III. ПОНЯТТЯ ВЕКСЕЛЬНИХ РЕКВІЗИТІВ

мі в вексель позначення з урахуванням їх юридичної значимості поділяються на випадкові і суттєві приналежності. Випадкові приналежності суть байдужі для буття векселя визначеності. Відповідно цьому вони розглядаються як щось таке, що може бути, але може також і не бути у векселі. Істотні приналежності, або реквізити, суть, навпроти, тотожні з буттям векселя визначеності. Вексельними реквізитами вважаються позначення, які необхідні і достатні для придбання документом сили векселя. Це означає, що за відсутності хоча б одного з них документ не визнається векселем, а якщо всі позначення такого роду наявності, він конституюється в якості векселя навіть якщо і не містить ніяких інших позначень.

Згідно ст. 75 Положення простий вексель повинен містити в собі такі суттєві приналежності (реквізити): 1)

найменування «вексель», включене до тексту самого документа і подане тією мовою, якою цей документ складений (так звана «вексельна мітка»), 2)

просте і нічим не обумовлене обіцянку сплатити певну суму; 3)

зазначення строку платежу; 4)

зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5)

найменування того, кому або за наказом кого хустку повинен бути здійснений; 6)

зазначення дати і місця складання векселя; 7)

підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Документ, у якому відсутній будь з вищеназваних позначень, не має сили простого векселя, за винятком випадків, визначених у ст. 76 Положення.

ля і полягають у тому, що за відсутності іншої вказівки місцем платежу (і разом з тим місцем проживання-векселедавця) вважається місце складання документа, а місцем складання - місце, позначене поруч з найменуванням векселедавця. Звідси випливає, що якщо в документі не вказано ні місце платежу, ні місце його складання, то за відсутності поруч з найменуванням векселедавця позначення будь-якого місця такий документ не може придбати вексельної сили, оскільки заповнення відсутніх реквізитів місця складання векселя і місця платежу за векселем стає неможливим.

Істотні приналежності переказного векселя в більшій своїй частині збігаються з реквізитами простого векселя. Однак зміст тратти ускладнюється за рахунок появи в ній фігури платника. Згідно ст. 1 Положення перекладний вексель повинен містити: 1)

вексельну мітку; 2)

просте і нічим не обумовлене пропозицію сплатити певну суму;

3) найменування того, хто повинен платити (платника); 4)

зазначення строку платежу; 5)

зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 6)

найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

7) зазначення дати і місця складання векселя;

8) підпис того, хто видає вексель (векселедавця)

Документ, в якому відсутній хоча б одне з цих позначень не має сили переказного векселя, за винятком випадків, передбачених ст.

лення, то він вважається складеним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Відносно переказного векселя зберігає своє значення висновок, зроблений нами стосовно до простого векселя: недогляд у документі реквізиту місця складання векселя або реквізиту місця платежу за векселем виявляється здійсненним лише за умови, якщо поряд з найменуванням відповідно векселедавця або платника позначено небудь місце, інакше документ не набуває сили переказного векселя.

Реквізити викладаються у векселі в порядку, виробленому торгової практикою. Спочатку згадується про час і місце складання векселя, які звичайно не позначаються в тексті вексельного документа, а пишуться над ним у вигляді заголовка. Потім наводяться інші реквізити, складові текст векселя, причому послідовність їх викладу залежить від розсуду векселедавця і може не збігатися з тим порядком, який передбачений у затверджених постановою Президії Верховної Ради РРФСР від 24 червня 1991 р. «Про застосування векселі у господарському обороті РРФСР» формах бланків простого та переказного векселя. І, нарешті, під текстом векселя проставляється підпис векселедавця, яка свідчить про те, що зміст документа відповідає його волі.

Інформація, релевантна " III. ПОНЯТТЯ ВЕКСЕЛЬНИХ РЕКВІЗИТІВ "

1. Крашенинников Є. А.. Складання векселя. - Ярославль. - 46 с., 1992
   
   
2. 8. Додаткові вимоги до форми угод і їх реквізитами
   Загальні вимоги до письмової форми угод і їх реквізитами можуть доповнюватися законом, іншими правовими актами та угодою сторін. Так, вимоги про скріплення підписів сторін печатками визначаються угодою учасників угоди, а вимоги до бланків цінних паперів, передбачені з метою запобігання їх підробок, визначаються у законодавстві. Додаткові вимоги до письмової форми
   
3. 35. Проведення банком розрахункових операцій з векселями
   Банки здійснюють два види розрахункових операцій з векселями: операції з оформлення заборгованості векселями та операції з розрахунків з використанням векселів. Оформлення заборгованості векселями між банком і іншою особою (боржником або кредитором банку) полягає у заміні одних зобов'язань іншими - вексельними. Борг може бути оформлений векселями як повністю, так і частково. До операцій з
   
4. 31. Види операцій комерційних банків з векселями
   Одним з провідних напрямків банківської діяльності є здійснення банками операцій з цінними паперами з їх випуску та обігу, в тому числі - здійснення операцій з векселями. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" вексель - це цінний бум & га, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця виплатити після настання терміну
   
5. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЩОДО НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
   Тема 45. Зобов'язання по страхуванню Поняття і значення страхування. Законодавство про страхування. Поняття зобов'язання зі страхування. Форми зобов'язань по страхуванню. Види зобов'язань по страхуванню. Майнове і особисте страхування. Добровільне та обов'язкове страхування. Співстрахування, подвійне страхування і перестрахування. Підстави виникнення зобов'язань
   
6. 4. Форма довіреності
   Довіреність - документ, який має бути укладений у письмовій формі. Для здійснення угод, що потребують нотаріальної форми, довіреність має бути нотаріально посвідчена, за винятком випадків, зазначених у законі. До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються: 1. довіреності військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших
   
7. 6. Письмова форма угод
   Письмова форма дозволяє найбільш адекватно, документально закріпити волю суб'єктів угоди і тим самим забезпечити докази дійсної спрямованості їх намірів. За угодою суб'єктів можна наділити в письмову форму будь-яку угоду, хоча за законом така форма і не обов'язкова для неї. Проста письмова форма для угод наказується законодавцем двома способами. Перший спосіб
   
8. ? 5. Кредитування корпорацій
   Слово "кредит" по етимологічному походженням і зви-ному слововживанню представляє синонім довіри. Під креди-том або кредитними відносинами увазі такі угоди, при яких одна сторона поступається іншій у власність будь-які цінності на умовах повернення їх еквівалента по закінченні деякого часу. Кредитне звернення після натурального обміну і грошового
   
9. § 9. Юридична техніка
   Ефективність і результативність законів та інших нормативно-правових актів у великій мірі залежить від того, наскільки точні і ясні юридичні формулювання, наскільки вони логічно пов'язані і послідовні, наскільки одноманітно застосування юридичних понять і термінів. Цьому сприяють правила і прийоми юридичної техніки, які використовуються законодавцем в ході підготовки
   
10. 57. Судоустрій і судочинство в першій половині XIX ст.
    У першій половині XIX ст. були скасовані верхній земський суд, губернський магістрат і верхня розправа, судами другої інстанції в губерніях стали палати кримінального і цивільного суду (про ці судах докладніше див питання № 42). Палата цивільного суду виконувала також функції нотаріату. Вся судова система (з часів Катерини II) будувалася на станових засадах (докладніше див питання № 42). Крім
    
11. 26. Порядок залучення депозитів шляхом видачі депозитних сертифікатів
    Залучення депозитів юридичних і фізичних осіб може здійснюватися шляхом видачі депозитних (ощадних) сертифікатів. Для комерційного банку зазначена операція об'єднує в собі два напрямки банківської діяльності: у даному випадку поряд з залученням грошових коштів на депозит банківська установа здійснює операції з емісії та. Обігу цінних паперів, так як відповідно
    
12. Тема 6 . Криміналістичне дослідження документів.
    Заняття 1. Судове почерковедение і судове автороведение. Поняття і наукові основи почерковедческого дослідження. Поняття листи. Ідентифікаційні ознаки письма. Властивості почерку. Загальні і приватні ознаки почерку. Можливості та методика виробництва почеркознавчої експертизи. Властивості письмовій мові. Загальні і приватні ознаки письмової мови. Авторознавча експертиза: підготовка
    
13. § 2. Юридична природа дій уповноваженої за заявою вимоги
    У попередньому викладі було встановлено, що правомочність вимоги здійсненно тільки діями зобов'язаної особи і не може бути реалізоване діями пра-вообдадателя. Але для того щоб уповноважених міг скористатися поведінкою зобов'язаної особи, йому необхідно "порушити" це поведінка, тобто пред'явити носію юридичного обов'язку вимога про вчинення відповідних дій. В
    
14. 14. Прикінцеві статті контракту
    Статті називається "Мова контракту і його кореспонденції" укладачі контрактів зовнішньоторговельної купівлі-продажу зазвичай приділяють мало уваги. Тим часом невдале оформлення її може породити важковирішувані суперечки між сторонами договірного правовідносини. У тексті контракту слід в першу чергу обумовити, якою мовою або мовами він складений, на якій мові або мовах вестиметься листування між
    
15. 4. Предмет договору купівлі-продажу
    Предметом договору купівлі-продажу є дії продавця про передачу товару у власність покупця і відповідно дії покупця прийняття цього товару і сплаті за нього встановленої ціни. У ряді робіт предмет договору купівлі-продажу зводиться до характеристики товару (його найменуванню та кількості), що підлягає передачі покупателю2. Такий підхід видається спрощеним і
    
16. 40. Поняття та основні вимоги законності. Правозаконності.
    Законність - комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах. Вимоги законності (те, що вимагає законність) відображають її спрямованість, яка обумовлена змістом норм права. Вони є юридичними умовами (правилами) втілення в життя принципів права. Вимоги законності в