Глава друга

Мова йде, очевидно, про Демокрит п його учнях. -

426. 2

Крапку, що служить кордоном між двома частинами лпнпп, можна розглядати одновременпо п як початок однієї частини, і як кінець інший. - 428.

Глава третя

Демокріт, Емпедокл, Парменід, Анаксагор і Гомер (СР «Метафізика» 1009 b 17-31). -

Мабуть, вірш із недошедшей до пас частини поеми «Про природу». - 429.

Емпедокл. Про природу, фр. 106. - 429.

«Одіссея» XVIII, 136.-4 * 0.

Уява ототожнював з відчуттям Демокріт. - 430.

Т. е. коли відчуття не діє. - 430.

Точка зору Емпедокла. - 431.

Точка зору Платона (див. «Софіст» 264 Ь; «Філеб» 39 ред). -431.

Т. е. помилково не саме відчуття, а приписування ощущаемого якості не належному предмету. - 432.

Коли предмет сприймається актуально, уяву відповідає дійсності так само, як відчуття, коли ж відчуття припиняється, ослаблення руху, що виник від нього, може спотворити образ. - 432.

Глава четверта 1

Мова йде про несхильність розуму такому впливу сприймаються об'єктів, яке має місце при чуттєвому сприйнятті. - 433. 2

Іншими словами, якби розум був з чимось смешап, тобто з'єднаний з тілом, то, як пояснюється нижче, він володів би певною якістю, яка завжди домішувалося б до предмета думки , перешкоджаючи його умопостіженія. - 433. 3

А нменпо Платон. - 433. 4

Курносов (противопоставляемое «увігнутому») служить тут для позначення чогось конкретно речового (СР

6 Т. е. дана плоть в даній матерії. - 434. 6

Пряма тут служить аналогом матеріального взагалі, а ламана лінія як щось подальше по відношенню до прямої - апалогом предметів, що складаються з поєднання в певній пропорції тих чи інших елементів (наприклад, плоті, що складається з определеппих частин землі та вогню). - 434. 7

Т. е. пов'язана з тілом. - 434. 8

Двійця у вченні Платона виступає як ідеї матерії і відноситься до матерії, як прямизна - до прямої. - 434. 9

Т. о. розум і осягається розумом. - 435. 10

Т. е. мислимо через себе. - 435.

Глава шоста 1 Емпедокл. Про природу, фр. 57. - 436.

Глава сьома 1

Див «Метафізика» 1048 b 29-30; «Фізика» IV 2,201 b 31 - 32. - 437. 2

У виданні Bekkera - homogene («однорідне»). - 3

За Фукидиду, приводячи в рух палаючий хмиз, сигналізували про прібліжепнн ворога (палаючий хмиз у спокійному стані означав, що підходять союзники). - 439. 4

СР 429 b 13-20. - 439. 1 ср «Про частини тварин» IV 10, 687 а 16-23. - 440. 2

Мабуть, на нижчому щаблі абстрагирующей діяльності розуму. - 440.

Глава дев'ята 1

Платон. - 440. 2

Мабуть, деякі послідовники Платона. - 440. 3

Див прим. 7 до гол. 5 кн. I. - 441. 4

За аналогією з невдалими творами, створюваними «творчим мистецтвом», Аристотель називає такі каліцтва «помилкою» природи. - 441.

5 А імепно бажання (прагнення). - 442.

Глава д о с я т а я 1

Те, до чого мається прагнення.

Т. е. по-різному, так як розсудливість рещается, чи здійснювати дане благо чи ні (див. «Ніномахова зтіьа» IV 5, 1140 а 24 - b 30). - 443. 3

Т. е. як в суглобі, який являє собою зчленування двох кісток. - 444.

Глава одинадцята 1

Небесна сфера є рушійне (і тому «панівне») початок для всього розташованого нижче її. - 445. 2

А саме: 1) рух, сообщаемое волі прагненням, 2) рух, сообщаемое прагненню волею, і 3) рух, сообщаемое одному прагненню іншим прагненням. - 445.

Глава дванадцята 1

У першому випадку маються на увазі, очевидно, «ті частини тіла живої істоти, які складаються просто з землі», на зразок кісток, жив і волосся , песпособних до відчуття (див. вище 410 а 30 - b 2, а також нижче 435 а 25-435 b 2), у другому - рослини, які позбавлені почуває «осереддя» і тому нездатні сприймати форми предметів без їх матерії (див. вище 424 а 32 - b 3). - 445. 2

Мова тут може йти тільки про небесне тіло. Втім, існує думка, що дане міркування являє собою пізнішу вставку. - 446. 3

У справжньому перекладі фразі додана негативна форма згідно з низкою рукописів. Якщо приймати питання в стверджувальній формі, то по суті він виглядав би так: чому тіло, позбавлене відчуття, буде мати розум? - 446. 4

Див прим. 2 до гол. 7 кн. X «Метафізики». - 447.

Глава тринадцята

1 Див 434 b 24. - 448.

Інформація, релевантна " Глава друга "

1. Введення
   Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
   
2. Передмова
   Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
   
3. ГЛАВА 5. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
   ГЛАВА 5. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО
   
4. Від видавництва
   Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
   
5. Глава перша
   другий 1 Згідно Емнедоклу. - 95. 2 Перша матерія. - 96. 3 Т. е. про виникнення одного з іншого стосовно до першої матерії говорити не можна. - 96. 4 Нескінченний перехід одного в інше. - 96. 6 Визначення, у формулюванні якого замість назви найближчого виду дається определепіе цього виду, а це останнє визначення може бути розширене таким же шляхом і т. д. - 97.
   
6. ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
   ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
   
7. Глава перша
   1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
   
8. Глава перша
   глава майже дословпо збігається з 3-й гол. кн. II «Фізики» (194 b 23 - 195 b 21). - 140. 2 Хороше самопочуття - мета, а заняття працею - початок руху. -146. 3 У більш широкому значенні, ніж матеріальний субстрат. -147. Глава третя 1 Наприклад, піфагорійці, платоппкп п Спевсіпп. -149. Глава четверта 1 Слід мати на увазі, що у давньогрецькому з цим терміном пов'язувалося
   
9. ДРУГА АНАЛІТИКА
   ДРУГА
   
10. КНИГА ДРУГА
    КНИГА
    
11. КНИГА ДРУГА
    КНИГА
    
12. ДРУГА АНАЛІТИКА
    ДРУГА
    
13. Частина друга
    друга
    
14. КНИГА ДРУГА
    КНИГА
    
15. ЧАСТИНА ДРУГА
    ЧАСТИНА
    
16. Книга друга
    другий