(вирішення кримінальної справи, або юрисдикційна функція) - це основний напрям кримінально-процесуальної діяльності, пов'язаний із прийняттям у кримінальній справі остаточного рішення щодо доведеності вчинення суспільно небезпечного діяння конкретною особою і призначенням їй у зв'язку з цим покарання. Єдиним органом в Україні, який має право приймати такі рішення, є суд.
Функції кримінального переслідування і захисту від самого початку їх здійснення підпорядковано функції правосуддя. Вони виконуються під контролем суду від моменту порушення кримінальної справи. Будь-які рішення і дії органу дізнання, слідчого і прокурора може бути оскаржено до суду. У такий спосіб забезпечується вільний доступ громадян до правосуддя.
Прийняття ж органами досудового слідства і прокурором рішень про відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття справи є відмовою цих органів від кримінального переслідування у зв'язку з наявністю певних обставин.
Допоміжна функція - це напрям кримінально-процесуальної діяльності, зміст якого утворюють дії незаінтересованих у результатах вирішення справи суб'єктів. Наприклад, давання показань як свідок, засвідчення підписом відповідності записів у протоколі виконаним діям, ведення протоколу судового засідання тощо.
Ця функція є допоміжною щодо функції правосуддя (у вітчизняному кримінальному процесі немає "свідків обвинувачення" та "свідків захисту").
Функції кримінального процесу завжди виконують певні учасники. Один учасник не може виконувати одночасно дві й більше функцій.
|
- Функції кримінального процесу
функцій кримінального процесу належать: 1) функція кримінального переслідування); 2) функція захисту; 3) функція правосуддя; 4) допоміжна
- Ознаки суб'єктів кримінально-процесуального права:
функцій і завдань. У кожного з них своя мета, вони вступають між собою у різноманітні правовідносини. Це створює передумови для їх класифікації - в наукових, навчальних і правозастосовних цілях. Є різні класифікації учасників процесу. Найбільш широковживаною є класифікація залежно від інтересу, що його має той чи інший суб'єкт у кримінальній справі. За цією підставою всіх учасників поділяють на
- 2.1. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію правосуддя
функцію правосуддя. Суд здійснює провадження у кримінальній справі після прийняття її до свого провадження протягом часу (строку), відведеногозаконом на попередній розгляд справи, судовий розгляд, апеляційне та касаційне провадження, перегляд судових рішень у порядкувиключного провадження та виконання вироку. Щодо судді (суд як державний орган юридичній відповідальності не підлягає) у зв'язку із
- 3. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
функцій щодо вирішення кримінальних конфліктів. Тому ігнорування державними органами вимог суспільства свідчить про поглинення суспільства державою і призводить до знищення свободи особи1. 2. Кримінальний процес є галуззю публічного права. Тому вньому в концентрованому вигляді відбито суспільні потреби, щополягають у боротьбі з таким соціальним злом, як злочинність.Публічний інтерес у
- 91. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
функцій правосуддя (КСУ та суди загальної юрисдикції (місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд Укр.; Касаційний суд Укр.; вищі спеціалізовані суди; ВСУ). Від імені вказаних органів безпосередньо діють їх посадові та службові особи. Проте особу заподіювача шкоди відмежовано від особи, яка несе відповідальність за завдання шкоди, оскільки посадові та службові особи правоохоронних та судових
- Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
функціонування публічної влади в державі. В той же час адміністративно-правове регулювання є своєрідним продовженням конституційно-правових норм, конкретизуючим багато в чому їх дію. На цій підставі можна стверджувати, що існування адміністративного права - це необхідна умова і засіб реалізації Конституції в найважливішій сфері функціонування публічної влади - сфері виконання законів та інших
- 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
функцій вправі представляти свою державу без спеціальних повноважень (ex officio). До них належать: - глави держав; - глави урядів; - міністри закордонних справ. Віденські конвенції (статті 7) містять і більш загальне положення, відповідно до якого особа вважається такою, що представляє державу, якщо з практики або з інших обставин виявляється, що ця особа розглядалася як така, що представляє
- 20. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин.
функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами та особами не допускається. Відповідно до ст. 18 ЦПК від імені суду виступає й суддя, який одноособово розглядає цивільну справу. Повноваження ми судді користуються також народні засідателі, які беруть участь у вирішенні справ, визначених законом. Особи, які беруть участь у справі, - це учасники (суб 'ск-ти) цивільних процесуальних
- 38. Поняття і види судових витрат.
функцій. Правовий режим судових витрат врегульований ст.ст. 79-89 ЦПК та іншими законодавчими та незаконними
- 58. Поняття позову, його елементи та види.
функціями, розпочати діяльність по розгляду і вирішенню справи зі спірних правовідносин (ст. 16 ЦК України, статті 3, 15, ЦПК України). Цивільним процесуальним засобом, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду з метою здійснення правосуддя у справах, що виникають у спорах з цивільних, сімейних, трудових, кооперативних, авторських та інших правовідносин (статті 3, 15, 118 ЦПК
|