМЕЖЕНОЮ міжнародною правосуб'єктністю (дієздатністю). Відійшлі в минуле відношення васалітету, колоніальні территории, территории домініонів и протекторатів, территории кондомініумів, что зберігають свою політічну и правову значімість, территории, что НЕ самоврядовуються, підмандатні и підопічні территории, а такоже территории, что не «******* > Розділ I. Проблеми історії феодальної Росії
  2. Розділ I. Проблеми історії феодальної
    2. «Так чи знаєте Ви, що таке Росія?»
  3. Проблема держави, форми політичної влади, характер взаємини його з суспільством в цілому і окремими його складовими сьогодні знову в центрі наукових суперечок. Стосовно до Стародавньої Русі це проблема походження держави та її назви, а також статусу російських князів. У сучасній вітчизняній історіографії звернуто увагу на принципову відмінність і незалежність питань
    2.Крестьяне середньовіччя. Особливості положення і менталітету
  4. Однією з центральних проблем вітчизняної історіографії залишається історія селянства і в цілому аграрна історія Росії, в розгляді яких намітився ряд нетрадиційних підходів. У 70-ті роки Дж. Скотт, вивчаючи організацію та функціонування селянської економіки, природу селянства як соціального явища, ввів поняття «моральна економіка». В. П. Данилов, високо оцінюючи внесок
    4.Питання вивчення народних рухів
  5. Увага до вивчення боротьби народних мас проти феодального гніту - одна з традицій радянської історіографічної науки. І воно виправдане історично. Народно-демократичні традиції, що йдуть корінням в далеке минуле, вплив релігійних інститутів, а пізніше зародження станового представництва в особі земських соборів в чому обмежили і «облагородили» всевладдя правителів, зіграли
    5. Вічний інтерес, вічні суперечки Іван Грозний і Петро Великий
  6. Особистість і діяльність царя Івана IV Грозного викликала і донині викликає в істориків вкрай суперечливі оцінки. Багато в чому це пояснюється складністю самого історичного матеріалу. Правління Івана Васильовича (1547-1584) вмістило в себе розвиток російської централізованої держави, великі адміністративні реформи і страшний терор опричнини, перемоги над Казанським і Астраханським
    Петро Великий
  7. Суперечки про особистості та діяльності Петра I так само, як і суперечки про особистості та діяльності Івана IV, почали вже сучасники. Автором цілого ряду історичних та історико-філософських трактатів стали сподвижники імператора Ф. Прокопович, П. Шафіров, А. Манкієв та ін Феофан Прокопович був помітним політичним діячем, одним із засновників Синоду, яскравим публіцистом. Такі його роботи, як «Слово про
    6.Новое в археологічному вивченні давньоруського міста
  8. При ознайомленні зі шкільними і вузівськими підручниками з вітчизняної історії стає очевидно, що археологічні дослідження давньоруських міст не знайшли в них, за малим винятком, гідного відображення. Археологічні факти вкраплені в історичний розповідь про міста, але в цих текстах слабо відображена ситуація, дозволяє що навчається зрозуміти, як за останні півстоліття розширилися і
    Новгород.
  9. Традиція наукових розкопок в Новгороді налічує 70 років. Обширна бібліографія наукових праць з археології Новгорода. Новгород першенствує серед давньоруських міст за ступенем вивченості та осмислення отриманого матеріалу. У розглянутий період продовжувалася робота над значними темами в історії Новгорода на основі залучення комплексу джерел, у тому числі археологічних. Вийшли в
    Москва.
  10. Археологічні розкопки в Москві мають давню традицію. Великі розміри середньовічного міста, збіг сучасного центру з найдавнішою територією Москви і значні масштаби будівництва визначили необхідність охоронних археологічних розкопок. У 80-90-ті роки археологічні розкопки і розвідки в Москві вели експедиції Музею історії та реконструкції Москви, Державного
    1.Економіка і соціальна структура
  11. Розвиток капіталізму в Росії та інших країнах породило проблему його типології. Сучасна методологія розгорнула цю проблему в концепцію трьох ешелонів. Відповідно до цієї концепції можна говорити про три моделі (ешелонах) розвитку світового капіталізму: - ешелон розвиненого, класичного капіталізму - Англія, Франція, США, Канада, Австралія; - ешелон становлення буржуазних відносин в переплетенні з
    Развитие капитализма в России и других странах породило проблему его типологии. Современная методология развернула эту проблему в концепцию трех эшелонов. Согласно этой концепции можно говорить о трех моделях (эшелонах) развития мирового капитализма: - эшелон развитого, классического капитализма - Англия, Франция, США, Канада, Австралия; - эшелон становления буржуазных отношений в переплетении с
© 2014-2022  ibib.ltd.ua