Наука про природу вивчає переважно тіла і 208а величини, їх властивості та види руху, а крім того, початку такого роду буття. Що очевидно, оскільки [все] існуюче від природи підрозділяється на [1] тіла і величини, [2] те, що має тіло і величину, г [3] початку того, що має [тіло і величину] К ° Безперервне є те , що ділимо на частини, всякий раз подільні снова2. Тіло - те, що ділимо у всіх вимірах. Величина, делимая в одному вимірі, є лінія, в двох - площина, в трьох - тіло, і, крім них, немає ніякої іншої величини, так як три [вимірювання] суть все [вимірювання] і [величина], КО-10 торая [ділена] в трьох [вимірах, ділена] у всіх вимірах. Бо, як кажуть піфагорійці, «ціле» (to pan) і «все» (ta panla) визначаються через число три: початок, середина і кінець становлять число цілого, і при цьому троіцу3. Ось чому, перейнявши у природи, так би мовити, її закони, ми користуємося цим числом при 15 богослужіннях. Відповідно до з цим ми вживаємо і позначення [кількості]: два [предмета] ми називаємо «обидва» і двох [людей] - «обома», а «всіма» пе називаємо, і лише про три [речах] ми вперше ствердно висловлюємо цей предикат . У цьому, як уже сказано, нами проводом сама природа, і ми 2о слідуємо за нею. Оскільки ж [предикати] «все», «ціле» і «закінчене» не розрізняються між собою по значенію4, а хіба тільки по суб'екту5, щодо того, про що вони предіцірует, то тіло - єдина закінчена величина, бо одне тільки воно визначається через число три, а «три» рівнозначно «цілому». Будучи ділимо в трьох вимірах, опо тим самим 23 ділимо у всіх, в той час як з інших [велич] одна ділена в одному вимірі, інша - у двох, бо яке число [вимірювань] кожної величини, такі й подільність і безперервність; одна неперервна в одному вимірі, інша - у двох, третій - у всіх. Таким чином, всі ділені величини неперервні, го А ось подільні чи і всі безперервні - це зі сказаного зараз поки не ясно6. 26бь Ясно, проте ж, те, що перехід [від тіла] в інший рід [величини], подібний переходу від довжини до поверхні або від поверхні до тіла, неможливий. В іншому випадку, тіло вже не було б закінченою величиною, бо заповнення (ekbasis) 7 може відбуватися тільки в силу недоліку, але закінчена [величина] 5 не може нметь недоліку, оскільки вона [протяже-на] у всіх вимірах. З тіл, що відносяться до розряду частин [світового Цілого], кожне, за визначенням, законченно, бо має протяжність у всіх ізмереніях8. Однак [кожне] обмежено в напрямку сусіднього з ним [тіла] киснем, і тому кожне з [цих] тел в якомусь сенсі ущербно9. Тим часом Ціле (to pan), частинами якого вони є, за необхідності повинно бути ю закінченим і - як вказує його ім'я - цілком (pantei) закінченим, а не так, щоб в одному відношенні закінченим, в другОхМ - ні. ГЛАВА ДРУГА Питання про те, нескінченна Всесвіт за величиною, або ж її сукупний обсяг обмежений, розглянемо потім 10.
А зараз скажемо про що розрізняються по виду частинах її, взявши за відправною пункт наступні положення. 15 Ми вважаємо, що всі природні тіла і величини здатні рухатися в просторі самі по собі, оскільки природа, як ми стверджуємо, є джерело їх двіженія11. Будь-яке рух в просторі (яке ми називаємо переміщенням) - [рух] або прямолінійний, або по колу, або утворене їх змішанням, бо простими є тільки ці два [руху] з тієї причини, що і серед величин про-20 стие також тільки ці : пряма і коло. Движе-нієм по колу називається рух навколо центру, прямолінійним - рух вгору і впіз. Під рухом вгору я розумію рух від центру, під рухом впіз - рух до центру. Тому всяке просте переміщення за необхідності повинно бути [переміщенням] або від центру, або до центру, або навколо центру. І треба думати, що це логічно ви-25 текает з того, що було сказано спочатку: як тіло отримало закінченість в трійці, так і його двіжепіе. Тіла діляться па прості і складені з простих (під простими я розумію всі тіла, які містять в собі джерело природного руху, то: вогонь і землю, а також їх різновиди 12 і те, що їм родственно13). Тому рухи також повинні ділитися зо на прості і тим або іншим чином змішані, при-269а ніж прості [руху] повинні належати простим [тілам], змішані - складовим, і [в останньому випадку] характер руху повинен визначатися тим [простим тілом], яке переважає [в складеному]. Стало бути, коли вже [1] існує простий рух, [2] рух по колу просте, [3] у простого тіла рух просте і, навпаки, простий рух належить простому тілу (у випадку якщо воно при-5 надолужити складеному, рух буде визначатися переважаючим [в складеному тілі простим]), то тоді за необхідності повинно існувати якесь просте тіло, якому властиво рухатися по колу відповідно до його власною природою. Насильно воно може рухатися рухом та іншого, відмінного [від нього тіла], по за своєю природою не може, КОЛЬ скоро у кожного з простих тіл тільки одне згідне з природою двіжепіе. Крім того, якщо рух всупереч природі протилежно руху відповідно до природи і кожна річ ш має одну протилежність, то рух по колу, оскільки воно просте, за необхідності повинно бути для двія ^ ущегося [по колу] тіла рухом всупереч природі, у разі якщо воно не буде для нього рухом відповідно до природи. Отже, якщо тіло, що рухається по колу, - вогонь або яке-небудь інше тіло того ж роду, то його згідне з природою рух буде протилежно круговому. Але кожна річ має одну протилежність, а рухи вгору і вниз взаємно протилежні. Якщо ж тіло, рухаю-15 щееся по колу всупереч своїй природі, - щось відмінне [від чотирьох елементів], то у нього виявиться якесь інше згідне з природою рух. Але це неможливо, тому що якщо це рух вгору, то [круго-обертове тіло] буде вогнем або повітрям, а якщо вниз - то водою або землею.
Далі, круговий рух по необхідності поса-2о по бути первічним14. Справді, закопчепное за природою первинно щодо незакінченого. Тим часом коло - щось закінчене, чого не можна сказати ні про одну прямої: пі про нескінченну (бо, [якщо б вона була закінченою], у неї були б межа і кінець), ні про яку б то не було кінцевою (бо всі вони не довівши до кінця, оскільки будь-яку з них можна продовжити). Отже, коль скоро: [1] первинне щодо інших рух належить первинного щодо інших за природою тілу, [2] двіжепіо 25 по колу первинно щодо прямолінійного руху, [3] рух але прямої належить простим тілам (так, вогонь по прямій рухається вгору, а тіла, що складаються з землі, - вниз, до центру), то і круговий двіжепіе також за необхідності повинно належати якомусь простому тілу, оскільки двіжепіо змішаних тіл, як ми сказали, визначається преобла-зо дає в суміші простих15. Зі сказаного з очевидністю випливає, що існує якась тілесна субстанція, відмінна від тутешніх 16 речовин, більш божественна, ніж вони всі, і первинна по відношенню до них всім. . Але те ж саме можна довести й інакше. Якщо прийняти, що всякий рух або природно, або протиприродно і що рух, який протиприродно для одного [тіла], природно для іншого (так, наприклад, об-35 коштує справу з рухами вгору і вниз: одне з них протиприродно для вогню і природно для землі, 269b інше - навпаки), то звідси випливає, що і круговий рух, оскільки воно протиприродно для цих тел17, за необхідності повинно бути природним рухом якогось іншого тіла. Крім того, [є ще один доказ]: якщо круговий двіжепіе природно для якого-небудь [тіла], то ясно, що серед простих і первинних тел суще-5 ствует якесь тіло, якому властиво рухатися по колу згідно [своєї] природі, точно так само як вогню - вгору, а землі - впіз. Якщо ж допустити, що те, що рухається по колу, звертаючись навколо центру, рухається так всупереч своїй природі, то тоді разюче і абсолютно позбавлене розумного підстави, що одне тільки це двіжепіе безперервно і вічно, незважаючи на те що опо протиприродно: спостереження показує, що в інших випадках противне природі знищується швидше за все. Тому коли незабаром тіло, що рухається [по колу] ю вогонь, як стверджують деякі, то круговий двіжепіе для нього нітрохи пе менш протиприродно, ніж рух вниз: адже ми ж бачимо, що рух вогню - [це рух] по прямій від центру. Умозаключіть на підставі всіх цих [аргументів], можна, таким чином, переконатися в тому, що крім тутешніх і знаходяться навколо нас тіл існує 15 також якесь інше, відокремлений тіло, що має настільки більш цінну природу, [ніж вони] 18, наскільки далі воно відстоїть від тутешнього світу.
|