31. Громадські організації, рухи та інші громадські об'єднання

Важливим правом, мають тісну ставлення до участі громадян в управлінні справами держави, є що закріплюються за кожним право на об'єднання, включаючи право створювати профспілки для захисту своїх інтересів. Це право дає громадянам можливість використовувати в зазначених цілях різні форми спільної організованої суспільної діяльності, об'єднувати свої зусилля для здійснення тих чи інших завдань.

Громадські об'єднання сприяють розвитку політичної активності і самодіяльності громадян. Прийняття або вступ громадянина у члени організації здійснюється на добровільних засадах відповідно до умов, записаними в її статуті. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання чи перебування в ньому. Громадянин - член громадського об'єднання - володіє всіма правами і несе всі обов'язки, передбачені статутом. Свобода діяльності громадських об'єднань гарантується. Порядок їх утворення, реєстрації статутів встановлюється законодавством. Такого роду законодавство відсутнє в колишньому Союзі РСР аж до 1990 р. Хоча право на об'єднання громадян закріплювали всі радянські конституції, а Конституція СРСР 1977 р. визначала роль громадських організацій як важливої складової частини політичної системи, проте законодавча регламентація порядку їх утворення не здійснювалась. Вона таїла в собі загрозу появи опозиційних чи інших небажаних для правлячої Комуністичної партії об'єднань. Важливою віхою в розвитку системи суспільних об'єднань з'явилися скасування ст. 6 Конституції СРСР, яка закріплювала роль КПРС як ядра політичної системи радянського суспільства, визнання принципу багатопартійності. Вперше за всю радянську історію було прийнято Закон СРСР «Про громадські об'єднання» від 9 жовтня 1990 р. У ньому давалося визначення громадського об'єднання, встановлювалися порядок

створення, реєстрації, цілі, принципи діяльності, права та підстави ліквідації об'єднань.

У Російській Федерації було прийнято Постанову Верховної Ради РРФСР «Про реєстрацію громадських об'єднань в РРФСР та реєстраційний збір» від 18 грудня 1991 р. У ньому закріплювалося положення про те, що законодавство СРСР про громадські об'єднання застосовується в Російської Федерації остільки, оскільки воно не суперечить законодавству Російської Федерації і загальноприйнятим нормам міжнародного права.

На основі чинного на території Російської Федерації законодавства і практики його застосування наказом Міністерства юстиції Російської Федерації від 16 вересня 1994 р, були затверджені «Правила реєстрації статутів політичних партій та інших громадських об'єднань в Міністерстві юстиції Російської Федерації» .

14 квітня 1995 Державною думою прийнятий Федеральний закон «Про громадські об'єднання». Відповідно до нього названий вище Закон СРСР був визнаний нечинним, за винятком ст. 6 і 9 (в частині положень, що стосуються політичних партій), а Постанова Верховної Ради від 18 грудня 1991 втратило силу.

Перший російський Закон про громадські об'єднання визначає загальні початку, що стосуються всіх видів громадських об'єднань.

Разом з тим Закон передбачає і наявність інших законів про окремі види громадських об'єднань (зокрема, про політичні партії, профспілках, благодійних та ін.)

Закріплюється право громадян створювати за своїм вибором громадські об'єднання без попереднього дозволу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Ст. 5 Закону формулює поняття громадського об'єднання. Воно характеризується як добровільне, самоврядні, некомерційне формування, створене за ініціативи громадян, що об'єдналися на основі спільності інтересів для реалізації загальних цілей, зазначених у статуті громадського об'єднання. te.ee

Засновниками громадського об'єднання є фізичні та юридичні особи, які скликали з'їзд (конференцію) або загальні збори, на яких приймається статут громадського об'єднання, формуються його керівні і контрольно-ревізійні органи.

Для створення громадського об'єднання потрібна ініціатива не менше трьох фізичних осіб (крім політичних партій та профспілок). Громадські об'єднання створюються і діють на основі принципів добровільності, рівноправності, самоврядування, законності та гласності. Державна реєстрація громадського об'єднання не обов'язкова, але необхідна для набуття права юридичної особи. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть виступати в якості засновників громадського об'єднання. Це пояснюється тим, що взаємини держави та громадських об'єднань будуються на основі взаємного невтручання в їх діяльність, крім випадків, коли це передбачено законом.

Закон встановлює два поняття для фізичних та юридичних осіб, що включаються у створення і діяльність громадського об'єднання. Вони можуть мати статус члена або учасника громадського об'єднання. І тими і іншими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, причому вони несуть рівні права і обов'язки. Основна відмінність між ними полягає в тому, що членство оформляється відповідними індивідуальними заявами або аргументами. Для учасника громадського об'єднання таку умову в якос стве обов'язкового не потрібно.

У найбільш загальній формі закон визначає цілі створення громадських організацій. Ними є спільна діяльність для захисту спільних інтересів і досягнення статутних цілей об'єдналися громадян.

Громадський рух - це масове громадське об'єднання, що ставить соціальні, політичні та інші суспільно корисні цілі, підтримувані його учасниками. Метою громадського фонду є формування майна на основі добровільних внесків, інших не заборонених законом надходжень і використання її на суспільно корисні цілі.

Громадське установа має метою надання конкретного виду послуг, що відповідають інтересам учасників.

Мета органу громадської самодіяльності - спільне вирішення соціальних проблем, що виникають у громадян за місцем проживання, роботи або навчання, спрямоване на задоволення потреб необмеженого кола осіб, чиї інтереси пов'язані з досягненням статутних цілей і реалізацією програм органу громадської самодіяльності за місцем його створення.

По територіальній сфері діяльності громадські об'єднання можуть бути загальноросійськими, міжрегіональними, регіональними та місцевими. Загальноросійським об'єднанням вважається таке, яке здійснює свою діяльність на території більше половини суб'єктів Федерації і має там свої структурні підрозділи.

Міжрегіональним визнається громадське об'єднання, в якому ці умови забезпечуються на території менше половини суб'єктів Федерації. Регіональне-діє на території одного суб'єкта Федерації, а місцеве - здійснює свою діяльність в межах території органу місцевого самоврядування. Засновниками, членами та учасниками громадських об'єднань можуть бути громадяни, які досягли 18 років. Членами та учасниками молодіжних громадських об'єднань можуть бути особи, які досягли 14 років, а дитячих об'єднань - 10 років. Засновниками, членами та учасниками можуть бути іноземні громадяни та особи без громадянства, за винятком випадків, встановлених федеральними законами чи міжнародними договорами. 95

Інформація, релевантна "31. Громадські організації, рухи та інші громадські об'єднання"

1. Види і стадії адміністративного права
   громадському об'єднанню або ТК г) відповідному органу для вирішення питання про притягнення особи, вчинила адміністративний проступок, до дисциплінарної відпові-дальності На стадії порушення справи про адміністративне правонаруше-ванні можуть здійснюватися заходи щодо забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення: 1) адміністративне затримання 2) особистий огляд і огляд
   
2. 2 . Революція 1905-1907 рр..
   Суспільно-історічес-кого феномена дано в філософській праці М.Л. Тузова «Революція і історія» (Казань, 1991). Виходячи з досягнутого у вітчизняній і зарубіжній революціологіі і враховуючи наявні різночитання у визначенні революції, автор під РЕВОЛЮЦІЄЮ розуміє громадське за своєю природою перетворення, в ході якого відбуваються докорінні і радикальні зміни суспільства в цілому, або
   
3. 4. Жовтень 1917 (питання методології)
   суспільно-економічна формація багатоукладність. Важлива органічність поєднання традиційних укладів з найбільш передовими. Для Росії, навпаки, був характерний різкий розрив і замкнутість укладів (порівняно розвинений промисловий і фінансовий капіталізм і жахлива відсталість-аграрного сектора економіки). Нерівномірність розвитку капіталізму по регіонах та імперська національна політика
   
4. 5. Громадянська війна. Політика «воєнного комунізму» (1917-1921 рр..)
   Суспільно-політичному житті країни, отримавши можливість прямо і відкрито висловлюватися з гострим історичних проблем, публіцисти, а потім військові історики почали критичний перегляд своїх минулих концепцій . Нині все більш пробиває собі шлях усвідомлення того, що тільки об'єктивний (науковий) погляд на історію громадянської війни, що враховує думку і документальні джерела протиборчих
   
5. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
   суспільних відносин, що виникають при різних формах вирішення правових спорів. Точка зору двох процитованих авторів може бути, на наш погляд, використана і як аргумент проти об'єднання цивільного і арбітражного процесуального права в єдину галузь права через схожість принципів діяльності, процесуальної форми і окремих інститутів. 5. І теоретиками, і практиками
   
6. 2. Судоустройственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
   громадські органи не повинні порушувати судову компетенцію і намагатися вирішувати справи, віднесені законом до виключного відання суду; 2) дозвіл правових питань іншими органами в межах їх компетенції (наприклад, третейськими судами, адміністративними органами) правосуддям не є. За угодою сторін виник або що може віз-никнути спір, що випливає з цивільних правовідносин і
   
7. 2. Судоустройственние прінціпиарбітражного процесуального права
   громадським об'єднанням, а також інших обставин. З принципу рівності перед законом і судом випливає, що правосуддя здійснюється незалежно від правового статусу учасників процесу, їх майнового стану, форми власності та інших критеріїв; процесуальне становище учасників арбітражного судочинства визначається тільки арбітражним процесуальним законодавством і
   
8. 25 . Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративно-правових відносин.
   Громадські організації. Об'єднання громадян - добровільне громадське формування, створене на підставі єдності інтересів для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Право громадян на свободу об'єднань є невід'ємним правом людини. Держава сприяє розвитку політичної та
   
9. Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю в сфері припинення незаконної діяльності організованих злочинних груп.
   Суспільно-значущої поведінки (нормам публічної етики) Міжнародна асоціація шкіл та інститутів управління підкреслила нагальну необхідність включення навчальної дисципліни "Публічна етика" в навчальні плани з підготовки управлінців усіх ланок. У перспективі такого роду освітній підхід обов'язково принесе свої плоди. У короткостроковому ж плані це рішення швидше за все не буде
   
10. 1.1. ПОНЯТТЯ, ОСНОВНІ РИСИ ТА ЗАВДАННЯ
      громадської безпеки (місцевої міліції) і виконує функції охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки на вулицях, об'єктах транспорту та інших громадських місцях, яка організовується в містах та інших населених пунктах і здійснюється спеціально призначаються нарядами міліції. Головними завданнями патрульно-постової служби є: забезпечення особистої безпеки