|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 5. Кваліфікація злочину
|
Проблема кваліфікації злочину є не тільки однією з найбільш складних у кримінальному праві, але й найбільш значущою для практики розслідування і судового розгляду.
Термін "кваліфікація" стався від злиття двох латинських понять: "qualis" - якість і "facere" - робити; в який нас плані це означає якісну оцінку якогось явища, процесу, пізнання його істотних чорт через співвідношення з іншими явищами, соціальна значимість яких вже відома.
Під кваліфікацією злочину розуміється встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між фактичними ознаками вчиненого діяння і ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою. У зв'язку з цим слід зауважити, що кваліфікація - це не одномоментний акт, а послідовний логічний процес, спрямований на виявлення суті застосовуваної кримінально-правової норми і встановлення ознак, в ній передбачених, в скоєному діянні.
Основне матеріально-правовий зміст поняття кваліфікації полягає в тому, що саме вона є офіційним визнанням наявності юридичного факту, який породжує регулятивні кримінально-правові відносини і наслідком якого є кримінальна відповідальність особи, яка вчинила злочин. Оскільки діяння, що містить ознаки складу злочину, відображає фактичний, склад злочину - юридичний зміст підстави кримінальної відповідальності, а кваліфікація розкриває кримінально-правової пізнавальний аспект цього діяння, остільки можливі (і в чималій кількості) розбіжності між об'єктивізованих фактом (діянням) і його суб'єктивною оцінкою правоприменителем.
Передумовами правильної кваліфікації можна назвати наступні положення:
точне і повне встановлення фактичних обставин справи;
глибоко професійне їх вивчення; визначення приблизного кола норм, під дію яких може підпадати вчинене діяння;
зіставлення ознак злочинів, названих в диспозиціях виділених для аналізу статей КК, з ознаками вчиненого діяння;
розмежування суміжних складів злочинів; побудова виводу і закріплення в процесуальному документі остаточної кваліфікації, що полягає: а) у вказівці відповідної статті чи пункту, частини статті Особливої частини КК, яка передбачає кримінальну відповідальність за даний вид злочину, б) у вказівці (у разі необхідності) статті Загальної частини КК , що встановлює відповідальність за незакінчену злочинну діяльність, співучасть, множинність злочинів і т.д.
Необхідною і вирішальним умовою правильної кваліфікації є, таким чином, точний соціально-пра-
виникнення правової аналіз ознак скоєного злочину. Встановлення ж тотожності фактичних обставин злочину та ознак відповідної кримінально-правової норми є однією з основних умов дотримання законності при відправленні правосуддя по кримінальних справах.
Кваліфікація злочину, залежно від її результатів, може бути зафіксована:
в постанові про притягнення особи, яка вчинила злочин, як обвинуваченого; в обвинувальному або виправдувальному вироку; в постанові про припинення кримінальної справи.
Список літератури
1. Трайнін А. Н. Загальне вчення про склад злочину. М., 1957.
2. К-ругліков Л. Л. Пом'якшуючі і обтяжуючі відповідальність обставини в кримінальному праві. Воронеж, 1985.
3. Кругліков Л. Л., Савінов В. Н. Кваліфікуючі обставини: поняття, види, вплив на кваліфікацію злочинів. Ярославль, 1989.
4. Костарева Т. А. Кваліфікуючі обставини в кримінальному праві. Ярославль, 1993.
5. Козаченко І. Я., Костарева Т. А., Кругліков Л. Л. Злочини з кваліфікованими складами і їх кримінально-правова оцінка. Єкатеринбург, 1994.
6. Кудрявцев В. Н. Загальна теорія кваліфікації злочинів. М., 1972.
7. Куряче Б. А. Наукові основи кваліфікації злочинів. М., 1984. 8. Бурчак Ф. Г. Кваліфікація злочинів. Київ, 1983.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " § 5. Кваліфікація злочину " |
- Тема 2. Система правоохоронних та інших органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю
Основні напрямки боротьби з організованою злочинністю на сучасному етапі. Особливості роботи з попередження та припинення злочинів, скоєних організованими злочинними групами. Основні форми розкриття злочинів, скоєних організованими групами. Правоохоронні органи, що у боротьбі з організованою злочинністю. Оперативно-розшукові підрозділи і їх
- Навчальна література
Основна література 1. Організована злочинність (законодавчі, кримінально-процесуальні, криміналістичні аспекти). - СПб.: «Пітер» 2002. Правоохоронні органи Російської Федерації. Під редакцією В.П. Божьева. - М.: Спарк, 2005. Криміналістика. Підручник під ред. В.Н. Кудрявцева, В.Є. Емінова. - М., 1999. Оперативно-розшукова діяльність. Підручник. Под ред. К.К. Горяїнова, В.С.
- § 4. Теорії складу злочину як єдиної підстави кримінальної відповідальності
У радянській кримінально-правовій науці найбільш великими роботами, присвяченими спеціально проблемі вчення про склад злочину, є роботи А. Н. Трай-нина '. Основи теорії А. Н. Трайніна про склад злочину коротко можна представити у наступних тезах. «Склад злочину є сукупність всіх об'єктивних і суб'єктивних ознак (елементів), які згідно радянським законом
- 2. Суб'єктивна сторона і кваліфікація злочинів.
У всіх злочинах, скоєних як умисно, так і з необережності, суб'єкт панує над своїми діями. Він або направляє свою свідомість і волю на вчинення тих чи інших дій, або діє недостатньо обачно (при необережної формі провини). Безумовно, об'єктивна сторона теж робить вплив на суб'єктивну сторону, наявність об'єктивних умов для вчинення
- 6. Обставини, що виключають кримінальну відповідальність, кваліфікація злочину при фактичну помилку і суб'єктивна сторона.
Розглянемо, яка природа обставин, що виключають кримінальну відповідальність (необхідна оборона, крайня необхідність та ін.) У кримінально-правовій літературі зазвичай посилаються на правила, що передбачають умови, за наявності яких відсутня в діях особи суспільна небезпека діяння, однак обходиться питання про сутність цих правових інститутів. А. А. Піонтковський, наприклад,
- § 6. Підстава кримінальної відповідальності
В даний час переважна кількість правознавців підставу кримінальної відповідальності розглядають через призму складу злочину. Проте роблять вони це по-різному. Для одних єдиною підставою кримінальної відповідальності є встановлення в діях особи певного складу злочину. Але ж встановлення складу є процес пізнання, оцінки, порівняння вчиненого діяння з
- § 2. Значення складу злочину
Злочин, як уже зазначалося, виступає фактичною підставою кримінальної відповідальності, при його відсутності мова про кримінальну відповідальність йти не повинна. Наскільки злочин без належної офіційної реакції є причина безвідповідальності (безкарності), настільки відповідальність без злочину є кримінально-правове беззаконня. Цю ідею містить і чинне нині
- § 10. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину
Кримінально-правова дія являє собою синтез реальності і нормативності, і з цієї точки зору об'єктивні ознаки складу злочину можуть бути розділені на два види - обов'язкові та факультативні. Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони складу притаманні не тільки реальності самого факту злочину, а й нормі права, в якій подібні факти описані. Факультативні ознаки,
- § 1. Загальна характеристика суб'єктивної сторони злочину
Злочин як суспільно небезпечне діяння відбувається при взаємній обумовленості об'єктивних і суб'єктивних ознак. До числа перших відносяться об'єкт і об'єктивна сторона, до числа других - суб'єкт і суб'єктивна сторона. Спільним для названих ознак є те, що вони з різних сторін характеризують одне і те ж соціальне явище (злочин). На відміну від об'єктивної, суб'єктивна
- § 3. Форми вини
Форми вини, з достатньою повнотою регламентовані в законі, мають велике значення для кваліфікації злочину. Вони дозволяють оцінити ступінь гро-Див: Філановський І. Г. Суб'єктивна сторона злочину: Курс радянського кримінального права. Частина Загальна. Т. 1. Л. С. 403. CM. докладніше: Злобін Г. А., Нікіфоров Б. С. Намір та її форми. М., ної небезпеки однорідних злочинів (умисне
|