Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Мачуський В. В., Постульга В. Є.. Господарське законодавство: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,2004. - 275 с., 2004 - перейти до змісту підручника

1. Кредитори-ініціатори


- кредитор або кредитори, за ініціативою яких порушується справа про банкрутство. Право звернення з заявою до суду про порушення справи про банкрутство належить особам, що мають безспірні вимоги до боржника (у т. ч. і сукупно) у розмірі не менше від трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Справа про банкрутство порушується тільки один раз, і після порушення справи всі інші кредитори-ініціатори не можуть реалізувати своє право на порушення процедури банкрутства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "1. Кредитори-ініціатори"
  1. Кредитори
    кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні та фізичні особи, територіальна громада або держава, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків,
  2. 4. План рахунків і принципи його побудови
    кредиторами та рахунками готівкових коштів у разі сплати дивідендів, викупу акцій (часток, паїв) в акціонерів (учасників) банку, збільшення капіталу банку шляхом переоцінки активів, з рахунками класів 6 та 7 під час формування фінансового результату діяльності банку за звітний рік. В іншому випадку рахунки класу 5 кореспондують тільки між собою. Доходи та витрати банку відображаються відповідно
  3. Роль, значення обліку в комерційних банках та основи його організації.
    кредитори і банки-кореспонденти, наявні та потенційні клієнти (вкладники) й інші користувачі) користувачі інформації - з метою оцінки минулих та майбутніх результатів діяльності банку). Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх банківських операцій у первинних документах, збереження протягом установленого строку оброблених документів,
  4. Сутність кредитних операцій. Документальне оформлення видачі кредиту.
    кредитором, так і позичальником. Тому кредити, надані іншим банком, обліковуються на активних рахунках 15 розділу "Кошти в інших банках", а кредити, одержані від інших банків, - на пасивних рахунках 13 Кошти Національного банку України і 16 розділів Кошти інших банкі. На рахунках другого класу плану рахунків обліковуються кредити та аванси (кредити, що не підкріплені кредитними угодами) в розрізі
  5. Критерії незалежності Центрального банка
    кредитора, що зможе задовольнити потреба в кредитi в потрiбнiй сумі на необхiдний час. Комерцiйнi банки мобiлiзують засоби рiзнi по сумах i термiновостi, тому можуть лати кредит на необхiдних умовах. З) Посередництво в платежах (розрахунково-касоВi операції). 4) Створення кредитних знарядь обігу (банкнот, чекiв). Спецiалiзованi фiнансово-кредитнi iнстиiути (СФКИ) або парабанки виникають там, де
  6. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    кредиторам можливості безперечного (в силу закону) повернення своїх коштів. Закон "Про підприємства в Україні" має бути переглянутий у частині уточнення правового статусу категорії державних (казен- 295 них) підприємств, які потребують особливого режиму функціонування. Закон "Про господарські товариства" залишається базовим при створенні майбутнього законодавчого акту про суб'єкти
  7. 50. Міжнародні конференції
    ініціатором (державами) або міжнародною організацією для одноразової роботи з метою вирішення певної проблеми. В даний час більшість конференцій, що скликаються, є конференціями ad hoc. Слід зазначити, що в сучасному міжнародному праві право міжнародних конференцій не кодифіковано. Його джерелами є звичаєві норми й акти міжнародних організацій. Конференції скликаються з ініціативи одної або
  8. 50. Поняття й класифікація міжнародних конференцій
    ініціатором (державами), або міжнародною організацією для одноразової роботи. Хоча іноді конференції ad hoc можуть працювати в сесійному режимі, наприклад, III Конференція ООН по морському праву працювала саме в такий спосіб з 1973 по 1982 рік По колу учасників міжнародні конференції діляться на універсальні й регіональні. Перші відкриті для участі будь-якої держави й інших суб'єктів міжнародного
  9. 51. Підготовка й скликання міжнародних конференцій
    ініціатором скликання конференції виступає міжнародна організація, то результати узгодження думок майбутніх учасників конференції фіксуються у відповідних резолюціях цієї організації При визначенні кола учасників конференції, рівня представництва на ній необхідно насамперед ураховувати її мети й характер. Тут важливо дотримати принципу участі в конференції всіх зацікавлених держав і принцип
  10. 81. Правовий режим Арктики
    ініціатором виступив в 1907 р. канадський сенатор П. Пуарье. 1 червня 1925 р. Канада вперше закріпила цю ініціативу на законодавчому рівні шляхом прийняття доповнення до Закону про північно-західні території. Після цього Канада прийняла ряд законодавчих актів у відношенні своїх арктичних територій, які базувалися на секторальній концепції. Відповідно до положень канадського законодавства