1. Поняття та кваліфікація угоди про міжнародну підсудності

1.1. Основні проблеми правового регулювання та дії угоди

Угода про міжнародну підсудності являє собою домовленість, за допомогою якої сторони змінюють підсудність справи таким чином, що суд в якомусь державі набуває компетенцію його розглянути і винести по ньому рішення (такий суд іменується forum prorogatum) і (або) суд іншої держави втрачає право на його розгляд і вирішення (forum derogatum). Питання, пов'язані з даними угодами, складні, багатопланові і можуть вирішуватися із застосуванням різних правових систем. Найбільш важливі з них пояснюються таким прикладом.

А. і Б. домовилися, що при виникненні спору з існуючого між ними договору компетенцією щодо його розгляду буде володіти суд в державі Р. За яких умов така угода обгрунтовує юрисдикцію суду держави Р.?

Суперечка виникла, але А. звертається з позовом до суду держави У. за місцем проживання відповідача або місцем знаходження його майна. Відповідач проти цього заперечує, посилаючись на застереження про підсудність. Чи відмовиться суд держави У. розглядати заявлений позов? Чи означає угоду сторін про вибір суду держави Р. виняток компетенції судів держави У.?

У сформованій ситуації позивач оскаржує дійсність угоди про підсудність. На підставі норм якої правової системи суд держави У. повинен визначити дійсність угоди, особливо якщо сторони домовилися про підпорядкування договору праву держави Р.? За загальним правилом визначення підсудності відноситься до питань процесуальним і при його рішенні суд повинен керуватися виключно правом своєї держави.

А. виграє процес, але отримане рішення суду держави У. необхідно виконати на території держави Р. або третьої держави. Чи буде це рішення визнано і приведено у виконання, якщо суд держави У. допустив помилку, визнавши угоду про підсудність недійсним?

27

Б. звертається до суду держави Р. або до суду третьої держави з позовом про відповідальність за порушення угоди про підсудність, вимагаючи відшкодування витрат на ведення процесу в неналежному суді. Які шанси на успіх такого позову?

Вирішення цих та інших питань, що виникають з приводу угод про міжнародну підсудності, передбачає насамперед відшукання застосовної правової норми. Це завдання більш складна, ніж у випадку угоди про зміну територіальної (внутрішньої) підсудності. Складність обумовлена тим, що угода про міжнародну підсудності в тій чи іншій мірі доступно для регулювання нормами різних правових систем. Це можуть бути норми міжнародного права і (або) внутрішньодержавні правові норми.

- держави, в суд якого пред'явлений позов згідно з умовами угоди;

- держави, юрисдикція якого виключена угодою про підсудність (наприклад, якщо сторона звернулася до суду цієї держави всупереч умовам угоди);

- держави, в якій заявлено клопотання про визнання та виконання рішення, прийнятого іноземним судом, чия компетенція грунтувалася на угоді про підсудність;

- держави, до судів якого заявлено позов про відповідальність за порушення умов угоди про підсудність.

У цьому полягає найбільш характерна особливість і складність угоди про міжнародну підсудності. Для оцінки його надійності, ефективності та наслідків, як правило, необхідно дозволити правові колізії та аналізувати підлягають застосуванню норми міжнародного, вітчизняного та іноземного права. Крім того, вимагає відповіді і питання, властивий всім договорами, предметом яких є процесуальні відносини: якою мірою він повинен підкорятися процесуальним правилам, а в якій - нормам матеріального права?

Отже, для того, щоб відшукати правову норму, застосовну до певного аспекту угоди про міжнародну підсудності, необхідно перш за все вирішити міжнародно-правову колізію, тобто визначити, який правовій системі (міжнародної, національної) підпорядковується ця угода, а крім того, дозволити міжгалузеву колізію, тобто з'ясувати, чи слід застосувати до нього норму процесуального чи матеріального права.

Інформація, релевантна " 1. Поняття та кваліфікація угоди про міжнародну підсудності "

1. 1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
   понять, що відносяться до міжнародного комерційного ар-бітражу, в тому числі понять арбітражу та арбітражного злагоди-шення (ст. I). Велике практичне значення мають положення, що регулюють формування арбітражу у випадку, коли сторо-ни передбачили розгляд спорів не в постійно дійству-ющем арбітражному органі, а в «ізольованому» арбітражі, створюваному тільки для вирішення конкретного
   
2. 2.1 . Загальні підходи до уніфікації колізійних норм
   поняття, говорить тією ж мовою. Складніша ситуація виникає, коли суд повинен застосовувати право держави, належить до іншої правової сім'ї (наприклад, ірландський суд - право Греції). Отримання інформації про зміст і застосуванні іноземного права створює проблеми, вимагає часу і дорого коштує. Якщо ж справа є досить складним, ці труднощі зростають багаторазово. Саме по
   
3. 1.4. Поняття угоди про міжнародну підсудності
   поняття процесуального договору. У ДК РФ під договором розуміється угода двох або декількох осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п. 1 ст. 420). У даному визначенні містяться дві ознаки: узгодженість волі і спрямованість на зміну правовідносини. За цими ознаками в доктрині проводиться різниця між угодою та договором. Угода
   
4. 3.1. Здібності сторін укладати угоду про міжнародну підсудності
   поняття "сторони" в сенсі ст. 404 ЦПК РФ, ч. 3 ст. 247 та ст. 249 59 АПК РФ з поняттям "сторони договору". Особливо якщо такого роду застереження відносять до форм захисту права, до її юрисдикційної різновиди і визнають за нею матеріально-правовий характер. Тим самим здатність особи укласти договір із застереженням про підсудність підпорядковується матеріального праву. Вона визначається матеріальної
   
5. 5.2. Форма угоди по російському праву
   кваліфікації угоди про міжнародну підсудності в якості зовнішньоекономічної операції може здатися формальним. Але він може бути доповнений аргументом іншої якості - посиланням на істотність юридичних наслідків угоди і транскордонний характер цих наслідків. У сукупності це дозволяє стверджувати: не тільки за формальними ознаками, а й по суті угода про міжнародну
   
6. 9. Нікчемність і оспорімость угоди про міжнародну підсудності. Наслідки визнання його недійсним
   поняття нікчемності і оспорімості в тому сенсі, що допущене при його укладенні або виконанні порушення одних правових норм означає безумовну недійсність угоди, а порушення інших норм веде до недійсності угоди за умови, якщо одна зі сторін його оскаржить, посилаючись на це порушення. Обставини, що вказують на нікчемність або оспорімость угоди, слідують з
   
7. 3. Сфера застосування третейської угоди
   понять "компетентний суд" і "підвідомчість справи" / / Журнал російського права. 2006. N 1. С. 25 - 27; Скворцов О.Ю. Проблеми третейського розгляду підприємницьких спорів у Росії: Автореф. дис. ... д.ю.н. СПб., 2006. 127 У тому випадку, якщо є підстави стверджувати, що суперечки арбітрабельність, це крім іншого означає і те, що третейська угода, яке полягало у відношенні
   
8. 1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
   кваліфікації; права (або норм права), застосовного до арбітражного розгляду. Таким чином, міжнародний комерційний арбітраж - це третейський суд, постійно діючий або спеціально створений в кожному конкретному випадку, основною метою якого є розгляд і вирішення по суті міжнародної комерційної суперечки в певній процесуальній формі шляхом винесення
   
9. ЗМІСТ
   угоду 193 Призупинення провадження у справі 198 Залишення позовної заяви без розгляду 199 Припинення провадження у справі 200 Сутність і зміст рішення арбітражного суду 201 Додаткове рішення. Роз'яснення рішення. виправлення описок, помилок, арифметичних помилок. Вступ рішення в законну силу. Оскарження рішення. Виконання рішення 204 12. Визначення
   
10. 2. Арбітражна угода
    поняття письмової форми арбітражної угоди. Згідно п. 2 ст. 8 арбітражна угода укладається у письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди,