| Головна |
| « Попередня | ||
ПОКАЖЧИК ІМЕН |
||
|
Алкмеон 76, 378 Анаксагор 74, 80, 81, 83, 84, 88, 430, 134, 13G, 143, 265, 284, 301, 308, 318, 330, 361, 376, 377, 379, 433, 435 Анаксимандр 301 Анакснмеп 72 Антісфсн 177, 228 Аристипп 102 Архпт 226 Геракліт 72, 125, 137, 143, 280, 284, 292, 327, 378 Гермотім 73 Геснод 73, 83, 111 Гиппас 72 Гиппон 72, 378 Гомер 136, 366, 376, 429 Демокріт 75, 134, 135, 215, 224, 301, 327, 375, 376, 377, 381, 387, 388, 410 Діоген 72, 378 Евдокс 88, 313, 330 Зенон з Елів 114 Калліпп 313 Кратил 79, 137 Критий 378 Ксенофан 77, 136 Левкипп 75, 308, 375 Ликофрон 232 Меліс 77 Павсон 246 Парменід 73, 77, 114, 136, 354 Піфагор 76 Платон 79, 80, 81, 86, 90, 101, 113, 138, 161, 183, 188, 256, 303, 308, 339, 350, 376, 377 Пол 65 Поліклет 147, 148 Протагор 106, 130, 134,237,255, 281 Сімонпд 69, Ж Сократ 79, 327, 328, 347 Сократ Молодший 209 Софокл 151 Спевсіпп 189, 311 Тімей 381, 382 Тимофій 94 Фалес 71, 72, 378, 391 Ферекид 361 Філіп 381 Фрінпд 94 Евен 151 Евріт 364 Емпедокл 72, 74, 75, 80, 81, 83, 92, 93, 101, 107, 111-113, 135, 150, 301, 308, 317, 318, 361, 376, 385, 389, 390 , 402, 409, 429, 436 Епіхарм 136, 346 предметні Аксіома (ахібша) 103,124,125 Аналітика (aiialytika) 124 Арифметика (arilhmetike) 68, 312 Атоми (atoma) 375 - обрис, порядок, поло ються 75 Безмежна (apeiron) 78,81, 95, 242, 293 - як властивість числа і вели чини 291 - не може мати буття 97 - немає серед чуттєво вос прийнятих речей 291, 292 - стосовно величині, часу і руху 294 - і межа 85, 291, 360 (див. благо, число) безтілесні (asomaton) - як ознака душі 379 Благо (благе) (agathon, еу) 80,81,273, 316, 381, 438,439, 444, 448 - як вид причини 69, 70 - як початок 74, 145, 317, 318, 361, 362 - як мета всякого возникно вения і руху 70 - загальне 317 - і безмежне рух 96 - і єдине 361, 362 - і зло 362, 428 - і прекрасне 326 (див. мудрість, здатність, число) Блаженство (eydaimonia) 247 Бог (theos) - як діяльність 310 ПОКАЖЧИК - як єдине 77 - як причина і початок 70, 111 Божественне (theon) 182, 310, 315 Велике і мале (mega kai mikron) 90, 340 - як почала 79, 81, 107 Буття (lo einai) 156, 250 - як істинне 251 - і небуття 129 (див. безмежне) Величина (величини) (meget-hos) 85, 114, 115, 164, 342, 344 - математичні 323 - просторові 340 - чуттєво сприймаємо мие 325 (див. безмежне) Віра (pistis) - і переконання 431 Вічне (неминуще) (аїііі-оп) 109 , 114, 152, 184, 353, 360 - не існує в можливо сти 247 - і минуще 247 (див. річ) Річ (речі) (pragma, on, on-ta) 117, 129, 203, 251 - як єдине 153, 233 - в рухомій речі необ димо мислити матерію 97 - початок руху 150 - причетність ейдосам 87 , 218, 318, 329, 330 - відмінності по виду і роду 259 - відмінності за способом соеди нения, положенню, властивостям 225 - суть буття 81, 97, 181, 190, 197, 201 - вічна (неминуща) і минуща 111, 112, 218, 275, 301, 319 - одинична 108, 109, 274 - несоставние 250 - природні 181 - різні 158 - та її сутність 195 (див. безмежне, математичні предмети, думка, загальне, привхідні, саме по собі, здатність, суть буття, сутність, форма, людина, число) Бачення (зір) (horasis, op-sis) 396, 410, 425, 426, 430, 433 - як сутність очі 395 - предмет 417, 421 - і колір 349 Видиме (horaton) 407, 408,415, 417, 420, 421 Смак (chymos, geysis) 399, 410, 410-418, 420, 422 Вода (hydOr) - як початок (першооснова, елемент) 71, 75, 83 , 150 Повітря (АБГ) - як початок (першооснова, елемент) 72, 75, 83, 113,150 - як початок душі 391 - як середу 412, 423 (див. світло) Можливість (можливе) (dynamis, dynaton) 118,231, 237, 400 - в можливості одне і те ж може бути разом протилежностями, але насправді немає 135 - чогось є можливість його протилежності 247 - і дійсність (дейст вительностью) 135, 101, 233, 238, 241-244, 284, 288, 305, 349, 406 - і неможливість (неможливо можна) 163, 164 , 239 (див. вічне, сприйняття, дійсність, життя, знання, кількість, матюкав, не існуюче, природа, суще, сутність, а також здатність) Виникнення (genesis) 109, 198, 200, 201, 224, 239, 243, 261, 295-297, 302, 318, 352, 355 - ніщо не виникає пз не сущого, а все з сущого 289 - і види 197, 200-203 - і межа 110 - і знищення 72, 90, 116, 137, 142, 161, 183, 217, 301 - з протилежностей 302 - зі стану лишенности 200 (див. благо, природа, сутність, форма) Воля (boylesis) 441 - як прагнення 443 (див. душа, прекрасне) Уява (phantasia) 400, 431, 433, 440 - істинне і оманливе 432 - і відчуття 430 , 432 - і роздум 430 - і розум 444 Спогад (anamnesis) 65, 386 Сприйняття (відчуття) (aisl-hesis) 65, 67, 281, 378, 386, 421, 423-425, 427, 445 - як якась середина між ду протилежностями, наявними в відчуваються 421 - як перетворення 402, 405 - як претерпевание і приве дення в рух 390 - як ознака душі 379 - як властиве живіт вим 445 - і зовнішнє 405 - і одиничне 67, 407 - і ощущаемое 372, 407, 408, 422, 427, 448 - і відчувається 407 - в можливості і в дейст вии 405, 439 (див. уяву, мислення fine, розуміння, здатність) Відтворення (gennesis) - як властивість рослинної душі 401 - як мета 404 (див. здатність) Ворожнеча (neikos) 81, 111, 112 - як природа зла 318 (див. дружба) Час (chronos) - як кількість 165 - безперервність 307 (див. безмежне, почуття) Висловлення (висловлення) (phasis) 437 - протіволежащіо 279-283 - протилежні 284 Гармопія (harmonia) 384 - вчення про 105, 323, 326 (див. душа) Геометрія (геометр) (ge5met-ria, geGmetres) 68, ЮМ, 105, 107, 278, 312, 325, 326, 355 гомеомерного (homoiomereiai) 72, 81 Рух (kinesis) 85, 115, 282, 294, 297, 352, 432 - як кількість 165 - як незакінчену дію 242, 405, 437, 438 - як здійснення рухаю щегося 290 - як здійснення сущого в можливості 289 - як ознака душі 379 - види 288, 296, 380 - вимір 254 - кількість 312 - початок 73-75, 78, 81, 95,101, 102, 308 - вічне і кругове (планет) 247, 248, 307-310, 312, 313, 382, 383 - безперервне 153 - перший 308, 326 - просторове 314, 441 - рівномірне 326 - і нерухома і вічна сутність 312 - і спокій 137, 298 - і субстрат 296 - і ейдоси 91 (див. благо, безмежне, річ, душа, матерія, па-чало, попереднє, прекрасне, природа, здатність, знищення, мета, чуттєво сприймається) рушійними (kinoyn) 294, 379, 443 - і матерія 317 (див. душа) Двійця (dyas) 80, 226, 227, 328, 333, 338, 339, 341, 350, 352, 355, 359, 434 - як єдине 276 - як початок (елемент) числа 345, 354, 360 Дія (energeia) 242, 290, 426 - як претерпевание 296 - мета 242 - закінченого 438 (см. сприйняття, рух) Дійсність (дійсне, діяльність, здійсненням, здійснення, ентелехія) (епег-geia, entelecheia) 182, 215, 234, 242, 246, 289, 306 - як сутність і форма 247 - передує («Перший») можливості 244, 245, 247, 248, 401 - ептелехня є Едіп і б тие 395 (див. бог, можливість, душа, знання, кількість, матерія, мислення , природа, властивість, суть буття, суще, сущпость, розум, форма) Діюча (poietikon) - і претерпевающее 240 Делепне (diairesis) 211, 213 - як шлях пізнання 371 (див. Едіп) Діяльність - див дійсність Діалектика (dialektike) 80, 278 (див. мудрість) Діалектики (діалектик) (dia - lektikoi) 100, 123, 374 Доброчесність (arete) 166, 327 Доказ (докази) (apodeixis) 86, 92, 09, 101, 102, 125-127, 132, 151, 217 , 283, 371, 383 - початок (початку) 103, 139 - софистическое 245 - від зпаній 328 - від протилежного 280 - через наведення 327 (див. сутність) Дружба (любов) (philia) 81, 112, 317 , 361, 385 - п ворожнеча 74, 81 Душа (psychР) 207, 208, 219, 308, 309, 359, 382, 394, 400 - як все суще 439 - як гармонія 384, 385 - як рушійне (само себе рушійне) 375, 376, 387 - як рушійне число 386, 388 - як якість, кількість і сутність 389 - як початок (причина, еле мент) 371, 378, 383, 402 - як перша сутність 209 - як сутність (форма) і здійснення (ентелехія) тіла 227, 394, 395,398, 399 - як форма і суть буття тіла 206 - як мета 402 - рухає жива істота ре шением і думкою 381 - має основу в матерії 373, 374, 388 - пе існує без матерії 181 - володіє початком руху ня 236 - безсмертя 378 - прізпакі 429 - здібності 399, 401, 443 - частини 372, 381, 390, 392, 393, 397, 398, 404, 438, 441, 443, 445 - і воля 441 - п мислення (розум) 303, 373, 376, 377 - і тіло 319, 373, 380, 381, 383-385, 388, 392 , 393, 395 - вчення Алкмеона 378 - вчення Анаксагора 376, 377, 379 - вчення Геракліта 378 - вчення Гнппона 378 - вчення Демокріта-Левкпп- па 375, 376, 381, 387, 388 - вчення Діогена 378 - вчення К'рнтія 378 - вчення Платона 376, 377, 381, 382 - вчення Фалеса 378, 391 - вчення Емпедокла 376, 385, 390, 402 (Див. безтілесність, повітря, сприйняття, відтворення, рух, життя, вогонь, харчування, чоловік) Дихання (апарпоР) 375, 379, 414 Одиниця (monas) 155, 336, 339 - як єдине 114 - як матірних числа 342, 343 - порівнянність 331-336 - і точка 299 (Див. розум, число) Одиничне (atoraon, adiaireton) 100, 108, 110, 152, 257, 348, 436 (Див. сприйняття, єдине, загальне) Єдине (to hen) 78, 89, 152, 336, 348 - є все, що не допускає ділення 154 - є все, що не має мате рії 233 - як одиничне, непрерив ве, ціле і загальне 252, 253 - як матеріальне 77 - як міра 253, 254, 309, 351 - як уявне 77, 78 - як початок числа 154, 253 - як пача і сутність 84, 228, 275, 332, 339, 342-344, 361, 362 - як загальне 256 - як визначене по якос ству та кількістю 256 - як рівне, подібне і тож дественное 257 - як суще саме по собі 354 - як сутність 79, 228, 256 343 - не може бути родом 256 - впди 155 - значення 252 - визначення 253 - само-по-собі-339, 343, 345, 361, 363 - в чому 86, 87, 328, 329 - і багато (безліч) 121, 123, 155, 228, 257, 262, 264, 265, 277, 350, 351, 359, 363 - і просте 309 - і суще ІЗ, 120, 121, 194, 219, 256, 257, 274 - і сутність 101, 113, 228, 256 (Див. благо, бог, річ, двоица, одиниця, точка) Єство - див природа Бажання (cpithymia) 399 - як прагнення 443 - предмет 309 (Див. здатність) Тварина (dzOon) 397-400 - є істота тіло 446 (Див. людина, почуття) Життя (живе) (dzoe, dzfn) - як харчування, ріст і занепад тіла 394 - як зв'язок душі і тіла 233 - ознаки 396 - в можливості 396 - сама-по-собі-377 Запах (osme) 410, 422 - види 415 - І почув 414 Утруднення (апорія) (aporia) 99, 215, 321, 344, 347 Звук (psophos) 410, 422 - і голос 413, 414 - і звучне 412, 413 (Див. слух) Земля (g?) - 83, 150 Зло (kakon) 80, 437, 439 - як початок 74, 317 (Див. благо, ворожнеча) Володіння (наука, науки, пізнання) (episteme) 69, 91, 97, 105, 109, 110, 119, 121, 157, 236, 325, 371, 389, 398, 406, 430, 431, 439 - яка доводить 272 - умоглядна 181, 182, 285, 316 - в можливості і насправді 349, 436, 437 - про божественне 69, 70, 285 - про діяльність 284 - про початки і причини 99, 101, 103 - про сутності 272 - про творчість 182, 285 - і незнання 217 - і досвід 65 - і пізнаване 265 (Див. поділ, доказ, мистецтво, мудрість, прекрасне, рід) Ідея - див ейдос Зміна (зміни) (meta-bolP, kinesis, pathos) 85, 283, 298 - як привхідні 294 - види 295, 30І, 310 - субстрат 224 - в кількості і в якості 137 (Див. здатність) Ім'я (слово) (onoma) 87, 197, 200, 206, 226 - і значення 127 інакшість (інше, інакшість) (Heteron) 158, 290, 304 - по виду 268-270 Мистецтво (уміння) (technP) 236, 237, 286, 303, 305 - як знання загального 66 - як початок, що знаходиться в іншому 302 - діалектичне 327 - математичне 67 - керувати 145 - і досвід 65 (Див. суть буття) Істина (істинне) (alethes) 107, 136, 137, 143, 156, 2.50, 282 - і не-істинне (помилкове) 133, 134, 140, 142, 144, 186, 281, 284, 436, 439 - і думка 135 - і причина 95 (Див. буття, уява, думка, мудрість, розум) італійци (italoi) - див піфагорійці Категорія (категорії) (katP-goria) 177, 249, 257, 296, 352, 356 Якість (якості) (poion, poiotes) 84, 118, 177, 255, 257, 282, 288, 296, 300, 301, 351, 352, 421 - як властивості і стани сутності 165 - і сутність 188, 282 (Див. душа, єдине, зміна, відмінність) Кількість (poson) 84,154,155, 190, 254-257, 282, 288, 296, 300, 301, 323, 351, 357 - як властивості і стани сутності 165 - як те, що ділимо на зі ставні частини 164 - в можливості і действи ності 290 - і сутність 188 (Див. час, рух, душа, єдине, зміна, міра, відмінність, співвіднесені) Лінія (gramme) 91, 101, 116, 161, 276, 321-323, 344, 359 позбавленням (steresis) 172,277, 278, 283, 290 - як володіння 163 - як заперечення і противоре чие 141, 261 - значення 235, 263 - в кожній парі противопо Хибність одне є лишенность 123 (Див. виникнення, протилежне, рівне, точка, форма) Хибне (pseydos) 103, 156, 164, 177, 178, 250 (Див. істина, думка, що несе) Математика (mathemata) 75, 90, 101, 102, 121, 326, 327, 366, 372 - як умоглядна наука 181, 285 - досліджує абстрактне 278 - загальна 286 (Див. мудрість) Математичні предмети (mathematika) 85, 105,117, 165, 180, 188, 207, 209, 223, 300, 320, 321, 324, 325, 327. 333, 339, 346, 363 - як проміжне (тре тье) між ейдосів і чуттєво сприймаються речами 79, 80, 91, 100, 104-106, 203 - не можуть існувати від дельно від чуттєво сприймаються речей 323, 367 - та ідеї 359 (Див. мудрість) Матерія (hyle) 74, 82, 110, 199, 226, 231, 260, 301, 306, 308, 317, 350, 435 - як можливість 198, 246, 275, 304, 305, 318, 353, 394, 398 - як носій ентелехії 213 - як причина привхідного 184 - виявляється через отрица ня 269 - повинна змінюватися, будучи здатної до тієї чи іншої протилежності 301 - мається у всього, що є певне щось 209 - сама по собі не пізнається 207 - сприймається почуттями 207, 209 - перша 229, 244 - остання 233, 302, 303 - осягається розумом 207, 209 - і рух 202, 297 - і ейдос 80 (Див. річ, рушійне, душа, одиниця, початок, суть буття, сутність, тіло, форма) мегарцев (megarikoi) 237 Мера (metron) 204, 352 - є те, чим пізнається ко личество 253 - і вимірюється 255, 265 (Див. єдине, частина, чоловік) Місце (topos) 296, 301 (Див. протилежне) Механіка (mechanike) 326 Міф (міфи) (mythos) 69, 97, 111,315, 361 - пифагорейские 384 Думка (doxa) 316 - справжнє і хибне 431 - і умовивід 445 (Див. істина, співвіднесені) Множинність (множинне, безліч, мпо-гое) (piethos, polla) 104, 264, 32Н - як рід для числа 265 - як чувствепно восприни травнем 78 - види 257 (Див. єдине, субстрат, суще, сутність) Мудрість (філософія) (so-phia, philosophia) 66, 68, 122, 274 - є наука про визначений вих причини і засадах 67, 69, 100-103, 272 - як знання про істину 94 - як наука про мету, благо, перші причини і сутності 102-104 - досліджує початку матема тики 278 - псследует прівходящие властивості і протилежності сущого 278 - досліджує самостійно існуюче п нерухоме 181 - псследует суще як тако ше 182, 276 - не займається ні матема тическими предметами, ні чуттєво сприймаються сутностями 273 - частин філософії стільки, скільки видів сутності 121 - перша 181, 182, 374 - і діалектика 123 - і математика 279, 312 - і наведення 318 (Див. софістика, вчення про природу) Мислене (noeton, dianoeton) 168, 435 Думка (поета) 382 - зв'язування і роз'єднання знаходиться в думки, але не в речах 186, 250 (див. душа, розум, почуття) Мисляче (noetikon) 439 - мислить форми в образах 438 Мислення (noesis) 316, 382, 386 - є діяльність представ лення 249, 373 - безперервність 315 - і навчання 4U6 - і відчуття 429, 430, 433 (Див. душа, а також здатність) Наведення (epagOge) 180, 241, 261, 284, 294 (Див. доказ, мудрість) Наука - див зпаппе Початок (початку, першооснова, елемент) (arche, stoichei-on) 68, 72, 100, 118, 119, 229, 273, 279, 302-305, 307, 347 , 363, 390 - визначення 145, 148, 149 - як матерія 79, 81, 202, 304 - як межа 170 - як форма і лишенность форми 304 - саме достовірне початок: не може один і те ж в один н водночас бути і не бути 125, 126 - несхильність движе нию 311 - матеріальне 71, 77, 78 - минущі і непреходя щие 101, 113 - протилежні 74, 75, 123 - творче 180 (Див. благо, бог, велике і мале, вода, повітря, двоица, доказ, душа, єдине, земля, зло, знання, мистецтво, мудрість, загальне, прекрасне, природа, протилежне, рід, сутність, точка, мета, число , ейдос) Небо (oyranos) 314 Необхідна (необхідність) (ananke) 151, 183, 185,287, 310 - як насильство 151 - як те, без сприяння чого неможливо жити 151 Нерухоме (akineton) 152, 298 (Див. мудрість) Безперервне (syneches) 298 (див. єдине, ціле) Не існуюче (небуття) (to me on) 249, 250, 302, 354 - як помилкове 186, 251, 355 - як область софістики 183 - як суще в можливості 355 (Див. буття, виникнення, привхідні, протилежне) Тижневе (kolobon) 175 (Див. ціле) Володіння (стан) (hexis) 171, 235 (Див. лишенность) Обопяніс (osme, osphresis) 411,415,416, 423 Образ (morphe) 110 Образ (phantasma) 438, 439 Навчання (mathesis) 145 (Див. мислення) Про ще о (katholoy) 68, 110, 158, 268, 344, 407 - як початок 107, 109, 348 - як предмет позпанія 273, 349 - не може бути сутністю 213-215, 220, 256 - не існує окремо від одиничних речей 220 - і одиничне 66, 118,161, 210, 223, 347 (Див. єдине, мистецтво, рід, ціле, ейдос) Вогонь (руг) 72, 75, 82, 83, 113, 150, 253, 292, 402, 403 - як початок душі 391 Обдарованість (еуріїїа) 415 Одушевлеппое (empsychon) - і неодуїпевлспное 375, 396 Визначення (hoiismos, horos, logos) 79, 92, 129, 142, 154, 170, 181, 194, 206-211, 215, 217, 225, 231, 232, 245, 328, 400 - як позначення суті б ку речі 143,191-195,204, 223, 228 - буває тільки у сутності 195 - вічних речей не можна дати визначення 218 - діалектичне 373 - помилкове 178 - і причина 230 - і протиставлення 270 (Див. сутність) Певне щось (tode ti) 115, 157, 192, 302 (див. матерія, сутність) Оптика (optike) 323, 326 Досвід (empeiria) 66 (Див. знання, мистецтво) здійснення (здійснення) - див дійсність Дотик (haphe) 397,399,410, 413, 416, 418-420, 423, 444, 447, 448 Абстрактне (aphairesis) 439, 440 (Див. математика) Відмінність (diaphora) - видове 211-213, 269 Заперечення (apophasis) 121, 129, 142, 172, 263 - як привхідні 190 - та затвердження 131, 132, 143, 186, 280, 281 (див. лишенность, рівне) Відчуття - див сприйняття Перше рушійне (to proton kinoyn) 302 - як пеобходімо суще 310 - як нерухоме 312, 314 Харчування (trophe) 404 - як поглинання противопо помилкового протилежним 403 - як властивість рослинної душі 401 (див. здатність) Піфагорійці (pythagorikoi) 75-80, 85, 86, 101, 209, 256, 310, 327, 332, 333, 340, 357, 358, 360, 375 Площина (площини) (epipe-don) 91, 116, 322, 323, 344, 359 Подібне (homoion) - відчувається подібним 390 - харчується подібним 403, 404 - пізнається подібним 377, 389, 429 - і неподібне 406 Спокій (eremia) 144 (Див. рух) Порок (kakon) 166 Порядок (світопорядок) (kos-mos) 73, 75 Перетворення (alloiOsis) 83 (Див. сприйняття) перевищує (periechon) - і яке перевищується 351 Межа (кордон) (peras, ho- ros) 78, 116, 169, 260, 403 - значення 170 (Див. безмежне, виникнення, початок, сутність, число) Представлення (phantasia) 65, 140, 430, 431 - помилкове 178 - і сприйняття (відчуття) 138, 433, 438 (Див. мислення, здатність) Попереднє («Перший») (proteron) - за місцем, за часом, в від носінні руху та порядку 160 - і наступне 160, 161, 207, 294, 323, 359, 400 Прекрасне (kalon) 361 - як початок пізнання і дви вання 145 - як предмет волі 309 - види 327 (Див. благо, розум) Претерпеваніе (to paschein) 406 (Див. сприйняття, дія) привхідними (випадкове) (symbebekos) 66, 129, 130, 152, 158, 168, 178, 179, 185, 195, 197, 231, 271, 287, 288, 325, 329, 366 - не може сходити до біс кінцівки 130 -? притаманне кожній речі, але не міститься в її сутності 179 - і не-суще 183 (Див. зміна, матерія, заперечення, причина, властивість, софістика, сутність) Звичка (ethos) 97 Природа (єство, самобутність-пое) (physis) - визначення 198 - є один рід сущого 124 - як виникнення того, що росте 149 - як джерело (початок) дви вання 149 - як сутність 150 - знаходиться в русі 136 - матеріальна 98 - в можливості і в действи ності 150 Причина (причини) (aitia, ai-tion) 68, 70, 71, 73, 74, 82, 92, 145, 185, 203, 221, 282, 302, 305, 403 - як форма 230 - вічна 181 - рушійна 302, 304 - діюча 199 - матеріальна 72, 75, 80, 229 - первинна і вторинна 147 - привхідна (випадкова) 147, 148, 288 - цільова 309 - в можливості і в действи ності 147, 148 (див. благо, бог, душа, знання, істина, матерія, мудрість, визначення, протилежне, саме по собі, суть буття, розум, форма, агов-Дос) Проміжне (середнє) (ше-taxy, meson) 96, 105, 108, 117, 141, 263, 277, 283, 294, 403 - определенпе 298 - складається з противопо Хибність 266, 268 (див. протиріччя) противолежащей (antikeime-non) 159, 262, 266, 290 - види 261 Протилежне (протилежності) (enantion) 76, 121, 122, 125, 134, 139, 159, 160, 185, 271, 277, 278, 289, 290, 294, 317, 318, 364 - як найбільшу (закінчений ве) відмінність 259, 260, 269 - як початок існуючого 77 - як основна лишенность 235, 236, 262 - як субстрат 350 - не можуть бути разом при сущи одного й того ж 141 - одне і те ж буває іно гда причиною протилежної 146 - зводяться до сущого і не сущому, до єдиного і безлічі 123 - за місцем 298 - і лишенность 123 (Див. можливість, виникнення, сприйняття, матерія, мудрість, початок, харчування, проміжне, протиріччя, здатність, сутність, тіло) Протиставлення (antithesis) - не має нічого промежу точного 266 - і протилежність 261 (Див. лишенность) Рівна (ison) 167 - як заперечення в сенсі чи ше й і ості 263 - і нерівне 262 (Див. єдине) розрізняються (epikrinon) 438 Різниця (різне) (hetero-tes, heteron) 121, 160, 224, 259, 268 - пологи 225 - за кількістю і за качест ву 338 - за родом і виду 65, 259, 270, 271 (Див. річ, протилежне, суще) Роздум (dianoia) 316, 442, 445 (Див. уяву, здатність, прагнення) Розуміння (phronesis, logos) 240 - і чуттєве сприйняття 135 Розташування (diathesis) 171 міркувати (який розмірковує) про природу (physikos, physiologos) 77, 374 Рід (genos) 124, 149, 176 - як початок 108, 109, 274 - як загальне 91 - як предмет однієї науки 104, 120 - значення 177 - і вид 88, 107, 108, 174, 192, 211, 212, 218, 223, 267, 269, 274, 330 (Див. річ, єдине, природа, відмінність) Саме по собі (to kath 'hayto) - як причина 171 - як суть буття кожної ве щі 170 - як форма і субстрат речі 170 Мимовільність (aytoma- ton) 288 Світло (ph5s) 412 - і повітря 447 - і колір 409, 410, 435 Властивість (властивості) (symbebe- kos, pathos) 95, 302 - не існує крім сущ ностей 324 - виявляються через дея ність 249 - загальні 425, 432 - прівходящие 84, 104, 325, 352 (Див. стан, тіло) Силогізм (умовивід) (syllogismos) 125, 149,203, 327, 355, 383 Слух (аке) 423 - і звук 411, 426, 427 Змішання (mixis) 227 Досконале (закінчений) (Teleion) 169 З'єднання (synkrisis, synthesis) 227 - і роз'єднання 82 Сумнів (aporia) 139, 140 (Див. також утруднення) співвіднесенням (відношення) (to pros ti) 166, 167, 168, 265, 296, 297, 353 - як видозміна количе ства 352 - види 356 - з думкою 140 Співвідношення (logos) 92, 364 Стан (стану) (hexis, pathos) 115, 190 - як минуще властивість 171 Софпст (софісти) (sophistes) 102, 123, 183 софістика (sophistike) 278 - є уявна мудрість 123 - займається привхідним (Випадковим) 286 (див. не існуюче) Здатність (способпості, можливість) (dynamis) 234, 235, 307, 308 - як початок руху або зміни речі 162, 164 - врождепіая і набуває Травень 239 - розумова (мислити) 391, 434 - пізнавальна 445 - рослинна 397, 399, 400, 403, 441 - руху 397 - бажання 440 - відчуття 391, 397-399, 407, 422, 434, 441 - переміщення 400 - харчування 397 - подання 372 - розрізнення (розрізняти) 428, 440 - роздуми (розмірковуючи ня) 397, 401 - прагнення 399, 441 - діяти і зазнавати 235, 237, 240, 241 - до блага 248 - до відтворення 403, 442 - до протилежності 248, 249 - і нездатність 163 - і розум 236, 240, 248 (Див. душа, суть буття, розум, ціль) Справедливе (dikaion) - і несправедливе 277 (Див. розум) Зрощення (symphyi'a) - і зіткнення 149 середи (meson, metaxy) 446 - і органи чуття 410 - і відчувається 447 Збіг обставин (tv- che) 73, 198, 243, 288, 302 Прагнення (orexis) 240, 399, 400, 442, 444, 445 - і уникнення 438 - і роздуми 443 (див. воля, бажання, здатність) Субстрат (hypokeimenon) 72, 189, 244, 294 - як безліч 356 - і не-субстрат 295 (Див. рух, зміна, протилежне, саме по собі, сутність, тіло) Суть буття (to ti sn einai) 81, 97, 102,181,196,197,199,201 - є межа пізнання 170 - Тобто те, що возпікает в іншому або через мистецтво, або від природи, або тон чи іншій здатністю 201 - перша суть буття пе має матерії, бо вона ентелехія 314 - суть буття речі притаманна її формі 227 - як причина 70 - визначення 188, 258 (Див. визначення, само по собі, сутність, форма) Суще (існуюче) (on, onta) 65, 77, 95, 113, 119, 124, 136, 155, 156, 182, 187, 276, 277, 319, 329 - визначення 144 - як загальне 256 одне і те ж може бути разом сущим і не-сущим, але тільки не в одному і тому ж отношепін 135 - значення 119, 354 - первинне відмінність 277 - в можливості і действи ності 157, 182, 233, 241-243, 245, 249, 289, 292, 301, 307, 353, 356, 407 - і багато 355 - і не-суще 75, 77, 120, 125, 131, 135, 138, 141, 186, 193, 249, 354 - само-по-собі-суще 251, 341, 348 (Див. виникнення, рух, єдине, мудрість, пе-гущее, природа, протилежне, сущпость, форма) Сутність (oysia, logos) 71, 86, 00, 101, 174-176, 187, 227, 256, 283, 296, 297, 319, 328, 37І8 є мета виникнення 150 як можливість і дійсність 219, 224 як матерія і форма 90, 157, 205, 210, 394 як початок і причина 81, 415, 145, 220, 222, 225, 304, 402 як неіснуюча окремо від матерії 181 як певне щось 118 як осуществлепность 228 як перше серед сущого 307 як останній субстрат 157 як межа тіла 188 як прості тіла 157 як суть буття речі 157, 191, 199, 213, 214, 223 як мета 314 для чуттєво сприймаються одиничних сутностей не може бути ні визначення, ні докази 217 складається з протилежностей 123 види 300, 302, 306 виникнення 229 значення 157, 189, 398 множинність 355, 356 вічна і нерухома 137, 188, 220, 230, 306, 307 , 311, 320 природна 223 матеріальна 229 загальна і одинична 217, 300, 347 перша 362 минуща 227, 275, 354 проміжна 323 складова 210 чиста 211 чуттєво сприймається (одинична) 100, 104, 189, 190, 217, 226 і матерія 161, 190, 199, 210, 224, 230 і не-сутність 214, 353 н привхідні 129 (Див. річ, душа, Едіп, знапіе, якість, кількість, мудрість, природа, властивість, тіло, точка, форма, число, ейдос) Подібне (схожість) (homoion, homoiOsis) 158, 167, 277 - і несхоже 100 Тіло (тілесне) (soma) 91,115, 116, 344, 396 - як субстрат і матерія 394 - як сутність 324 - складається з противополож ностей 384 - ізмерепіе 419 - властивості 122 - математичне 322 - чуіствеіно сприймається 322 - і безтілесне 377 - і форма (образ) 384 (Див. душа, тварина, життя, сутність, розум) Тотожне (to ay to) 122, 167, 197 - є те, матерія чого одна н сутність чого одна 158 - і інакшість (різне) 100, 159, 258 Точка (stigme) 114, 116, 155, 322, 387 - як єдине і початок 149, 243 - як лішенпость 437 - як сутність 321, 358 - сама-по-собі-точка 346 (Див. едіпіца) Подив (to thaymadzein) 70 - спонукає філософствувати 69 Задоволення (hedy) - н незадоволення 438, 439, 444 Розум (novs) 73, 74, 84, 303, 379, 382, '398, 431, 433-436 - як діяльність 308, 410 - як одиниця (у Платона) 377 - як початкове (початок) 81, 377, 378, 390 - як предмет думки 310 - як причина прекрасного і справедливого 376 - як здатність для пості ження істини 376, 433 - приводиться в рух предметом думки 309 - істнппость 437 - вищий 315 - споглядальний 401, 402 - людський 316 - п тіло 433 - і мета 318 (Див. душа, матерія) Умогляд (споглядання) (the & - ria) 246, 310, 386 умопостигаемом (постигаемое розумом) (noeton) 207, 401, 440 (Див. число) Знищення (phthora) 224, 296, 352 - не є рух 295 (Див. форма) Затвердження (затвердження) (kataphasis) 282 - суперечать 143 (Див. заперечення) Вчення про небесні світила (astrologia) 85, 106, 312,322 Вчення про природу (physika) 98, 124, 180-182, 279; 284, 300 - як друга філософія 210 - як умоглядна наука 285 Філософія - див мудрість Філософи (philosophoi) - перші 71 Форма (eidos, morphe, logos) 110, 150, 190, 199, 230, 303, 319, 421 - як причина матерії 221 - як суть буття речі і її перша сутність 198, 207, 228, 229, 374 - як суще в дійсності ності 305 - як мета 173 - як ентелехія 394, 398 - виникнення і уничтоже ня 303 - лишенность 288, 305, 306 - остання 302 - часткова 84 - і річ 319 - і матерія 173, 174, 177, 201, 205, 208, 224, 246, 269, 276 - і ціле 208 (Див. дійсність, душа, мисляче, початок, причина, саме по собі, сутність, тіло) Колір (chroma) 408, 417 (див. бачення, світло) Ціле (складене ціле) (ho-lon, synolon) 100, 109 , 174, 202, 206, 252 - як безперервне і ограни ченное 175 - як сукупність 175 - однорідність з частинами 392 - світове 72, 74, 316, 362 - і нецельним 176 - і загальне 174 - і частина 124, 161, 174, 204, 207, 231 (Див. єдине, форма) целокупного (to pan) 221 Мета (telos) 68, 273, 401, 442 - як початок 145 - не може йти в бесконеч ність 95 - конечпая 96, 97, 169 - і рух 101 - і здатності 246 (Див. благо, відтворення, дію, душа, мудрість, сутність, розум, форма) Частина (meros) - як міра 174 (Див. кількість, ціле) Людина (anthropos) 213, 326 - як міра всіх речей 255, 281 - як саме розумне пз всіх живих істот 415 - і душа 227 - і тварина 135 - «Третя людина» 86, 214, 273, 328 Число (числа) (arithmos) 122, 166, 257, 292, 319, 322, 325, 340, 342, 344, 364 - як початок 75, 76, 115 - як межа 364 - як поєднання одиниць 215 - як сутність 78, 228, 276, 311, 312, 331, 359 - як ейдос (ідея, ейдетіче ське) 88, 89, 332-334, 339, 341, 346, 347, 357, 359, 360, 363, 367, 377 - безмежне і обмежений ве 341 - Умосяжні і чуттєвий але сприймаються 86 - парне і непарне 76, 85 - і благо 366 - і річ 358, 365 (Див. безмежне, двоица, душа, одиниця, єдине, множинність) Чуттєво сприймається (aistheton) 79, 85, 117, 138, 207 - все чуттєво восприни травнем минуще і знаходиться в русі 109 (див. величина, множинність, сутність, тіло, число) Почуття (почуття) (aisthesis) 138, 399, 415, 418, 427 - органи 410, 420-424 - зовнішні 423 - загальні 423 17 Аристотель, т. и - і сприймається 408 - і думка 428 - часу 443 - у тварини 446, 448 (Див. матерія, середа, а також сприйняття) Ейдос (ідея, ідеї) (eidos, idea) 90, 104, 105, 117, 188, 202, 209, 223, 271, 273, 300, 303, 307, 320, 327, 331, 333, 338, 342, 346, 362 - як початок і причина 86 - як окремо існую щие сутності 88, 196, 215, 321 - як самобутність 248 - визначення 217, 219 - і загальне 328, 347 - причетність їм речей 79, 86-88, 218, 329, 330 (див. рух, матерія) Елемепт - див. початок Ентелехія - див дійсність « Попередня |
||
| = Перейти до змісту підручника = | ||
|
|
||
Предметний покажчик |
||
|
||