Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЖитлове право → 
« Попередня Наступна »
Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомиров. ЮРИДИЧНИЙ ДОВІДНИК з житлових питань, 2011 - перейти до змісту підручника

Житлові відносини. Учасники житлових відносин

Стаття 4 Кодексу вперше встановлює конкретний перелік житлових відносин і

визначає суб'єктний склад їх учасників (про зміст поняття "житлові відносини" див. ст. 1 Кодексу).

Житлове законодавство регулює відносини з приводу: 1)

виникнення, здійснення, зміни, припинення права володіння, користування, розпорядження житловими приміщеннями державного і муніципального жіліщнихфондов; 2)

користування житловими приміщеннями приватного житлового фонду; 3)

користування спільним майном власників приміщень; 4)

віднесення приміщень до числа житлових приміщень і виключення їх з житлового фонду; 5)

обліку житлового фонду; 6)

утримання та ремонту житлових приміщень; 7)

перебудови і перепланування житлових приміщень; 8)

управління багатоквартирними будинками; 9)

створення та діяльності житлових та житлово-будівельних кооперативів, товариств власників житла, прав і обов'язків їх членів ; 10)

надання комунальних послуг; 11)

внесення плати за житлове приміщення і комунальні послуги; 12)

контролю за використанням і схоронністю житлового фонду, відповідністю житлових приміщень встановленим санітарним і технічним правилам і нормам, іншим вимогам законодавства.

До введення в дію Кодексу в юридичній літературі питання про зміст поняття "житлові відносини" не мав однозначного рішення, оскільки нормативне визначення даного поняття відсутнє. Однак у середовищі вчених-юристів стало переважати думка, що житлові відносини - це загальне, родове поняття, яким охоплюються різні види відносин, що виникають з приводу житла (1). Так, на думку відомого цивилиста Ю.К. Толстого, дія житлового законодавства поширюється на різнорідні суспільні відносини, до яких застосовуються різні методи правового регулювання, хоча зазначені відносини і підпадають під збірне поняття "житлові відносини".

.. Їх регулювання відбувається шляхом застосування різних за своєю галузевої приналежності правових норм (2).

(1) Див: Седугин П.І. Житлове право. Підручник для вузів. 2-е вид., Перераб. і доп. М.: Норма-Инфра-М, 2001. С. 2.

(2) Див: Толстой Ю.К. Житлове право. М., 1996. С. 25 і сл.

Багато житлові відносини регулюються цивільним правом. У той же час ряд житлових відносин регламентований адміністративно-правовими нормами, деякі - похідні від норм трудового та інших галузей права (див. також ст. 5 Кодексу).

У ч. 2 ст. 4 Кодексу встановлено перелік суб'єктів (учасників) відносин, регульованих житловим законодавством.

Учасниками житлових відносин є громадяни, юридичні особи, Російська Федерація, суб'єкти Російської Федерації, муніципальні освіти.

Положення Кодексу застосовуються до житлових відносин за участю іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, якщо інше не встановлено Кодексом або іншим федеральним законом.

Використовувані в Кодексі терміни "громадяни" і "юридичні особи" позначають відповідно російських і іноземних громадян, осіб без громадянства, а також як російські, так і іноземні юридичні особи. Іншими словами, для росіян та іноземців у сфері житлових відносин встановлено однаковий правовий режим, однак з нього допускаються вилучення у випадках, передбачених як самим Кодексом, так і іншими федеральними законами. Наприклад, за загальним правилом наймачами за договором соціального найму житлового приміщення можуть бутитільки громадяни Російської Федерації (ст. 49 Кодексу). Іноземним громадянам, як правило, не надаються субсидії на оплату житлового приміщення та комунальних послуг (ст. 159 Кодексу). При цьому доцільно мати на увазі, що Положення про надання гарантій матеріального, медичного та житлового забезпечення іноземних громадян та осіб без громадянства на період їх перебування в Російській Федерації було затверджено Постановою Уряду РФ від 24.

03.2003 N 167 (1).

(1) СЗ РФ. 2003. N 13. Ст. 1240; 2007. N 5. Ст. 667.

Крім того, пункт 6 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 02.07.2009 N 14 "Про деякі питання, що виникли в судовій практиці при застосуванні Житлового кодексу Російської Федерації" (1) рекомендує судам при вирішенні житлових спорів за участю іноземних громадян, осіб без громадянства враховувати, що будь-яких обмежень житлових прав осіб, які не є громадянами Російської Федерації, ст. ст. 31, 69, 100 Кодексу, що визначають відповідно права і обов'язки членів сім'ї власника жилого приміщення, наймача житлового приміщення за договором соціального найму і наймача спеціалізованого житлового приміщення, не містять.

(1) Бюлетень Верховного Суду РФ. 2009. N 9.

Перелік учасників житлових відносин сформульований як вичерпний, тому суб'єкти, не зазначені в ньому, не можуть безпосередньо брати участь в житлових відносинах. Це відноситься, наприклад, до селянським (фермерським) господарствам, які не є особами (фізичними та юридичними) (1). Від імені селянського господарства в житлові відносини може вступати його глава як фізична особа, а інші члени господарства беруть участь у житлових відносинах від свого імені.

КонсультантПлюс: примітка.

Коментар до Федерального закону "Про селянське (фермерське) господарство" (під ред. М.Ю. Тихомирова) включений до інформаційного банку відповідно до публікації - Видавництво Тихомирова М.Ю., 2006.

(1) Див докладніше: Коментар до Федерального закону "Про селянське (фермерське) господарство" / За ред. М.Ю. Тихомирова. М.: Изд-во Тихомирова М.Ю., 2004 (http://www.urkniga.ru).

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Житлові відносини. Учасники житлових відносин "
  1. § 5. Право на житлові приміщення в будинках житлово-будівельних та житлових кооперативів
    § 5. Право на житлові приміщення в будинках житлово-будівельних та житлових
  2. Прийом у члени житлового кооперативу
    Прийом у члени житлового кооперативу підпорядковується правилам ст. 121 Кодексу. Громадянин або юридична особа, бажаючі стати членом житлового кооперативу, подають у правління житлового кооперативу заяву про прийом в члени житлового кооперативу. У наведеній нормі ч. 1 ст. 121 Кодексу маються на увазі фізичні та юридичні особи, які не є засновниками житлового чи житлово-будівельного
  3. Система органів управління
    Кодекс в імперативних нормах встановив систему органів управління і контролю, обов'язкову для всіх житлових та житлово-будівельних кооперативів (ст. ст. 115 - 120). Це відрізняє Кодекс від РК 1983 р., який безпосередньо не регулював організацію управління кооперативами. У ст. 114 ЖК 1983 містилася відсильна норма, згідно з якою порядок організації і діяльність
  4. Підстави виникнення житлових прав і обов'язків
    У статті 10 Кодекс по-новому визначив підстави виникнення житлових прав та обов'язків. Житлові права та обов'язки виникають з підстав, передбачених Кодексом, іншими федеральними законами та іншими правовими актами, а також із дій учасників житлових відносин, які хоч і не передбачені такими актами, але в силу загальних засад житлового законодавства породжують
  5. 1. Поняття житлових відносин
    Серед особистих потреб людини першочергове значення мають потреби в їжі, одязі, житлі та інші, які є нагальними, життєвими потребностямі1. Тому будь-яке звернення до проблеми, пов'язаної з житлом, неминуче буде мати в якості вихідної категорію "житлова потреба". Житлова потреба означає потребу в житлі як об'єктивно необхідній умові для підтримки
  6. § 1. Житлові відносини та їх правове регулювання
    § 1. Житлові відносини та їх правове
  7. Ревізійна комісія (ревізор) житлового кооперативу
    Контрольним органом в будь-яких житлових та житлово-будівельних кооперативах є ревізійна комісія (ревізор). Даний орган не відноситься до числа органів управління кооперативу, так як не здійснює самостійну організаційну та виконавчо-розпорядчу діяльність, а реалізує лише одну специфічну функцію управління - контроль за фінансово-господарською діяльністю
  8. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЩОДО ПЕРЕДАЧІ МАЙНА В КОРИСТУВАННЯ
    Тема 33. Зобов'язання з договорів оренди, лізингу та позики Договір оренди, його основні елементи та зміст. Предмет договору оренди. Обов'язки сторін договору по ремонту орендованого майна. Орендна плата. Виконання і припинення договору оренди. Можливість викупу орендованого майна. Договір прокату. Побутовий прокат. Прокат технічних засобів.
  9. 1. Поняття та умови зміни договору житлового найму
    У житловому правовідношенні, що виникло з договору найму житлового приміщення (як комерційного, так і соціального), в пе-ріод його дії можуть відбуватися зміни (трансформація) окремих його елементів при збереженні самого правовідносини. Такі випадки прийнято трактувати як зміна договору найму житлового приміщення (ст. 85-88 ЖК УРСР). Зміна житлового правовідносини найму може стосуватися
  10. 4. Житлове законодавство
    I Житлове законодавство - сукупність законів та інших I правових актів, нормами яких регулюються житлові I відносини. Отже, предметом житлового законодавства і, відповідно, його завданнями є регулювання житлових відносин (сг. 2 і 3 ЖК РСФСР2). Житлове законодавство являє собою комплексну галузь законодавства, що включає норми административ-1 См
  11. Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомиров. ЮРИДИЧНИЙ ДОВІДНИК з житлових питань, 2011

  12. Забезпечення умов для здійснення права на житло
    У статті 2 Кодексу закріплені основні юридичні обов'язки органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення умов для здійснення права на житло. Зазначені обов'язки покладаються як на представницькі, так і на виконавчі органи державної влади, що діють на федеральному і регіональному рівнях, а також на муніципальні органи. Органи
© 2014-2020  ibib.ltd.ua