| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Право власності виробничих і споживчих кооперативів. |
||
|
Ставлення до кооперації протягом радянського періоду вітчизняної історії не раз змінювалося. То вона розглядалася мало не як стовпова дорога до соціалізму, то її діяльність згорталася. В умовах адміністративно-командної системи багато в чому відбулося одержавлення кооперації, що перекручується демократичні начала, які повинні бути в ній закладені. У першу чергу це відноситься до колгоспів. Але як би там не було, кооперація, яка мала міцні традиції в дореволюційній Росії, існувала і в умовах радянського режиму. Існує вона і в нинішній, пострадянський період. На початкових етапах перебудови з нею зв'язувалися досить великі надії, які відійшли на задній план внаслідок повсюдного розповсюдження господарських товариств і товариств. Як вже зазначалося, чинне законодавство підрозділяє кооперативи на виробничі та споживчі, відносячи перший до комерційних, а других-до некомерційних організацій. Відповідно цьому виробничі кооперативи наділяються загальною, а споживчі кооперативи - спеціальноюправоздатність. До виробничих кооперативам можуть бути віднесені сільськогосподарські, а також інші виробничі кооперативи, до споживчих-сільськогосподарські, житлово-будівельні, житлові, товариства власників житла, які раніше називалися кондомініумами дачно-будівельні, гаражно-будівельні, садівничі товариства та ряд інших В особливу групу споживчих кооперативів повинна бути виділена система споживчої кооперації, низовою ланкою якої є споживче товариство. Всі кооперативи, будучи юридичними особами, виступають в якості власників, хоча коло майн, які можуть належати їм на праві приватної власності, різний. Так, у власності товариства власників житла може перебувати рухоме майно, а також нерухоме майно, що входить до складу кондомініуму. Засоби товариства складаються з вступних та інших внесків, обов'язкових платежів членів товариства; доходів від господарської діяльності товариства; дотацій на експлуатацію, поточний і капітальний ремонти, комунальні послуги та інших дотацій; інших надходжень. За рішенням загальних зборів у товаристві можуть бути утворені спеціальні фонди, що витрачаються на цілі, що відповідають статуту. Порядок утворення спеціальних фондів визначає загальні збори. Квартира в житлово-будівельному кооперативі до повного погашення пайовиком пайового внеску знаходиться у власності кооперативу. Крім того, кооператив є власником утворюваних у ньому фондів, у тому числі амортизаційного. Після повного викупу квартири пайовиком вона стає його власністю і вибуває з власності кооперативу. Садові будинки в садівничому товаристві спочатку належать на праві власності самим членам товариства. Садівничому товариству належать на праві власності господарські будівлі, використовувані на загальні потреби, лінії електропередач, фонди, утворені за рахунок цільових внесків членів товариства, і т.д. Майно, що перебуває у власності виробничого кооперативу, поділяється на паї його членів відповідно до статуту кооперативу. Член кооперативу зобов'язаний внести до моменту реєстрації кооперативу не менше десяти відсотків пайового внеску, а решту - протягом року з моменту реєстрації. При прийнятті рішень загальними зборами член кооперативу має один голос незалежно від розміру його пайового внеску. Статутом може бути передбачено, що частина кооперативного майна складають неподільні фонди, що використовуються на цілі, що визначаються статутом. Рішення про утворення неподільних фондів приймається членами кооперативу одноголосно, якщо інше не передбачено статутом. Майно, що становить неподільний фонд кооперативу, не включається до паї членів кооперативу. На зазначене майно не може бути звернено стягнення за особистими боргами члена кооперативу. Статутом кооперативу може бути передбачено утворення в кооперативі інших фондів, у тому числі страхового (резервного). Встановлення розміру пайового внеску, розмірів і порядку утворення фондів кооперативу, визначення напрямів їх використання належать до виключної компетенції загальних зборів. Прибуток кооперативу розподіляється між його членами відповідно до їхньої трудової участі, якщо інший порядок не передбачений законом і статутом. У такому ж порядку розподіляється майно, в тому числі і неподільні фонди, що залишилося після ліквідації кооперативу та задоволення вимог його кредиторів. Якщо член кооперативу вийшов з кооперативу на свій розсуд або виключений з нього, то йому повинна бути виплачена вартість паю або видано майно, відповідне паю, а також проведені інші виплати, передбачені статутом. Розрахунки проводяться по закінченні фінансового року і твердження бухгалтерського балансу, якщо інше не передбачено статутом. Одним з основних законодавчих актів про споживчі кооперативи є Закон РФ "Про споживчу кооперацію в російській Федерації", який діє в редакції Закону від II липня 1997 Дія Закону поширюється на споживчу кооперацію, тобто систему споживчих товариств та їх спілок, створених з метою задоволення матеріальних та інших потреб їх членів. Споживчі товариства та спілки споживчих товариств з моменту їх державної реєстрації у встановленому законодавством порядку є юридичними особами. Майно споживчих товариств та їх спілок належить їм на праві власності. Майно споживчого товариства не розподіляється по далей (вкладами) ні між пайовиками, ні між які працюють за трудовим договором (контрактом) у споживчій кооперації громадянами. Джерелами формування майна товариства є пайові внески пайовиків, доходи від підприємницької діяльності самого товариства та створених ним організацій, доходи від розміщення його власних коштів у банках, від цінних паперів, а також інші, не заборонені законодавством, джерела. Особи, що вступають в споживче товариство, зобов'язані внести вступний і пайовий внески. Вступний внесок покриває витрати, пов'язані з вступом в суспільство. При виході пайовика з товариства вступний внесок поверненню не підлягає. Пайовий внесок-це майновий внесок пайовика в пайовий фонд споживчого товариства. Він може вноситися грошима, цінними паперами, земельною ділянкою або земельною часткою, іншим майном, майновими або іншими правами, що мають грошову оцінку. Розміри вступного та пайового внесків визначаються статутом споживчого товариства. На вступні та пайові внески не можуть звертатися стягнення за зобов'язаннями самих пайовиків. У споживчому суспільстві утворюється пайовий фонд, який складається з пайових внесків пайовиків і є одним із джерел формування майна товариства. Крім того, споживче товариство має право формувати такі фонди, як неподільний, резервний, фонд розвитку споживчої кооперації, а також інші фонди відповідно до статуту товариства. Неподільний фонд складає частину майна товариства, яка не підлягає розподілу між пайовиками. Резервний фонд призначений для покриття збитків від надзвичайних обставин. Доходи споживчого товариства від підприємницької діяльності після внесення обов'язкових платежів направляються до фондів товариства, для розрахунків з кредиторами і (або) кооперативних виплат. Кооперативні виплати-частина доходів суспільства, що розподіляється між пайовиками пропорційно їх участі в господарській діяльності товариства або їх пайових внесків, якщо інше не передбачено статутом товариства. Розмір кооперативних виплат не повинен перевищувати 20 відсотків від доходів суспільства. За своїми зобов'язаннями споживче товариство відповідає всім своїм майном. За зобов'язаннями пайовиків суспільство відповідальності не несе. Субсидіарна (додаткова) відповідальність пайовиків за зобов'язаннями товариства визначається в порядку передбаченому цивільним законодавством та статутом товариства (див. п. 4 ст. 116 ЦК). Пайовикові, який виходить або виключеного з товариства, виплачуються вартість його пайового внеску і кооперативні виплати в розмірах, у строки та на умовах, які передбачені статутом товариства на момент вступу пайовика у суспільство. Статутом може бути передбачена видача пайового внеску в натуральній формі, якщо пайовим внеском були земельні ділянки або інше нерухоме майно. Спадкоємцям померлого пайовика його пайовий внесок і кооперативні виплати передаються у порядку, передбаченому статутом. Право на участь у загальних зборах та інші випливають з членства права померлого пайовика до спадкоємців не переходять. Бет. 116 ГК (єдиної, цілком відноситься до споживчих кооперативам) відсутня вказівка на те, що член кооперативу при прийнятті рішень загальними зборами має один голос, незалежно від розміру свого паю (СР п.4 ст. 110 ЦК, де така вказівка щодо членів виробничих кооперативів є). Мабуть, це не випадково, оскільки механізм голосування у споживчих кооперативах досі чітко не відпрацьований. Так, у Законі про товариства власників житла передбачено, що кожен домовласник на загальних зборах має кількістю голосів пропорційно його частці у праві спільної власності на спільне майно в кондомініумі. Ця частка (частка участі) пропорційна частці належних домовласникові приміщень в кондомініумі, виміряних в метрах квадратних площі, якщо угодою домовласників не встановлено інше. У разі, коли у державній та (або) муніципальної власності знаходиться більше 30 відсотків площі приміщень в кондомініумі, власник цих приміщень або уповноважений ним орган може прийняти рішення про перерозподіл між іншими домовласниками пропорційно частці їх участі частини належних йому голосів на загальних зборах (понад 30 відсотків голосів). Цей Закон, як і передувала йому Тимчасове положення про кондомініумі, не знімає всіх питань, які можуть виникнути при виробленні механізму прийняття рішень в товариствах власників житла. Мабуть, законодавець визнав оптимальним, щоб цей механізм був налагоджений і конкретизований у акті локального нормотворчості, тобто в статуті товариства з урахуванням специфіки відносин власності в кондомініумі, числа домовласників, питомої ваги приміщень, що перебувають у приватній і державній і (або) муніципальної власності, виду приміщень і цілого ряду інших факторів. Цим, мабуть, пояснюється і те, що в Законі, на відміну від Тимчасового положення, не передбачено, з якої норми площі слід виходити при визначенні числа голосів кожного домовласника (в колишньому Положенні співвідношення було таке: 10 кв.м загальної площі - один голос. Округлення до 1 голосу вироблялося від 5 до 10 кв. м загальної площі. З такого співвідношення, мабуть, слід виходити і зараз при розробці статуту того чи іншого товариства). У Законі збережений граничний розмір голосів, якщо у державній та (або) муніципальної власності знаходиться більше 30 відсотків приміщень у кондомініумі. Власник або уповноважений ним орган не може розташовувати більш ніж 30 відсотками голосів. Інші голоси (в цілому або в частині) за рішенням власника або уповноваженого ним органу можуть бути або розподілити між іншими домовласниками пропорційно їх частці участі у спільній власності або заморожені, тобто не враховуватися при підрахунку голосів. Пояснимо ці положення на конкретному прикладі. При цьому будемо виходити з того, що на кожні 10 кв. м площі належить домовласникам, припадає один голос. З підрахунку виключаються приміщення, що знаходяться у спільній частковій власності домовласників, а також приміщення, які знаходяться у власності самого товариства як юридичної особи. Припустимо, що загальна площа в кондомініумі, що знаходиться у власності домовласників, становить 6000 кв.м. З них 3000 кв.м знаходяться в приватній власності домовласників, а 3000 кв.м-в державній і (або) муніципальної власності. При співвідношенні 10 кв.м площі - один голос домовласники в цілому розташовують 600 голосами. Проте власник державної та (або) муніципальної власності (уповноважений ним орган) має не 300, а 180 голосами (не більше 30% від 600 голосів). Решта 120 голосів можуть бути за рішенням власника або уповноваженого ним органу або розподілити між іншими домовласниками пропорційно їх частці участі або зовсім не враховуватися при підрахунку голосів. При цьому розподілити між домовласниками можуть бути і не всі 120 голосів, а лише їх частину. Само собою зрозуміло, що ніякої дискримінації домовласників, тобто розширення прав одних за рахунок інших при розподілі надійшли в загальний котел голосів не допускається. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Право власності виробничих і споживчих кооперативів." |
||
|
||