ГоловнаІсторіяДревня Русь → 
« Попередня Наступна »
В.Є. Бредихин, А.А. Слезин, Р.Л. Нікулін .. Давня та Московська Русь: навч. посібник В.Є. Бредихин, А.А. Слезин, Р.Л. Нікулін. Тамбов Вид-во Тамбо. держ. техн. ун-ту, 2005, 132 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Література для самостійної роботи

Абрамович Г.В. Князі Шуйские і Російський трон. Л., 1991. 189 с.
Андрєєв І. Нетіхій Тишайший / / Батьківщина. 1998. № 9. С. 39 - 44. (Олексій Михайлович Романов).
Андрєєв І.Л. Дворянство і служба в ХYII столітті / / Вітчизняна історія. 1998. № 2. С. 163 -
175.
Богданов А.П. Федір Олексійович / / Питання історії. 1994. № 7. С. 59 - 78.
Борисов Н.С. Іван III. - М.: Молода гвардія, 2000. 643 с. (Життя чудових людей; Сергій Блар; Вип. 776).
Буганов В.І. Світ історії: Росія в 17 столітті. М., 1989. 319 с.
Гордєєва Л. Великий князь Іоанн III Васильович / / Наука і релігія. 1998. № 1. С. 25 - 33.
Іоанн Грозний. Петро Великий. А.Д. Меньшиков. Г.А. Потьомкін: Біографічні нариси. М.: Республіка, 1998. 366 с. мул. (Життя чудових людей).
Історичний лексикон. Т. 7: XVII століття. М.: Знание, 1998. 800 с.
Історія зовнішньої політики Росії: кінець XV століття - початок XVII століття. Від повалення Ординського ярма до Північної війни / Інститут російської історії РАН. М.: Міжнародні відносини, 1999. 448 с.: Ил.
Історія держави російської: Життєписи. XVII століття. М.: Видавництво Книжкова палата, 1997. 478 с.
Історія держави Російського: Хрестоматія. Свідоцтва. Джерела. Думки. XV - XVI ст. Кн. 1. / Упоряд. Г.Є. Миронов; РДБ. М.: Видавництво Книжкова палата, 1996. 479 с.
Карамзін Н.М. Історія держави Російського: 12 томів в 4-х кн. Кн. 3-4. М.: "РИПОЛ Класик", 1998.
Клибанов А.І. Духовна культура середньовічної Русі: Посібник для вузів. М., 1994. 368 с.
Ключевський В.О. Російська історія: Повний курс лекцій в 3 кн.: Кн. 2. М.: Думка, 1993. 584 с.
Кобрин В. Російська держава наприкінці XVII - початку XVI століття / / Знання - сила. 1996. № 1. С. 48 -
56.
Кобрин В. Смута / / Батьківщина. 1991. № 3. С. 67 - 73.
Костомаров Н.І. Богдан Хмельницький: Матеріали і дослідження. М., 1994. 768 с.
Костомаров Н.І. Бунт Стеньки Разіна. Історичні монографії й дослідження. М., 1994. 640
с.
Костомаров Н.І. Розкол: Історичні монографії й дослідження. М., 1994. 608 с.
Костомаров Н.І. Російська історія в життєписах її найголовніших діячів: В 4 т. Т. 2. М.: Рі-пол Класик, 1998. 576 с.
Костомаров Н.І. Самозванці і пророки: Історія. Монографії та дослідження. М.: Алгоритм, 1997. 512 с.
Костомаров Н.І. Смутний час Московської держави на початку XVII століття. М., 1994. 800 с.
Кром М.М. Політична криза 30 - 40-х років XVI століття (Постановка проблеми) / / Вітчизняна історія. 1998. № 5. С. 3 - 20.
Лобачів С.В. Біля витоків церковного розколу / / Вітчизняна історія. № 2. С. 134 - 140.
Морозова Л.Є. Михайло Федорович / / Питання історії. 1992. № 1. С. 32 - 47.
Морозова Л.Є. Федір Иоанович / / Питання історії. 1997. № 2. С. 49 - 71. (Росія кінця XVI століття).
Морозова Л.Є. Борис Федорович Годунов / / Питання історії. 1998. № 1. С. 59 - 81.
Московська держава XV - XVII ст. по оповідях сучасників - іноземців / Упоряд. Н.В. Бочкарьов. 2-е вид. М.: Крафт +, 2000. 248 с.
Платонов С.Ф. Борис Годунов. М.: Аграф, 1999. 245 с. (Нова історія).
Пресняков А.Є. Російські самодержці. М., 1990. 433 с.
Скринніков Р.Г. Далекий століття. Іван Грозний. Борис Годунов. Сибірська одіссея Єрмака. Л., 1989. 636 с.
Скринніков Р.Г. Хрест і корона: церква і держава на Русі IX - XVII ст. СПб.: Мистецтво-СПб, 2000. 463с.
Скринніков Р.Г. Русь IX - XVII століття. СПб.: Видавництво "Пітер", 1999. 352 с.
Соловйов Е.А. Іоанн Грозний, її життя і державна діяльність / / Бібліотека Флорен-ку Павленкова: Біографічні нариси. Челябінськ, 1994. Т.1. С. 13 - 96.
Соловйов С.М. Твори: У 18 кн. М., 1988 - 1995. Кн. 3-7.
Сорокін Ю.О. Олексій Михайлович / / Питання історії. 1992. № 4-5. С. 73 - 84.
Флоря Б.Н. Государева двір і політична боротьба за Бориса Годунова (1584-1605) / / Вітчизняна історія. 1996. № 6. С. 178 - 180.
Хрестоматія з історії Росії: У 4 т. Т.1. З найдавніших часів до XVII в. М., 1994. 352 с.
Шаров В. Опричнина / / Батьківщина. 1991. № 1. С. 22 - 24.
Шмурло Е.Ф. Курс російської історії. Т.2: Русь і Литва / Відп. ред. А.А. Корольков. СПб.: Видавництво "Алетея", 1999. 446 с.
Шмурло Е.Ф. Курс російської історії. Т. 3: Московське царство / Відп. ред. А.А. Корольков. СПб.: Алетея, 1999. 434 с.
Шмурло Е.Ф. Курс російської історії. Т. 4: Спірні і нез'ясовані питання російської історії / Відп. ред. А.А. Корольков. СПб.: Видавництво "Алетея", 1999. 332 с.
Юрганов А.А. Опричнина і страшний суд / / Вітчизняна історія. 1991. № 3. С. 52 - 75.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Література для самостійної роботи "
  1. Література для самостійної роботи
    Анохін Г.І. Нова гіпотеза походження держави на Русі / / Питання історії. 2000. № 3. С. 51 - 62. Артем'єв А.Р. Льодове побоїще і битви XIV-початку XV ст. на Північно-заході Русі / / Питання історії. 1999. № 2. С.148 - 153. Богуславський В.В., Бурміна В.В. Русь: Рюриковичі: Ілюстрований історичний словник. М.: Пізнавальна книга, 2000. 672 с. Борисов Н. Іван Калита / / Батьківщина. 1993. №
  2. Петро Великий
    Суперечки про особистості та діяльності Петра I так само, як і суперечки про особистості та діяльності Івана IV, почали вже сучасники. Автором цілого ряду історичних та історико-філософських трактатів стали сподвижники імператора Ф. Прокопович, П. Шафіров, А. Манкієв та ін Феофан Прокопович був помітним політичним діячем, одним із засновників Синоду, яскравим публіцистом. Такі його роботи, як «Слово про
  3. 1. Національний характер
    До недавнього часу в історичній, філософській і взагалі в гуманітарній науці проблема національного характеру не ставилася. У радянський час панувала ідея інтернаціоналізму, а в застійний період - теорія нової історичної спільності, об'єднаній поняттям «радянський народ». Такий ідеологічний підхід передбачав пошуки уніфікує тенденцій у житті населення СРСР на противагу
  4. Олександр I
    Імператор Олександр I (1777-1825) жив і царював в складне, суперечливе і під чому - в переломний для доль світу час. Нелегким було і становище Росії. Волею Провидіння вона опинилася в непростому внутрішньому і міжнародному становищі. В особистості і долі Олександра I переплелися гучні події, передові і реакційні ідеї, надії і розчарування російського народу. Ким же була ця людина,
  5. 6.Крестьянскій або пролетарський соціалізм? (Ідеї, організації, діячі)
    Реальна картина суспільно-політичному житті Росії 60-90-х років XIX в. була до невпізнання перекручена і в історичній науці, і в шкільних підручниках, і в громадській думці. Це відбувалося від того, що революційний рух, революційна боротьба показувалися, по-перше, єдино вірним напрямком суспільно-політичного життя, а, по-друге, превалюючим над іншими напрямками,
  6. 8. Російський консерватизм другої половини X IX в.
    Тема, якій присвячено цей параграф, воістину неосяжна. Можна досить впевнено сказати, що серйозних, об'єктивних, вільних від кон'юнктури досліджень не так багато. У дореволюційній історіографії переважала, як правило, апо-логетіческая або вкрай негативна точка зору, причому консерватори піддавалися запеклої критики як з боку лібералів, так і з боку революціонерів всіх
  7. 1.Економіка і соціальна структура
    Розвиток капіталізму в Росії та інших країнах породило проблему його типології. Сучасна методологія розгорнула цю проблему в концепцію трьох ешелонів. Відповідно до цієї концепції можна говорити про три моделі (ешелонах) розвитку світового капіталізму: - ешелон розвиненого, класичного капіталізму - Англія, Франція, США, Канада, Австралія; - ешелон становлення буржуазних відносин в переплетенні з
  8. 2 . Революція 1905-1907 рр..
    Так що ж таке революція? Яке її вплив на життя суспільства? Сучасне, на наш погляд, досить змістовне визначення революції як суспільно-історічес-кого феномена дано в філософській праці М.Л. Тузова «Революція і історія» (Казань, 1991). Виходячи з досягнутого у вітчизняній і зарубіжній революціологіі і враховуючи наявні різночитання у визначенні революції, автор під
  9. 3. Початок II російської революції. Лютий 1917
    Перебудова нашої історичної науки в світлі нових можливостей для історичних досліджень дала чимало підстав для критичної оцінки праць радянських істориків з названої проблеми. Визначився цілий ряд «білих плям», догматичних уявлень і застарілих схем, низький теоретичний рівень багатьох робіт, прагнення згладити гострі кути в історії другої російської революції. Було б
  10. 4. Жовтень 1917 (питання методології)
    Жовтневі події 1917 року стали подіями світового значення, але історики ще довго будуть сперечатися і розходитися в їх оцінках. Жовтень 1917 опинився в центрі гострої ідейної та політичної боротьби, що розгорнулася зараз в нашій країні. Більшість дослідників представляє жовтня 1917 революцію * не тільки як найважливіша подія XX століття, відбивало вікові устремління людства до свободи,
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи