Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

50. Поняття й класифікація міжнародних конференцій

Інститут міжнародних конференцій нерозривно пов'язаний із двома іншими міжнародними інститутами - переговорами й міжнародними організаціями. Міжнародні конференції виникли як продовження інституту переговорів, а міжнародні організації з'явилися як наслідок розвитку інституту міжнародних конференцій
Міжнародні конференції - відносно молодий інститут міжнародного права, що з'явився в XIX в. У сучасному міжнародному праві під терміном «міжнародна конференція» розуміється тимчасовий міжнародний орган, у якому беруть участь офіційні представники трьох і більше держав або інших суб'єктів міжнародного права, з можливим представництвом від третіх держав, міжурядових і неурядових організацій як спостерігачів, що має погоджені учасниками мети, компетенцію й правила процедури. Мети й організаційні початки діяльності міжнародних конференцій повинні відповідати нормам міжнародного права
Міжнародні конференції можуть мати різні найменування - конгрес, нарада, конференція й т.п., однак це не має юридичного значення
У міжнародних відносинах залежно від сфери діяльності міжнародні конференції діляться на мирні, політичні, економічні, дипломатичні й змішані. Звичайно цілями міжнародної конференції є:
а) розробка й прийняття тексту міжнародного договору (наприклад, Уставу ООН на конференції в Сан-Франциско у квітні-червні 1945 г.);
б) обговорення певної міжнародної проблеми або проблем і прийняття спільної заяви (наприклад, Декларація Ріо-де-Жанейро Конференції ООН по навколишньому середовищу й розвитку 1992 р.);
в) обмін думками й інформацією з певної міжнародної проблеми або проблем і вироблення рекомендацій (наприклад, Копенгагенский документ 1990 р. Конференції НБСЄ по людському вимірі).
Міжнародні конференції підрозділяються також на періодичні й конференції ad hoc. Прикладом періодичної конференції може служити Конференція НБСЄ по людському вимірі 1989-1991 р., як і вся Нарада по безпеці й співробітництву в Європі. Цей вид міжнародних конференцій варто відрізняти від пленарних засідань органів міжнародних організацій, які також можуть називатися конференціями, і від періодичних форм роботи органів таких організацій
Більшість же міжнародних конференцій мають характер ad hoc, т.е. вони скликаються або державою-ініціатором (державами), або міжнародною організацією для одноразової роботи. Хоча іноді конференції ad hoc можуть працювати в сесійному режимі, наприклад, III Конференція ООН по морському праву працювала саме в такий спосіб з 1973 по 1982 рік
По колу учасників міжнародні конференції діляться на універсальні й регіональні. Перші відкриті для участі будь-якої держави й інших суб'єктів міжнародного права, у регіональні ж конференціях беруть участь держави й міжнародні організації, що належать до певного географічного регіону
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "50. Поняття й класифікація міжнародних конференцій"
  1. 33. Види міжнародних договорів
    Поняття «договір» у Віденських конвенціях вживається як родове поняття, що охоплює усі види міжнародних договорів. Міжнародні договори класифікуються на різних підставах: І. За кількістю учасників: 1) односторонній міжнародний юридичний акт. Його виділення в якості самостійного виду міжнародного договору деякі автори пояснюють наявністю процесу одностороннього волевиявлення суб'єкта
  2. Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
    Поняття та види суб'єктів адміністративного права. Факти, що впливають на копо суб'єктів адміністративного права. Адміністративна право- та дієздатність. Адміністративно-правовий статус громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Зміст адміністративно-правового статусу виконавчих органів державної влади. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого
  3. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    1. Кабінет Міністрів України - вищий орган в системі органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України, як уряд, очолює систему органів виконавчої влади, спрямовує і координує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади. Стратегічною метою реформування Кабінету Міністрів України є забезпечення максимально повного й точного втілення в життя конституційного статусу Кабінету
  4. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
  5. 16. Джерела міжнародного права.
    Термін «джерела права» вживається в двох значеннях - матеріальному і формальному. Під матеріальними джерелами розуміються матеріальні умови життя суспільства. Під формальними ж джерелами розуміють ті форми, у яких знаходять своє вираження і закріплення норми права. Тільки формальні джерела права є юридичною категорією і складають предмет вивчення юридичних наук, у тому числі міжнародного права.
  6. 16. Джерела міжнародного права.
    У загальній теорії права під джерелом права прийнято розуміти: 1) систему правообразующих факторів - економічних, соціально-політичних, психологічний^-психологічних-психологічні-соціально-психологічнихАЕ, духовних (загальна й політико-правова культура) і т.п.; 2) зовнішню форму існування юридичних норм (нормативний акт, нормативний договір, судовий прецедент, правовий звичай). Юридична наука
  7. 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
    Міжнародне право, як і внутрішньодержавне право, складається з юридичних норм. Під нормою міжнародного права розуміється правило поводження, що признається державами й іншими суб'єктами міжнародного права в якості юридично обов'язкового. Тому що міжнародне право розвилося зі звичаю, що й у даний час не втратив свого значення, норми міжнародного права поділяються на дві групи: норми звичаєвого
  8. 18. Кодифікація норм міжнародного права.
    Під кодифікацією міжнародного права розуміється систематизація міжнародно-правових норм, здійснювана суб'єктами міжнародного права. Перші згадки в літературі з міжнародного права про корисність кодифікації відносяться до періоду буржуазних революцій. Вважається, що першим, хто виступив з ідеєю кодексу міжнародного права, був англійський юрист і філософ І. Бентам. Він, зокрема, писав, що «мало
  9. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення державного суверенітету і належить до числа основних прав держав. Укладання конкретного договору може бути й обов'язком держав, коли це випливає з інших договорів. Обов'язком може бути і вступ у переговори з конкретного питання. Так, наприклад, за Договором між СРСР і СІЛА про обмеження систем протиракетної оборони 1972 року
  10. 46. Міжнародно-правові питання громадянства
    Громадянство - це стійкий політико-правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виражається в наявності взаємних прав і обов'язків Стійкість цього зв'язку характеризується, по-перше, тим, що вона з'являється в людини, як правило, з народження й втрачається зі смертю й, по-друге, на неї не впливає просторовий фактор, тобто даний зв'язок зберігається для людини й за межами його держави У державах
© 2014-2022  ibib.ltd.ua