Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україна / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТрудове право України → 
« Попередня Наступна »
В.В. Жеріпко. Трудове право в питаннях і відповідях: Навчально-довідковий посібник / Під. ред. В.В. Жеріпко, X.: Одіссей, 2000, 624 с., 2000 - перейти до змісту підручника

У яких випадках передбачена повна матеріальна відповідальність?



Повна матеріальна відповідальність З це відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, організації, установі або фізичній особі (який діє як власника як сторони трудового договору), яку працівники несуть в розмірі
прямої дійсної розміру.

Повна матеріальна відповідальність може бути
індивідуального та колективного.

И Цей вид відповідальності настає лише в случа {ях, зазначених у ст. 134 КЗпП України, а саме:

239

1. Повна матеріальна відповідальність на підставі письмового договору про повну (індивідуальної
матеріальної відповідальності) (п. 1 ст. 134 КЗпП України).

Вона настає, коли між працівником і підприємством, організацією, установою укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для
зберігання або для інших цілей.

Перелік посад і робіт, які заміщаються йди
виконуються працівниками, з якими підприємством,
установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальної відповідальності за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва,
затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС 28 грудня 1977 з подальшими доповненнями . Цей перелік нині
діє на території України.

Крім того, вищеназваним постановою затверджено Типовий договір про індивідуальну матеріальну відповідальність.

Відповідно до ст. 135 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть укладатися лише з працівниками, що досягли 18-річного віку. З метою захисту інтересів
неповнолітніх законодавець закріпив це правило в ст. 1351 КЗпП України.

При недотриманні зазначених умов договір про пів-1
ної матеріальної відповідальності є недейст-і
вительностью. '|

Типовий договір передбачає перелік основних
прав та обов'язків як, працівника, так і власника або уповноваженого ним органу. Відповідно до
ним працівник приймає на себе повну матеріальну
відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому цінностей і зобов'язується: дбайливо ставитися до
переданим йому для зберігання або іншої мети мате
240

тивнотериторіального цінностей підприємства і вживати заходів
до запобігання шкоди; своєчасно повідомляти власнику або уповноваженому ним органу про всіх
обставинах, що загрожують забезпеченню збереження
цих цінностей; вести їх облік, складати та подавати в установленому порядку товарно-грошові та інші звіти про їх рух та залишках; брати участь в інвентаризації ввірених матеріальних цінностей.

Таким чином, сам текст договору про повну матеріальну відповідальність працівника передбачає його
активна поведінка, обов'язок забезпечити збереження
ввірених цінностей, право і обов'язок вимагати від
власника або уповноваженого ним органу створення
нормальних умов роботи.

Працівник несе відповідальність лише за цінності,
ввірені йому для зберігання або інших цілей. Саме з тієї причини, що майно належним чином ще не було передано, не можна залучати до повної
матеріальної відповідальності працівника, неправильно
оформив акт приймання товару за кількістю або якістю, у зв'язку з чим підприємство не мало можливості задовольнити позовні вимоги до постачальника
(виробнику).

Зі свого боку, власник (або уповноважений
ним орган) З і це повинно бути зафіксовано в договорі З зобов'язаний створювати працівнику умови, необхідні
для нормальної роботи і забезпечення повного збереження ввірених йому цінностей, забезпечити його належним чином обладнаним приміщенням, необхідної
документацією, знайомити працівника з чинним
законодавством про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству,
а також з діючими інструкціями, нормативами
і правилами зберігання, приймання, обробки, продажу,
відпустки, перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей, проводити в установленому порядку їх інвентаризацію.
Конкретний зміст обов'язків працівника і власника або уповноваженого ним органу залежить від
предмета договору.

241

Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність складається у двох примірниках, з яких перший знаходиться у власника або уповноваженого ним органу, а другий З у працівника. Дія
договору поширюється на весь час роботи з довіреними цінностями.

Чи не замінюють собою договір про повну, матеріальної
відповідальності зазначення в наказі про покладання на
працівника повної матеріальної відповідальності за несобеспеченіе збереження довірених цінностей та ознайомлення з ним працівника.

2. Повна матеріальна відповідальність за майно та інші цінності, отримані під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами
(п. 2 ст. 134 КЗпП України). Коло осіб, яким можуть видаватися доручення на одержання цінностей,
законодавчо не визначений.

Згідно п. 2 ст. 134 КЗпП України працівник, який отримав майно та інші цінності під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими супровідним документам, несе повну матеріальну
відповідальність за збиток, що виник в результаті незабезпечення збереження цих цінностей.

Порядок видачі разових доручень і відпустки по
ним товарно-матеріальних цінностей встановлено стст.
64, 66-74 Цивільного Кодексу України, а також Інструкцією Міністерства фінансів України ИО порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання ценностейи.

Під іншими разовими документами слід вважати
накладні та інші документи, передбачені відповідними правилами первинного забезпечення бухгалтерського обліку.

Особливості отримання матеріальних цінностей за
разової довіреності, а також за іншими разовими документами полягають в тому, що працівник отримує їх '| не для зберігання, а, як правило, для вчинення яких-д
або разових операцій (наприклад, отримання товару та
його доставка на підприємство).
242;

Разова довіреність або інші разові документи для здійснення операцій з матеріальними цінно, стями можуть бути видані тільки особам, які працюють

в даній організації. Відмова працівника від отримання
матеріальних цінностей за разовими документами для
здійснення операцій, що не входять в коло його посадових обов'язків, порушенням трудової дисципліни не є, так як покласти повну матеріальну відповідальність на працівника можна тільки з його
згоди.
Працівник, який отримав довіреність, підписану

керівником, головним бухгалтером підприємства, установи, організації або уповноваженими на те особами, зобов'язаний не пізніше наступного дня після кожного
отримання цінностей, незалежно від того, отримані вони
за довіреністю повністю або частково, подати
до бухгалтерії підприємства документи про виконання
доручення та про здачу на склад (у комору) або відповідній матеріально відповідальній особі отриманих ним цінностей. "'
Працівник, який отримав матеріальні цінності за

доверенностІдІлі іншому разовим документом, несе відповідальність за втрату отриманих цінностей, за їх
недостачу , пошкодження або псування.
3. Повна матеріальна відповідальність у зв'язку з

тим, що шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному
порядку (п. 3 ст. 134 КЗпП України).
Повна матеріальна відповідальність за даним

основи настає, перш за все, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки злочину. ' Поняття злочину міститься в ст. 7
Кримінального Кодексу України. Доказом факту
вчинення працівником злочинних діянь може
служити вирок суду.
, Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.92 р. ИО судової прак] тику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної

підприємствам, установам, організаціям їх работнікаміи матеріальна відповідальність у повному раз
243
міру шкоди покладається і в тих випадках, коли збитки

завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але
він був звільнений від кримінальної відповідальності внаслідок закінчення строку давності або внаслідок акта
амністії, а також, якщо провадження у кримінальній справі стосовно працівника припинено у зв'язку з
притягненням його до адміністративної відповідальності,
передачею матеріалів до товариського суду, або передачею винного на поруки, або внаслідок зміни обстановки, по інших підстав, передбачених законом. Таким чином, припинення кримінальної справи за,
нереабілітуючих підстав органами попереднього слідства не виключає повну матеріальну відповідальність, так як закон пов'язує її нема з
притягненням до кримінальної відповідальності, а з вчиненням діяння, переслідуваного в кримінальному порядку.
Особливістю застосування даної підстави матеріальної відповідальності є те, що зниження розміру підлягає відшкодуванню шкоди не допускається,

якщо він заподіяний злочином, вчиненим з корисливою метою. При залученні до повної матеріальної відповідальності на підставі п. 3 ст. 134 КЗпП
Україна суд має право покласти на підсудних солідарну відповідальність, якщо буде встановлено, що
шкоди завдано спільними умисними діями кількох працівників.
4. Повна матеріальна відповідальність, пов'язана

із заподіянням шкоди працівником, який був у нетверезому стані (п. 4 ст. 134 КЗпП України).
Для залучення до відповідальності по даній підставі не має значення спеціальність працівника, займана ним посада, а також форма провини. У кожному конкретному випадку необхідно довести факт знаходження працівника в нетверезому стані, який

повинен бути засвідчений належно (укладення відповідного медичного органу, складений акт, показання свідків і т. д.).
5. Повна матеріальна відповідальність, пов'язана

із заподіянням шкоди недостачею, умисним унич
244
тожение або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції ), у тому числі при їх

виготовленні, а також інструментів, вимірювальних
приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, організацією, установою працівникові в користування ( п. 5 ст. 134 КЗпП України).
Повна матеріальна відповідальність працівника за

цій підставі лише у випадках умисного знищення або умисного псування виданих працівників
предметів. При цьому слід мати на увазі, що завдання
власника полягає в тому, щоб довести умисел працівника.
Основна відмінність матеріальної відповідальності по

даній підставі та матеріальної відповідальності по
п. 1 ст. 133 КЗпП України полягає в формі провини. Якщо відповідальність у межах середнього місячного заробітку настає у разі псування або знищення
майна за недбалості, то повна З при недостачі, а також при умисному знищенні, умисному псуванні того ж майна.
 6. Повна матеріальна відповідальність за шкоду,

 заподіяну підприємству, організацій, установі,
 якщо відповідно до законодавства на працівника покладено така відповідальність (п. 6 ст. 134 КЗпП
 Україна).
 При залученні працівника до повної матеріальної

 відповідальності працівника по даній підставі необхідно мати на увазі, що це має бути передбачено спеціальним законом або іншим нормативним
 актом, а тому в кожному конкретному випадку необхідно з'ясувати, за який вид збитку встановлена ??така
 відповідальність і чи належить працівник до категорії
 осіб, що передбачені у відповідному
 законодавчому акті.
 Так, наприклад, відповідно до Порядку ведення

 касових операцій у національній валюті України
 (Затвердженим постановою Правління Національного банку України від 2.02.1995 р. № 21, в редакції постанови від 13.10.1997 р. № 121) пунктом 30
 245

 покладається на касира повна матеріальна відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

 Така відповідальність в даний час може

 бути покладена на працівників зв'язку.
 На підставі Статуту зв'язку працівники органів зв'язку

 несуть повну матеріальну відповідальність за втрату,
 пошкодження, затримку будь-яких видів поштових відправлень, що сталися з їх вини.
 7. Повна матеріальна відповідальність за шкоду,

 заподіяну не при виконанні трудових обов'язків (п. 7 ст. 134 КЗпП України).
 Матеріальну відповідальність у цій підставі несуть працівники, які перебувають у трудових відносинах з даним підприємством, але правопорушення вчинено або у вільний від роботи час, або в робочий час, однак працівник безпосередньо не виконував свої

 трудові обов'язки, а діяв в своїх власних
 інтересах. Наприклад, під час використання автомобіля підприємства в особистих цілях працівник скоїв аварію, чим заподіяв шкоду підприємству. У цьому випадку
 винною особою відшкодовуються збитки в повному обсязі.
 8. Повна матеріальна відповідальність посадової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (п. 8 ст. 134 КЗпП

 Україна).
 Цим пунктом покладається обов'язок відшкодувати

 заподіяну шкоду підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому або незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу нижчеоплачуваної роботи
 посадовою особою, за наказом якого було скоєно звільнення або переведення працівника з порушенням трудового законодавства або якщо було затримано виконання рішення суду про поновлення на роботу.
 При залученні до повної матеріальної відповідальності по даній підставі форма вини не має

 значення. Особа, що володіє правом прийому і звільнення працівників, може навмисне звільнити працівника з порушенням чинного законодавства, або порушити закон в силу його незнання. Однак у всіх
 , 246

 випадках така посадова особа несе відповідальність

 перед підприємством, організацією, установою.
 « Попередня

 Наступна »  = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "В яких випадках передбачена повна матеріальна відповідальність?"
 У. Охорона топологій інтегральних мікросхем
  1.   Починаючи з 70-х років, провідні виробники інтегральних мікросхем почали лобіювати питання створення окремої системи охорони топологій. Їх аргумент на користь введення спеціальної охорони полягав у тому, що розробка нової топології, наприклад, для високошвидкісного мікропроцесора, може коштувати десятки мільйонів доларів, тоді як практично будь топологія може бути скопійована за
     § 1. Правоздатність та дієздатність громадян
  2.   Поняття цивільної правосуб'єктності. Суспільні відносини, врегульовані нормами цивільного права, існують між людьми. У відносини можуть вступати як окремі громадяни, так і колективні утворення, які мають передбаченими законом ознаками. До числа таких утворень відносяться організації, іменовані юридичними особами, а також особливі суб'єкти цивільного права-держави,
     § 2. Дієздатність громадян
  3.   Поняття дієздатності. Закон визначає дієздатність як здатність особи своїми діями набувати і здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки і виконувати їх (ч. 1 ст. 21 ЦК). Дієздатність, як і правоздатність, є спільною правовою передумовою до придбання особою своїми діями прав і обов'язків, реалізації їх і несення відповідальності.
     Істотними умовами договору про заставу є наступні:
  4.   1) предмет застави (майно, передане в заставу). Якщо в заставу передається річ, в договорі визначається її найменування, кількісні та якісні характеристики і (або) інші ознаки, що дозволяють індивідуалізувати дану річ, виділити її з маси подібних речей. Якщо предметом застави будуть майнові права, то визначається, які саме права передаються в заставу, з яких
     Введення
  5.   В умовах ринкової економіки функціонують підприємства, організації різних організаційно-правових форм, що відрізняються один від одного способами реалізації їх власниками права власності на належне їм майно, грошові кошти, цінні папери, у тому числі акції, цих об'єктів власності. Однією з таких організаційно-правових форм, за допомогою якої реалізується право
     2. Судоустройственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
  6.   Принцип здійснення правосуддя тільки судом сформульовано в ст. 118 Конституції РФ. Стосовно до арбітражного процесуального праву даний принцип закріплює, що по справах у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, віднесених до відання арбітражних судів, тільки арбітражний суд має право здійснювати правосуддя (ст. 1 АПК). Сутність даного принципу полягає в наступному.
     3. Судочинного принципи арбітражного процесуального права
  7.   Принцип диспозитивності виводиться зі змісту цілого ряду норм арбітражного процесуального права і являє собою таке правило, згідно з яким зацікавлені в результаті справи особи мають право самостійно розпоряджатися належними їм суб'єктивними матеріальними правами і процесуальними засобами їх захисту. Принцип диспозитивності є, за образним висловом М.А. Гурвича,
     3.2. Контракт - основа посилення цивільно-правових відносин у силових структурах
  8.   Контракт військовослужбовця в системі будівництва оновлених Збройних Сил Російської Федерації є найважливішим інститутом, який встановлює та регулює правовідносини військовослужбовця з державою. У зв'язку з тим, що оборона і безпека віднесені Конституцією до ведення РФ (п. «м» ст. 71) і військова служба є видом федеральної державної служби, можна сказати, що
     Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з його вікової неосудністю і припинення кримінальної справи.
  9.   Кримінальний кодекс, як відомо, ввів ряд новел в регламентацію інституту звільнення від кримінальної відповідальності. Присвятивши цьому питанню окрему, 11-ту главу, законодавець, крім цього, включив в КК РФ ряд відповідних додаткових норм, спеціалізованих по виду злочинів (див. примітки ст.ст. 204, 291 КК РФ) і щодо суб'єкта, до якого вони можуть бути застосовані. До
     § 1. Поняття злочину
  10.   Одна з давніх традицій російського правотворчест-ва-визначення в кримінальному законі поняття злочину. Не виняток і новий КК РФ, де в ст. 14 встановлено: "Злочином визнається винне досконале суспільно небезпечне діяння, заборонене цим Кодексом під загрозою застосування покарання". Вважаючи, що дане визначення містить чотири найбільш актуальних типу взаємозв'язку (родовий і
    Одна из давних традиций российского правотворчест-ва- определение в уголовном законе понятия преступления. Не исключение и новый УК РФ, где в ст. 14 установлено: "Преступлением признается виновно совершенное общественно опасное деяние, запрещенное настоящим Кодексом под угрозой применения наказания". Полагая, что данное определение содержит четыре наиболее актуальных типа взаимосвязи (родовой и