| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
? 2. Поняття і ввди цінних паперів |
||
|
Поняття цінного паперу. Специфічним об'єктом торгівлі на фондовому ринку є цінні папери. Вони характеризуються як рухомі речі і Відповідно визнаються об'єктами купівлі- продажу, зберігання, застави та інших майнових угод, здійснюючи- ваних з об'єктами права власності. (** 1) Див: п. 21 Положення про випуск та обіг цінних паперів і фондо- вих біржах в РРФСР. СП РРФСР. -1992. № 5. Ст. 26. !! 201 Термін "цінний папір" прийшов до Росії з німецького права в минулому столітті. У 1875 р. у своїй роботі "Торговельне право" німецька правознавець Толь дав поняття цінного паперу як "усякого документа майново-правового змісту". (* 1) За Бруннер: "Цінна папір є документом, що засвідчує приватне право, реалі- зация якого обумовлена володінням цим документом". (* 2) В даль- нейшем Якобі визначив цінний папір як документ, пред'явлення- ня якого необхідно для здійснення вираженого в ньому права. (* 3) На сьогоднішній день в зарубіжній літературі представлено кілька точок зору на визначення цінного паперу. Це: 1) письмовий документ, що є пайовий папером корпорації (акція) або свідчить про заборгованість (облігація); 2) інвестиція, приймаюча форму акції або облігації; 3) доку- менти, які представляють вимоги до реальних активів, та ін Цивільний кодекс РФ визнає цінним папером документ , засвідчує з дотриманням встановленої форми і обов'язковий- них реквізитів майнові права, які можуть бути осущес- ються або передані тільки при пред'явленні документа. Право, засвідчене цінним папером, може бути передано іншій особі лише шляхом передачі цінного паперу. Згідно з традиціями, під цінним папером розуміється влас- але папір, документ, який оформляє певну правоотно- шення. У розвинених країнах все більша кількість цінних паперів випускається в "безготівковій" формі. Зарубіжні експерти виділяється- ють дві умови по шляху руху до безготівковому ринку цінних паперів. Перший етап - демобілізація ("знерухомлення"). Це процес, при якому цінні папери, виготовлені в класичній паперовій формі, скупчуються в сховищах спеціалізованих установ і банків (депозитарії), а перехід права власності реєструється даними депозитарієм у своїх бухгалтерських книгах. Клієнтам вигідно обслуговуватися в депозитарії, оскільки це зводить ризик крадіжки і псування цінних паперів до нуля. Пізніше емітенти почали здавати в депозитарій спеціальні документи, доручають цим депозитаріям вести розрахунок за випущеними, але не надрукованим цінних паперів. Здаються в депозитарії документи стали нази- вать "глобальними сертифікатами". Сам же процес випуску цінних (** 1) Див: Агаркм М.М. Вчення про цінні папери. М., 1927. С. 13. (** 2) Там же. С. 13 .. (Переклад авт.) (** 3) Див: Там же. С. 13. !! 202 паперів у вигляді глобальних сертифікатів став іменуватися демате- ріалізаціей. Це і є другий етап на шляху до "безпаперового" ринку. Існує ще й третя можливість існування і движ- ня цінних паперів: в пам'яті ЕОМ (електронна форма). Принадлеж- ність цінних паперів фіксується у вигляді записів в пам'яті ЕОМ на спеціальних "рахунках", але одночасно ведеться реєстр акціонерів у спеціальних книгах. учинения нового запису та зникнення старої. Правовий режим цінного паперу і запису на рахунку дещо різниться. (* 1) Цінні папери виконують кілька функцій. Так, Ф. Коль- Бінгер виділяє три функції цінних паперів: (* 2) 1.Функция передачі. Право, засвідчене цінним папером, може бути передано іншій особі лише шляхом передачі цінного паперу. Функція передачі полягає в тому, що з переходом власності на цінний папір передається право, за- кріплене в ній. Цінні папери на пред'явника передаються іншій особі шляхом їх вручення, згідно принципам речового права (п. 1 ст. 146 ГК РФ). Іменні цінні папери передаються згідно п. 2 ст. 146 ГК РФ у порядку, встановленому для поступки требо- ваний цесії. Права за ордерним цінним папером передаються шляхом вчинення на цьому папері передавального напису - індосаменту. 2. Функція гарантії. Ця функція означає, що отримане у зв'язку з придбанням цінного паперу право має такий зміст, який вказано в документі, і що не можуть бути висунуті претензії, не мають відношення до найціннішою бу- мага. 3. Функція легітимації. Власник може здійснити право, виражене у цінному папері, лише тільки після пред'явлення цього паперу. Для цінного паперу на пред'явника необхідно лише пред'явлення цього паперу. Володар іменної цінного паперу повинен бути легитимирован відповідно до форми, що встановлюється законом для даного виду паперів, тобто вказується позначення суб'єкта права в документі із занесенням його імені в спеціальний реєстр акціонерного товариства. Види цінних паперів. У загальному вигляді цінні папери представ- ляють титули власності, тобто такі юридичні документи, які свідчать про право їх власника на дохід або на майно. (** 1) Див: Витрянский В.В., Суханов Е.А. Новий цивільний кодекс Російської Федерації про акціонерні товариства та інших юридичних особах / / Практикум акціонування. 1995. № 7. С. 73. (** 12) Див: Кольбінгер Ф. Вексельне право. / / Закон. 1993. № 8. !! 203 Згідно ст. 143 ГК РФ до цінних паперів відносяться: дер- дарча облігація, облігація, вексель, чек, депозитний і сбе- регательний сертифікати, банківська ощадна книжка на пред'явника, коносамент, акція, приватизаційні цінні папери та інші документи, які законами про цінні папери або у встановленому ними порядку віднесені до числа цінних паперів. Американський закон, на відміну від російського, визначає цінні папери виключно широко. Їх список дуже довгий: вексель, облігація, акція, запис у реєстрі акціонерів, свідок- ство про підписку на акції, контракт про інвестиції, сертифікат про банківському депозиті та багато іншого. На відміну від Росії, вторинний- Цінні та будь-які, знову винайдені цінні папери в США також підпадають під дію закону про цінні папери. І якби якась компанія випустила не акції, а квитки, як, наприклад, фірма МММ, суд все одно б порахував їх цінними паперами і призначив б відповідальність при виявленні і доведеності наявності зло- вживань з ними. Одночасно у відповідному законі США перераховані і види цінних паперів, до яких його норми не застосовуються. Права власників цінних паперів при здійсненні операцій з ними, а також порядок підтвердження цих прав досить різні. По суб'єктам прав можлива наступна класифікація цінних паперів: на пред'явника, що використовуються для реалізації та підтвердження прав власника, для яких досить простого пред'явлення цінного паперу. Сюди відносяться акції, облігації на пред'явника, пред'явницькі чеки та вхідні свідоцтва, прості складські свідоцтва (варанти), коносамент на пред'явника та ін; іменні, права власників яких підтверджуються як на основі імені власника, внесеного в текст папери, так і запису у відповідній книзі реєстрації цінних паперів, що ведеться емітентом (насамперед іменні акції, облігації, сертифікати); ордерні, права власників яких підтверджуються як пред'явником цих цінних паперів, так і наявністю відповідними- чих передавальних написів (насамперед векселя). Залежно від характеру операцій та угод, які переховуються за випуском цінних паперів, а також цілей їх випуску вони подрузі- деляются на фондові (і перш за все до них відносяться акції та облігації), що мають ходіння на фондових біржах, і комерційні папери, які обслуговують процес !! 204 товарообігу і певні майнові угоди (векселі, чеки, коносаменти, складські та заставні свідоцтва, заклад- Цінні та т.д.). Емісія (випуск) фондових цінних паперів, як правило, від- личается масовим характером, при цьому обумовлюється кількість і сума , на яку вони випускаються. Особливо важливим грунтовний- ством, що і робить їх біржовим товаром на відміну від інших видів цінних паперів, є тотожність кожної акції або облігації одного випуску іншої, а також те, що вони представляють певну частку в акціонерному (облігаційному) фонді. Фондові цінні папери поділяються за зовнішнім виглядом я способу їх випуску на основні, в яких висловлено основне майнове право або вимога, і вспомо- готельних, які є носіями певного або додаткового права, вимоги або умови. До допоміжних відносяться папери, що дають право періодичних- тично отримувати дохід (відсоток або дивіденд), звані купо- нами. Купони найчастіше видаються на пред'явника, навіть якщо основна папір (акція чи облігація) іменна. Існує й такий вид допоміжних паперів, як талони, що дають право на отримання купона. Допоміжні цінні папери, відділені від акцій і облігацій, можуть стати самостійною цінним папером і мати ходіння на ринку, але вони ніколи не звертаються на фон- дових біржах. На фондовій біржі звертаються дві категорії цінних паперів: 1) боргові цінні папери, зазвичай з твердо фіксованою процентною ставкою і зобов'язанням повернення капітальної суми боргу до певної дати в майбутньому. Основним біржовим товаром серед них є облігації; 2) часткові капітальні цінні папери, які представляють безпосередньо частку їх власника у власності . Таким біржі- вим товаром є акції. Акції та облігації - це основні види цінних паперів, ви- пускаємо корпораціями. Правове регулювання їх використання здійснюється не тільки безліччю централізованих норматив- них актів, а й корпоративних. !! 204
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "? 2. Поняття і ввди цінних паперів" |
||
|
||