|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
1. Поняття самозахисту цивільних прав
|
Під самозахистом цивільних прав розуміється вчинення уповноваженою особою не заборонених законом дій фактичного порядку, спрямованих на охорону її особистих або майнових прав або інтересов1, інтересів і прав інших осіб і держав.
До них, наприклад, відносяться фактичні дії власника або іншого законного власника, спрямовані на охорону майна, а також аналогічні дії, вчинені в стані необхідної оборони або в умовах крайньої необхідності.
Заходи фактичного характеру, спрямовані на охорону прав громадян або організацій, можуть бути як передбаченими законом, так і витікаючими з звичайно прийнятих у суспільстві заходів такого роду. Це використання різного роду охоронних засобів і пристосувань у вигляді замків, охоронної сигналізації на автомобілях та ін За загальним правилом використання такого роду охоронних заходів самозахисту допустимо, якщо не заборонено законом і відповідає звичайно прийнятим правилам.
Використання названих заходів самозахисту має свої межі і підпорядковане загальним нормам і принципам здійснення суб'єктивних цивільних прав. Неприпустимо використання заходів охорони майна, небезпечних для життя і здоров'я оточуючих, завдають шкоди моральним засадам суспільства і основам правопорядку.
1 Наведене визначення поняття самозахисту цивільних прав дано В. П. Грибанова (див.: Цивільне право. Т. 1. С. 160). У юридичній літературі існує інше розуміння самозахисту цивільних прав, згідно з яким під самозахистом розуміються не тільки фактичні дії уповноваженої особи щодо захисту прав, але і всякі допускаються законом односторонні дії зацікавленої особи з метою забезпечення недоторканності права. Див: Ба-син Ю. Г. Основи цивільного законодавства про захист суб'єктивних цивільних прав / / Проблеми застосування Основ цивільного законодавства і Основ цивільного судочинства СРСР і союзних республік. Саратов, 1971. С. 36. Однак при такому підході об'єднуються якісно різні правові явища - фактичні дії і заходи оперативного впливу, які хоч і застосовуються самим уповноваженою особою, але є заходами юридичного порядку. Про це більш докладно див
§ 3 цієї глави.
Відомий випадок, коли власник дачі обгородив свою ділянку колючим дротом, пропустивши через огорожу електричний струм. В іншому випадку власник автомобіля так прилаштував у гаражі рушницю, що злодій при відкриванні дверей повинен був отримати постріл в ноги, але першим потерпілим виявився сам автор такого «винаходу».
Неприпустимість подібного роду "охоронних" коштів очевидна, так як вони направлені не тільки на охорону майна, а й на заподіяння шкоди особі, яка може вступити в контакт з такого роду спорудами навіть з необережності. З цього випливає, що уповноважених суб'єкт має право використовувати лише такі заходи самозахисту, які не ущемляють прав і законних інтересів інших осіб. Якщо ж використання недозволених засобів захисту заподіює шкоду іншим особам, то виникає передбачена законом обов'язок з відшкодування заподіяної шкоди.
Разом з тим у випадках, передбачених законом, заподіяння шкоди правопорушнику або третім особам діями уповноваженої суб'єкта щодо захисту своїх прав та інтересів визнається правомірним. Йдеться про дії, вчинених у стані необхідної оборони або в умовах крайньої необхідності.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 1. Поняття самозахисту цивільних прав " |
- Неюрисдикційна форма захисту
поняття" самозахист цивільних прав "і розглядаються в якості одного із способів захисту цивільних прав (ст. 12 ЦК) . З даної їх кваліфікацією в науковому плані погодитися неможливо, оскільки тут змішані близькі, але аж ніяк не збігаються поняття - спосіб і форма захисту цивільних прав. Самозахист цивільних прав з позицій теорії - це форма їх захисту, що допускається тоді, коли потерпілий
- ГЛАВА 4 ПИТАННЯ ПРО СТРУКТУРУ суб'єктивних цивільних прав У СВІТЛІ ТЕОРІЇ регулятивні та охоронні суб'єктивних прав
поняття захисту передбачає певну 1 позитивну діяльність 22. Така форма належного Ц поведінки, як поп facere, характерна для абсолютних правовідносин і неприйнятна для охоронних правовідносин, елементом яких виступає домагання. Очевидно, що в більшості випадків уповноважених не в змозі захистити порушене регулятивне право або охоронюваний законом інтерес своїми
- § 2. Способи захисту цивільних прав
самозахисту права; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; стягнення неустойки; компенсації моральної шкоди; припинення або зміни правовідносин; незастосування судом акта державного органу або органу місцевого самоврядування, що суперечить закону ; іншими способами, передбаченими законом. Даний перелік навряд чи можна визнати науково обгрунтованим з огляду на те,
- § 3. Позовна давність
поняттям права на позов. Право на позов - є забезпечена законом можливість зацікавленої особи звернутися до суду з вимогою про розгляд і вирішення матеріально-правового спору з відповідачем з метою захисту порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу особи '. Згідно із загальноприйнятою точкою зору, право на позов складається з двох правомочностей - права на пред'явлення позову і
- § 1. Поняття та ознаки речового права
поняття визначають надмірно широко. З даного вище визначення речового права не випливає, ніби речове право зводиться до того, що закріплює ставлення особи до речі. Якщо б так було, то речове право на роль права взагалі не могло б претендувати. Антитеза речових і зобов'язальних прав полягає в тому, що в області речових прав вирішальне значення для задоволення інтересів уповноваженої
- § 1. Власність і право власності
понять, навколо яких протягом багатьох століть схрещуються кращі розуми людства. Однак боротьбою в теоретичному плані справа не обмежується. Соціальні потрясіння, від яких часом здригається весь світ, однією з головних своїх причин мають, у кінцевому рахунку, спроби змінити сформовані відносини власності, затвердити новий лад цих відносин. В одних випадках ці спроби приводили до
- § 1. Загальна характеристика галузі цивільного права. Предмет і метод регулювання
самозахисту і т. п. Відповідно цивільно-правові способи (прийоми, засоби) впливу: 1) забезпечують правову рівність суб'єктів шляхом нормативного закріплення принципово рівних можливостей участі суб'єктів у будь-якій сфері цивільного обороту , творчою та іншою життя суспільства. Цьому сприяє, зокрема, конструкція цивільно-правового договору, що не допускає владних
- 1. Поняття права на захист
самозахисту права; 6) присудження до виконання обов'язку в натурі; 7) відшкодування збитків; 8) стягнення неустойки; 9) компенсації моральної шкоди; 10) припинення або зміни правовідносин; 11) незастосування судом акту державного органу або органу місцевого самоврядування, що суперечить закону; 12) іншими способами, передбаченими законом. Зміст кожного із зазначених способів
- 2. Необхідна оборона як спосіб самозахисту цивільних прав
поняття цивільного правопорушення, але не тягнуть за собою застосування заходів юридичної відповідальності. Умови, при яких дії обороняється можуть бути визнані вчиненими в стані необхідної оборони, однакові як для кримінального, так і для цивільного права. Вони відносяться до нападу і захисту. Для визнання дій обороняється вчиненими в стані необхідної оборони треба,
- 1. Поняття заходів оперативного впливу
самозахисту цивільних прав заходи оперативного впливу, незважаючи на те що вони застосовуються самим уповноваженою особою без звернення до державних органів, носять юридичний, а не фактичний характер, тобто завжди спричиняють відповідну зміну прав та обов'язків насамперед для правопорушника (наприклад, припинення права на оплату товару при виявленні його недоброякісності або
|