| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Основи організації Конституційного Суду Російської Федерації та його повноваження |
||
|
Конституція Російської Федерації, встановлюючи судову систему Російської Федерації, закріплює, що судова влада здійснюється за допомогою конституційного, цивільного, адміністративного та кримінального судочинства. Одним з вищих федеральних органів судової влади є Конституційний Суд Російської Федерації - судовий орган конституційного контролю, самостійно і незалежно здійснює судову владу за допомогою конституційного судочинства. Судовий конституційний контроль-важливий елемент системи поділу влади. У деяких державах конституційний контроль покладено на загальну судову систему (США, Канада, Японія та ін.) Інші країни (Австрія, ФРН, Італія тощо) в цих цілях створили конституційні суди. У СРСР до кінця 80-х рр.. ідея судового конституційного контролю відкидалася зважаючи на відсутність конституційного принципу поділу влади. У 1988 р. був створений Комітет Конституційного нагляду СРСР, який був швидше парламентським, ніж судовим органом. Він мав обмежену компетенцію, був наділений правом лише призупиняти, а не скасовувати визнані ним неконституційними правові акти, за винятком актів, які порушують основні права і свободи людини. У грудні 1990 р. в Російській Федерації було засновано Конституційний Суд як спеціалізований орган судового конституційного контролю. Порядок його формування та компетенція регламентувалися Законом Російської Федерації про Конституційний Суд від 12 липня 1991 У зв'язку з прийняттям Конституції України 1993 р., встановила в ст. 125 нові положення, що регламентують організацію та основи повноважень Конституційного Суду Російської Федерації, в липні 1994 р. був прийнятий Федеральний конституційний закон «Про Конституційний Суд Російської Федерації» 1. У грудні 2001 р. був прийнятий Глава 8. Конституційний Суд Російської Федерації 157 Федеральний конституційний закон «Про внесення змін і доповнень до Федерального конституційного закону" Про Конституційний Суд Російської Федерації "» (№ 4-ФКЗ від 15 грудня 2001). Даним Законом було внесено значні зміни і доповнення в норми, що встановлюють механізм реалізації рішень Конституційного Суду Російської Федерації, а також уточнено деякі питання, пов'язані зі, статусом судді. Конституційний Суд Російської Федерації складається з дев'ятнадцяти суддів, які призначаються на посаду Радою Федерації таємним голосуванням за поданням Президента Російської Федерації. Призначеним на посаду судді вважається особа, що отримала при голосуванні більшість від загальної кількості членів Ради Федерації 1. Суддя Конституційного Суду Російської Федерації призначається на посаду на термін 15 років. Граничний вік перебування на посаді - 70 років. Призначення на цю посаду на другий термін не допускається. Основними принципами діяльності суддів є: незалежність, незмінюваність, недоторканність, рівність прав суддів. Повноваження Конституційного Суду Російської Федерації встановлені ст. 125 Конституції Російської Федерації та ст. 3 Закону про Конституційний Суд. До їх числа відносяться насамперед повноваження по вирішенню справ про відповідність Конституції Російської Федерації: а) федеральних законів, нормативних актів Президента Російської Федерації, Ради Федерації, Державної Думи, Уряду Російської Федерації; б) конституцій республік, статутів, а також законів та інших нормативних актів суб'єктів Російської Федерації, виданих з питань, що належать до відання органів державної влади Російської Федерації і спільному ведення органів державної влади Російської Федерації органів державної влади суб'єктів Російської Федерації ; в) договорів між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, договорів між органами державної влади суб'єктів Російської Федерації; г) не вступили в силу міжнародних договорів Російської Федерації. Конституція Російської Федерації закріпила чіткий обмежений перелік суб'єктів, які можуть звертатися до Конституційного Суду із запитами щодо вирішення справ про відповідність цих актів Конституції Російської Федерації. СЗРФ. 1994. № 13. Ст. 1447. Про вимоги до суддів див. § 2 гл. 10. 158 Розділ II. Судова система Російської Федерації або депутатів Державної Думи, Уряд Російської Федерації, Верховний Суд Російської Федерації, Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації, органи законодавчої і виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації. Про обмеження переліку суб'єктів свідчить той факт, що за раніше діючим законом цим правом були наділені партії та громадські організації і кожен депутат. Конституційний Суд Російської Федерації вирішує спори про компетенцію: а) між федеральними органами державної влади; б) між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації; в) між вищими органами державної влади суб'єктів Російської Федерації. Важливим повноваженням володіє Конституційний Суд Російської Федерації у сфері захисту прав і свобод громадян. Суд за скаргами на порушення конституційних прав і свобод громадян та з запитами судів перевіряє конституційність закону, застосованого чи підлягає застосуванню в конкретній справі. Конституційний Суд Російської Федерації наділений правом тлумачення Конституції Російської Федерації, яке він дає за запитами Президента Російської Федерації, Ради Федерації, Державної Думи, Уряду Російської Федерації, органів законодавчої влади суб'єктів Російської Федерації. Конституційний Суд Російської Федерації за запитом Ради Федерації дає висновок про дотримання встановленого порядку висування обвинувачення Президента Російської Федерації у державній зраді або скоєння іншого тяжкого злочину. Конституційний Суд Російської Федерації наділений правом виступати із законодавчою ініціативою з питань свого ведення. Конституційний Суд здійснює повноваження, надані йому Конституцією Російської Федерації і федеральними конституційними законами, він може також користуватися правами, наданими йому укладеними відповідно до ст. 11 Конституції Російської Федерації договорами про розмежування предметів ведення і повноважень між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, якщо ці права не суперечать його юридичною природою і призначенням в якості судового органу конституційного контролю. З метою недопущення втягування Конституційного Суду в політичну боротьбу і розмежування сфери його діяльності з діяльністю інших судів в законодавстві закріплюються положення, що обмежують компетенцію Конституційного Суду Російської Федерації. Так, ст. 3 Закону про Конституційний Суд встановлює, що Констітуціон- Глаеа 8. Конституційний Суд Російської Федерації 159 ний Суд Російської Федерації вирішує виключно питання права. При здійсненні конституційного судочинства Конституційний Суд утримується від встановлення і дослідження фактичних обставин у всіх випадках, коли це входить до компетенції інших судів чи інших органів. Значним зміною в структурній організації Конституційного Суду (відповідно до Закону про Конституційний Суд 1994 р.) стало створення в ньому двох палат, що включають десять і дев'ять суддів. Персональний склад палат визначається шляхом жеребкування, порядок проведення якої встановлений Регламентом Конституційного Суду Російської Федерації. Голова та заступник Голови не можуть входити до складу однієї і тієї ж палати. Персональний склад палат не повинен залишатися незмінним більш ніж три роки поспіль. На засіданнях палат головування-вання здійснюється суддями по черзі. На пленарних засіданнях може бути розглянутий будь-яке питання, що входить до компетенції Конституційного Суду. Разом з тим у законі встановлено, що Конституційний Суд виключно в пленарних засіданнях: 1) дозволяє справи про відповідність Конституції Російської Федерації конституцій республік і статутів суб'єктів Російської Федерації; 2) дає тлумачення Конституції Російської Федерації; 3) дає висновок про дотримання встановленого порядку висування обвинувачення Президента Російської Федерації у державній зраді або скоєння іншого тяжкого злочину; 4) приймає послання Конституційного Суду; 5) вирішує питання про виступ із законодавчою ініціативою з питань свого ведення. На пленарних засіданнях Конституційний Суд вирішує також організаційні питання: обирає Голову, заступника Голови та суддю-секретаря; формує персональні склади палат; приймає Регламент Конституційного Суду і вносить до нього зміни і доповнення; встановлює черговість розгляду справ у пленарних засіданнях, а також розподіляє справи між палатами; приймає рішення про призупинення або припинення повноважень судді, про дострокове звільнення з посади Голови, заступника Голови та судді-секретаря Конституційного Суду. Закон встановлює коло питань, що підлягають розгляду в засіданнях палат. У засіданнях палат Конституційний Суд вирішує справи, віднесені до її відання і не підлягають розгляду виключно в пленарних засіданнях. ^ У засіданнях палат Конституційний Суд: 1. Дозволяє справи про відповідність Конституції Російської Федерації: а) федеральних законів, нормативних актів Президента, Ради Феде-Рації, Державної Думи, Уряду Російської Федерації; 160 Розділ II Судова система Російської Федерації Глава 8 Конституційний Суд Російської Федерації 161 б) законів та інших нормативних актів суб'єктів Російської Федерації, виданих з питань, що належать до відання органів державної влади Російської Федерації і спільному ведення органів державної влади федерації та її суб'єктів; в) договорів між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, договорів між органами державної влади суб'єктів Російської Федерації; г) не вступили в законну силу міжнародних договорів Російської Федерації. 2. Дозволяє суперечки компетенції: а) між федеральними органами державної влади; б) між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади її суб'єктів; в) між вищими державними органами суб'єктів Російської Федерації. 3. За скаргами на порушення конституційних прав і свобод громадян та з запитами судів перевіряє конституційність закону, застосованого чи підлягає застосуванню в конкретній справі. Закон про Конституційний Суд встановлює повноваження виборних посадових осіб суду. Голова Конституційного Суду Російської Федерації: керує підготовкою пленарних засідань Конституційного Суду, скликає їх і головує на них; вносить на обговорення суду питання, які підлягають розгляду в пленарних засіданнях і засіданнях палат; представляє Конституційний Суд у відносинах з державними органами та організаціями, громадськими об'єднаннями; за уповноваженням суду виступає із заявами від його імені; здійснює загальне керівництво апаратом суду; подає на затвердження Конституційного Суду кандидатури керівників секретаріату Конституційного Суду та інших підрозділів апарату, а також Положення про секретаріат та штатний розпис апарату; видає накази і розпорядження. Заступник Голови Конституційного Суду здійснює за уповноваженням Голови окремі його функції, а також виконує свої обов'язки, покладені на нього Конституційним Судом. Суддя-секретар Конституційного Суду Російської Федерації: здійснює безпосереднє керівництво роботою апарату суду; організаційно забезпечує підготовку та проведення засідань Конституційного Суду; доводить до відома відповідних органів, організацій і осіб рішення, прийняті судом та інформує Конституційний Суд про їх виконання; організовує інформаційне забезпечення суддів і ін
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Основи організації Конституційного Суду Російської Федерації та його повноваження" |
||
|
||