§ 1. Поняття та ознаки права

Слід зазначити, що можливі різноманітні підходи до визначення права, що відображають своєрідність поглядів, епох, дослідників. Питання про поняття і сутності права не обходив своєю увагою жоден великий філософ давнини. Ми розглядаємо деякі теорії розуміння права, підходи до сутності права.

Право як нормативно-регулятивна система є сукупність норм, ідей і відносин, яка встановлює підтримуваний засобами влади порядок організації, контролю та захисту людської поведінки.

Під правом можна розуміти систему нормативних установок, що спираються на ідеї людської справедливості і свободи, виражена здебільшого в законодавстві та регулює суспільні відносини.

Праву притаманні такі ознаки: загальність, нормативність, загальнообов'язковість, державна га-рантірованность, визначеність змісту, вираженість в законах та інших джерелах і деякі інші. Ці ознаки належать так званому позитивному, позитивному праву, яке переважно виражено в законодавстві. Це право пов'язане з державою, що і зумовлює більшість його властивостей.

Розглянемо основоположні ознаки права. Право являє собою зведену в закон волю. Воля-це свідомо обумовлене і психофізичний стан людини, виражене в цілеспрямованому поведінці. Воля відображає потреби й інтереси людини. Вони визначають спрямованість волі, її зміст.

Воля пронизує всю діяльність людини, всі його цілеспрямовану поведінку в усіх сферах життя, в тому числі і в правовій сфері. Процес зведення волі в за-

36

Поняття та ознаки права

кон являє собою оформлення її певним чином, видання законодавчими органами обов'язкових нормативних приписів. Право в цьому випадку отримує державне освітлення або санкціонування. Історії політико-правової думки відомі різні відповіді на запитання, чия воля отримує закріплення в законі: загальнонародна, певного панівного класу, соціальної групи і навіть однієї людини. Аналізуючи зміст волі і зіставляючи його з ідеями справедливості і свободи, можна зробити висновок про сутність права, про його прогресивному значенні.

Праву притаманний такий ознака як формальна визначеність. Вона проявляється в чіткості, однозначності законодавчих приписів. Досягається це за допомогою правових понять, їх визначень, вироблених століттями правил законодавчої техніки. Саме тому суб'єкти права знають межі правомірної поведінки, свої права і свободи, обов'язки, розмір і вид відповідальності за вчинене правопорушення. Формальна визначеність дозволяє внести строгість і чіткість у суспільний порядок, уникнути довільного тлумачення і застосування юридичних норм.

Системність права означає, що норми права для виконання своїх функцій складають взаємоузгоджену, пов'язану систему. Системність у право вноситься законодавством. Законодавець, закріплюючи в приписах нові юридичні норми, обов'язково повинен узгоджувати їх з уже існуючими. Тільки системне, несуперечливе, офіційно існуюче право здатне виконати які стоять перед ним завдання. Ефективність права знаходиться в прямій залежності від його системності.

Динамізм права проявляється в рухливості, можливості швидкого зміни законодавчих положень. Це властивість права найбільш наочно проявляється в період бурхливих соціально-економічних і політичних

37

Тема 3. Сутність права

перетворень. Саме тоді інтенсивно змінюються і скасовуються застарілі нормативні правові акти, активно розробляються і приймаються нові. Ця ознака може входити в деяке протиріччя з вимогою стабільності права, але поступовий розвиток права не повинно загострювати зазначені два принципи.

Право являє собою рівний масштаб свободи по відношенню до різних людей. Завдяки даному принципу право може виконувати важливі соціальні функції, проводити рівність усіх людей перед законом і судом. Ідея соціальної справедливості також опосередковується правом.

Важливою ознакою позитивного права є охорона державою, яка підтримує право своїм авторитетом і примусовою силою.

Праву властива загальність, нормативність. Право через свою документальну форму здатне робити ті чи інші загальні правила обов'язковими для всіх у країні, на даній території.

Ознака писемності характеризує право саме як інституційне утворення, так як ця ознака характеризує право як явище, що має певні зовнішні форми вираження і внутрішню структуру.

Таким чином, право має цілу низку ознак, які дозволяють його відокремлювати від інших соціальних норм, зокрема, моральних і релігійних.

Розрізнення публічного та приватного права здійснюється за кількома критеріями. Один з них - сфера інтересів правового захисту. Публічне право має на увазі інтереси держави як цілого, а приватне право - інтереси індивіда. Як критерій може використовувати-

38

Опції права: поняття, види

ся спосіб судового захисту. Публічне право охороняється у порядку кримінального або адміністративного провадження за ініціативою державного органу. Приватне право-з ініціативи особи в порядку цивільного провадження. У сфері публічного права держава своїми нормами визначає роль кожного суб'єкта, його права та обов'язки по відношенню до держави як до цілісного освіти. У сфері приватного права юридично значимі рішення приймаються безліччю осіб, що діють самостійно.

Інформація, релевантна " § 1. Поняття та ознаки права "

1. 16. Поняття та ознаки права.
   Права: Право - це насамперед сукупність, а точніше - сис-ма норм або правил поведінки. Це суворо вивірена, упорядкована сукупність цілком певних правил поведінки, це - сис-ма. У числі об'єктивних факторів норм поведінки виділяються однотипні ек-кі, політичні, соціальні, ідеологічні та інші умови, що сприяють створення та функціонування сис-ми правових норм в тій чи
   
2. Методи здійснення виконавчої влади
   права, які порушили адміністративно-правові норми. 4. для адміністративного примусу характерний позасудовий характер застосування. 5. застосовується з метою забезпечення адміністративно-правових норм, які формулюють загальнообов'язкові правила поведінки в сфе-ре гос. управління, що не мають відомчих меж (правила дорожньо-го руху). 5. Заходи адміністративного примусу поділяються на 3
   
3. Адміністративна відповідальність
   поняття дію чи бездіяльність, які відображають правові поняття діяння. Дія - це форма поведінки пр-ля, безпосередньо пов'язана з невиконанням обов'язків і законних вимог, нару-ням заборон (наприклад, порушення правил дорожнього руху). Бездіяльність - це пасивна форма поведінки правопорушень, без-посередньо пов'язана з невиконанням обов'язків і законних
   
4. Види і стадії адміністративного права
   поняття предупр., Ст. 284 Так процедура оформлення попередження, що виноситься на місці вчинення порушення правил дорожнього руху регламентовано інструкцією з організації в ОВС провадження у справах про адмініст-ративних правопорушення правил дорожнього руху та інших норм, що діють у сфері безпеки дорожнього руху. Згідно дан-ної інструкції порушнику вручається
   
5. 2.Крестьяне середньовіччя. Особливості положення і менталітету
   поняття «моральна економіка». В. П. Данилов, високо оцінюючи внесок дослідника у вивчення проблем аграрної історії, справедливо зазначає, що концепція Скотта є розвитком поглядів вчених російської організаційно-виробничої школи (А.В. Чаянов, О.М. Челіщев, Н. П. Макаров) . Скотт продовжив аналіз натурально-споживчого господарства (тобто господарства, яке ведеться силами
   
6. 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
   поняття змагальності не використовувалося. Вперше як принцип змагальність отримала законодавче закріплення в Арбітражному процесуальному кодексі Російської Федерації 1995 (далі - АПК РФ 1995 року), в статті 7 якого фактично була відтворена формулювання статті 123 Конституції Російської Федерації: «... судочинство в арбітражному суді здійснюється на основі
   
7. Поняття судового представництва
   ознаки, сукупність яких і визначає зміст даного інституту, регулюючого процесуальні відносини як між представником і акредитуючою, так і між представником і судом. Таким чином, в процесуальному представництві наявні два виду правовідносин: матеріальне правовідношення між представником і акредитуючою особою (наявність цього ставлення виступає передумовою
   
8. Види позовів
   поняття розумності дій і сумлінності учасників цивільних правовідносин, зловживання правом і т. д.). 2) Матеріально-правова класифікація позовів. Залежно від характеру спірного матеріального правовідносини по галузях і інститутам громадянського, адміністративного, податкового та інших галузей права виділяються позови, що виникають з цивільних, адміністративних, податкових,
   
9. Поняття і класифікація доказів
   поняття, що включає в себе два тісно взаємозалежних елементи: фактичні дані як зміст доказів і засоби доказування як процесуальна форма їх використання. Фактичні дані, або відомості про факти (інформація про факти), відтворюють факти реальної дійсності, є їх відображенням. Наявність змісту доказів у вигляді відомостей про факти характерно для
   
10. 1. Понітіе та класифікації принципів арбітражного процесуального права
    поняття, системи та змісту окремих принципів цивільного процесуального права був зроблений професором В.М. Семеновим в його численних роботах з цієї тематики. Значна частина обгрунтованих В.М.Семеновим положень цілком застосовна до розуміння сучасної системи принципів арбітражного процесуального права. Складно дати якесь однозначне і вичерпне визначення принципів