Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяАнтологія → 
« Попередня Наступна »
В. В. Соколов та ін АНТОЛОГІЯ світової філософії. У 4-х томах. Том 1. М., «Думка». (АН СРСР. Ін-т філософії. Філософ, спадщина)., 1969 - перейти до змісту підручника

і КНИГА (В)

і

З існуючих предметів одні існують по природі, інші в силу інших причин. За природою, ми говоримо, існують тварини і частини їх, рослини і прості тіла, як-то: земля, вогонь, вода, повітря. Все згадане очевидно відрізняється від того, що утворено не природою: адже кожне з них носить в самому собі початок руху і спокою, будь то по відношенню до місця, збільшення та зменшення або якісної зміни. А ложе, плащ і всі предмети подібного роду, оскільки вони відносяться до певної категорії і утворені штучно, не мають у собі ніякого вродженого прагнення до зміни, а мають його остільки, оскільки їм доводиться складатися з каменю, землі або з'єднання цих тіл, так як природа є відоме початок і причина руху і спокою для того, чого вона властива первинно, по собі ...

2

Так як природа двояка, вона є форма і матерія, то питання слід розглядати так само, як ми стали б вивчати курносость, що вона таке. Отже, подібні предмети не можна брати ні без матерії, ні з однієї матеріальної сторони. Однак скрута може виникнути і щодо наступного: раз існують дві природи, з якою з двох повинен мати справу фізик або, може бути, з тим, що складено з них обох? Але якщо з тим, що складено з них обох, то і з кожною з них. Чи повинна пізнавати ту і іншу одна і та ж наука чи різні? Хто зверне увагу на стародавніх, тому здасться, що справа фізика - матерія: і Еміедокл, і Демокріт лише в незначній мірі торкнулися форми і суті буття. Але якщо мистецтво наслідує природі, то до однієї і тієї ж науці відноситься пізнання форми і матерії в певних межах; наприклад, лікаря треба знати і здоровий стан, і жовч, і флегму, з якими пов'язане здоров'я, так само будівельнику і вигляд будинку, і матеріал - цегла і дерево; то ж відноситься і до інших. Отже, справа фізики пізнавати ту і іншу природу, крім того, тієї ж самої науці належить пізнавати «заради чого» і мета, а також все, що відбувається заради цього. Адже природа є мета і «заради чого»: там, де при безперервному русі мається кінцева зупинка, вона і є мета і «заради чого».

.. Бажано адже, щоб не все було кінцевою метою, але найкраще, так як і мистецтва обробляють матеріал: одні просто, інші - пристосовуючи для зручного користування, і ми самі користуємося всіма предметами, як якби вони існували заради нас. У відомому відношенні адже і ми є метою, оскільки «заради чого» має двояке значення ... Є також два мистецтва, котрі опановують матеріалом і пізнають його: одне мистецтво користування, інше - архітектоніка виробляє мистецтва. Адже і мистецтво користування є у відомому відношенні архітектоніка, але відрізняється від неї тим, що пізнає форму; архітектоніка ж обробляє матеріал; саме: керманич знає, якою має бути форма керма, і наказує її, що виробляє же знає кермо - з якого дерева і якими прийомами його зробити. Отже, в предметах мистецтва ми обробляємо матерію заради певної справи, а в тілах фізичних вона дана як існуюча.

5

Все виникає виникає або заради чогось, чи ні; в першому випадку або за вибором, або але вибору, але в обох випадках заради чого-небудь, очевидно, отже, що і в тому, що відбувається не з потреби і не здебільшого знайдуться явища, яким може бути властива мета. Заради чого-небудь відбувається все те, що виробляється роздумами і що виробляється природою. І ось подібні явища, коли вони відбуваються за збігом (Акцидентальної), ми називаємо випадковими, бо як буття буває саме по собі і за збігом, такими можуть бути і причини, наприклад для дому причина по собі - будівельник, а до збігом - білий або освічений. Причина по собі є щось певне, за збігом - щось невизначене, так як в одному предметі може збігатися нескінченно багато чого.

8 Мається причина «заради чого» в тому, що виникає й існує за природою. Далі, там, де є яка-небудь мета, заради неї робиться і перше, і наступне але порядку. Отже, як робиться кожна річ, така вона і є за своєю природою, і яка вона по природі, так і робиться, якщо ніщо не заважатиме. Робиться ж заради чого-небудь, отже, і по природі існує заради цього.

Наприклад, якби будинок був з числа природних предметів, він виникав би так само, як тепер робиться мистецтвом; якщо ж природні тіла виникали б не тільки природним шляхом, а й шляхом мистецтва, вони виникали б відповідно своєму природному буттю. Отже, одне виникає заради іншого. Взагалі ж мистецтво частиною завершує те, що природа не в змозі зробити, частиною наслідує їй. Якщо, таким чином, штучні твори виникають заради чого-небудь, то ясно, що і природні, бо подальше і попереднє і в штучних, і в природних творах однаковим чином ставляться один до одного. Ясніше всього це виступає у інших тварин, які виробляють речі без мистецтва, без досліджень і без порад, чому деякі надзвичайно дивуються, чи працюють павуки, мурашки і подібні їм істоти за допомогою розуму або чого-небудь іншого. Якщо йти поступово в цьому напрямку, стає очевидним, що і в рослинах корисні їм частини виникають зважаючи певної мети, наприклад листя заради захисту плоду. Так що якщо за природою і заради чого-небудь ластівка робить гніздо, а павук павутиння і рослини виробляють листя заради плодів, а коріння ростуть не вгору, а вниз заради харчування, то очевидно, що є подібна причина в тілах, що виникають та існують за природою . А так як природа двояка: з одного боку, як матерія, з іншого - як форма, вона ж мета, а заради мети існує все інше, то вона і буде причиною «заради чого». Помилки бувають і в творах мистецтва: неправильно написав граматик, неправильно лікар склав ліки, звідси ясно, що вони можуть бути і в творах природи. Якщо існують деякі твори мистецтва, в яких «заради чого» досягається правильно, а в помилкових «заради чого» намічається, але не досягається, то це ж саме є і в творах природи, і потворності суть помилки щодо такого ж «заради чого» .

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " і КНИГА (В) "
  1. 5. Є сумісними поняття:
    Невинний, засуджений; Книга, зошит; Грам, одиниця виміру; Книга, навчальний посібник; Грам, одиниця виміру довжини; Комп'ютер, диск; Злочин, злочинець; Адвокат, прокурор; Здатність , пам'ять; Книга, бібліотека; Книга, підручник; Книга, посібник; Волейбол, баскетбол; Командна гра, спортивна гра; Любитель, спортсмен; Діяння, злочин; Слон, африканську тварину Крадіжка, грабіж;
  2. Є.І. Рогов. Настільна книга практичного психолога: Учеб. посібник: У 2 кн. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Гуманит. вид. центрВЛАДОС. - Кн. 2: Работапсіхолога з дорослими., 2000

  3. Ігор Добротворский. > «Як ставитися до себе і до людей або Практична психологія на кожен день», 2008

  4. П. Н. Шішкоедов. Філософія Античності. Видання першого, 2011

  5. Шнейдер Л.Б.. Сімейна психологія: Навчальний посібник для вузів. 2-е изд.-М.: Академічний Проект; Єкатеринбург: Ділова книга. - 768 с. - («Gaudeamus»), 2006

  6. Дмитро Вадимович Ольшанський. ПСИХОЛОГІЯ ТЕРОРИЗМУ, 2002

  7. Т. В. Ільїна. ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВ, 2007

  8. Книга друга
    Книга
  9. Книга перша
    Книга
  10. Книга друга
    Книга
  11. Книга третя
    Книга
© 2014-2022  ibib.ltd.ua