Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998. -816с., 1998 - перейти до змісту підручника

1. Відносини, що регулюються цивільним правом



Суспільні відносини, які регулюються цивільним правом, складають його предмет. До них відносяться дві групи відносин.
По-перше, це майнові відносини, які являють собою відносини, що виникають з приводу майна - матеріальних благ, що мають економічну форму товару. По-друге, особисті немайнові відносини, пов'язані з майновими, а в деяких випадках і не пов'язані з ними.
Обидві ці групи відносин поєднує та обставина, що вони засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності учасників, тобто виникають між юридично рівними і незалежними один від одного суб'єктами, що мають власне майно. Інакше кажучи, це приватні відносини, що виникають між суб'єктами приватного права 1.
Майнові, а також і немайнові відносини, що не відповідають зазначеним ознаками, не відносяться до предмета цивільного права і не можуть регулюватися його нормами. Насамперед це стосується майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій, зокрема податкових і фінансових відносин, учасники яких не є юридично рівними суб'єктами. З цієї ж причини зі сфери дії цивільного права виключаються відносини з управління державним та іншим публічним майном, що виникають між державними органами.
1 У літературі пропонується вважати ознакою, що об'єднує майнові і немайнові відносини, які входять у предмет цивільного права, їх "взаімооценочний характер" На думку відстоює цю ідею Н Д Єгорова, майнові відносини передбачають взаємну оцінку їх учасниками кількості та якості праці, втіленого у відповідному матеріальному благо, а немайнові - взаємну оцінку індивідуальних якостей бере участь в них особистості (см Цивільне право Ч 1 Підручник / За ред Ю К Толстого, А П Сергєєва СПб, 1996 З 7-8)
Пропонований ознака навряд чи можна вважати обумовленим виключно особливостями регульованих відносин, а не їх суб'єктного складу (що розглядається автором як порок всіх інших критеріїв) Разом з тим слід мати на увазі, що предмет правового регулювання - наукова категорія, розроблена для цілей юридичного аналізу, а тому й критерії його визначення, що визнаються для окремих правових галузей, завжди розраховані на ці ж цілі і не можуть мати суто економічний чи інший неправовий характер
Майнові відносини, що входять у предмет цивільного права, в свою чергу поділяються на відносини, пов'язані з належністю майна певним особам і (або) з керуванням їм або з переходом майна від одних осіб до інших. Юридично це розходження оформляється за допомогою категорій речових, корпоративних і зобов'язальних прав (відносин).
Особисті немайнові відносини як предмет цивільно-правового регулювання також підрозділяються на відносини, пов'язані з майновими, і відносини, не пов'язані з такими. Перша з зазначених груп відносин звичайно отримує цивільно-правове оформлення за допомогою категорії виключних прав. Друга група відносин стосується невідчужуваних нематеріальних благ особистості, у визначених випадках підлягають цивільно-правового захисту.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Відносини, що регулюються цивільним правом "
  1. 21. Держава Україна та адміністративно - територіальні одиниці як суб'єкти цивільного права.
    Відносин, регульованих цивільним правом, є також держава Україна. Держава, як носій суверенітету, єдине і неподільне. Відповідно держава в цивільному обороті може розглядатися як єдиний і єдиний суб'єкт. У той же час держава Україна є багаторівневим утворенням. Воно поділяється на суб'єкти різних рівнів - держава Україна, Автономна
  2. § 1. Поняття цивільного права
    стосунки. Предмет цивільного права також становлять суспільні відносини. Тому поняття предмета тісно пов'язане з питанням про те, які суспільні відносини регулюються нормами цивільного права? Без відповіді на дане питання важко зрозуміти, що ж являє собою громадянське право Росії. Проте відповідь на дане питання не так простий, як це може здатися на перший погляд. Справа в тому,
  3. § 1. Правоздатність та дієздатність громадян
    відносини, врегульовані нормами цивільного права, існують між людьми. У відносини можуть вступати як окремі громадяни, так і колективні утворення, які мають передбаченими законом ознаками. До числа таких утворень відносяться організації, іменовані юридичними особами, а також особливі суб'єкти цивільного права-держави, національно-державні та
  4. § 2. Захист нематеріальних благ
    відносини, що регулюються цивільним правом. Специфіка цивільно-правових способів захисту особистих нематеріальних благ виявляється в тому, що у випадках порушення нематеріальних благ вони підлягають відновленню (якщо це можливо) незалежно від вини правопорушника. Цивільно-правовий захист особистих нематеріальних благ спрямована також на те, щоб попередити їх порушення у майбутньому. При захисті
  5. Оплатне і безоплатні договори.
    Відносин, регульованих цивільним правом. З цієї ж причини п. 3 ст. 423 ЦК встановлює, що договір передбачається оплатним, якщо із закону, інших правових актів, змісту або суті договору не випливає
  6. Глава 12 Терміни в цивільному праві
    відносин. В системі юридичних фактів термін відноситься до подій, оскільки настає (закінчується) так само незалежно від волі людй, як і протягом часу взагалі. Але в юридичній літературі є й інша точка зору. Висловлено думку, що термін необхідно відрізняти від часу, оскільки він визначається волею законодавця або учасників правовідносин, і тому терміни в системі юридичних фактів
  7. 2. Майнові відносини, що регулюються цивільним правом
    відносини становлять основну, переважну частину предмета цивільного права. Вони складаються з приводу конкретного майна - матеріальних благ товарного характеру. До таких благ відносяться не тільки фізично відчутні речі, а й деякі права, ще в римському праві були названі "res incorporates" - "нетілесні речі" (наприклад, банківський вклад, що представляє собою не гроші, а право
  8. 3. Особисті немайнові відносини, що регулюються цивільним правом
    відносини, пов'язані з майновими. Це відносини щодо створення і головним чином використанню результатів інтелектуальної творчості (творів науки, літератури і мистецтва, винаходів, промислових зразків, програм для ЕОМ і т. д.), а також засобів індивідуалізації товарів і їх виробників (товарних знаків, фірмових найменувань і т. п.). Особливості даної групи суспільних
  9. 1. Метод цивільного права
    відносини, що становлять її предмет. Для того щоб такий вплив був ефективним, тобто досягало результату, на який воно розраховане, повинні бути використані кошти, відповідні природі регульованих відносин. Інакше кажучи, зміст методу правового регулювання в істотній мірі зумовлюється характером регульованих відносин (предметом правового регулювання). Тому
  10. 2. Поняття і предмет цивілістичної (цивільно-правовий) науки
    відносин, регульованих цивільним правом, у взаємодії з економічною, соціологічною, політологічної, історичної та іншими суспільними науками. Цивілісти широко вивчається закордонне цивільне право і законодавство, використовуються досягнення зарубіжної цивільно-правової думки, особливо досвід функціонування цивільного права в розвинених правопорядках. Важливий предмет їх
© 2014-2022  ibib.ltd.ua