Інститут міжнародних конференцій нерозривно пов'язаний із двома іншими міжнародними інститутами - переговорами й міжнародними організаціями. Міжнародні конференції виникли як продовження інституту переговорів, а міжнародні організації з'явилися як наслідок розвитку інституту міжнародних конференцій
Міжнародні конференції - відносно молодий інститут міжнародного права, що з'явився в XIX в. У сучасному міжнародному праві під терміном «міжнародна конференція» розуміється тимчасовий міжнародний орган, у якому беруть участь офіційні представники трьох і більше держав або інших суб'єктів міжнародного права, з можливим представництвом від третіх держав, міжурядових і неурядових організацій як спостерігачів, що має погоджені учасниками мети, компетенцію й правила процедури. Мети й організаційні початки діяльності міжнародних конференцій повинні відповідати нормам міжнародного права
Міжнародні конференції можуть мати різні найменування - конгрес, нарада, конференція й т.п., однак це не має юридичного значення
У міжнародних відносинах залежно від сфери діяльності міжнародні конференції діляться на мирні, політичні, економічні, дипломатичні й змішані. Звичайно цілями міжнародної конференції є:
а) розробка й прийняття тексту міжнародного договору (наприклад, Уставу ООН на конференції в Сан-Франциско у квітні-червні 1945 г.);
б) обговорення певної міжнародної проблеми або проблем і прийняття спільної заяви (наприклад, Декларація Ріо-де-Жанейро Конференції ООН по навколишньому середовищу й розвитку 1992 р.);
в) обмін думками й інформацією з певної міжнародної проблеми або проблем і вироблення рекомендацій (наприклад, Копенгагенский документ 1990 р. Конференції НБСЄ по людському вимірі).
Міжнародні конференції підрозділяються також на періодичні й конференції ad hoc. Прикладом періодичної конференції може служити Конференція НБСЄ по людському вимірі 1989-1991 р., як і вся Нарада по безпеці й співробітництву в Європі. Цей вид міжнародних конференцій варто відрізняти від пленарних засідань органів міжнародних організацій, які також можуть називатися конференціями, і від періодичних форм роботи органів таких організацій
Більшість же міжнародних конференцій мають характер ad hoc, т.е. вони скликаються або державою-ініціатором (державами), або міжнародною організацією для одноразової роботи. Хоча іноді конференції ad hoc можуть працювати в сесійному режимі, наприклад, III Конференція ООН по морському праву працювала саме в такий спосіб з 1973 по 1982 рік
По колу учасників міжнародні конференції діляться на універсальні й регіональні. Перші відкриті для участі будь-якої держави й інших суб'єктів міжнародного права, у регіональні ж конференціях беруть участь держави й міжнародні організації, що належать до певного географічного регіону
|
- 33. Види міжнародних договорів
Поняття «договір» у Віденських конвенціях вживається як родове поняття, що охоплює усі види міжнародних договорів. Міжнародні договори класифікуються на різних підставах: І. За кількістю учасників: 1) односторонній міжнародний юридичний акт. Його виділення в якості самостійного виду міжнародного договору деякі автори пояснюють наявністю процесу одностороннього волевиявлення суб'єкта
- Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
Поняття та види суб'єктів адміністративного права. Факти, що впливають на копо суб'єктів адміністративного права. Адміністративна право- та дієздатність. Адміністративно-правовий статус громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Зміст адміністративно-правового статусу виконавчих органів державної влади. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого
- II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
1. Кабінет Міністрів України - вищий орган в системі органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України, як уряд, очолює систему органів виконавчої влади, спрямовує і координує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади. Стратегічною метою реформування Кабінету Міністрів України є забезпечення максимально повного й точного втілення в життя конституційного статусу Кабінету
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
- 16. Джерела міжнародного права.
Термін «джерела права» вживається в двох значеннях - матеріальному і формальному. Під матеріальними джерелами розуміються матеріальні умови життя суспільства. Під формальними ж джерелами розуміють ті форми, у яких знаходять своє вираження і закріплення норми права. Тільки формальні джерела права є юридичною категорією і складають предмет вивчення юридичних наук, у тому числі міжнародного права.
- 16. Джерела міжнародного права.
У загальній теорії права під джерелом права прийнято розуміти: 1) систему правообразующих факторів - економічних, соціально-політичних, психологічний^-психологічних-психологічні-соціально-психологічнихАЕ, духовних (загальна й політико-правова культура) і т.п.; 2) зовнішню форму існування юридичних норм (нормативний акт, нормативний договір, судовий прецедент, правовий звичай). Юридична наука
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
Міжнародне право, як і внутрішньодержавне право, складається з юридичних норм. Під нормою міжнародного права розуміється правило поводження, що признається державами й іншими суб'єктами міжнародного права в якості юридично обов'язкового. Тому що міжнародне право розвилося зі звичаю, що й у даний час не втратив свого значення, норми міжнародного права поділяються на дві групи: норми звичаєвого
- 18. Кодифікація норм міжнародного права.
Під кодифікацією міжнародного права розуміється систематизація міжнародно-правових норм, здійснювана суб'єктами міжнародного права. Перші згадки в літературі з міжнародного права про корисність кодифікації відносяться до періоду буржуазних революцій. Вважається, що першим, хто виступив з ідеєю кодексу міжнародного права, був англійський юрист і філософ І. Бентам. Він, зокрема, писав, що «мало
- 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення державного суверенітету і належить до числа основних прав держав. Укладання конкретного договору може бути й обов'язком держав, коли це випливає з інших договорів. Обов'язком може бути і вступ у переговори з конкретного питання. Так, наприклад, за Договором між СРСР і СІЛА про обмеження систем протиракетної оборони 1972 року
- 46. Міжнародно-правові питання громадянства
Громадянство - це стійкий політико-правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виражається в наявності взаємних прав і обов'язків Стійкість цього зв'язку характеризується, по-перше, тим, що вона з'являється в людини, як правило, з народження й втрачається зі смертю й, по-друге, на неї не впливає просторовий фактор, тобто даний зв'язок зберігається для людини й за межами його держави У державах
|