Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяПсихологія в освіті → 
« Попередня Наступна »
С. П. ІВАНОВА. УЧИТЕЛЬ XXI СТОЛІТТЯ: ноопсіхологіческій підхід до аналізу професійно-особистісної готовності до педагогічної діяльності. - Львів: ПГПИ ім. С.М. Кірова. - 228 с., 2002 - перейти до змісту підручника

Короткий зміст глави 1.

Психологічний аналіз категорії взаємодії в сучасному космопланетарного просторі "Світ - Людина" виявив його якісну своєрідність: існування і розвиток людини в ньому визначається єдністю психологічного, біологічного та фізичного факторів, що забезпечують їх еволюцію і гармонію. У цьому процесі кожна сторона розглядається як рівноцінна, що володіє властивістю суб'єктності, а окремі акти з обох сторін стають взаємно-відповідальними частинами процесу активного позитивної взаємодії, що характеризується орієнтацією на необхідність рахуватися з іншими учасниками, а отже, включатися в суб'єкт-суб'єктні зв'язки і відносини, відповідають ідеї інтеграції і єднання світового співтовариства в глобальних масштабах. 2.

Психологічну сутність полісуб'єктний взаємодії в сучасному соціокультурному просторі становить діалектичну єдність процесів інтеріоризації-екстеріорізаціі особистістю соціально-культурного досвіду. Інтеріорізіруя соціальний досвід, людина не просто пізнає навколишній світ і адаптується до нього. Соціальні уявлення, що функціонують на рівні природи, суспільства, групи, діяльності, індивідуальної свідомості особистості сприяють формуванню у нього власної ідентичності (особистісної, групової, тимчасової, середовищної), а також активною інтерсуб'ектного позиції в цьому світі (природному і соціальному), що дозволяє здійснювати самореалізацію творчих потенцій людини.

Реалізація суб'єктної сутності людини неможлива без екстеріорізаціі ним власного індивідуального досвіду, провідною до ефекту персоніфікації особистості як поетапному досягненню рівнів персоналізації, індивідуалізації та універсалізації. Безперервні зустрічі з суб'єктної сутністю інших людей, екстеріорізірующіх свій творчий потенціал в умовах економічної та соціально-політичної нестабільності, обумовлюють необхідність кооперації, в основі якої лежить розуміння позитивної взаємозалежності що у ній суб'єктів; усвідомлення ними індивідуальної та соціально-групової відповідальності, що підтримує взаємодію, високий рівень розвитку соціальних умінь і навичок спілкування, а також рефлексивного аналізу власної поведінки в контексті соціальної поведінки інших. 3.

Позитивне взаємодія реалізується у формі гуманістично-орієнтованого діалогу, який передбачає не лише прагнення беруть участь у ньому суб'єктів до співпраці, але й психологічну готовність до зустрічі та обміну внутрішніми смислами з іншими людьми, тобто відкритість, позитивну комунікативну установку на зустріч зі змістом Іншого, безоціночну в звичному сенсі реакцію стосовно одержуваної від співрозмовника інформації, обмін смислами з іншими суб'єктами завдяки прийняттю (допущенню) множинності інших точок зору.

4.

Внутрішнім механізмом включення особистості в полісуб'єктний діалог є розуміння іншої людини, вміння "прочитати іншого" шляхом осягнення сенсу проявів його життя, "схоплювання" і утримання в цілісності розрізнених проявів життя на основі їх єдиного сенсу, " виправдання "або підведення під цінність переживань іншого суб'єкта на основі" метафоричного перенесення "і синопсиса. 5.

Важливою умовою адекватного розуміння і взаєморозуміння суб'єктів у полікультурному просторі міжособистісної взаємодії виступає єдність соціальних зразків поведінки. Для того щоб включити внутрішні механізми розуміння в процес регуляції гуманістично-орієнтованої взаємодії, що розуміє суб'єкт повинен накопичити відповідний "життєвий досвід" культурно-історично обумовлених переживань як на моральному, пов'язаному з розвитком у суб'єкта життєвих орієнтацій (заснованих на загальнолюдських цінностях, визнання самоцінності іншої людини), так і на власне психологічному рівні, що проявляється в мотиваційному (прагненні до співпраці), когнітивному (готовності і умінні зрозуміти іншого) і операциональном плані (установці на діалог).

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Короткий зміст глави 1. "
  1. Короткий зміст глави
    1. У сучасному світовому співтоваристві освіта розглядається як чинник, здатний "перебудовувати розвиток цивілізованого суспільства", фокусуючи ієрархію цілей, завдань, пріоритетів виховання підростаючого покоління навколо проблем і подій глобального масштабу в напрямку розвитку гуманістичних орієнтацій по відношенню до різних культур народів Планети. У контексті глобальної освіти
  2. Короткий зміст глави 1.
    Основні труднощі соціально-психологічної адаптації випускників педвузу до педагогічної взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу пов'язані з тим, що в їх професійно-педагогічної підготовки і раніше зберігається розрив між теорією і практикою гуманістично-орієнтованого взаємодії: початківці вчителі можуть добре володіти спеціальним предметом, який
  3. Короткий зміст глави
    зміст вузько спеціалізованих наукових проблем, які не мають прямого виходу на вирішення соціальних проблем сучасного суспільства, що мають особистісну значимість для учнів. Головними способами педагогічної взаємодії є творчо-конструюються монолог і інформаційний діалог, що не відповідають потреби молодого покоління в більш інтимному міжособистісному спілкуванні. 4. Сформований
  4. 6.Новое в археологічному вивченні давньоруського міста
    короткому викладі. В основу визначення давньоруського міста дослідник вважає можливим покласти загальне визначення міста, сформульоване і аргументоване в 1983 р. О.Г. Большаковим і В.А. Якобсоном. Вони запропонували вважати містом населений пункт, в якому концентрується і розподіляється додатковий продукт. А. В. Куза зауважує, що в умовах Стародавньої Русі пунктами концентрації
  5. Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з його вікової неосудністю і припинення кримінальної справи.
    Стисло повинні бути викладені також в постанові про припинення справи. Остаточний висновок слідчого (судді), якщо він має намір, припинивши справу, звільнити неповнолітнього від кримінальної відповідальності, грунтується на визнанні встановлення факту вікової неосудності, що бажано чітко зафіксувати в постанові. Саме вікова неосудність є підставою для звільнення від
  6. § 3. Підстави виникнення і припинення права власності
    коротку характеристику низки положень Закону про приватизацію державного та муніципального майна. Законом допускаються такі способи приватизації зазначеного майна: - продаж майна, у тому числі акцій створених у процесі приватизації відкритих акціонерних товариств на аукціоні; - продаж майна на комерційному конкурсі з інвестиційними та (або) соціальними умовами; - продаж
  7. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    короткий теоретичний екскурс в історію виникнення російської дер-дарственности. Він зроблений для того, щоб показати, що початкове виникнення Росій-ської держави відображало загальні державно-правові закономірності виникнення держав, хоча, зрозуміло, мало і важливі особливості (зокрема, перерва в розвитку держав-ності через татаро-монгольського навали).
  8. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
    коротке позначення предмета теорії права як вивчення права і цілому, вивчення його як соціального інституту. Але і це ще не все з предметом теорії права. Вище вже згадувалося про науковій, культурній і, звичайно ж, ідеологічної цінності закріплення результатів дослідницької діяльності в понятійному апараті теорії права, який формується на власній основі, а також на основі
  9. § 1. Державно-політичний розвиток
    коротку ретроспективу проблеми російського федералізму. У її динаміці слід виділити три основні етапи: а) відцентрові тенденції автономії при невиразною політиці центру (1991 - 1993 р.), б) т. н. асиметрична федерація (1994 - 1999 р.); в) фактичне відновлення і реальне зміцнення федерації (2000 - 2002 р.). На першому етапі в наявності були реальна суверенізація автономій (найбільш яскравий
  10. 6.Новое в археологічному вивченні давньоруського міста
    короткому викладі. В основу визначення давньоруського міста дослідник вважає можливим покласти загальне визначення міста, сформульоване і аргументоване в 1983 р. О.Г. Большаковим і В.А. Якобсоном. Вони запропонували вважати містом населений-ний пункт, в якому концентрується і розподіляється додатковий продукт. А. В. Куза зауважує, що в умовах Стародавньої Русі пунктами концентрації
© 2014-2022  ibib.ltd.ua