Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
Головна → Право → Криміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

Одеська науково-дослідна лабораторія судових експертиз

створена у 1914 р. у вигляді Кабінету науково-судової експертизи при прокуророві судової палати за типом діючих Київського та Харківського кабінетів. Відомості про його діяльність в дорадянський період дуже бідні, але можна вважати, що кабінет надавав практичну допомогу органам розслідування і виконував фізико-хімічні, біологічні, фотографічні та почеркознавчі дослідження.
Активна діяльність Кабінету відновилась у радянський час, коли він був перетворений у Кабінет науково-судової експертизи, підпорядкований НКЮ України, а його керівником Одеський Губревком призначив професора Макаренка Н. П. (1919-1938 рр.) У 1925 р. кабінет керетворено в Інститут науково-судової експертизи, в якому функціонувало чотири відділи: ідентифікації, хімічних, біологічних та фотографічних досліджень.
В інституті працювали відомі вчені судової медицини та юристи Д. Д. Хмиров, Н. С. Матєєв, В. П. Малицький, О. В. Озецький та ін., справили значний вплив на встановлення судової експертизи та криміналістики, зокрема в галузі балістики (Н. С. Матвєєв), методики розслідування (М. П. Макаренко), дослідженню крові в ультрафіолетових променях (Д. Д. Хмиров).
З 1938 - 1941 рр. і з 1944 - 1950 рр. інститутом керував М.А.Кравцов. У 1950 р. Інститут було реорганізовано в Криміналістичну науково-дослідну лабораторію (ОНДКЛ), а з 1964 р. в (ОНДЛСЕ) Одеську науково-дослідну лабораторію судових експертиз, керівником якої була Г. Ф. Маркова (1952-1975 рр.). Лабораторія відповідно виконувала такі самі функції, як і Київський та Харківський інститути для своєї південної зони України.
В лабораторії починали свою наукову діяльність професори Є.В.Додин, І. В. Постика, доцент Є. М. Бершадський. Зараз лабораторією керує Л. Н. Чорнобай, що зробив вагомий внесок в подальший розвиток та впровадження нових видів судових експертиз, поклав чимало зусиль для обладнання лабораторії технічними засобами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Одеська науково-дослідна лабораторія судових експертиз"
  1. § 3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
    науково-судової експертизи і затвердив положення про них (хоча Київський інститут і Одеська лабораторія були організовані ще в 1914 р.). Ці установи були створені з метою провадження різних науково-технічних досліджень за судовими справами. Київський кабінет очолював С. М. Потапов, а згодом В. І. Фаворський. Першим директором обласного кабінету в Харкові був талановитий судовий медик і
  2. § 4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
    науковою та практичною діяльністю науково-дослідних інститутів Міністерства юстиції України, кафедрами криміналістики Київського і Одеського університетів та Харківського юридичного інституту, а також діяльністю експертно-криміналістичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України. Вчені, які працювали і очолювали ці заклади, у Києві - С. І. Тихенко, в Харькові - М. М. Гроздинській та В.
  3. § 2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
    наукових, технічних або інших спеціальних знань. У деяких зазначених у законі випадках обов'язково повинна бути проведена відповідна експертиза. Так, експертиза обов'язкова (ст. 76 КПК): 1) для встановлення причин смерті; 2) для встановлення тяжкості й характеру тілесних ушкоджень; 3) для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають
  4. Експертно-криміналістичні заклади
    одеських експертів побудував на основі конкретних кримінальних справ, в процесі розслідування яких ? проводились експертні дослідження. Ось один із прикладів. У грудні 1914 р. на Одеській паперовій Фабриці виникла пожежа. Після тушіння у складі пресованої соломи було знайдено чотири обгорілих трупи: трьох чоловіків ? однієї жінки. Як потім з'ясувалося, загиблими виявилися безпритульні люди, які
  5. § 3. Розвиток криміналістики України в ХХ столітті
    науково-судової експертизи. Петербурзькій згорів за часи революції, а Московський взагалі припинив своє існування. Таким чином, залишились експертні установи тільки в Україні. Українські кабінети науково-судової експертизи продовжували працювати з перервами, внаслідок змін політичної обстановки. Так, Київський кабінет у 1920 р. був пограбований білополяками і тимчасово припинив роботу. Не краще
  6. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса
    науково-судової експертизи у 1912 р. був М. С. Бокаріус. У 1923 р. кабінет відновив роботу і складався з відділу фізичних та хімічних досліджень, судово-медичних і макро-, мікроскопічних досліджень, відділу ідентифікації осіб. У жовтні 1925 р. Урядом України Кабінет науково-судової експертизи було перетворено у Харківській інститут науково-судової експертизи, директором якого було призначено М.
  7. Тема 29. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою
    наукових установ і наукових товариств. Управління Одеською національною юридичною академією. Державний контроль за діяльністю органів освіти. При вивченні даної теми студентам слід мати на увазі, що Конституція України в статті 53 закріплює право громадян на освіту. Реалізація цього права передбачається такими нормативно-правовими актами, як: законами "Про освіту", "Про професійно-технічну
  8. 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
    наукову та науково-технічну експертизу: Закон України від 10 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 9. - Ст. 56. 197. Про Автономну Республіку Крим: Закон України від 17 берез ня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 11. - Ст. 69. 198. Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 4 квітня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. -
  9. 39. Витрати, пов'язані з розглядом судової справи.
    науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій екс-псріів і спеціалістів, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710і, Постанову Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р. № 78 "Про визначення розміру витрат, пов'язаних з розшуком відповідачів у цивільних справах"" та ін. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення
  10. § 1. Виникнення і розвиток криміналістики
    науковими працями М. С. Бокаріуса є «Довідковий підручний альбом для працівників карного розшуку і міліції при складанні словесного портрета» (1924), «Початковий зовнішній огляд трупа на місці події або виявленні його» (1929), «Судова медицина для медиків і юристів» у двох частинах (1930). У 1925 р. Уряд УРСР присвоїв М. С. Бокаріусу почесне звання Заслуженого професора. На початку ХХ ст.
© 2014-2022  ibib.ltd.ua