Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Дослідження рівня домагань |
||
Поняття рівня домагань розроблялося психологами школи К. Lewin. Зокрема, була створена методика експериментального дослідження рівня домагань Р. Норре (1930). В експерименті встановлено, що рівень домагань залежить від того, наскільки успішно виконуються обстежуваним експериментальні завдання. В. Н. Мясищев (1935) розрізняв дві сторони рівня домагань - об'єктивно-принципову і суб'єктивно-особистісну. Остання тісно пов'язана з самооцінкою, почуттям неповноцінності, тенденцією самоствердження і прагненням бачити в показниках своєї діяльності зниження або підвищення працездатності. Автор вказував, що співвідношенням цих моментів і визначається рівень домагання хворих, особливо при психогенних захворюваннях. Рівень домагань не є однозначною, стабільної особистісної характеристикою (Б. В. Зейгарник, 1969, 1972; В. С. Мерлін, 1970). Можна розрізнити вихідний рівень домагань, який визначається ступенем складності завдань, які людина вважає здійсненними для себе, відповідними його можливостям. Далі можна говорити про відому динаміку рівня домагань у відповідності з тим, наскільки рівень домагань виявився адекватним рівню досягнень. В результаті діяльності людини (це відноситься і до умов експериментальної ситуації) встановлюється, нарешті, деякий типовий для даної особистості рівень домагань. У формуванні рівня домагань велику роль відіграє відповідність діяльності обстежуваного його припущеннями про ступінь складності завдань, виконання яких приносило б йому задоволення. В. С. Мерлін (1970) надавав велике значення соціальним факторам, вважаючи, що в одній і тій же діяльності існують різні соціальні норми досягнень для різних соціальних категорій залежно від посади, спеціальності, кваліфікації індивіда. Цей фактор відіграє певну роль і в умовах експериментального дослідження рівня домагань - навіть правильне виконання експериментальних завдань при певній самооцінці обстежуваного може не сприйматися ним як успішне. Звідси випливає принцип важливості значення підбору експериментальних завдань. Характер реакції обстежуваного на успіх або неуспіх у першу чергу визначається тим, наскільки стійка у нього самооцінка. Аналізуючи динаміку рівня домагань, В. С. Мерлін знаходив, що легкість чи труднощі пристосування особистості до діяльності шляхом зміни рівня домагань залежить від властивостей темпераменту (тривожність, екстра-або інтровертіро-ванность, емоційність) і від таких суто особистісних властивостей, як початковий рівень домагань, адекватність чи неадекватність самооцінки, ступінь її стійкості, мотиви самоствердження. Крім самооцінки, в динаміці рівня домагань істотну роль відіграють такі моменти, як відношення обстежуваного до ситуації експерименту і студіює, оцінка діяльності обстежуваного експериментатором, реєструючим в ході досвіду успіх або неуспіх, характер експериментальних завдань. У лабораторії Б. В. Зейгарник розроблений варіант методики дослідження рівня домагань (Б. І. Бежанішвілі, 1967). Перед хворим двома рядами розкладають зворотним боком вгору 24 картки. У кожному ряду (від 1 до 12 і від 1 а до 12а) картки містять питання наростаючої складності, наприклад: 1. Написати 3 слова на букву «Ш». А. Написати 5 слів на букву «Н». 3. Написати назви 5 міст на букву «Л». 3 а. Написати 6 імен на букву «Б». 10. Написати прізвища 5 письменників на букву «С». 10а. Написати прізвища 5 відомих радянських кіноакторів на букву «Л». 12. Написати прізвища 7 французьких художників. 12а. Написати прізвища відомих російських художників на букву «К». Обстежуваному повідомляють, що в кожному ряду картки розташовані по зростаючій мірі складності завдання, що паралельно в двох рядах лежать картки однаковою труднощі. Потім йому пропонують відповідно до своїх можливостей вибирати завдання тієї чи іншої складності і виконати їх. Обстежуваного попереджають про те, що на кожне завдання відпускається певний час, але яке - йому не говорять. Включає секундомір кожен раз, коли обстежуваний бере нову картку, що досліджує при бажанні може сказати обстежуваному, що він не вклався в належний час і тому завдання вважається невиконаним. Це дозволяє студіює штучно створювати «неуспіх». Досвід ретельно протоколюється. Звертається увага на те, наскільки рівень домагань хворого відповідає його можливостям (інтелектуальному рівню, освітою) і як він реагує на успіх або неуспіх. Одні хворі після успішного виконання, наприклад, третього завдання відразу ж беруть 8-у або 9-ту картку, інші, навпаки, вкрай обережні - правильно виконавши завдання, вони беруть картку або тієї ж ступеня складності , або наступну. Те ж саме при неуспіху - одні обстежувані беруть картку тієї ж складності або незначно менш важке, тоді як інші, не виконавши дев'ятий завдання, переходять на друге або третє, що свідчить про крайню крихкості у них рівня домагань. Можливо й таке поведінка хворого, коли, незважаючи на неуспіх, він продовжує вибирати завдання все більш складні. Це свідчить про недостатність критичності мислення. Н. К. Калита (1971) встановила, що застосовувані у варіанті Б. І. Бежанішвілі питання, спрямовані на виявлення загальноосвітнього рівня, важко піддаються ранжируванню. Ступінь їх проблеми визначається не тільки обсягом життєвих знань і рівнем освіти обстежуваного, але багато в чому залежить і від кола його інтересів. У пошуках більш об'єктивних критеріїв встановлення ступеня складності завдань Н. К. Калита запропонувала використовувати картинки, що відрізняються один від одного кількістю елементів. Тут критерієм складності є кількість відмінностей між порівнюваними картинками. Крім того, контрольними обстеженнями можна встановити час, що витрачається здоровими на виконання завдання різного ступеня складності. Для проведення дослідження можуть бути використані і завдання іншого роду, при підборі яких можна відносно об'єктивно встановити їх градацію за ступенем складності: кубики Кооса, одна з серій таблиць Рейвен. До кожного із завдань необхідно підібрати паралельне, приблизно рівний по ступені труднощі. Результати дослідження можуть бути представлені для більшої наочності і полегшення їх аналізу у вигляді графіка. Цікаві дослідження рівня домагань з оцінкою деяких кількісних показників. Таке дослідження може мати значення для об'єктивної характеристики ступеня психічного дефекту обстежуваного. Спроба модифікації методики дослідження рівня домагань була зроблена В. К. Гербачевського (1969), що використав для цього всі субтести шкали Д. Векслера (\ VAIS). Однак модифікація В. К. Гербачевського представляється нам складною для патопсихологического дослідження, і тому ми дещо модифікували варіант методики Зейгарник - Бежанішвілі. Згідно з інструкцією обстежуваний повинен з 24 карток, що містять різні за своєю труднощі питання, вибрати відповідно до своїх можливостей 11 (з них враховуються перші 10). Час відповіді не регламентується, тобто важливо врахувати фактичне виконання завдань, проте обстежуваному радять при неможливості відповісти на питання відразу ж сказати про це. Враховуючи відоме наростання труднощі ув'язнених у картках питань, відповіді відповідно оцінюються в балах, наприклад, правильну відповідь на картці № 1 та № 1а - в 1 бал, № 2 та № 2а - в 2 бали, № 8 та № 8а - в 8 балів і т. д. При цьому так само, як і по В. К. Гербачевського, визначається величина рівня домагань (сумарна оцінка обраних карток) та рівня досягнень (сума набраних очок). Крім того, обчислюється середній показник, що визначає тенденцію діяльності після успішного або неуспішного відповіді. Наприклад, якщо обстежуваний відповів на 7 з 10 питань, підраховується окремо сума балів за картками, обраним після успішної відповіді, і ділиться на 7. Аналогічно визначається середній показник тенденції діяльності після 3 неуспішних відповідей. Для оцінки вибору картки після останньої відповіді обстежуваному пропонують невраховуваних 11-е завдання. Методика дослідження рівня домагань, як показує практичний досвід, дозволяє виявити особистісні особливості хворих при шизофренії, маніакально-депресивному (циркулярному) психозі, епілепсії, психопатіях, церебральному атеросклерозі, інших органічних ураженнях головного мозку, що протікають з характерологическими змінами.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Дослідження рівня домагань " |
||
|