| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Глава перша |
||
|
1 Ентелехія (entelecheia) - див прпм. 3 до гол. З кн. IX «Метафізики». - 394. 2 Т. е. як просте володіння і володіння, виявляє себе в дії. Використовуючи той же приклад зі знанням, Аристотель так роз'яснює різні значення «потенційного»: потенційно знаючим є той, хто навчається, і той, хто вже опанував знанням, але не використовує його в міркуванні і дослідженні («спогляданні»); навчається пз одного потенційного состояпія переходить в інше остільки, оскільки, вже володіючи знанням, але ще пе застосовуючи його в міркуванні і дослідженні, він потенційно знає, однак не в тому сенсі, в якому його називають «потенційно зпающім» до навчання (див. «Фізика» VIII 4 , 255 а 33 - b 5). - 394. 3 Т. е. створених мистецтвом. - 394. 4 Т. е. як просте володіння. - 394. 6 Аристотель розглядає сон як стан тварини, проміжного між НЕ-жізнио і життям (див. «Про виникнення тварин» V 1, 778Ь 29-30). - 395. 6 Слід мати на увазі, що грецьке organon позначало та інструмент, тобто штучно створене знаряддя, і орган, тобто «природне знаряддя». «Те, що володіє органом», або органічне, тіло називалося так саме тому, що на відміну від неорганічного воно не конгломерат частин, позбавлених певних функцій, а целокупность, кожна частина якої виконує відведену їй функцію, складову сущпость її. - 395. 7 Т. е. як виконувана кожним органом функція, складова той чи інший елемент життєдіяльності організму в цілому, отпосптся до самого органу, що є частиною даного оргапізма. - 395. 8 Насіння та зачатки мають душу потенційно, а джерелом утробного розвитку останніх служить «імпульс», отриманий від батьків (див. «Про виникнення тварин» II, 3). - 396. Глава друга 1 Т. е. від безпосередньо даного нам складного утворення до його менш очевидним елементам, засадам і причин. - 396. 2 Мається на увазі Платон. - ЗОЯ. 8 Піфагор п піфагорійці. - 399. Глава третя 1 Див кн. III. -АН. Глава четверта 1 Т. е. перш ніж пізнати здатність до виконання того пли ППОГ дії, необхідно вивчити саме ця дію, бо з точки зору Познані актуальне передує потепцналь - II ом у. - 401. 2 Мимовільно («автоматично») виникаючими Арістотель називав ті живі істоти, які породжуються не однорідними з ними істотами, а «гниючої» матірних. - 401. 3 Мова йде про прагнення предметів природи до вічності ii постійності, властивим неба. - 401. 4 Четвертої, матеріальною причиною виступає субстрат, що відноситься до душі, як матерія до форми. Крім наведених ііже Аристотелем умоглядних міркувань, що спростовують це положення, Ібн-Сіна (Авіценна) вказує па емпірично спостережуваний факт: у багатьох растепін гілки важче коренів. - 402. G Т. е. у простих тіл (див. прим. 1 до гол. 2 кн. VII «Метафізики») питающееся, уподібнюючи себе (асимілюючи) ппщу, що не зазнає такої зміни, в результаті якого воно саме перетворилося б на їжу для чогось іншого. - 403. 1 Спочатку - неассіміліроваіная, «потенційна» їжа; в кінці - асимільовані, актуально втілити в тіло того, що харчується (див. «Про частини тварин» II 3, 650 а 34 - 35). - 404. 8 СР «Фізика» VIII 5, 256 Ь 15-18. - 405. 9 «Перша душа» (тобто сукупність «рослинних» здібностей до харчування, зростанню п відтворення собі подібного), залишаючись нерухомою, викликає переварювання їжі допомогою тепла. Див «Про частини тварин» II 3, 650 а 4-5. - 405. 1 Див 410 а 25-26. - 405. 2 Див «Фпзіка» VII 3, 248 а 6-7. - 405. 3 Мається на увазі трактат «Про виникнення і знищення» пли якась з загублених робіт Аристотеля. - 405. 4 Див «Фпзіка» III 3, 201 Ь 31-32. - 405. 5 Терміном «матерія» (hyl?) Аристотель іпогда позначає рід, підкреслюючи в ПЕМ відсутність найближчих характеристик. - 406. 6 Обладающий в можливості знанням взагалі переходить з потенційного состояпня в актуальне, яке потім виявляється саме потенціальпим станом, що вимагає подальшої актуалізації, і т. д. (див. прим. 2 до гол. 1 кн. II); володіє же в можливості конкретним знанням здійснює лише перехід від володіння знанням до його виявлення в б діяло-нні, т. з. до використання знання при міркуванні та дослідженні. - 406. 7 Другий спосіб зміни - перехід від лишенности до такого володіння, яке може бути використане в б діяло-шш, а перший - виникнення найбільш загальної та отдалепнон (властивою даному роду) можливості, наприклад поява здатності до знання у новонародженої дитини. - 407. 8 Див гл. 3 і 4 кн. III. - 407. Глава шоста 1 Діар - приятель Арістотеля. - 408. Глава сьома 1 А пмекпо те, що сприймається зором від світяться і огпевідних предметів (див. нижче 419 а 1-4). - 408. 2 Т. е. неба. - 409. 3 Точка зору Платоп а. - 409. 4 безбарвними (чистої) повинна бути рідина, що заповнює внутрішню частину ока, а беззвучним (нерухомим) - повітря, укладений в органі слуху (див. нпже 420 а 7-8, а також «Про виникнення тварин »V 2, 781 b 3-4). - 409. 5 СР «Про сприйняття і сприймане», 438 а 25. Див нпже 421 b 15-21. - 411. Глава восьма 1 Мова пдет про зіткненні отра? Каєм стінками судини стислих повітряних мас, в результаті якого возпікает протяжний дзвін або гул. - 411. 2 Одушевлена - так значиться у всіх рукописах (і, стало бути, перекладах), хоча говорити про «одухотвореними частини» тіла - значить вважати інші частини неживими, що безглуздо. За Мпепо Торстріка, слід було б читати пе «одуш-тичних», а «звучна», по таке прочтсіпо неприйнятно, так як в тексті мова йде ио про те, що приводить в рух повітря, а про те, що сприймає його рух, пе кажучи вже про несхожість слів empsychon («одушевлепное») п empsophon («звучне»). Оскільки psyche означає не тільки душу, але п диханпе, не має лп тут Аристотель на увазі комплекс вухо - горло - ніс, а саме ті частини тіла, в які проникає повітря, - орган слуху і «дихальну частину», з якою з'єднується «прохід »цього органу (слуховий канал) і яка впливає на якість слухового сприйняття (див.« Про виникнення тварин »V 2, 781 а 20-781 b 5, де, однак,« дихальна частина »позначається терміпом pneymatikon morion). - 412. 3 Т. е. оскільки вони соударяются в одній точне, а точка не може бути «гладкою». - 413. 4 Про рибах, що мешкають в цій річці, Аристотель згадує також в «Описі тварин» (IV 9, 535 b 18). - 413. 5 Відповідно до Аристотеля, голос виникає лише в дихальному горлі, через що тварини, позбавлені легенів, безголосі (див. «Опис тварин» IV 9, 535 b 14-15). - 413. 6 СР «Про частини тварин» 111 6, 669 а 1-4. - 414. Глава одинадцята 1 Т. е. повітря. Роз'яснюючи викладене тут сумнів, Ібн-Баджжа пише, що, за загальним положенням аристотелевского трактату «Про сприйнятті і сприйманому», кожне почуття збуджується рухом, початок якого може бути віддаленим і ближнім. Віддаленим двигуном буває чуттєво сприймається предмет, ближнім - середа, якою для зре-Пія, слуху та нюху служить повітря, а для смаку - волога. Подібної середовищем для дотику Фемистий вважав повітря, оскільки якщо риба не може нічого відчувати інакше як через воду (бо вода не може бути відділена від знаходиться в ній тіла), то це тим більше повинно ставитися до повітря і знаходиться в ньому тілу. - 419. Глава дванадцята 1 Рослина не має відчуття, припустимо холоду і тепла; воно лише охолоджується, нагрівається, замерзає, вппет і т. п., тобто змінюється через сприйняття форми теплого, наприклад, а саме стаючи теплим. - 422. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Глава перша " |
||
|
||