§ 1. Поняття реалізації правових норм. Основні форми реалізації права

Правові норми існують для того, щоб цілеспрямовано впливати на волю і свідомість людей, спонукаючи їх вести себе так, як наказує законодавство, регулювати суспільні відносини.

Реалізація правових норм - це така поведінка суб'єктів права, в якому втілюються розпорядження правових норм (правомірна поведінка), практична діяльність людей по здійсненню прав і виконання обов'язків. Іншими словами, це втілення у вчинках людей тих вимог, які в загальній формі виражені в нормах права. Реалізація норм права є безпосередній результат правового регулювання, конкретне його прояв.

Реалізація права як процес може бути охарактеризована з об'єктивної і суб'єктивної сторони.

З об'єктивної сторони вона являє собою вчинення дій, визначених нормами права.

З суб'єктивної сторони реалізація права характеризується відношенням суб'єкта до правових вимог у момент здійснення запропонованих дій. Суб'єкт може реалізовувати право, якщо він зацікавлений в цьому, через те, що він усвідомлює свій громадський обов'язок або зі страху несприятливих наслідків, а також керуючись іншими мотивами.

Так як норма права, яка є правилом поведінки, являє собою єдність гіпотези, диспозиції і санкції, то її зміст передбачає два рівні (або способу) реалізації:

- реалізація диспозиції в правомірне поведінці;

- реалізація санкції через примусове вплив

152

Поняття реалізації правових норм

153

на правопорушника, здійснюване державною владою при протиправній поведінці суб'єкта права.

Норми права за характером наказува ними поведінки можуть бути: зобов'язуючими, заборонними і уп-равомочівающімі. Очевидно, що вони втілюються у відповідній поведінці.

1. Реалізація зобов'язуючих норм - це вчинення вчинків, передбачених диспозицією норм, що мають позитивний зміст і обов'язковий характер.

У разі ухилення від виконання реалізація цієї норми переміститься на другий рівень - примусове залучення до юридичної відповідальності.

2. Реалізація норм, що забороняють - утримання суб'єктів від вчинків, на які нормами права накладена заборона - називається дотриманням.

Наприклад, утримання від суспільно-небезпечних дій, покарання за які передбачені санкціями норм. Коли ці норми щодо тих чи інших суб'єктів не виконали свого завдання, вступає в дію другий рівень - реалізація санкції норми.

3. Реалізація управомочивающих норм - вчинення суб'єктами на свій розсуд дій, на які вони Управомочена нормами права. Ця форма називається використанням.

Наприклад, суб'єкти права купують і продають належні їм на праві власності речі, використовуючи диспозиції відповідних норм (наприклад, норм договорів дарування, міни, купівлі-продажу).

Таким чином, використання, виконання і дотримання - форми реалізації права. Розглянемо їх зміст.

Використання - форма реалізації права, яка виражається у здійсненні можливостей, що випливають з дозволений. Характерна риса даної форми - активна поведінка суб'єктів, причому воно стосується суб'єктивних прав на своє власне активна поведінка, на використання наданих правом юридичних можливостей (використання, наприклад, юридичного права розпоряджатися об'єктом власності, виборчими правами).

Тема 12. Реалізація права

Дотримання - форма реалізації, яка виражається в тому, що суб'єкти сообразуют свою поведінку з юридичними заборонами. Характерна риса даної форми-пасивна поведінка суб'єктів: вони не чинять дій, заборонених юридичними нормами, тобто виконують покладені на них пасивні обов'язки.

Виконання - форма реалізації, яка виражається в діях суб'єктів щодо здійснення зобов'язуючого правового розпорядження. Характерна риса - активна поведінка суб'єктів: вони здійснюють дії, визначені юридичними нормами, тобто виконують покладені на них обов'язки до активної поведінки.

Класифікація форм реалізації в практичному відношенні тісно пов'язана з обранням методів забезпечення нормального процесу реалізації правових норм і досягнення необхідних законодавцем результатів.

Успіх чи неуспіх перекладу нормативних вимог у реальну поведінку людей, в кінцевому рахунку, пов'язаний із створенням матеріальної бази, з науково-технічним і ресурсним забезпеченням, встановленням оптимального способу життя, створенням сприятливого морально-політичного клімату, з організаційними заходами і т.п. Але також має велике значення суб'єктивна сторона процесу здійснення права і засоби прямого впливу на волю і свідомість людей.

Якщо люди рішуче відмовляються коритися пред'явленим вимогу, то воно ніколи не буде здійснено в їх поведінці. Тому держава використовує ряд методів для того, щоб сформувати у громадян, посадових осіб і колективних суб'єктів права потребу, бажання і необхідність здійснювати передбачені в нормах права дії.

В історії можна виділити два основні засоби впливу на волю людей з метою забезпечення реалізації правових норм - це обіцянка нагороди і загроза фізичним примусом або позбавленням будь-яких благ.

У правовій державі значно міняються сфера й обсяг репресивно-каральних і примусових заходів, відкривається можливість самозабезпечення правових приписів.

154

Застосування права

Мета права полягає в задоволенні життєвих потреб людей. Тому має встановлюватися принципове відповідність державної волі з волею суб'єктів права. За такої умови перспектива полягає в поступовому відпадати необхідності спеціалізованого державного примусу. Саме зміст права обумовлює добровільне покора з боку переважної більшості громадян.

Однак самозабезпечення норм права в суспільстві не можна розуміти спрощено, тому що можна помітити, що в певні періоди розвитку ряду держав використовувалися методи командно-вольового, адміністративного натиску, примусові і навіть репресивні методи.

Зацікавленість учасників суспільних відносин полягає в реалізації належних їм прав у сфері дії управомочивающих норм, а більш широко-за межами дії заборон, обмежень і зобов'язуючих велінь. Держава не обіцяє нагород за сам факт реалізації управомочивающих норм. А тим більше не загрожує нестатками за випадок відмови від реалізації наданих прав. Зміст управомочивающих норм задовольняє волі їх адресатів, а сам результат здійснення прав приносить бажані блага.

При здійсненні зобов'язуючих норм затрачаються людські сили. І в якості певної компенсації держава обіцяє якісь блага. Виконання обов'язків під загрозою можливо, але воно не буде якісним. Все-таки в більшості своїй люди виконують юридичні обов'язки за внутрішнім переконанням, з почуття обов'язку.

Правові заборони реалізуються переважно під загрозою настання несприятливих наслідків у разі їх порушення. Це можуть бути позбавлення волі, штраф, виправні роботи та інші санкції.

Інформація, релевантна " § 1. Поняття реалізації правових норм. Основні форми реалізації права "

1. Види і стадії адміністративного права
   поняття предупр., ст. 284 Так процедура оформлення попередження, що виноситься на місці вчинення порушення правил дорожнього руху регламентовано інструкцією з організації в ОВС провадження у справах про адмініст-ративних правопорушення правил дорожнього руху та інших норм, що діють у сфері безпеки дорожнього руху. Згідно дан-ної інструкції порушнику вручається
   
2. 28. Форми управлінської діяльності: поняття, види, характеристика, взаємозв'язок з функцією державного управління.
   Реалізації управлінських функцій. Функція підбору кадрів - призначення чи обрання осіб на посади, атестації, семінари. Одна і таж форма управлінської діяльності служить засобом реалізації багатьох або всіх управлінських функцій. Прийняття правових актів є формою для здійснення функцій управління, тобто зміст управлінської функції відповідає на питання що потрібно робити, а форма
   
3. 43. Поняття законності і дисципліни в сфері виконавчої влади.
   Реалізації прав і законних інтересів особистості, її всебічного розвитку, формування та розвитку громадянського суспільства. За наявністю законності суспільне життя, всі види державної діяльності підпорядковані неухильного дії права, за допомогою якого досягаються узгодженість дій, організованість і порядок у загальнодержавному масштабі. Режим законності повинен пронизувати
   
4. 4. Теорія держави і права та галузеві юридичні науки.
   Поняття, сутність, форма, функції, механізм, типологія держави. Теорія права - питання, що зачіпають таке явище, як право: поняття, сутність, норми, форми, система, тлумачення, реалізація та застосування права. Правове регулювання, правотворчість, правосвідомість і правова культура, правопорушення, законність і правопорядок і т.д. Також можливе виявлення структури ТГП за наступними
   
5. Поняття вікової неосудності.
   Понятійного; пов'язаної з ним здатністю до узагальнення, що дозволяє усвідомлювати і прогнозувати поведінку; здатністю до усвідомленого сприйняття і засвоєння нормативних стандартів поводження (або слідуванню їм, в силу розуміння негативних наслідків); категоріальний оцінки та аналізу ситуацій , подій, ідей, норм; критичністю, як здатністю до усвідомлення та усунення помилок у модельованих і
   
6. ВСТУП
   поняттями кримінального права, метою покарання, розкритті сутності попереджувальної функції покарання та інших. Що стосується проблем підстави кримінальної відповідальності та суспільної небезпеки, то при дослідженні принципів кримінального права вони рас-1 Див Матеріали XXIV з'їзду КПРС. М. Вид-во політичної літератури, 1971, стор 81. 2 Див К-Маркс і Ф. Е н г е л ь с. Соч., Т. 3, стор 323.
   
7. § 1. Передумови кримінальної караності і елементи складу злочину
   поняття критерію встановлення кримінальної караності відноситься і має значення для правотворчої діяльності, а поняття передумов кримінальної караності - для правозастосовчої діяльності органів держави. При цьому слід мати на увазі два важливих, на наш погляд, моменти: 1) у критеріях і передумовах кримінальної караності, відповідно в правотворчій і правозастосовчій
   
8. § 2. Кримінальну правовідносини і елементи складу злочину
   понятті уго ловной відповідальності. - «Радянська держава і право», 1967, № 12, стор 41). 2 Див: С. С. Алексєєв. Загальна теорія соціалістичного права, вип. II. Свердловськ, 1964, стор 68. 107 При застосуванні кримінального закону виникає правовідношення, суб'єктами якого є держава в особі органів, відправляють правосуддя, і особа, яка вчинила злочин. Змістом кримінального
   
9. ЗМІСТ
   поняття, цілі, система, види 412 § 1. Поняття покарання 412 § 2. Цілі покарання 417 § 3. Система і види покарань 425 § 4. Штраф 429 § 5. Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю 434 § 6. Позбавлення спеціального, військового або почесного звання, класного чину і державних нагород 439 § 7. Обов'язкові роботи 441 § 8. Виправні роботи 442 § 9.
   
10. 70. Загальні положення про право власності. Власність і право власності.
    Поняття з поняттям "право власності". З розуміння власності як стану приналежності (присвоєної) матеріальних благ певному індивіду, що визнається іншими індивідами, випливає, що такі відносини властиві будь-якому людському суспільству. Разом з тим, право (в тому числі і право власності) виникає лише на певному щаблі суспільного розвитку, тобто, пізніше