Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 6. Підстава кримінальної відповідальності |
||
В даний час переважна кількість правознавців підставу кримінальної відповідальності розглядають через призму складу злочину. Проте роблять вони це по-різному. Для одних єдиною підставою кримінальної відповідальності є встановлення в діях особи певного складу злочину. Але ж встановлення складу є процес пізнання, оцінки, порівняння вчиненого діяння з описом його в законі. Діяння у своєму наявному бутті завжди конкретно, істинно. Встановлення ж його законодавчих кордонів - відносно і не завжди має бути істинним і конкретним. Для інших підставою кримінальної відповідальності виступає складу злочину. Головний недолік цієї точки зору криється в тому, що в такій інтерпретації порушується закон логіки: основне, вихідне, конкретне і реальне явище (діяння) підміняється похідним, відносним і абстрактним поняттям цього явища (складом злочину). Подібна підміна в кінцевому рахунку призводить до неминучого відриву складу злочину як законодавчої моделі від фактичного, змістовного підстави цієї відповідальності, тобто злочинного діяння. І, нарешті, твердження про те, що склад злочину є підставою кримінальної відповідальності, не узгоджується з положеннями закону. Відповідно до вимоги Кримінального кодексу РРФСР 1960 р. підставою кримінальної відповідальності було передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне і винне діяння. Згідно з цим законом, для притягнення до кримінальної відповідальності і при знання особи винною необхідно встановити, що у скоєному ним діянні є склад певного злочину. В силу вимог кримінально-процесуального законодавства кримінальну справу не може бути порушено, а порушена підлягає припиненню за відсутністю складу злочину. Якщо подібне виявляється в стадії судового розгляду, то суд виносить виправдувальний вирок. Точка зору законодавця на наявність у скоєному діянні ознак складу злочину як на підставу кримінальної відповідальності зорієнтована не на змістовні (фактичні) властивості самого діяння, а на їх правову форму вираження. Ще далі від істини відводить формулювання КК РФ 1996 р., згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є сам процес "здійснення" діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого кримінальним законом. Головний недолік наведеної формулювання полягає в її суперечливості. Процес "здійснення" діяння в силу своєї незавершеності може якраз не містити "всіх" ознак складу злочину. Іншими словами, подібний підхід до визначення підстави кримінальної відповідальності орієнтує на постійне розбіжність між фактично вчиненим і його кримінально-правовою оцінкою. Виходячи з діалектичного розуміння людської (в тому числі і злочинної) діяльності та кримінально-правового визначення злочину, можна зробити висновок, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є діяння (дія або бездіяльність) суспільно небезпечне, винна і протиправне , тобто злочин, ознаки якого укладені у відповідній статті Особливої частини КК. Такий підхід до визначення підстави кримінальної відповідальності логічно приводить до висновку про те, що кримінальна відповідальність виникає одночасно з фактом вчинення особою зазначеного в законі діяння. Склад же злочину, визначаючи оптимально допустиму правову дозування співвідношення об'єктивних і суб'єктивних ознак вчиненого суспільно небезпечного, винного і протиправного діяння, виступає для правозастосовних органів єдино можливою моделлю (еталоном) кримінально-правової оцінки (кваліфікації) злочину і особи, яка його вчинила. Список літератури 1. Шабуров А. С. Соціальна відповідальність особистості в умовах перебудови. Свердловськ, 1990. 2. Кримінальне право. Частина загальна / Под ред. І. Я. Коза-ченко. У 4-х т. Т. 1. Кримінальний закон. Злочин. Кримінальна відповідальність. Єкатеринбург, 1992. 3. Козаченко І. Я. Кримінальна відповідальність: міра і форма вираження. Свердловськ, 1987. 4. Шишов О. Ф. Проблеми кримінальної відповідальності в історії радянського кримінального права. М., 1982. 5. Прохоров В. С. Злочин і відповідальність. Л. 1984. 6. Мельникова Ю. Б. Диференціація відповідальності та індивідуалізація покарання. Красноярськ, 1989. 7. Таргабаев А. Н. Відповідальність в кримінальному праві. Красноярськ. 1994. 8. Хомич В. М. Правовідносини кримінальної відповідальності / / Право і демократія. Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 5. Мінськ, 1992. 9. Кримінальна відповідальність та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ / Під ред. Н. І. Загородникова. М., 1987. 10. Диференціація відповідальності в кримінальному праві і процесі / / Збірник наукових праць. Ярославль, 1994. 11. Астеміров 3. А. Проблеми теорії кримінальної відповідальності і покарання. Махачкала, 1994. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 6. Підстава кримінальної відповідальності " |
||
|