9.3. САМОРЕГУЛЯЦИЯ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ВЧИТЕЛЯ З ДОПОМОГОЮ НЕЙРОЛІНГВІСТИЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ

Одним з поширених стереотипів життєвої психо-гігієни є уявлення про те, що кращим способом відпочинку і відновлення є наші захоплення, улюблені заняття (хобі). Число їх зазвичай обмежена, оскільки у біль-шості людей їсти не більше одного-двох хобі. Багато з таких занять вимагають особливих умов, часу або стану самої людини. Однак існує багато інших можливостей відпочити і відновити свої сили і наступне вправа допоможе це зробити будь-кому, хто захоче скористатися ресур-самі своєї психіки.

ВПРАВА 1

1. Випишіть 3-5 видів діяльності, при виконанні кото-яких Ви добре себе почуваєте.

2. Спробуйте відповісти на наступні питання по кожному із записаних Вами видів діяльності (або попросіть кого-небудь задати Вам ці питання):

а) чи виконується ця діяльність разом з іншими людьми або вона здійснюється на самоті?

442

б) де виконується ця діяльність, які навколишні фактори, які з них допомагають Вам, а які заважають здійснювала-влять цю діяльність?

В) чи має ця діяльність зовнішній чи внутрішній фо-кус (тобто вимагає вона більше уваги за зовнішніми подіями-ями або припускає внутрішнє зосередження?)

г) чи є вона переважно візуальної (зорової), аудиальной (звуковий) або кінестетичний (пов'язаної з тілесними відчуттями, відчуттями руху, м'язового на-пряжения, дихання, серцебиття і т.п.)?

Д) чи вимагає ця діяльність яких матеріальних умов, засобів, реквізитів?

Е) які з Ваших органів чуття отримують преимущест венний відпочинок під час цієї діяльності?

Ж) які аргументи та контакти з іншими людьми Вам нуж-ни, щоб зайнятися цією діяльністю?

3. Відповівши на ці питання по кожному з 3-5 видів діяльності, знайдіть значущі компоненти, які дають Вам удов-летворенія від занять даною діяльністю. Запишіть їх, срав-ните з компонентами, які дають задоволення в інших видах діяльності.

В результаті виконання цієї вправи, як правило, ви-ясняется, що можна отримувати задоволення не тільки від од-ного-двох видів улюблених діяльностей, а отже, що можливостей і ресурсів для відновлення своїх сил у Вас набагато більше, ніж здається на перший погляд.

Цю вправу можна продовжити, якщо подумати (і ба-тельно записати), які компоненти задоволення і користі Ви отримуєте також і у видах діяльності, які для Вас зазвичай начебто б нейтральні. І, може бути, Ви зумієте знайти елементи задоволення (вторинної користі) навіть у ви-дах діяльності, які Ви не любите?!

Усвідомлення того, що корисне і приємне насправді свя-Зано не тільки з улюбленими видами занять, може відігравати важливу роль у більш мудрого ставлення до будь-яких видів діяльності.

Різноманітні стану хронічного стресу постійно за-біра енергію у людини, як би роздрібнюють його психиче-ські сили, зменшують органічність і природність їх прояв-лення. Познайомимося з двома найважливішими процесами і відбутися у-яніямі свідомості, необхідними для саморегуляції стресу -

443

асоціацією та діссоціааціей. Процес асоціації (і стан ассоциированности) поенімается як спрямованість свідомості людини на себе, як егго включеність, зв'язаність, злитість, захваченность собственшимі почуттями і переживаннями. На-проти, процес діссощіаціі (і стан диссоциированного-сти) полягає в тому,, що увага та активність психіки лю-дини спрямовані на івнешнее оточення, на діяльність, на інших людей. У цьому ссостояніі людина як би відривається від власних почуттів і переживань, «забуває» про самого себе. У стані ассоціащіі людина відчуває повноту і єдність психічних процессовз і тілесно-фізичних станів, в со-стоянні дисоціації Еета зв'язок розкривається (або затримує-ся, зсувається під времегні).

Як правило, ассощіірованние стану свідомості пов'язані з емоційно-положштельнимі переживаннями, а тривожні, напружені, стрессовзие стану призводять кдіссоціірован-ності. Однак іноді івозможна і негативна асоціація ^ у випадках, коли людина: міцно звик до якоїсь постійної і болісною болю - фшзіческой або душевної) і позитив-ная дисоціація (про котгорой мова піде нижче). Слід також розрізняти непроізволиную, довільну і вимушену фор-ми асоціацію та дісссоціаціі.

Професійна ддеятельность часто вимагає від вчителя дис-соціірованних состояіній, бо, приймаючи безліч рішень, що стосуються його воспітганніков, він повинен бачити світ їх очі-ми і відчувати, як соні, і при цьому майже зовсім забувати про себе. Єдиний сгпособ відновити свої сили після пе-періоди профессіональнсой дисоціації - це зануритися в відбутися у-яние асоціації. Рассшотрім кілька вправ, допомагаю-щих виробити полезшие способи асоціювання-діссоціі-вання.

ВПРАВА 2

1. Встановіть для Себбе певний час протягом неяк-ких днів і виполняйтее дану вправу хвилин 5-10.

2. Поставте крісло) або стілець поблизу від відкритої двері чи вікна, расположітеесь зручніше, вдихніть кілька разів по-глибше, розслабте всі ваші м'язи.

3. Щоб зменшити и вплив зовнішніх факторів, закрийте очі і це посилить возможнсості інших почуттів. Дозвольте всім запа-хам і звукам проходітгь через органи Ваших почуттів неотфільт-

444

рова і одночасно залишайтеся в сьогоденні (тобто чув-ствуйте, думайте, переживайте те, що Ви відчуваєте, думаєте і переживаєте).

4. Після вправи опишіть усно або в щоденнику (спостережень за своїми станами), наскільки Ви змогли сконцент-рировать увагу, коли Ваш мозок створював картини і називав їх, визначте, що це були за стимули (предмети, картини, запахи, звуки).

5. Спробуйте дати собі звіт, чи можете Ви ще більше концентруватися на зовнішніх стимулах, уникаючи при цьому ра-нальних-логічних інтерпретацій (тобто чи зможете Ви біль-ше і сильніше відчувати, ошущать речі, предмети, не називаючи їх, не віддаючи собі звіту про їхні зв'язки з іншими, а сприймаючи їх цілісно, до-раціонально. Ці спроби зазвичай вдаються не з першого дня, а починаючи з 3-5 днів Ваших вправ.

6. Порівняйте Ваше енергетичне стан за час вико-нання вправи (чи поліпшилося Ваше самопочуття, зміни-лось чи настрій, зменшилася або з'явилася тривога тощо). Не потрібно домагатися того, щоб кожен день неодмінно «поліп-шать» настрій, бо раціональні установки тільки віддалити-ють розвиток чуттєвих процесів психофізичного рівноваги та особистісного асоціювання.

7. У багатьох не відразу виходить перехід до бачення і пережив-ванию тільки асоційованих станів, так як спочатку со-стояння ассоциированности можуть перемежовуватися станами діссоціірованності. Однак поступово стану асоційова-ванности повинні витісняти диссоційовані стану і ста-ставати домінуючими.

8. Виконуючи цю вправу кілька днів поспіль, Ви по-лучіте досвід переживання почуттів і розпізнавання образів, ко- торие Вами опановують в нормальному, нестрессового стані. Таким чином, Ви створите у себе чуттєвий образ Ваших позитивно-ресурсних асоційованих станів. Спираючись-Ясь на цей вихідний фон асоційованих станів, Ви по-лучан один із способів розрядження і угашения напружених станів і деяких хронічних стресів.

ВПРАВА 3

1. Для виконання цієї вправи запросіть собі в по-помічники людину, з якою Ви відчуваєте себе максимально спокійно і комфортно (друг, чоловік) .

445

2. Попросіть його підготувати продукти так, щоб Ви не є зна-ли, чим саме він буде Вас пригощати. Підкажіть Вашій пар-тнеру, щоб він подбав про досить широкому виборі вку-сов, запахів, температур, текстур, форм, обсягів пропонованих Вам страв.

3. Потім Ви закриваєте очі і Ваш помічник-партнер пре-доставляє Вам все, що він приготував (пригощає, годує, дає спробувати і т.д.) будь-якими способами. Все це відбувається без слів, невербально. Ви при цьому можете видавати будь-які звуки, але не повинні вимовляти ні слова!

4 . Ця вправа виконується з повагою до партнера і якщо його учасники будуть мінятися ролями (в інші дні), то вони отримають гарну можливість висловити один одному свої почуття або хоча б зробити досвід своїх відносин більш розмаїтості-вим і багатим.

5. Мета цієї вправи - навчитися концентріроватьеяна сприймаються стимулах і раздражителях настільки, щоб уникнути потреби відгадувати і називати всі страви та компо-ненти, з яких вони складаються. Треба віддаватися повноті переживань, щоб, можливо, відчути що -то нове як в про-продукту, так і у власних почуттях і станах, що стають-ся вашим ресурсом. Не біда, якщо Вам не вдається повністю зануритися тільки у смакові відчуття і Ви продовжуєте називати (подумки) те, що дегустуєте. Але це значить, що поки для Вас скрутно сходження від раціонально-вер-бальною діссоціірованності до рівня чуттєво-образної ас-соціірованності.

ВПРАВА 4

1. Запропонуйте Вашому партнеру (одному, дружину) взяти Вас на «сліпу» прогулянку, де він повинен надавати Вам разнооб-різні предмети і речі для відчуття форм, розмірів, тек-Стур, температур та інших характеристик реальних об'єктів, ис-користуючись Ваші кінестетичні і аудіальні можливості.

2. Якщо Ви захочете знизити або придушити раціонально-вер-бальну діяльність мозку (його лівої половини), то можна по-пробувати рахувати в прямому або зворотному порядку, в той час як відбуватиметься все інше.

Розглянуті вправи на асоціювання демонстрація-руют принцип, підхід до техніки асоціювання, але можна скон-

446

струіровать і багато інших комплексів вправ, створюю-щих основу для релаксації, психотехнической і емоційний-ної зарядки, що дозволяють послабити або подолати ситуації хронічного педагогічного стресу.

Часто, повертаючись з роботи, учитель відчуває, що він потрібен дітям, що вони його розуміють і люблять, і хоча він віддає багато сил, він відчуває «хорошу втома». Але бувають дні, коли щось не виходить на уроках або падає дисципліна і тоді з'являється «тяжка втома», з'являються думки, що ти по-старів і т.п. У такій ситуації у вчителя виникає емоційний-ве напруга, він «зациклюється» на труднощах, виявляється у владі почуття провини і, незважаючи на постійну емоційний-но-психічну напруженість, не може вийти з «закоддо-ванного кола» особистих проблем.

У такі дні і буває корисно застосовувати техніку діссоціі-вання, що допомагає вирватися з «зациклюються» послідовно-ності причин і наслідків, дистанціюватися від негативного переживання, від емоційних труднощів в педагогічному процесі.

Ми пропонуємо вправи, метою яких є Вира-ботка і тренування уміння диссоціюватися в широкому колі навчальних і життєвих обставин.

Для виконання цих вправ потрібно попросити кого-чи-бо не надто швидко прочитати Вам вголос наступні інструкції або записати ці інструкції на магнітофон і проводити трени ровки індивідуально, самостійно. Ще краще виконувати ці вправи під керівництвом досвідченого людини, психолога, пси-хотерапевта.

ВПРАВА 5

1 . Зручно сядьте і зробіть два-три глибоких подиху. Переді-ставте Вашим очам можливість спокійно розглядати ок-ружа предмети або поступово закриватися.

 А тепер подумайте, хотіли б Ви пересісти в інше місце? Чи буде це місце праворуч, ліворуч, навпаки, позаду Вас? Чи буде воно вище або нижче місця, на якому Ви зараз сидите? 

 Якщо у Вас з'являється відчуття нового місця або Відчуваючи-ня руху до нього, злегка підніміть Вашу голову. Думкою- 

 447 

 але переміститеся на нове місце, постарайтеся уявити мак-мально реально відчуття того, де Ви знаходитеся, де знахо-диться Ваше тіло. 

 Подумки перемістившись в нове положення, Ви здійснювала-вили дисоціацію, оскільки розірвали вихідне єдність ре-ального становища Вашого тіла і Вашого бачення-відчуття реального положення тіла. 

 А тепер, уявляючи, що Ви на новому місці, злегка подни-міте голову, повільно відкрийте очі і відчувайте як реальні всі подразники і предмети, які Вас оточують на новому місці. Не гаючи нових відчуттів, потягніться, як це робить кішка, струшувати від сну. Якщо Вам вдалося це зробити, то Ви зробили реассоціаціі, тобто нову, уявну асоціацію-ціаціямі після досконалої перед цим уявної дисоціації. 

 2. Щоб прискорити, закріпити і посилити відчуття реассоці-ації, злегка піднімайте голову так, щоб побачити і почувство-вать фізичну дистанцію між Вашим новим місцем і фі-тному тілом, на яке Ви дивіться. Все це повинно по-могти Вам сказати про себе в третій особі: «Він сидить, скажімо, в дальньому кінці кімнати, на дивані, в трьох метрах від вікна і т.д.». 

 Після цього Ви можете подумати і сказати про себе (сідяща-го тепер на новому місці): «Я перед вікном, ось край столу, круг-гавкоту лампа на столі і т.п.». 

 3. Тепер, з диссоциированного (реассоціірованного) со-стояння спробуйте подивитися на своє фізичне тіло і рас-Ширяєв огляд так, щоб побачити більше об'єктів у кімнаті. Всякий раз, вправляючись у цьому, намагайтеся досягати панорам-ного бачення, що відкриває широку перспективу походячи-ного, тобто повністю реассоцііруйтесь. 

 4. Тепер додайте аудиально-звукові компоненти зі сле-дують словами: «З мого нового стану я восприни-травня звуки, які можу чути», поглиблюючи тим самим реассо-ціаціямі. 

 Ознайомившись з ідеєю і технікою дисоціації, Ви можете проводити цю вправу кілька днів, поступово змен-Шая час, протягом якого Ви здійснюєте ефективну дис-социации. 

 Після декількох тренувань Ви, безсумнівно, опануєте дис-соціацією-реассоціаціі і зможете робити її, довільно ви-бірая місце дисоціації, досить тривалий час. 

 5. Коли Ви опануєте цими навичками, виконуйте упраж-ня із закритими очима. Потім виконуйте вправу в 

 448 

 русі і, нарешті, розмовляючи (спочатку з самим собою, а потім і з партнером). 

 Високий рівень оволодіння дисоціацією дозволить Вам при-міняти її в багатьох випадках, що порушують Ваш душевний рівноваги, щоб від'єднуватися від стресових або емоційно-напружених станів. 

 Можна сказати, що дисоціація полягає в тому, що люди-«виходить із себе», а асоціація дозволяє йому «прийти в себе», «повернутися до себе». Проте відмінність емоційних по-потенціалів станів асоціацій і дисоціації може бути настільки значним, що саме по собі перетворюється на чинник, викликаючи-ющий емоційні труднощі або перешкоди або навіть в на-стоящий стрес. Наприклад, в небезпечній або критичної ситуа-ції людина діє, перебуваючи в диссоциированном перебуваючи-нді, як би зрікшись деяких емоцій. Але відразу ж після того, какреальная небезпека минула, накопичилися емо-ції обрушуються на людину і можуть його захлеснути, висловлю-Ясь в крику, сміху, плачі, різких рухах. 

 Миттєвий перехід від дисоціації до асоціацію може бути доцільний і органічний лише для гострих, критичних ситуа-цій, але в болишшстве інших життєвих і професійних подій ефективнішим є поступовий перехід, ко-торий може являти собою спеціально відпрацьований і доста-точно звичний ритуал. До числа перших і простих, але важливих способів такого переходу можна віднести поглиблене дихання протягом якогось часу або ж вчинення певних фі-зичних рухів (ходьба по кімнаті, прогулянка по вулиці і т.п.). 

 Повертаючись після робочого дня додому в дисоційованому стані і вже передчуваючи задоволення від швидкого повер-щення в асоційоване стан, ми часом не отримуємо ж-гавкотом заспокоєння або навіть відчуваємо себе ще гірше, ніж на роботі. Справа в тому, що ми іноді надто різко «відпускаємо себе» у стан ассоциированности і опиняємося наодинці з собою, у владі найвідвертіших і глибинних думок і почуттів. Цими почуттями легко можуть стати образа чи жалість до самого себе і напливають думки, збуджуючі і підсилюють чувст-во провини, прикрості або досади: «Ну чому я? Невже я не заслу-жив іншого? Невже це був я? Чому це відбувається імен-но зі мною? »І т.п. 

 Тому, приходячи додому і знімаючи свої «професійні туфлі, капелюх і костюм», ми не повинні мгаовенно піддаватися 

 15 Є. І. Рогов, кн. 2449 

 найглибшим і крайнім станам ассоциированности. Якщо Ви помітите таке за собою, то зможете придумати більш целесо-подібні способи переходу від «професійної дисоціації» до «домашньої асоціації». Це дозволить краще зберегти емо-нальних енергію. 

 Ми пропонуємо вправу, яке дозволяє опанувати пе-реходу від дисоціації до асоціації і допомагає ефективно розмежовувати професійну й особисте життя. 

 ВПРАВА 6 

 1. Насамперед опишіть, як довго Ви асоційовані звичайні-но, яка Ваша оточення, які чинники збільшують або уменинают стан ассоциированности. Опишіть, де в до-машніх умовах Ви найсильніше відчуваєте стан \ Про-професійний ». Все, що Ви описали, можна вважати Вашим методом і стилем особистого та професійного ассоціірова-ня в домашніх умовах. 

 2. Розкажіть (опишіть), як Ви перемикаєтеся від «професійних» до особистого стану, включаючи зміну одягу, ме-ста з професійними матеріалами і інші значимі місця і предмети Вашого домашнього вжитку. 

 3. Якщо Ви займаєтеся будинку професійною роботою, то наскільки постійно зберігається місце цих занять? 

 4. Чи збігаються, чи перетинаються місця Вашого домашнього відпочинку та домашніх занять професійною діяльністю? 

 5. Спробуйте визначити саме «тривожне» для Вас місце (і час) і якщо Ви відчуваєте тривогу, то краще провести якийсь час роздумів і переживань саме в цьому спе-ціально встановленому місці. Якщо Ви заведете собі таке обик-новение, то через деякий час помітите, що віддаючись тре-Воге на «тривожному» місці, Ви швидше і легше знижуєте уро-вень своєї тривожності. 

 Є й інші техніки перетворення свідомості, які по-можуть зберегти Вашу енергію, коли Ви відчуєте «тривогу». Розглянемо одне з таких вправ. 

 ВПРАВА 7 

 1. Розкажіть (опишіть) про типовий, характерному утримуючи-нии Вашої тривоги. Якщо у Вас кілька тривожних думок, то 

 450 

 краще взяти для вправи одне конкретний зміст, а по-тім провести таку ж роботу з іншими думками, утримуючи-нями тривоги. 

 2. Постарайтеся сказати, як часто і як довго Ви думаєте про це протягом дня (скільки разів, яка кількість часу в загальній складності). 

 3. Виберіть час і місце, не характерне для Вашої Треві-ги. Ви можете переконатися, що чим більше постійно Ваше місце, тим ефективніша ця техніка. 

 4. У цей відповідальний час Вам треба думати тільки про нега-тивно зміст Вашої тривоги, про можливі негативні сценарії її розвитку. Дозвольте їм виникати у Вашому созна-ванні вільно, незважаючи на те, що вони будуть доставляти Вам занепокоєння і переживання. Не спокушайтеся позитивні-ми альтернативами, які Вам може підкидати свідомість за принципом «Так ... але! », продовжуйте думати лише про негативний зміст. 

 Навряд чи Вам вдасться прокручувати все більш гірші і небез-ні варіанти більш, ніж кілька хвилин. 

 5. Підготувавшись до початку сеансу, необхідно кілька разів добре зітхнути і, почавши спокійно і глибоко дихати, бажано з гумором звернутися до свого мозку приблизно так: «Ну, що ж, дорогий мозок, сьогодні у нас буде дещо новеньке, і я думаю, що ти хочеш мені допомогти зайняти цей час, так що, будь ласка, підкидай мені і нагадуй все, що можеш ». 

 6. Як це не несподівано, але скоро Ви побачите, що неяк-ких хвилин (5-10) Вам буде достатньо, щоб перетворити тривогу в більш спокійне, безпечне почуття або навіть хата-витися від неї зовсім. Таким чином, витративши час тільки на «тривожну гру», Ви досягнете мети - асоційованого з тривогою, Ви локалізуете її в певному місці і обмежите в певному часі. 

 В кінці сеансу можна знову звернутися до свого свідомості: «Так, дороге свідомість ... шановне "Я" ... (І т.п.) ... ти непогано попрацювало сьогодні, спасибі тобі, я знав, що ти не підведеш мене у важкій ситуації ... ». 

 7. Корисно проводити «тривожну гру» з довіреною особою (другом, близькою людиною), проте ця людина не повинна Вас розпитувати, вникати в Ваш стан, якщо Ви хочете самі навчитися справлятися зі своїми тривожними пережива-нями.

 451 

 Внезгапний, гострий стрес полягає в тому, що його перші ж пов <ействія і прояви настільки несподівані і сильні, настолико захоплюють і вражають людини, що він «не успева-етопомюіться», відчуває себе пригніченою, скорботним, «раз-мазанньим по стінці» . Майже завжди відчувається брак повіт-ха, дихашіе збивається або стримується, серце починає коло-титься ш грізно дають знати про себе інші хворобливі стани організіма. 

 Безуссловно, техніки управління хронічним стресом, тих-ники пеерехода від дисоціації до асоціації (і назад) при внезапнюм, гострому стресі майже марні. І все ж сущест-вують нежоторие способи оволодіння своєю поведінкою при та-ком моіщном потрясінні психіки, яким є стрес. 

 Нагадаємо, що стрес є потужною емоційно-фі-зіологшческой реакцією на несподівано виниклу неопре-деленнгасть в ситуації необхідності прийняття рішення і осущестгвленія дії. Внутрішня емоційно-психічна невизначеність отримує вираження і в зовнішній картині поведеиія: людина не може залишатися в якомусь місці спо-койне ((сидіти, стояти, лежати), він здійснює різні дії, що не вполше розуміючи, навіщо він це робить, він буквально «Не нахо-дит себ« е місця ». Тому першим кроком до оволодіння собою в тревожшой, стресовій ситуації є пошук такого місця, созданііе зони психічної визначеності, внутрішньої устої-чівостіі. Тому багато попередні вправи з відпрацювання внутренініх образів тривоги і виявленню зовнішніх місць тревож-них дісссоціацій і асоціацій є важливими инструмен-тами прюфілактікі та підготовки до можливих стресових со-стояніяш. 

 Владіеніе собою в гострих ситуаціях можливо лише в тому випадку, якщо людина має реальний досвід переживання і разре-ності: екстремально-стресових ситуацій. На жаль, мно-Гії з шас бувають настільки приголомшені й налякані стресом, що прездпочітают не повертатися до нього, і це значить, що реальний досвід переживання стресу не використовується впослед-відно, ш кожна гостра ситуація переживається людиною як нова. 

 Ми пропонуємо вправи, які сприяють форми-рованіш внутрішньої стійкості до стресу, дозволяють послабити емоціошальние наслідки пережитих стресових станів і определііть деякі сценарії протистояння руйнівник-ної і шаралізующей силі екстремальних ситуацій. 

 452 

 Внаслідок значної емоційності цих вправ рекомендується виконувати їх під керівництвом досвідченого трене-ра, психолога, психотерапевта. 

 ВПРАВА 8 

 1. Учасники сеансу тренування розбиваються на пари. Кожний з них згадує дуже сильне і позитивний стан з минулого досвіду і потім показує, як воно виглядає (цей стан будемо називати «ресурсний коло», або «ресурси»). 

 2. Потім пари учасників розбиваються-групуються в чет-верки, в кожній з яких виділяються такі ролі: учитель, помічник і два актори, що грають учнів (колег, начальни-ков, батьків). 

 3. Помічник відводить вчителя від акторів і просить згадати людину, чий зовнішній вигляд, тон голосу, положення тіла або фрази можуть негайно викликати погіршення настрою (тобто викликати недостачу «ресурсів»), раптовий, гострий стрес. 

 4. Коли вчитель згадав людини, що викликає стрессо-ше стан, він повертається до акторів і намагається показати цю людину-стресора. 

 5. Тепер актори відображають поведінку людини-стресора, а помічник спостерігає за вчителем. Як тільки вчитель «зацеп-лен» копіюванням акторів, помічник відразу ж відводить його убік, а актори припиняють грати роль стресора. 

 6. Потім вчитель робить додатковий крок у встановлений раніше місце, відповідне «ресурсному колі». Помічник нагадує йому зробити один вдих, потім другий і ще кілька. 

 7. Учитель продовжує стояти осторонь від акторів, але робить крок з кола (залишаючи там «ресурси») і потім підходить близько до акторів. 

 8. Актори відразу ж демонструють поведінку, гнітюче і подразнюючу вчителя. 

 9. Учитель дивиться на гру акторів, але як тільки він знову відчуває напругу, то знову відходить від акторів (вони, звичайно, зупиняються) і повертається в «ресурсний стан». Помощ-ник нагадує йому зробити два-три вдиху, потім питає, де, в якій частині тіла, організму він відчуває початкове напругу. Учитель повинен показати його або сказати, де воно знаходиться. 

 10. Учитель знову стоїть перед акторами і досить довго, так, щоб відчути не тільки початкове напруги-ня, а й наступне. 

 453 

 11. Як тільки вчитель відчує друге напруга, він отхо-дит від акторів (як він зробив в кроці 9), йде до позитивного «ресурсному колі» і робить два-три глибокі вдихи. Помічник запитує, чи відчуває він другий напруга в тому ж місці, що і рани, або в іншому місці. 

 Зазвичай людина визначає первісне місце десь між десятим і п'ятнадцятим кроком (що підтверджує здатність мозку екрануватися цими подіями і втрачати кон-такт з тілом). Призначення даної вправи полягає в тому, щоб дати можливість вчителю в ослабленій формі пе-режіть минулий стресовий досвід і, зафіксувавши зміна місця напруги, привести його до висновку, що тепер він може витримати зустріч зі стресором навіть без звернення до «ресур-сном колу» . \ 

 Поряд з приємними, вдалими, що радують нас подіями життя, буває і так, що ми зазнаємо невдачі, здійснюємо Про-професійний або людські помилки. Спогади про ці невдачі і помилки нерідко повертаються до нас, турбують, мучать нас, спонукають шукати більш правильні, справедливі і успішні рішення. Це означає, що ми стихійно прагнемо зробити перегляд своєї поведінки в тому чи іншому невдалому епізоді. Розглянемо психологічну стратегію і техніку вико-нання перегляду. 

 Нашу пам'ять, запам'ятовував емоційно-значущі і стресові стани, можна порівняти з кінострічкою, на кото-рій кожен кадр (слайд) значущої події хоча б трохи відрізняється від інших, сусідніх кадрів. Дуже важливо, який імен-но кадр (слайд) спливає у свідомості першим, щоб нагадати про це тривожному епізоді. Спостереження показують, що біль-шість людей називають кадр, безпосередньо предшествую-щий кульмінації тривожної події. 

 ВПРАВА 9 

 1. Щоб здійснити перегляд свого стану тривожно-сти, стресу, використовується техніка хронологічного зворотного переходу зі стресового в нейтральне або позитивне емо-циональное стан. Для цього потрібно уявити розвиток подій, як у фільмі, який прокручується у зворотному по-рядку, і запитати: «А що було до цього? А які кадри можна було побачити раніше? Які кадри передували розглядає- 

 454 

 ваємому моменту? »У міру повернення назад до кульмінації-онному кадру треба стежити за тим, щоб дихання було глубо-ким і повним. 

 Для розгортання перегляду необхідно постаратися дати собі звіт, скільки буде потрібно кадрів (слайдів), скільки по-потрібна временньгх етапів або змін місця розташування, по-ка Ви повертаєтеся, рухаєтеся до ядра тривожної події. 

 2. На другому кроці необхідно стабілізувати дисоціацію, для чого треба представити себе так, ніби Ви можете бачити себе як би з боку. Подумайте, як далеко той чоловік від Вас? А ким є Ви, коли дивитеся на нього? Чи разні-ца між ним і Вами? 

 3. Ви повинні дивитися на «того себе» з симпатією, з благо-схильністю, розуміючи, що в ситуації «до події» (тривожно-го) та людина робить краще, що він може. 

 4. Отже, Ви вже знаєте, що з ним станеться, а він ще ні, як якби Ви стояли на даху будівлі і знали, що ось зараз відбудеться крах двох автомобілів, а потім би повільно, в подробицях, з кадрів, бачили б це зіткнення , але в ньому б не брали участь. 

 Подивіться на «того себе» зі свого стану диссоциирующих-ванного спостерігача і визначте, що йому буде потрібно, щоб успішно діяти в подальшій ситуації. Опишіть необ-ходимое ресурси (зовнішні або внутрішні умови, які сприяють позитивному вирішенню важкою і тривожної ситуації). 

 Після цього Ви уявляєте себе дисоційованому і пе-Реда «йому» ці ресурси (переконайтеся, що він може добре ви-діти Вас в цьому застиглому кадрі-слайді). 

 Ви ясно уявляєте його візуальний образ, чуєте характерних особливості його голосу і, якщо вважаєте за потрібне, можете подумки дотягнутися і доторкнутися до нього (можна навіть уявити себе гумовим і здатним розтягнутися так, щоб торкнутися його). Продовжуйте спостерігати за його з-менениями, поки Ви передаєте «йому» ресурси (ради, під-казки, дружні посмішки, або, навпаки, енергію, зібраний-ність, рішучість і т.п.). 

 Ви передаєте «йому» ресурси і продовжуєте спостерігати за його змінами до тих пір, поки не побачите, що, приймаючи ресур-си, він стає все більш і більш готовий до реального дії і, нарешті, досягає стану повної готовності діяти. 

 Можливі такі варіанти передачі ресурсів (допомоги): 

 455 

 а) рагзнообразіть спосіб передачі ресурсів, використовуючи ві-зуально-зірітельние, аудиально-звукові і кинестетически-ор-ганіческііе образи і відчуття; 

 б) раасшірять коло учасників, передавальних ресурс, а також завжди можна включити, ввести іншу людину в схему дію-вия (осуіцествів дисоціацію). 

 5. Наксонец, досягається цільовий стан, таке, в якому «він» - у стані повної готовності діяти успішно в екстремаліьно-стресової ситуації. Ви диссоційовані, тобто як би отстрашени від того, що відбуватиметься з «ним». 

 Позвогаьте сценарієм програватися кадр за кадром, і при цьому Ви гпродолжаете надавати «йому» деяку допомогу, перег даєте ресуурс, а «він», отримуючи їх, досягає майже максимально \ мислімоій ступеня готовності діяти успішно в важкій ситуації .. 

 Після всього цього Ви спостерігаєте його, що здійснює ус-пешно деійствіе і що досягає бажаного стану. 

 У заклкоченіе зауважимо, що найкраще, звичайно, пройти сну-чала обучсеніе в групі тренінгу-НЛП під керівництвом спеці-Алиста-псшхолога, а потім вже застосовувати вищеописані тих-ники в сашостоятельной роботі з регулювання і оволодінню своїм поведеніезм у важких, напружених, стресових ситуаціях. Од-нако ми Шаде, що певних результатів можна досяг-нути і на основі тієї системи вправ, яку ми запропонованого-жили в даінной роботі. 

 Інформація, релевантна "9.3. САМОРЕГУЛЯЦИЯ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ВЧИТЕЛЯ З ДОПОМОГОЮ Нейролінгвістичного ПРОГРАМУВАННЯ "

1. § 1. Поняття психічних станів
     саморегуляції кожного індивіда. Ситуативна психічний стан відрізняється рівнем психофізіологічної мобилизованности, емоційно-вольової регуляції. Психічні стани можуть бути емоційно-позитивними і негативними. Негативні психічні стани різко знижують рівень життєдіяльності індивіда. Вони можуть викликати неадекватні реакції, дезадаптивние поведінкові
   
2. Оцінка неврологічного стану
     психічні розлади. Оскільки органічні психічні розлади є найпоширенішим видом психічної патології в дитячому і підлітковому віці, виключити їх необхідно при ухваленні рішення про вікової неосудності (відставання в психічному розвитку не повинно бути пов'язано з психічним розладом). Наше дослідження показало, що експертні комісії недооцінюють
   
3. § 4. Саморегуляція психічних станів
     саморегуляції індивіда поряд з гетеро-хрон навіюванням (навіюванням з боку) істотне значення має самонавіювання - аутосуггестіі. Вся складна внутрішня життя людини пов'язана з процесами самоаналізу, самопрограмування і самонавіювання. Ці процеси можуть бути конструктивними і деструктивними. Людині необхідно блокувати негативні фактори, вдаватися тільки до позитивного
   
4. § 3. Типологія особистості злочинця
     саморегуляції. За першим критерієм можна виділити три типи злочинців: 1) антисоціальний (злісний), 2) асоціальний (менше злісний), 3) характеризується дефектами психічної саморегуляції (випадковий). За другим критерієм можна встановити три категорії злочинців: насильницьку, корисливу і корисливо-насильницьку. Усередині цих груп злочинів виділяються конкретні види
   
5. § 6. Психологічні особливості злочинців-професіоналів в
     саморегуляції. Дефекти саморегуляції в поєднанні з антисоціальними ціннісними орієнтаціями, ситуа-тивно-середовищ ова залежність - основні психологічні характеристики рецидивіста. Поведінка рецидивіста нерідко суперечить здоровому глузду, його власним інтересам. Часто цілі не відповідають засобам, прийняті ним рішення не транзитивні: його поведінка позбавлена елементарної обачності,
   
6. ВИСНОВОК.
     психічному розвитку, не пов'язаного з психічним розладом, в силу яких він не міг повною мірою усвідомлювати суспільну небезпеку і фактичний характер своїх дій, а також керувати ними. Основною перевагою наведеного висновку є наочний опис особи обвинуваченого, яке переконливо доводить наявність у нього відставання в психічному розвитку. Експерт аналізує
   
7. Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
     вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 1. Поняття "професійно-особистісної готовності вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі". 2. Гуманістична спрямованість особистості як фактор психологічної готовності вчителя до полісуб'єктний
   
8. Вихід експертів за межі своєї компетенції.
     психічним станом не міг повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій та керувати ними. За психічному стану підпадає під частину 3 статті 20, потребує активного спостереженні у психіатра ». У даному висновку слід зазначити наступні помилки, крім стилістичної недбалості «підпадає під ч. 3 ст. 20 »: експерти не в праві давати юридичну
   
9. § 4. Класифікація психічних явищ
     психічні явища нерозривно пов'язані; традиційно вони поділяються на три групи: 1) психічні процеси; 2) психічні стани, 3) психічні властивості особистості. Психічні процеси слід розглядати як базові явища, а психічні стани і властивості особистості - як тимчасову і типологічну модифікації психічних процесів. У своїй сукупності всі
   
10. Пам'ять
      психічні зміни відбуваються цілком автоматично. Але коли, внаслідок збільшення 176 складності та зменшення частоти груп зовнішніх відносин, що викликають групи внутрішніх відносин, ці останні стають не цілком організованими і не мають автоматичної правильності, тоді зароджується те, що називається Пам'яттю. § 200. Тоді як абсолютно постійним відносинам між зовнішніми
    
11. § 3. Види примусових заходів медичного характеру
      психічному стану потребує стаціонарного лікування та спостереженні, але не вимагає інтенсивного спостереження; примусове лікування в стаціонарі спеціалізованого типу призначається особі, яка за своїм психічним станом потребує постійного спостереження; примусове лікування в стаціонарі спеціалізованого типу з інтенсивним спостереженням призначається особі, яка по психічному
    
12. § 2. Общефункціональние стану психічної активності
      саморегуляції, що захопили особистість трагічні події, психічні зриви, зумовлені порушенням обміну речовин, емоційними спадами та ін 182 Глава 6. Психічні
    
13. Опис психічного стану
      психічного статусу (стан свідомість і орієнтування, емоційно-вольової сфери, інтелектуального розвитку, особливості поведінки, наявність продуктивних психотичних розладів - марення галюцинацій). У вивчених часто відсутнє опис тих чи інших складових психічного статусу з наведеної вище схеми. Принциповим для цього розділу експертного висновку вимогою є