Уривок з «Послання» Київського митрополита Никифора (пом. 1121) про трьох частинах душі: словесної (розум), лютою (почуття) і бажаною (воля) - друкується за збірником «Російські достопам'ятної, видавані Товариством історії та старожитностей російських», ч. 1 (М., 1875). Переклад зі старослов'янської мови Н. С. Козлова. Так буде тобі відомо, благородний князь! Божественним натхненням сотворена була душа ... Душа складається з трьох частин, по-іншому кажучи, три сили має: словесну, затяту і бажану. Словесна ж у ній відвічна і вище всіх інших, тому ми виділяємося серед усього живого, завдяки цьому небо і все інше створене розуміємо і до розуму божому наближаємося настільки, наскільки добре слідуємо словесної [силі] (стор. 64-05). Дізнався ти, людинолюбний і лагідний князь, що душа складається з трьох частин. Дізнайся ж і слуг її, і її воєвод, та її наставника. Будучи безплотної, вона завдяки їм знаходить спогади. Душа знаходиться в голові, маючи розум як світле око в собі і наповнюючи все тіло силою своєю. Як і ти, князь, сидячи тут в своїй землі, правиш своєю землею через воєвод і слуг своїх, а сам ти пан і князь, так і душа по всьому тілу діє п'ятьма своїми слугами, інакше кажучи п'ятьма почуттями: очима, слухом, нюхом, інакше кажучи ніздрями, куштуванням і дотиком, інакше кажучи руками.
І зір є почуття вірне, і якщо на щось дивимося за участю розуму, то правильно бачимо. Слух ж в одному випадку істина, а в іншому брехня ...Зір бачить тільки попереду знаходиться, а позаду не бачить; слух ж і попереду мовця чує і ззаду волаючого розуміє. Тому тільки тому, що бачиш очима, слід вірити. Слуху ж не слід ні вірити, ні не вірити, але перевіряти чутне випробуванням і міркуванням. Ізборник Святослава 1076 «Ізборник Святослава» 1076 поряд з уривками з творів візантійських батьків церкви та біблійних книг містить кілька статей слов'янського походження. Найбільший інтерес представляє уривок про читанні і користь книг. Уривок подається за хрестоматії «Давньоруська література», вид. 2. М., 1966, стор 96-97. [СЛОВО якогось ченця Про ЧИТАННІ книг] Добра справа, брати, читання книг, особливо ж для християнина. «Блаженні, - сказано, - ті, хто прагне вникнути в сенс його, [Священного писання], всім серцем вони сприймуть його». Що ж означає «прагнути вникнути в сенс його?». Коли читаєш книгу, не прагни скоріше дочитати до наступної глави, але поміркуй, про що говорить книга і [що значать] слова ті, і тричі звернися до однієї чолі.
Бо сказано: «У серці моєму зобразив я слова твої, щоб не згрішити перед тобою». Не сказано [адже]: «Устами тільки одними вимовив я», а так [сказано]: «У серці зобразив я, щоб пе згрішити перед тобою». Тими ж, хто правильно розуміє писання, тими керує воно. Скажу так: кінь управляється і стримується уздою, а праведник книгою. Не збудувати корабель без цвяхів, не стати праведником без читання книжного; і як у тих, хто в мул єну, спрямовані помисли до близьких своїм, так і у праведника - до читання книжному. Прикраса воїна - зброя і корабля - вітрила, а праведника - читання. Бо сказано: «Відкрий очі мої - і зрозумію чуда закону твого ...»
|
- 6. Руська правда. Велика редакція.
Велика редакція Руської правди складається з Суду (статуту) Ярослава (ст.ст.1-52) та Статуту Володимира Мономаха (ст.ст.53-131). Мабуть, основний текст Великої редакції Руської правди був прийнятий на нараді князів і бояр в Берестове в 1113. Ця редакція Руської правди діяла в російських землях до XIV-XVвв. Велика редакція Руської правди розвиває положення Короткої редакції Руської
- КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
місто Овруч Вишгород рік 1202 1205 Рюрик (Р) 115 князь київський князь Ростиславич Інгвар Ярославич (І) Ярослав Володимирович Рюрик Рос-(син Володимира Мстіс-тіславіч (Р) лавіча, онука Володимира Мономаха, не належав ні до однієї з найсильніших князівських гілок, але був близький до Всеволода Велике Гніздо), потім Ростислав Рюрикович (Р) 116 1206 1206 1207 Овруч
- План
Княжі мсждуусобіци на Русі 70-х - 90-х років XI. Російсько-половецькі відносини. Повстання 1113. Вплив соціального протесту на складання «Руської Правди». Князювання Володимира Мономаха. Суспільний лад Стародавньої Русі по «Руській Правді» короткій і розлогій редакцій. Процес формування великого феодального землеволодіння. Структура вотчини. Сільська громада Київської Русі по «Руській
- 1. 3. Початок князювання Володимира сина Всеволода
митрополит Нифонт з єпископами і з усіма киянами з честю великою. Сів він на столі батька свого і дідів своїх, і всі люди були раді, і заколот стих. Коли ж почули половці про смерть Святополка, зібралися вони і прийшли до Виру. Володимир же, зібравши синів своїх і племінників, пішов до Виру і з'єднався з Олегом, половці же бігли. У тому ж році посадив (Володимир) сина свого Святослава в
- План
Перша усобица на Русі. Зовнішня і внутрішня політика Володимира Святославовича. Прийняття християнства на Русі. Значення крещеія Русі в політичній соціальної та суспільного життя. Церковний устав Володимира
- Рекомендована література 1.
Стьопін BC, Горохів В.Г. Рогов М.А. Філософія науки і техніки / Учеб. посібник. -М., 1995. -Розділ 4. 2. СБ статей: Філософія техніки у ФРН / Перекл. з німець. - М., 1989. 3. Никифоров К.А. Наука. Технологія: проблеми сучасного суспільства / Вид. 2-е, додатк. -У-Уде, 1997. 4. Никифоров К.А., Циремпілов А.Д. Технологія: нерівноважні процеси. -Улан-Уде, вид. ВСГТУ, 2000. 5. Пригожин І.
- 2. Статут князя Ярослава Велика редакція
митрополиту 5 гривень золота; а менших бояр - гривня золота, а митрополиту - гривня золота; нарочитих людей - два рубля, а митрополиту два рубля; простим чадм - 12 гривень кун, а митрополиту 12 гривень, а князь казнітел'. Аще ж пустити боярин дружину великих бояр, за сором їй 300 гривень, а митрополиту 5 гривень золота, а менших бояр гривна золота, а митрополиту гривня золота; а нарочитих людіі 2
- Методичні вказівки
У 1073 році почалася нова міжусобна боротьба за владу на Русі, по суті тривала з різним ступенем запеклості аж до початку XII століття, коли в 1113 році до влади в Києві прийшов Володимир Мономах. Боротьба між синами, а потім і внуками Ярослава змусила змінити порядок спадкування на Русі. Перерозподіл доль призвело до необхідності проведення князівських з'їздів. Загальна
- Список рекомендованої літератури
Гетманова А.Д. Підручник з логіки. - М.: Черо, 2000 - 304 с. Іванов Є.О. Логіка. - М.: Изд-во БЕК, 1996. - 309 с. Івлєв Ю.В. Логіка для юристів. - М.: Справа, 2000. - 264 с. Кирилов В.І., Старченко А.А. Логіка. Підручник для юридичних вузів. М, 1998. Кузьмін А.В., Очиров Д.-Д.Е. Логіка. - Улан-Уде: Вид-во ВСГТУ, 1999. - 72 с. Никифоров А.Л. Загальнодоступна і захоплююча книга про логіку. М,
- 2. Церковний устав Володимира Святославовича
2. Церковний устав Володимира
- Вернадський Володимир Іванович (1863-1945)
Вернадський Володимир Іванович
|