| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
9.4. ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНИХ ЗАСОБІВ З МЕТОЮ РЕАБІЛІТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ |
||
|
Будь-який процес діяльності, у тому числі і навчальної, має тенденціно приймати ритмічну форму. Вона особливо оче-видна тамі, де є звуковий супровід, ритм сигналів, следующшх один за одним. За ним ми можемо судити і про одно-мірності застосовуваної людиною енергії, і про пространствен-ном односебразіі його рухів. Саме таким ритмічним раз-дражітелеем є музика. Музикса виступає і як засіб для відволікання від беспоко-ящіх челсовека думок, і як засіб заспокоєння і навіть ліку-ня. Больішое значення відіграє музика як засіб боротьби з пе-реутомлеиіем. Музика може задавати певний ритм перед 456 початком роботи, налаштовувати на глибокий відпочинок під час пере-прориву. Використання музики як засобу підвищення продуктивності праці засновано на позитивному емоційному впливі, підтримці стійкого і високого трудового ритму. Проведені вченими спостереження над людьми з різною музичної підготовкою показали, що сильне фізіологічної ське вплив на організм роблять тільки добре відомого-ві класичні та народні мелодії. Тому, використовуючи му-зьгку як допоміжний лікувальний засіб, потрібно вчи-ють відповідні смаки окремих людей. Наукові дослідження показали, що побудова большинст-ва музичних творів великих майстрів підпорядковане будів-гой математичній логіці, яка, звичайно ж, не усвідомлюючи-лась геніями мистецтва в момент творення. Зокрема, мова йде про логіку, кількості і співвідношенні довгих і коротких повторів. Сприймаючи музичний твір, слухач завжди створює в своїй уяві паралельно розгортаю-щуюся музичну структуру, в основі якої лежать меха-нізми випереджаючого відображення, коли кожен новий стимул не тільки очікується, але й активно запитується ззовні. Совпа-дення очікування з реальним розвитком музичної фрази, на думку В.СЛобзіна і М.М.Решетнікова, і створює те прекрас-ве почуття задоволення, зазвичай характеризується як естет-тичне сприйняття. Музичний твір, повністю відбутися у-ящее з несподіванок («какофонія»), також, як і нескінченно тягнеться нота, не тільки не викликає естетичних відчуттів, але може призводити і до психічних порушень. Звичайно ж, крім розглянутих ефектів, істотне значення име-ють культурні установки і соціалізація сприйняття. Фізіологічний вплив музики на людину в процесі праці засноване на тому, що нервова система, а з нею і мускула-туру мають здатність «засвоєння ритму». Музика, какре-мический подразник, стимулює фізіологічні процес-си організму, що відбуваються ритмічно як у руховій, так і в вегетативної сферах. Механізм впливу музики на людино в процесі праці можна зрозуміти, виходячи з вчення А.А.Ух-томського про домінанту. Прояв домінантного збудження в певній со-сукупними нервових центрів лежить в основі діяльності, але стійкість домінанти може порушитися, можуть виникнути ознаки лабільності центрів. 457 І ось тоді дополнітгельний ритмічний подразник спо-собен як би раскачатіь центральний нервовий прилад і при-рить процес засвоєння ррітма, відновити порушений рівень засвоєння ритму, лежащцего в основі утворення домінанти. Фізіологічні ісгследованія показують, що в рітмічен-ських рухах при Раббота керівна роль належить кор-ковим динамічним сстереотіпам, але в них активну участь беруть і підкірці) ші області центральної нервової систе-ми. Це говорить про связзі ритму рухів з органічними по-потребами та емоціошальнимі станами людини. \ Ритми окремих оріганов людини завжди відповідні. Между4 ритмом рухів і рітшом внутрішніх органів існує визна-ленна зв'язок, регуліруешь спеціальним нервовим механізмом - моторно-вісцеральниміі рефлексами. Ритмічні рухи перед-ставляют собою єдину (функціональну систему - двігател'ний стереотип. Використовуючи мугзьпсукакрітміческій подразник, можна досягти підвищення ритмічних процесів організму, більш суворої компактності ш економічності енергетичних витрат. Виявлено, що ритм маршів, розрахованих на то, щоб со-провождать загони воійск в тривалих походах, зазвичай трохи повільніше ритму спокійної роботи людського серця. І при такому ритмі музики дегйствітельно можна йти дуже довго, не відчуваючи сильної устгалості. Водночас марші, що звучать під час парадних шес; твий , більш енергійні, їх темп посилюючи-ють до 72 тактів в мінууту - це дещо перевищує нормаль-ний ритм человеческогго серця в спокійному стані, тому ці марші з ритмом 2 / / 4, 4/4 надають бадьорить мобілізую-щее вплив. В іссследованіям також показано, що ритми вальсу 3/4 надають у ^ спокаівающее вплив. Не меншою силою вчоздействія, ніж ритм, володіє музикальний-ная інтонація. Музикга використовує в якості своєї основи як первинні голосові рреакціі - плач , сміх, крик, фізичним механізмом яких слтужіт безумовний рефлекс, так і розвинувши шиеся пізніше на їх освюве умовні інтонації, в яких більше соціального, обобщеннгого значення. Таке поєднання різних інтонаційних основ про ^ беспечівает найбільшу виразітел'ность. Серед музикальниж інструментів можна виділити лідерів по впливу на состсояніе людини. Найбільший вплив ока-викликають органна музикса. При відборі музикаліьних творів необхідно також вчи-ють той факт, що шелодічние твори, особливо ті, що володіють чітким, істрого витриманим ритмом, викликають 458 негайну відповідну реакцію практично у всіх слухачів. Якщо ж у музичному творі немає єдиного чітко витри-жанного ритму, якщо воно відрізняється складною архітектонікою, то сприймати його в усій повноті, стежити за розвитком його тематики, можуть лише люди, знайомі з музикою, що отримали певну музичну підготовку. У зв'язку з цим і відповідь-ная реакція на прослуховування такої музики при відсутності належної музичної культури виникає кілька уповільнений-но, приблизно через 1-4 хвилини після початку прослуховування. В цілому найбільш сильну емоційну реакцію на музи-кальні твори виявляють люди з середньою музичною культурою. Ці люди досить підготовлені, щоб воспри- няти навіть складний музичний твір у всій повноті, і в той же час частина нюансів звучання, окремі технічні моменти виконання сховані від них, не відволікають їх уваги від головного змісту музики і не привносять в акт восприя-ку занадто явний елемент розсудливості, характерний для реакції знавців і фахівців. Крім того, при підборі музичних творів необ-хідно враховувати психологічні властивості нервової системи осіб, що піддаються впливу музики. В одному з досліджень А.А.Коротаев (1973) показав, що в спокійній ситуації направ-ня змін у діяльності осіб з «сильною» і «слабкою» нер-вной системою під впливом приємної й неприємної музики виявляється однаковим: приємна - поліпшує діяльність, а неприємна - погіршує. В напруженої ситуації напрямок зміни в діяль-ності у осіб з «сильною» і «слабкою» нервовою системою під впливав-ням приємною і неприємною музики виявилося противополож-ним. Приємна музика покращує діяльність «сильних», причому майже в такій же мірі, як і в спокійній ситуації. У «сла-яких» ж, навпаки, під впливом приємної музики виявив-лась чітка тенденція до погіршення діяльності, тобто до подальшого посилення нервово-психічної напруги. Однак, як дозволили встановити результати динаміки, це погіршення діяльності у «слабких» під впливом приємної му-зикі відбувається не відразу із включенням музичної передачі, а лише через 13-15 хвилин. До цього ж моменту спостерігалося поліпшення діяльності. У цьому ж дослідженні відзначається від-ріцательно вплив неприємної музики, яка в напружений-ної ситуації сильніше впливає на сильних, а слабкі не про-звертати уваги, як би відключаються. 459 В зв'язку з цим слід рекомендувати обмежувати музикальний-ве вплив на учнів залежно від сили нервової сис-теми в спокійній ситуації 20-30 хвилинами (перерва, остаточно-ня роботи), а в умовах напруженої роботи - 10-15 хвилинами. У навчальних закладах найкращий результат досягається при дробовому включенні музичних передач (на перервах) з об-щим часом звучання протягом зміни не більше 1,5 години. Місце розміщення гучномовців, характер музичних передач, гучність і темп повинні регулюватися залежно від ВОІ-раста, смаків, ступеня зайнятості уваги (чим більше зайнято уваги, тим менше гучність і спокійніше ритм). Програм-ми повинні бути різноманітними в різні дні і протягом сме-ни, при цьому повинна враховуватися стадія працездатності. Кожну передачу слід починати і закінчувати постійн-ним позивним сигналом. Це - коротка (15 секунд), ненавяз-чивая, красива музична фраза, що виконується на електро-зикальном інструменті. Початковий період навчальної зміни характеризується поні-женной працездатністю. Щоб зменшити його тривалість, необхідно вже у вестибюлі зустрічати учнів музичною програмою, покликаної стимулювати функціо-вання нервово-моторних центрів організму, налаштувати їх емоційний стан, пізнавальні процеси та рухових апарат на робочий ритм. У зв'язку з цим на початку зміни музика може бути темпової, голосної, допомагаючи ввійти в ритм навчальної діяльності. На пере-мене, в період високої працездатності транслюють спо-койне, менш гучну музику. До кінця навчальної зміни, коли накопичується стомлення, що транслюється музика повинна бути підбадьорливої, темпової. Під час змін, у вечірню зміну му-зикальное звучання повинне бути бадьорим, веселим. Музика пре-дупреждает розвиток стомлення і сприяє зростанню ефектив-ності і продуктивності навчальної діяльності. Слід зазначити, що на початку тижня (понеділок, втор-ник) музика повинна звучати трохи голосніше, ніж перед днями відпочинку. Загалом по гучності музика повинна лише створювати фон, перевищуючи звичайний шум в даному приміщенні на 3-4 де-Цібели. Типову, застосовну в будь-якій установі, програму раз-працював ІА.Гольдварг (1988). Перша музична передача триває 20-30 хвилин і покликання на скоротити період врабативаемості, допомогти швидше вклю- 460 читься в необхідний робочий ритм. Вона складається з бадьорих жиз-нерадісних пісень, маршів. Про початок навчання може предупреж-дати якийсь постійний сигнал. У гіршому випадку це мо-же бути традиційний дзвінок. Але краще замінити його Перелі-вом дзвіночка. Музика, що транслюється на великій перерві, повинна вчи-ють смаки і прохання слухачів і може бути складена за заявками учнів. Остання музична програма починається сигналом про кон-це останнього уроку. Вона проводжає учнів бадьорою веселою музикою, піснями. Через 10-15 хвилин «провожаюшей» музики йде друга частина, призначена для врабативаемості навчаючи-трудящих вечірньої зміни. З цієї точки зору велика відпові-венность лягає на складання музичних програм, їх жан-ровую і структурну компоновку, тональність, рівень голосно-сти звучання . Як показали соціологічні дослідження, в яких вивчений чалось ставлення до функціональної музиці, тільки 6% оп-Рошен ставляться до неї негативно. В основному це були особи старше 40 років. Тому нерідко літні вчителі негативно відносяться до музичних пауз, що пов'язано з віковими змінами. При цьому верхня межа слуху людини значно знижується, внаслідок чого звукові коливання від 10000 герц і вище йому можуть бути не чутні. Результати обсле-нання, проведеного вченими серед осіб сорокалітнього возра-ста, показують , що верхня межа чутливості слуху кожні шість місяців знижується приблизно на 80 коливань в секунду. Підлітки і юнаки живей реагують на музичні пере-дачі. Музика для них може бути одним з ефективних засобів освіти і підтримки динамічної стереотипу, особ-но в діяльності, що має певну ритмічність (фіз-культура). Музика в навчанні та праці, так само як і під час відпочинку, спосіб-на збудити і заспокоїти, підбадьорити і розвеселити , надихнути і надихнути. Володіючи великою силою психофізіологічного впливу, вона здатна додати спокій і рух, легкість і тяжкість, порушити те чи інше емоційне враження. Слід зазначити, що трансляція музичного матеріалу з текстом може відвернути, розсіяти увагу, тому більш перед-шанобливим є матеріал нехай і з текстом, але на незна-комомязике. Такі твори, відповідні рітмуучеб- 461 ного процесу, сприймаються аналогічно мелодіям інстру-ментальної музики. Здатність музики захоплювати своїм ритмічним ладом, активно стимулювати і регулювати рухи людського тіла робить її незамінним компонентом всіляких видів лікувальної ритміки і фізкультури. Для цих же цілей може використовуватися мистецтво танцю, тре-нірующего не тільки мьпіечную, а й серцево-судинну і нерв-ную системи. Публікації американських лікарів і психологів по-показувала, що на Заході найбільш поширене використання танцетерапія для створення лікувально-охоронного режиму. При цьому танець виступає в ролі засобу безсловесного спілкування і розрядки емоційної напруги. На думку М.Р.Тумбе, для цієї форми психологічної розрядки найбільш підходять сучас-менниє танці, засновані на природних рухах тіла, без їх суворої регламентації. Як показують спостереження, викорис-тання танцетерапія замість традиційної фізкультури значно підвищує психоемоційний тонус учнів. Вирішення питання про використання музичних произведе-ний в ході корекції психологічних і фізіологічних процесів учнів вимагає спеціально зупинитися на примі-нении музики в кімнаті відпочинку, під час проведення сеансів психологічного розвантаження, аутотренінгу та інших псіхопрофі-лактіческіе заходів. Застосування музичного супроводу занять аутотре-нінгьо істотно підвищує їх ефективність. В ході проведення сеансів відпочинку, аутогенной тренування (за винятком останньої фази «мобілізація») музика поса-на звучати дуже тихо, перебуваючи як би за кадром, що не приглушаючи звучання тексту. Підбір творів набуває особливого значення при мо-делірованіі настрою. Для цього не рекомендується вико-ти модні шлягери або популярні новинки. Досвід покази-кість, що досить довге і універсальне емоційний вплив без ефектів «пересичення» надають лише клас-січескіе твори П.І.Чайковського, С.В.Рахманинова, Й.С.Баха, Ф.Шопена, К.Глюка, Л . Бетховена та ін 462 Одним з найбільш виразних засобів впливу му-зикі є ритм. Чергування довгих і коротких, «важких» і «легких» звуків зазвичай викликає виражені асоціації з фі-тному рухами. Однак музика викликає не тільки моторні асоціації, а й цілу гаму емоційно-психо-логаческіх переживань, забарвлення яких завжди глибоко ін-дивидуально. Проте, кожному типу музичного вироб-ведення і темпу його виконання відповідають цілком визна-лені, суб'єктивні асоціації або переживання. У процесі психологічного розвантаження зазвичай використовуються музичні твори, що виконуються в повільному темпі, які за-лежно від емоційного забарвлення та художнього вирази тієї чи іншої форми можуть асоціюватися зі скорботою, спокійно-розповідним або заспокійливим воздействи-ем. Природно, що небажано використання в процесі се-Ансова розвантаження музичних творів, що викликають ощу-домлення туги або скорботи. Для того, щоб вивести людину з того чи іншого емоційного стану, йому необхідно спочатку дати прослухати мелодії, відповідні цьому настрою, потім поступово змінити характер музики відповідно до бажаної переме-ної в настрої. На підставі дослідів можна стверджувати, що найбільш силь-ний і виражений ефект дає однорідна за своїм харак-теру музика. У складному творі, передавальному бурхливу зміну настроїв, його сумарне підсумкове вплив працю-но, а іноді просто неможливо передбачити. У зв'язку з цим в психопрофілактичних цілях не слід брати об'ємних про-бо Він вивів цілком. Краще проводити ретельний целенап-равленіях підбір музичних огривков чи творів малих форм. У більшості досліджень вказується, що достатньо про-вести 8-10 сеансів спрямованого прослуховування музики, що-б отримати наочне поліпшення психічного стану па-цієнта. Рекомендується послідовно прослуховувати два-три спеціально підібраних комплексу, що складаються з трьох вироб-кладів, що викликають в підсумку подібну реакцію. Вибираються в першу чергу музичні композиції, в яких переважає мелодія з витриманим ритмом. Під час кожного сеансу першого звучить мелодія, в якійсь мірі отвеча-ющая душевному стану слухача в даний момент. На-приклад, якщо людину мучить меланхолія, нав'язлива тривога, 463 трах, то перше йому предліагают для прослуховування сумну іелодію, яка звучить длія нього, як голос співчуття і со-увствія його справжнім або уявним негараздам. Звучачи-ие наступного проізведеінія покликане протистояти дію-ію першої мелодії, як 6ІИ нейтралізуючи його. В даному випадку то буде світла, повітряна мелодія, що дарує розраду і все-яющая надію. Третє піроізведеніе, завершальне даний юмплекс, вибирається з таким розрахунком, щоб його звучання об-адало найбільшою силою емоційного впливу, щоб але породило у слухача настрій, необхідне для оздо-овлення його психічного стану. Як правило, це дина-ііческая музика, вселяющаія впевненість у собі, мужність, твер-ость духу. Для моделювання настрюенія відвідувачів кімнати розвантаження південно порекомендувати такі музичні твори: при перевтомі і нервовому виснаженні - «Ранок» Е. Гріга, Полонез »М.Огінского. при пригніченому меланхаліческом настрої - «До радості» І.Бетховена, «Аве Марія» Ф.Шуберта. при вираженій дратівливості, гневности - «Хор Пілігрим-юв» Р.Вагнера, «Сентиментальний вальс» П.І.Чайковського. при зниженні сосредотоіченності, уваги - «Пори го-іа» П.І.Чайковського, «Лунмий світло» К.Дебюссі, «Мрії» Р.Шу-іана. Розслаблюючий вплив надають такі класичні ме-юдіі, як «Баркаролла» Ш.І.Чайковского, «Пастораль» Ж.Бі-е, Соната до мажор (частіь 3) Ж.М.Леклера, «Лебідь» К.Сен-^ анса , «Сентиментальний вальс» П.І.Чайковського. Крім того, дя більш широкої аудиторії можна використовувати більш попу-іярние твори: ромашс з кінофільму «Овід» Д.Д.Шос-аковіча, «Старовинна пісенька» Ж.Бізе, «Історія кохання» Ф.Ле, Вчора »ДЛеннона,« Елегії: я »Г.Форе та ін Програма тонізуючого впливу реалізується з по-ющью «Чардаша» Ф.Монтгі, «Аделіта» Г.Персела, «Шербур-кі парасольки» М.Леграна іі ін Безпосередньо для занять аутогенним тренуванням му-икальние твори іподбіраются відповідно до віз-[ействіем, що чиниться ма ті чи інші функції, при цьому югут бути предусмотрениі варіанти, спрямовані на УЗПО-: оеніе (наприкінці навчальної з міни) і мобілізацію (перед заня -иями). Як приклад можна використовувати наступні іроізведенія: 464 Заспокійливий варіант Вправа Музичний фон * Час Вступна частина. Установка на со-стояння спокою і відпочинку Розслаблення мімічних м'язів Розслаблення мьппц рук Розслаблення м'язів тулуба Розслаблення мьшіц ніг Регуляція ритму дихання Регуляція ритму серцевих со-кращения Вихід зі стану розслаблений-ності Загальна активізація Й.С.Бах. Прелюдія № 1 Й.С.Бах. Прелюдія № 8 И.С.Бах. Хор Ф.Шопен. Прелюдія № 4 Ф.Шопен. Прелюдія № 13 Ф.Шопен. Прелюдія № 15 Ф.Шопен. Прелюдія № 15 К.Глюк. «Мелодія» Ф.Шопен. Прелюдія № 17 2 хв 4 хв 30 сек 3 хв 30 сек 2 хв 5 сек 4 хв 35 сек 1 хв 10 сек 1 хв 10 сек 4 хв 5 сек 3 хв 45 сек Мобілізуючий варіант Вправа Музичний фон Час Вступна частина. Установка на со-стояння спокою і відпочинку Розслаблення мімічних мьшіц Розслаблення м'язів рук Розслаблення м'язів тулуба Розслаблення м'язів ніг Мобілізація фізичного і психічного тонусу Формування стану впевненості і репродукція перед-стоїть діяльності Й.С.Бах. Прелюдія № 1 Й.С.Бах. Прелюдія № 8 И.С.Бах. Хор Ф.Шопен. Прелюдія № 4 Ф.Шопен. Прелюдія № 13 К.Глюк. «Мелодія» М.Таривердиев. «Мить». Ж.Бізе-Р.Щедрин. Тема «Те-реадор» 2 хв 4 хв 30 сек 3 хв 20 сек 2 хв 5 сек 4 хв 35 сек 4 хв 5 сек 1 хв 45 сек 45 сек 465
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "9.4. ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНИХ ЗАСОБІВ З МЕТОЮ РЕАБІЛІТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ" |
||
|
||