Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка початкової школи → 
« Попередня Наступна »
Іван Павлович Підласий. Педагогіка початкової школи: підручник, 2010 - перейти до змісту підручника

Методи організації діяльності

Виховання має формувати необхідний тип поведінки. Чи не поняття і переконання, а конкретні справи і вчинки характеризують вихованість особистості. У цьому зв'язку організація діяльності і формування досвіду поведінки

265

розглядаються як серцевина виховного процесу (рис. 13). Всі методи цієї групи засновані на практичній діяльності вихованців. Управляти нею педагоги можуть завдяки тому, що її вдається розбити на частини - конкретні дії і вчинки.

Рис. 13. Система методів виховання

Загальний метод формування необхідних якостей особистості - вправу. В історії педагогіки навряд чи зберігся випадок, щоб при достатній кількості розумно підібраних і належним чином виконаних вправ у дитини не сформувався заданий тип поведінки. Не можна навчити дитину писати, лише розповідаючи, як пишуть інші; неможливо навчити грі на музичному інструменті, демонструючи віртуозне виконання. Точно так само неможливо сформувати необхідний тип поведінки, не привертаючи вихованців до активної, цілеспрямованої діяльності. Сутність вправи полягає в багаторазовому виконанні необхідних дій, доведенні їх до автоматизму. Результат-стійкі якості особистості, навички та звички, яким належить важлива роль. Якби людина не мала здатності до утворення звички, відзначав К.Д. Ушинський, він не зміг би просунутися ні на один щабель у своєму розвитку. Численні труднощі, які можна здолати лише звичкою, затримували б

266

людину на кожному кроці. Звичка звільняє розум і волю для нової роботи. Ось чому виховання, яке випускає з поля зору формування корисних навичок і звичок, дбаючи лише про розумовий розвиток, позбавляє цей розвиток найміцнішою опори.

Ефективність вправ залежить від наступних умов: 1) їх системи; 2) змісту; 3) доступності та посильности; 4) обсягу; 5) частоти повторень; 6) контролю і корекції; 7) особистісних особливостей вихованців; 8) місця і часу виконання; 9) поєднання індивідуальних, групових і колективних форм; 10) мотивації і стимулювання. Між такими факторами, як частота, обсяг вправ, і досягнутими результатами існує пряма залежність: чим більше вправ виконується, тим вище рівень розвитку якостей, що формуються з їх допомогою. Ця залежність коригується особистісними особливостями. Число вправ, які повинні виконувати різні учні для вироблення якостей на одному і тому ж рівні, не збігається: там, де одним достатньо декількох вправ, іншим потрібні десятки і навіть сотні спроб. Чим складніше якість, тим більше вправ необхідно виконати для вироблення стійкої звички, тим частіше їх потрібно повторювати для того, щоб не забути. Для вироблення навіть такого простого навику, як зав'язування шнурків на черевиках, дітям потрібно їх зав'язати в середньому близько сотні разів. Що ж говорити про число вправ для формування складних моральних якостей.

Плануючи систему вправ, вихователь повинен добре продумати, які навички і звички будуть вироблятися. Адекватність вправ запроектованому поведінки - ще одна важлива умова ефективності цього методу. Виховання виробляє життєво необхідні, важливі, корисні навички і звички. Тому виховні вправи не вигадуються, а беруться з життя. У першу чергу використовуються вправи для вироблення загальнолюдських моральних якостей.

Щоб сформувати стійкі навички і звички, треба починати вправу якомога раніше, бо чим молодший організм, тим швидше укорінюються у ньому звички (К.Д. Ушинський). Звикнувши, людина вміло керує своїми почуттями, гальмує свої бажання, якщо вони заважають виконувати певні обов'язки, контролює свої дії, правильно їх оцінює з позицій інтересів інших людей. Витримка, навички самоконтролю, організованість, дисципліна, культура спілкування - якості, які грунтуються на сформованих вихованням звички.

Неодмінна умова ефективності вправ - створення цілісної системи поступово ускладнюються вправ. Для виховання культури поведінки у молодших школярів можна використовувати орієнтовний план прогресивних вправ (табл. 8).

267

Таблиця 8

Примірний план вправ Клас Тема 1-е заняття 2-е заняття 3-е заняття 4-е заняття 1 Поведінка з іксле Як

правильно вести себе в класі? Ми йдемо в школу вмієш ти Еест; 1 себе? Чарівні слова 2 Поведінка дома Друзі

Мойдоди-

ра Якщо хочеш бути здоровим Наша

сім'я Ми

зробимо самі 3 Поведінка на вулиці Правила поведінки на вулиці Знай

правила

руху Про увагу на вулиці Наш двір 4 Поведінка в громадських місцях Ми йдемо в театр Поведінка за столом Наше

шкільне

ранок Я йду в гості Неправильно думати, ніби в гуманному вихованні не застосовуються більш рішучі методи формування поведінки. Застосовуються, і досить жорсткі, але, знову ж, все залежить від того, які вимоги пред'являються. Вимога - метод виховання, за допомогою якого стимулюють або гальмують певну діяльність вихованця. За формою розрізняються прямі і непрямі вимоги. Для прямих характерні визначеність, конкретність, точність формулювань, що не допускають двох різних тлумачень. Для непрямих (порада, прохання, натяк, довіра, схвалення і т.д.) стимулом дії стає не стільки сама вимога, скільки викликані ним психологічні фактори: переживання, інтереси, прагнення вихованців. Серед найбільш уживаних форм непрямого вимоги виділяються:

Вимога-порада - апеляція до свідомості вихованця, переконання його в доцільності, корисності, необхідності рекомендованих педагогом дій. Рада буде прийнятий, якщо вихованець бачить у своєму наставнику більш досвідченого товариша, авторитет якого визнаний і думкою якого він дорожить.

Вимога-гра використовується в найрізноманітніших ситуаціях. Ігри доставляють дітям задоволення, а разом з ними непомітно виконуються і вимоги. Це найбільш гуманна і ефективна форма пред'явлення вимоги, що припускає хороший рівень педагогічної майстерності.

Серед непрямих виділяється вимога довірою. Коли між вихованцями та педагогами складаються дружні відносини, довіра проявляється як природне ставлення які поважають один одного сторін. У ряді випадків ефективним виявляється вимога-прохання. Воно грунтується на

268

товариських відносинах між педагогами та вихованцями. Це форма прояву співпраці, взаємної поваги.

Одним з головних умов ефективності даного методу є почуття міри. К.Д. Ушинський писав: «Привчайте дитя спочатку коритися 2-3 легким вимогам, не утрудняючи його самостійності ні безліччю, ні труднощами їх, і ви можете бути впевнені, що воно буде легше підкорятися і новим вашим постановам. Колі ж, соромлячись дитя разом безліччю правил, ви змусите його до порушення того чи іншого з них, то самі будете винні, якщо наведені вами звички не будуть вкорінюватися ... »

Привчання - це інтенсивно виконувана вправу. Його застосовують тоді, коли необхідно швидко і на високому рівні сформувати необхідну якість. Нерідко це супроводжується болючими процесами, викликає невдоволення. На жорсткому привчанні грунтуються всі авторитарні системи виховання. Використання методу привчання в гуманістичних системах виховання обгрунтовується тим, що деякий насильство, неминуче в цьому методі, направлено на благо самого людини і тільки цим може бути виправдане. Гуманістична педагогіка виступає проти жорсткого привчання, що суперечить правам людини, вимагає по можливості пом'якшення його, використання в комплексі з іншими, насамперед ігровими.

Привчання плюс гра - вплив дієве і гуманне.

Привчання застосовується на всіх етапах виховного процесу, але найбільш ефективно воно на ранній стадії. Умови правильного застосування його наступні.

- Чітке уявлення про мету виховання у самого вихователя і його вихованців. Якщо вихователь погано розуміє, для чого він прагне прищеплювати ті чи інші якості, чи будуть вони корисні людині в житті, якщо його вихованці не бачать сенсу в тих чи інших діях, привчання можливе лише на основі беззаперечної покори. Результату не буде, поки дитина не зрозуміє, що це йому необхідно.

- Привчаючи, чітко і ясно формулюйте правило, але не давайте вказівок типу: «будь ввічливий», «люби свою батьківщину». Краще сказати: «Щоб твоя усмішка була чарівною - почисти зуби»; «У нечупари немає майбутнього: брудні вуха відлякують людей»; «Вітай сусіда - і він буде ввічливий з тобою».

- На кожен відрізок часу виділіть оптимальний обсяг дій, посильних для вихованців. Для вироблення звички необхідно час, квапливість не наближає, а віддаляє мету. Спочатку подбайте про точність виконання дій і лише потім - про швидкість.

- Показуйте, як виконуються дії, які дають результати. Порівняйте брудні і вичищені черевики, відпрасовані і пом'яті штани, але так, щоб це викликало відгук у душі вихованця, змусило його засоромитися своєї неохайності, викликало бажання позбутися від неї.

269

- Використовуйте послідовно-паралельну схему привчених. Якщо виховувати якості особистості послідовно, на це піде багато часу, але не можна паралельно формувати всі якості. Визначте, які якості органічно поєднуються між собою, полегшують виховання нових потрібних рис.

- Привчання вимагає доброзичливого, зацікавленого, але неослабної і суворого контролю, який обов'язково повинен поєднуватися з самоконтролем.

- Значний педагогічний ефект дає привчання в ігровій формі. Дитина при цьому добровільно виконує певні правила поведінки, навіть якщо: а) мету діяльності недостатньо приваблива для нього; б) процес досягнення її нудний, одноманітний, пов'язаний з неприємними відчуттями.

Хороші результати дає метод доручень - з його допомогою дітей привчають до позитивних вчинків: відвідати хворого товариша, допомогти йому у вченні; виготовити іграшки для підшефного дитячого садка; прикрасити до свята класну кімнату і т.д. Доручення даються і для того, щоб розвинути необхідні якості: неорганізованим дітям, наприклад, доручають виконати завдання, що вимагає точності і пунктуальності, і т.п. Не потрібно в деталях пояснювати, як виконувати доручення.

Метод організації діяльності та поведінки вихованців у спеціально створених умовах скорочено називають методом виховують ситуацій. Виділимо два моменти, обов'язкових для успішного їх застосування:

- Ситуація не надумані. Вони відображають життя з усіма її суперечностями і складнощами. Вихователь навмисне створює лише умови для виникнення ситуації, а сама вона повинна бути природною. Шкільне життя підносить їх на кожному кроці.

- Ситуації несподівані. Вихованець, що очікує певної реакції педагога, заздалегідь готує себе до неї, а якщо вона для нього несподівана, в більшості випадків погоджується з учителем. Порушників роззброюють великодушність, доброта, але за однієї важливої ??умови: вони повинні бути зрозумілі саме як гуманні дії, а не як прояв слабкості, невпевненості. В окремих випадках виправдовує себе невтручання вихователя в розвиток ситуації.

Розглянутий метод тісно пов'язаний з усіма іншими методами виховання.

Як бачимо, методи формування поведінки особистості також необхідні для виховання. Вони стоять у центрі виховного процесу. Сюди відносимо вправу, вимога, привчання, метод виховують ситуацій.

270

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Методи організації діяльності"
  1. § 2. Вибір методів виховання
    методу виховання - це пошук оптимального шляху виховання. Оптимальним є найбільш вигідний шлях, що дозволяє швидко і з розумними витратами енергії, засобів досягти наміченої мети. При виборі методів виховання повинні бути враховані: - цілі і завдання виховання; - зміст виховання; - вікові особливості вихованців; - рівень
  2. 37. Методи управління: поняття, призначення, співвідношення sssn форм і методів управлінської діяльності.
    Методів управління, закон необхідної розмежування і розумного
  3. Література для самостійної роботи
    методів навчання в середній школі / За ред. Ю.К. Бабанського. М., 1981. Дидактика середньої школи / За ред. М.Н. Скаттна. 2-е вид. М., 1982. Куписевич Ч. Основи загальної дидактики. М., 1986. Лернер І.Я. Дидактичні основи методів навчання. М., 1981. Махмутов М.І. Організація проблемного навчання в школі. М., 1977. Педагогіка / За ред. Ю.К. Бабанського. М., 1988. Підкасистий П.І. Самостійна
  4. 2.3. Методи управління персоналом
      методи діляться на три групи: адміністративні, економічні та соціально-психоло-ня (рис. 1). Рис. 1. Система методів управління персоналом Адміністративні методи орієнтовані на такі мотиви поведінки, як усвідомлена необхідність дисципліни праці, почуття обов'язку, прагнення людини трудитися в певної організації і т. п. Ці методи відрізняє прямий характер впливу:
  5.  Контрольні питання до курсу «Управління персоналом»
      методологічні підходи до управління організацією та її персоналом. Стратегічний і системний підходи до управління персоналом. Цілі і завдання управління персоналом організації. Функції та принципи управління персоналом організації. Політика організації і цілі. Управління діяльністю персоналу. 11.Області планування персоналу та його діяльності. Основні етапи планування персоналу. Фактори,
  6.  Зміст
      метод здійснення фінансово-економічної діяльності підприємства 11 Державне регулювання діяльності підприємств громадського харчування 16 Особливості підприємств громадського харчування 16 Типи підприємств громадського харчування та організація обслуговування в них 22 Виробничий процес на підприємстві 35 Організаційна структура служби маркетингу на підприємстві 41
  7.  § 2. Класифікація методів кріміналістікі та їх види
      методи кріміналістікі - суттєвій елемент ее методологічних основ, Розділ Загальної Теорії кріміналістічної науки. Методи кріміналістікі могут буті класіфіковані за різнімі підставамі. Найбільш Визнання є Класифікація методів кріміналістікі за трьома рівнямі: 1) методи діалектічної та формальної логікі; 2) загальнонаукові методи; 3) СПЕЦІАЛЬНІ методи
  8.  Поняття про методи
      методів навчання. Метод навчання (від грец. «Шлях до чого-небудь») - це упорядкована діяльність педагога та учнів, спрямована на досягнення поставленої мети (див. рис. 9). Під дидактичними методами розуміють сукупність шляхів, способів вирішення завдань освіти. Оскільки навчання - діяльність спільна, то стосовно педагогу доречно говорити про методи викладання, а до учня - про
  9.  Оцінка посади.
      методі порівнянь. На практиці точні межі відмінностей посад можна встановлювати за різницею рівнів окладів в одній організації. Такий метод застосовується при складанні штатного розпису, але він не дозволяє розкрити суть посади та ті повноваження, які їй делегуються. Для таких цілей використовується метод фактора роботи. У цьому випадку посада оцінюють в трьох аспектах: необхідність
  10.  1.5. Організація і методи педагогічних досліджень
      методи педагогічних