Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право Росії → 
« Попередня Наступна »
І . Я. Козченко, З.А. Незнамова .. Кримінальне право. Загальна частина. Підручник для вузів / Під ред. І.Я. Козченко і З.А. Незнамова. М., 1997., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 6. Підстава кримінальної відповідальності



В даний час переважна кількість правознавців підставу кримінальної відповідальності розглядають через призму складу злочину. Проте роблять вони це по-різному. Для одних єдиною підставою кримінальної відповідальності є встановлення в діях особи певного складу злочину. Але ж встановлення складу є процес пізнання, оцінки, порівняння вчиненого діяння з описом його в законі. Діяння у своєму наявному бутті завжди конкретно, істинно. Встановлення ж його законодавчих кордонів - відносно і не завжди має бути істинним і конкретним.
Для інших підставою кримінальної відповідальності виступає складу злочину. Головний недолік цієї точки зору криється в тому, що в такій інтерпретації порушується закон логіки: основне, вихідне, конкретне і реальне явище (діяння) підміняється похідним, відносним і абстрактним поняттям цього явища (складом злочину). Подібна підміна в кінцевому рахунку призводить до неминучого відриву складу злочину як законодавчої моделі від фактичного, змістовного підстави цієї відповідальності, тобто злочинного діяння. І, нарешті, твердження про те, що склад злочину є підставою кримінальної відповідальності, не узгоджується з положеннями закону. Відповідно до вимоги Кримінального кодексу РРФСР 1960 р. підставою кримінальної відповідальності було передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне і винне діяння. Згідно з цим законом, для притягнення до кримінальної відповідальності і при знання особи винною необхідно встановити, що у скоєному ним діянні є склад певного злочину. В силу вимог кримінально-процесуального законодавства кримінальну справу не може бути порушено, а порушена підлягає припиненню за відсутністю складу злочину. Якщо подібне виявляється в стадії судового розгляду, то суд виносить виправдувальний вирок.
Точка зору законодавця на наявність у скоєному діянні ознак складу злочину як на підставу кримінальної відповідальності зорієнтована не на змістовні (фактичні) властивості самого діяння, а на їх правову форму вираження. Ще далі від істини відводить формулювання КК РФ 1996 р., згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є сам процес "здійснення" діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого кримінальним законом. Головний недолік наведеної формулювання полягає в її суперечливості. Процес "здійснення" діяння в силу своєї незавершеності може якраз не містити "всіх" ознак складу злочину. Іншими словами, подібний підхід до визначення підстави кримінальної відповідальності орієнтує на постійне розбіжність між фактично вчиненим і його кримінально-правовою оцінкою.
Виходячи з діалектичного розуміння людської (в тому числі і злочинної) діяльності та кримінально-правового визначення злочину, можна зробити висновок, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є діяння (дія або бездіяльність) суспільно небезпечне, винна і протиправне , тобто злочин, ознаки якого укладені у відповідній статті Особливої ??частини КК. Такий підхід до визначення підстави кримінальної відповідальності логічно приводить до висновку про те, що кримінальна відповідальність виникає одночасно з фактом вчинення особою зазначеного в законі діяння. Склад же злочину, визначаючи оптимально допустиму правову дозування співвідношення об'єктивних і суб'єктивних ознак вчиненого суспільно небезпечного, винного і протиправного діяння, виступає для правозастосовних органів єдино можливою моделлю (еталоном) кримінально-правової оцінки (кваліфікації) злочину і особи, яка його вчинила.
Список літератури
1. Шабуров А. С. Соціальна відповідальність особистості в умовах перебудови. Свердловськ, 1990.
2. Кримінальне право. Частина загальна / Под ред. І. Я. Коза-ченко. У 4-х т. Т. 1. Кримінальний закон. Злочин. Кримінальна відповідальність. Єкатеринбург, 1992.
3. Козаченко І. Я. Кримінальна відповідальність: міра і форма вираження. Свердловськ, 1987.
4. Шишов О. Ф. Проблеми кримінальної відповідальності в історії радянського кримінального права. М., 1982.
5. Прохоров В. С. Злочин і відповідальність. Л. 1984.
6. Мельникова Ю. Б. Диференціація відповідальності та індивідуалізація покарання. Красноярськ, 1989.
7. Таргабаев А. Н. Відповідальність в кримінальному праві. Красноярськ. 1994.
8. Хомич В. М. Правовідносини кримінальної відповідальності / / Право і демократія. Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 5. Мінськ, 1992.
9. Кримінальна відповідальність та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ / Під ред. Н. І. Загородникова. М., 1987.
10. Диференціація відповідальності в кримінальному праві і процесі / / Збірник наукових праць. Ярославль, 1994.
11. Астеміров 3. А. Проблеми теорії кримінальної відповідальності і покарання. Махачкала, 1994.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 6. Підстава кримінальної відповідальності "
  1. П. А. ФЕФЕЛОВ. ГРОМАДСЬКА НЕБЕЗПЕКА злочинного діяння і ОСНОВАНІЕУГОЛОВНОЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ. «Юридична література» Москва -1972, 1972
    Відповідно до вимог марксистсько-ленінської методології в роботі досліджуються найважливіші категорії кримінального права - суспільна небезпека злочинного діяння і склад злочину як єдина підстава кримінальної відповідальності; розкривається їх сутність , структура і характер взаємозв'язку, визначаються вихідні принципи пізнання злочинного діяння як соціального факту. Оскільки автор
  2. ЗМІСТ
    Введення 3 Глава I. Суспільна небезпека злочинного діяння (поняття і структура) 11 § 1. Загальні зауваження 11 § 2. Об'єкт злочину і громадська небез ність злочинного діяння 15 § 3. Суб'єктивна сторона злочину - важ нейший структурний елемент суспільної небез ності злочинного діяння 19 § 4. Суспільна небезпека і об'єктивна сто рона злочину 24 § 5.
  3. ВСТУП
    Керуючись марксистсько-ленінської методології, люди розкривають не тільки закономірності розвитку природи, а й закономірності суспільного життя. Це дозволяє їм в умовах соціалізму ставити під свій контроль як процеси, що відбуваються в природі, таге і в суспільному житті. Пізнаючи закони розвитку природи і суспільства, людина опановує ними, використовує їх у своїх інтересах, в інтересах
  4. § 5. Суспільна небезпека злочинного діяння і суспільна небезпека особистості
    У кримінально-правовій літературі часто вживається термін - суспільна небезпека особистості. Такий термін вживається і в кримінальному законодавстві: на-1 Див В. Н. Кудрявцев. Об'єктивна сторона злочину. М., 1960, стор 99. 2 Див А. 2 травня е р е м. кагати а Ьітатзт, і'агзга ^ а, 1964, 5. 33 28 приклад, у ст. 50 КК РРФСР йдеться про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності,
  5. § 6. Інші обставини, що впливають на ступінь суспільної небезпеки злочинного діяння
    1. Час, що проходить після вчинення злочину (давність). Суспільна небезпека конкретного злочинного діяння проявляється завжди в певних умовах місця і часу і залежить від них. Необхідно, щоб покарання відразу слід було за злочином. Ще Ч. Беккаріа писав, що: «Покарання тим корисніше, чим швидше воно випливає, тому що чим менше пройшло часу між злочином і
  6. § 1. Загальні зауваження
    Соціалістичне суспільство, як і всяке інше суспільство, складається з окремих особистостей, які нерозривно пов'язані між собою спільністю інтересів, що спонукають направляти індивідуальну діяльність у кінцевому рахунку по шляху зміцнення і розвитку соціалістичного способу виробництва. При цьому кожна окрема особистість є сукупністю суспільних відносин, кожне цілеспрямоване і
  7. § 2. Короткий нарис розвитку проблеми
    Більш ніж за п'ятидесятирічну історію нашої держави радянські вчені-криміналісти виконали значну роботу з подолання впливу буржуазних теорій в кримінальному праві. У теоретичній і навчальній літературі перших років Радянської влади важко знайти достатньо чітку зв'язок між вченням про склад злочину і проблемою підстави кримінальної відповідальності. Окремі автори в цей період
  8. § В, О методологічних функціях понять злочину і складу злочину
    У вирішенні проблеми підстави кримінальної відповідальності ми виходимо з загальноприйнятого в кримінально-правовій науці положення , що підставою кримінальної відповідальності є наявність в діях винного складу злочину. У цьому світлі важливого значення набуває з'ясування питання про методологічні функціях понять злочину і складу злочину. Наявні з цього питання висловлювання на
  9. § 4. Теорії складу злочину як єдиної підстави кримінальної відповідальності
    У радянській кримінально-правовій науці найбільш великими роботами, присвяченими спеціально проблемі вчення про склад злочину, є роботи А. Н. Трай-нина '. Основи теорії А. Н. Трайніна про склад злочину коротко можна представити у наступних тезах. «Склад злочину є сукупність всіх об'єктивних і суб'єктивних ознак (елементів), які згідно радянським законом
  10. 5 складів при-однаковому тяжкі наслідки - смерті потерпілого:
    1. Вбивство при обтяжуючих обставинах, передбачене ст. 102 КК РРФСР, що несе за собою міру покарання-позбавлення волі від 8 до 15 років або смертна кара. 2. Умисне вбивство, вчинене без обтяжуючих обставин, зазначених у ст. 102. Це злочин передбачено ст. 103 КК РРФСР і тягне за собою міру покарання - позбавлення волі від 3 до 10 років. 3. Умисне вбивство,