Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПравоохоронні органи → 
« Попередня Наступна »
В. П. Божьева. Правоохоронні органи Російської Федерації: Підручник / За ред. - 4-е вид., Испр. і доп. - М.: Спарк, 400с., 2002 - перейти до змісту підручника

§ 1. Основи організації Конституційного Суду Російської Федерації та його повноваження

Конституція Російської Федерації, встановлюючи судову систему Російської Федерації, закріплює, що судова влада здійснюється за допомогою конституційного, цивільного, адміністративного та кримінального судочинства.

Одним з вищих федеральних органів судової влади є Конституційний Суд Російської Федерації - судовий орган конституційного контролю, самостійно і незалежно здійснює судову владу за допомогою конституційного судочинства.

Судовий конституційний контроль-важливий елемент системи поділу влади. У деяких державах конституційний контроль покладено на загальну судову систему (США, Канада, Японія та ін.) Інші країни (Австрія, ФРН, Італія тощо) в цих цілях створили конституційні суди. У СРСР до кінця 80-х рр.. ідея судового конституційного контролю відкидалася зважаючи на відсутність конституційного принципу поділу влади.

У 1988 р. був створений Комітет Конституційного нагляду СРСР, який був швидше парламентським, ніж судовим органом. Він мав обмежену компетенцію, був наділений правом лише призупиняти, а не скасовувати визнані ним неконституційними правові акти, за винятком актів, які порушують основні права і свободи людини.

У грудні 1990 р. в Російській Федерації було засновано Конституційний Суд як спеціалізований орган судового конституційного контролю. Порядок його формування та компетенція регламентувалися Законом Російської Федерації про Конституційний Суд від 12 липня 1991

У зв'язку з прийняттям Конституції України 1993 р., встановила в ст. 125 нові положення, що регламентують організацію та основи повноважень Конституційного Суду Російської Федерації, в липні 1994 р. був прийнятий Федеральний конституційний закон «Про Конституційний Суд Російської Федерації» 1. У грудні 2001 р. був прийнятий

Глава 8. Конституційний Суд Російської Федерації

157

Федеральний конституційний закон «Про внесення змін і доповнень до Федерального конституційного закону" Про Конституційний Суд Російської Федерації "» (№ 4-ФКЗ від 15 грудня 2001). Даним Законом було внесено значні зміни і доповнення в норми, що встановлюють механізм реалізації рішень Конституційного Суду Російської Федерації, а також уточнено деякі питання, пов'язані зі, статусом судді.

Конституційний Суд Російської Федерації складається з дев'ятнадцяти суддів, які призначаються на посаду Радою Федерації таємним голосуванням за поданням Президента Російської Федерації. Призначеним на посаду судді вважається особа, що отримала при голосуванні більшість від загальної кількості членів Ради Федерації 1. Суддя Конституційного Суду Російської Федерації призначається на посаду на термін 15 років. Граничний вік перебування на посаді - 70 років. Призначення на цю посаду на другий термін не допускається.

Основними принципами діяльності суддів є: незалежність, незмінюваність, недоторканність, рівність прав суддів.

Повноваження Конституційного Суду Російської Федерації встановлені ст. 125 Конституції Російської Федерації та ст. 3 Закону про Конституційний Суд. До їх числа відносяться насамперед повноваження по вирішенню справ про відповідність Конституції Російської Федерації:

а) федеральних законів, нормативних актів Президента Російської Федерації, Ради Федерації, Державної Думи, Уряду Російської Федерації;

б) конституцій республік, статутів, а також законів та інших нормативних актів суб'єктів Російської Федерації, виданих з питань, що належать до відання органів державної влади Російської Федерації і спільному ведення органів державної влади Російської Федерації органів державної влади суб'єктів Російської Федерації ;

в) договорів між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, договорів між органами державної влади суб'єктів Російської Федерації;

г) не вступили в силу міжнародних договорів Російської Федерації. Конституція Російської Федерації закріпила чіткий обмежений перелік суб'єктів, які можуть звертатися до Конституційного Суду із запитами щодо вирішення справ про відповідність цих актів Конституції Російської Федерації.

Це: Президент Російської Федерації, Рада Федерації, Державна Дума, одна п'ята членів Ради Федерації

СЗРФ. 1994. № 13. Ст. 1447.

Про вимоги до суддів див. § 2 гл. 10.

158

Розділ II. Судова система Російської Федерації

або депутатів Державної Думи, Уряд Російської Федерації, Верховний Суд Російської Федерації, Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації, органи законодавчої і виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації. Про обмеження переліку суб'єктів свідчить той факт, що за раніше діючим законом цим правом були наділені партії та громадські організації і кожен депутат.

Конституційний Суд Російської Федерації вирішує спори про компетенцію:

а) між федеральними органами державної влади;

б) між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації;

в) між вищими органами державної влади суб'єктів Російської Федерації.

Важливим повноваженням володіє Конституційний Суд Російської Федерації у сфері захисту прав і свобод громадян. Суд за скаргами на порушення конституційних прав і свобод громадян та з запитами судів перевіряє конституційність закону, застосованого чи підлягає застосуванню в конкретній справі.

Конституційний Суд Російської Федерації наділений правом тлумачення Конституції Російської Федерації, яке він дає за запитами Президента Російської Федерації, Ради Федерації, Державної Думи, Уряду Російської Федерації, органів законодавчої влади суб'єктів Російської Федерації.

Конституційний Суд Російської Федерації за запитом Ради Федерації дає висновок про дотримання встановленого порядку висування обвинувачення Президента Російської Федерації у державній зраді або скоєння іншого тяжкого злочину.

Конституційний Суд Російської Федерації наділений правом виступати із законодавчою ініціативою з питань свого ведення.

Конституційний Суд здійснює повноваження, надані йому Конституцією Російської Федерації і федеральними конституційними законами, він може також користуватися правами, наданими йому укладеними відповідно до ст. 11 Конституції Російської Федерації договорами про розмежування предметів ведення і повноважень між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, якщо ці права не суперечать його юридичною природою і призначенням в якості судового органу конституційного контролю.

З метою недопущення втягування Конституційного Суду в політичну боротьбу і розмежування сфери його діяльності з діяльністю інших судів в законодавстві закріплюються положення, що обмежують компетенцію Конституційного Суду Російської Федерації. Так, ст. 3 Закону про Конституційний Суд встановлює, що Констітуціон-

Глаеа 8. Конституційний Суд Російської Федерації

159

ний Суд Російської Федерації вирішує виключно питання права. При здійсненні конституційного судочинства Конституційний Суд утримується від встановлення і дослідження фактичних обставин у всіх випадках, коли це входить до компетенції інших судів чи інших органів.

Значним зміною в структурній організації Конституційного Суду (відповідно до Закону про Конституційний Суд 1994 р.) стало створення в ньому двох палат, що включають десять і дев'ять суддів. Персональний склад палат визначається шляхом жеребкування, порядок проведення якої встановлений Регламентом Конституційного Суду Російської Федерації. Голова та заступник Голови не можуть входити до складу однієї і тієї ж палати. Персональний склад палат не повинен залишатися незмінним більш ніж три роки поспіль. На засіданнях палат головування-вання здійснюється суддями по черзі.

На пленарних засіданнях може бути розглянутий будь-яке питання, що входить до компетенції Конституційного Суду. Разом з тим у законі встановлено, що Конституційний Суд виключно в пленарних засіданнях:

1) дозволяє справи про відповідність Конституції Російської Федерації конституцій республік і статутів суб'єктів Російської Федерації;

2) дає тлумачення Конституції Російської Федерації;

3) дає висновок про дотримання встановленого порядку висування обвинувачення Президента Російської Федерації у державній зраді або скоєння іншого тяжкого злочину;

4) приймає послання Конституційного Суду;

5) вирішує питання про виступ із законодавчою ініціативою з питань свого ведення.

На пленарних засіданнях Конституційний Суд вирішує також організаційні питання: обирає Голову, заступника Голови та суддю-секретаря; формує персональні склади палат; приймає Регламент Конституційного Суду і вносить до нього зміни і доповнення; встановлює черговість розгляду справ у пленарних засіданнях, а також розподіляє справи між палатами; приймає рішення про призупинення або припинення повноважень судді, про дострокове звільнення з посади Голови, заступника Голови та судді-секретаря Конституційного Суду.

Закон встановлює коло питань, що підлягають розгляду в засіданнях палат. У засіданнях палат Конституційний Суд вирішує справи, віднесені до її відання і не підлягають розгляду виключно в пленарних засіданнях. ^

У засіданнях палат Конституційний Суд:

1. Дозволяє справи про відповідність Конституції Російської Федерації:

а) федеральних законів, нормативних актів Президента, Ради Феде-Рації, Державної Думи, Уряду Російської Федерації;

160

Розділ II Судова система Російської Федерації

Глава 8 Конституційний Суд Російської Федерації

161

б) законів та інших нормативних актів суб'єктів Російської Федерації, виданих з питань, що належать до відання органів державної влади Російської Федерації і спільному ведення органів державної влади федерації та її суб'єктів;

в) договорів між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, договорів між органами державної влади суб'єктів Російської Федерації;

г) не вступили в законну силу міжнародних договорів Російської Федерації.

2. Дозволяє суперечки компетенції:

а) між федеральними органами державної влади;

б) між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади її суб'єктів;

в) між вищими державними органами суб'єктів Російської Федерації.

3. За скаргами на порушення конституційних прав і свобод громадян та з запитами судів перевіряє конституційність закону, застосованого чи підлягає застосуванню в конкретній справі.

Закон про Конституційний Суд встановлює повноваження виборних посадових осіб суду.

Голова Конституційного Суду Російської Федерації: керує підготовкою пленарних засідань Конституційного Суду, скликає їх і головує на них; вносить на обговорення суду питання, які підлягають розгляду в пленарних засіданнях і засіданнях палат; представляє Конституційний Суд у відносинах з державними органами та організаціями, громадськими об'єднаннями; за уповноваженням суду виступає із заявами від його імені; здійснює загальне керівництво апаратом суду; подає на затвердження Конституційного Суду кандидатури керівників секретаріату Конституційного Суду та інших підрозділів апарату, а також Положення про секретаріат та штатний розпис апарату; видає накази і розпорядження.

 Заступник Голови Конституційного Суду здійснює за уповноваженням Голови окремі його функції, а також виконує свої обов'язки, покладені на нього Конституційним Судом. 

 Суддя-секретар Конституційного Суду Російської Федерації: здійснює безпосереднє керівництво роботою апарату суду; організаційно забезпечує підготовку та проведення засідань Конституційного Суду; доводить до відома відповідних органів, організацій і осіб рішення, прийняті судом та інформує Конституційний Суд про їх виконання; організовує інформаційне забезпечення суддів і ін 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 1. Основи організації Конституційного Суду Російської Федерації та його повноваження"
  1.  3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
      підставу заявлених вимог. Вони можуть змінювати свої вимоги (предмет, підстава, розмір позову) в процесі розгляду справи. Позивач має право відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов. Сторони можуть закінчити справу шляхом укладення мирової угоди. Особи, що у справі, має право порушувати апеляційної, касаційної-ве, наглядове виробництво. Сторони здійснюють дії, спрямовані на
  2.  1. Загальні положення про третейський розгляд. Третейська угода. Порядок розгляду справи в третейському суді
      основі Тимчасового положення про третейський суд для вирішення економічних суперечок від 24.06.92. З прийняттям ФЗ «Про третейські суди в РФ» від 24.07.02 порядок розгляду справ став єдиним і вищевказані норми втратили силу. У законі використовуються наступні основні терміни: третейський суд - постійно діючий третейський суд або третейський суд, утворений сторонами для вирішення конкретного спору
  3.  2.1. Реформування як засіб посилення цивільного контролю над силовими структурами
      основних напрямків діяльності щодо реформування армії та підпорядкування інтересам громадянського суспільства є встановлення громадянського контролю за її формуванням і функціонуванням. Тривалий час, перебуваючи в певних історичних умовах, Росія була змушена виділяти армію як особливий інститут держави. Як у дореволюційній Росії, так і в Радянській Росії армія мала пріоритет
  4.  3.2. Контракт - основа посилення цивільно-правових відносин у силових структурах
      основні права і обов'язки суб'єктів правовідносин або посилання, нечітко регламентують правомочні акти; - враховуючи многосуб'ектной правовідносин, договори повинні бути багатоваріантних; представляється доцільним розробити такі види (форми) договорів, що встановлюють різні рівні правовідносин (залежно від значущості в системі категорії суб'єкта), певні
  5.  Додаток 1 Положення про Офіцерському зборах (Проект)
      основі, в обстановці широкої гласності, доброзичливості, що сприяє відкритому обміну думками. Молодший за званням (посади) може звернутися до старшого з питання. Старший зобов'язаний дати відповідні роз'яснення та надати сприяння у вирішенні як службових, так і особистих справ. Допускається і те, що в позаслужбовий час на проведених заходах в Офіцерському зборах між молодшими
  6.  2.Система судових органів РФ
      основ державного ладу і сприяють встановленню законності і правопорядку. Конституційні основи судової системи РФ закріплені у розділі 7 Конституції РФ. Згідно конституційним положенням, судову систему Російської держави становлять Конституційний суд РФ, Верховний суд РФ, Вищий Арбітражний суд РФ, які очолюють судову систему, а також аналогічні судові органи
  7.  9. Система Арбітражних Судів.
      основі принципів законності, незалежності суддів, рав-ва організацій та гр-н перед законом і судом, змагальності та рівноправності сторін, гласності розгляду справ. Вищий Арбітражний суд. 2 судових колегії: Суд колегія з розгляду спорів, що виникають з гр-ких та інших правовідносин. Складається з судових складів, входять Арбітражні засідателі. Судова колегія з розгляду спорів,
  8.  § 1. Цивільне законодавство та його система
      основна маса суспільних відносин, що входять у предмет цивільного права, була врегульована союзним законодавством. Тому російський законодавець не міг відразу визнати такими, що втратили силу всі численні нормативні акти, прийняті на союзному рівні. В іншому випадку більшість майново-вартісних і особистих немайнових відносин на території Росії виявилися б
  9.  § 1. Цивільне законодавство та його система. Інші джерела цивільного права
      основний масив норм цивільного права, які мають вищу юридичну силу і пряму дію на всій території Російської Федерації. Відповідно до ст. 76 Конституції РФ закони диференціюються на федеральні конституційні й федеральні закони, федеральні конституційні закони приймаються з питань, передбачених Конституцією Російської Федерації. Вони мають більшу юридичну
  10.  2.Система судових органів РФ
      основ державного ладу і сприяють встановленню законності і правопорядку. Конституційні основи судової системи РФ закріплені у розділі 7 Конституції РФ. Згідно конституційним положенням, судову систему Російської держави становлять Конституційний суд РФ, Верховний суд РФ, Вищий Арбітражний суд РФ, які очолюють судову систему, а також аналогічні судові органи