Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса


Організатором кабінету науково-судової експертизи у 1912 р. був М. С. Бокаріус. У 1923 р. кабінет відновив роботу і складався з відділу фізичних та хімічних досліджень, судово-медичних і макро-, мікроскопічних досліджень, відділу ідентифікації осіб. У жовтні 1925 р. Урядом України Кабінет науково-судової експертизи було перетворено у Харківській інститут науково-судової експертизи, директором якого було призначено М. С. Бокаріуса. Структура інституту складалась з чотирьох відділів: ідентифікації, фотографічних досліджень, фізичних та хімічних досліджень, відділу біологічних досліджень.
Після смерті М. С. Бокаріуса у 1931 р., інститут очолив його син М. М. Бокаріус, який у багатьох аспектах продовжував розвивати наукову школу батька. З 1941 - 1943 рр. інститут тимчасово не функціонував. Після звільнення Харкова у 1943 р. 4 листопада РНК України прийняв постанову про відновлення діяльності інституту в попередній структурі, а директором було призначено молодого вченого В. П. Колмакова. З 1967 р. і до нашого часу інститутом керує талановитий організатор Н. В. Скорик, який реорганізував структуру інституту і обновив його матеріально-технічну базу.
Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. заслуженого професора М. С. Бокаріуса зараз є одним із провідних науково-дослідних експертних закладів, який відомий далеко за межами України. Нині у структурі інституту функціонує вісім лабораторій, відділ теорії судової експертизи і три відділення: Донецьке, Дніпропетровське та Кримське у м. Сімферополі.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса"
  1. § 3. Розвиток криміналістики України в ХХ столітті
    харківських газет повідомляла, що при губернському криміналь-карно-розшуковому відділі відкриваються спеціальні курси для агентів розшуку. Ціль цих курсів - "підготувати належний контингент службовців по карному розшуку, який теоретично ? практично був би ознайомлений з найновішими методами техніки розшуку, прийнятої в європейських державах". В якості викладачів передбачалось використовувати
  2. § 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
    науково-технічних засобів і інформаційних технологій в практику боротьби зі злочинністю, удосконаленням прийомів криміналістичної тактики, запропонуванням методик розслідування нових видів злочинів. Розвиток криміналістики пов'язаний з формуванням певних наукових шкіл криміналістів. Інтенсивно розвиваються всі розділи криміналістики, виникають нові напрями, теорії та вчення. Важливим свідченням
  3. § 3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
    науково-судової експертизи і затвердив положення про них (хоча Київський інститут і Одеська лабораторія були організовані ще в 1914 р.). Ці установи були створені з метою провадження різних науково-технічних досліджень за судовими справами. Київський кабінет очолював С. М. Потапов, а згодом В. І. Фаворський. Першим директором обласного кабінету в Харкові був талановитий судовий медик і
  4. § 2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
    наукових, технічних або інших спеціальних знань. У деяких зазначених у законі випадках обов'язково повинна бути проведена відповідна експертиза. Так, експертиза обов'язкова (ст. 76 КПК): 1) для встановлення причин смерті; 2) для встановлення тяжкості й характеру тілесних ушкоджень; 3) для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають
  5. Експертно-криміналістичні заклади
    харківської губернської лікарні. У Києві на початку XX ст. головним спеціалістом з експертиз крові був прозектор судово-медичного кабінету при Київському університеті доктор медицини М. М. Туфанов. Для консультацій за висновками експертиз він навіть виїджав за кордон. Так, в серпні 1904 р. експерт виїхав до м. Грейфсвальд (Німеччина), де жив ? працював доктор медицини Пауль Уленгут, який перший в
  6. Одеська науково-дослідна лабораторія судових експертиз
    науково-судової експертизи при прокуророві судової палати за типом діючих Київського та Харківського кабінетів. Відомості про його діяльність в дорадянський період дуже бідні, але можна вважати, що кабінет надавав практичну допомогу органам розслідування і виконував фізико-хімічні, біологічні, фотографічні та почеркознавчі дослідження. Активна діяльність Кабінету відновилась у радянський час,
  7. § 1. Виникнення і розвиток криміналістики
    науковими працями М. С. Бокаріуса є «Довідковий підручний альбом для працівників карного розшуку і міліції при складанні словесного портрета» (1924), «Початковий зовнішній огляд трупа на місці події або виявленні його» (1929), «Судова медицина для медиків і юристів» у двох частинах (1930). У 1925 р. Уряд УРСР присвоїв М. С. Бокаріусу почесне звання Заслуженого професора. На початку ХХ ст.
  8. § 2. Криміналістика України в ХІХ - поч. ХХ століття
    харківським прокурором В. Давидовим (X. 1898) та іншими. Серед зарубіжних праць, які мали значний вплив на вітчизняну криміналістику, необхідно вказати насамперед на книгу Ганса Гроса "Керівництво для судових слідчих, членів загальної ? жандармської поліції". Ця праця в перекладі на російську мову вийшла трьома випусками у Смоленську протягом 1695 - 1897 років. В ній автор не тільки узагальнив
  9. § 4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
    науковою та практичною діяльністю науково-дослідних інститутів Міністерства юстиції України, кафедрами криміналістики Київського і Одеського університетів та Харківського юридичного інституту, а також діяльністю експертно-криміналістичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України. Вчені, які працювали і очолювали ці заклади, у Києві - С. І. Тихенко, в Харькові - М. М. Гроздинській та В.
  10. Поняття і особливості принципів екологічного права
    науковця, який їх досліджує, наприклад, який він обрав метод дослідження, яке в нього світосприйняття і , навіть, громадська позиція. Але важливо те, що у головному серйозних розбіжностей щодо розуміння принципів, які існують у різних сферах суспільного життя, немає. Зазначений підхід застосовується і при аналізі загальноправових, галузевих, підгалузевих та інших правових принципів, обумовлених