| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Предмет і завдання юридичної психології |
||
|
Юридична психологія є прикладною наукою. Її "батьківськими" дисциплінами в рівній мірі є психологія і юриспруденція. В галузі суспільних відносин, які регулюються нормами права, психічна діяльність людей має своєрідні риси, психічні закономірності виступають тут в особливих проявах і сполученнях, котрі невластиві іншим умовам людського життя. Як приклад можна навести психічні процеси (пізнавальні, емоційні, вольові), що лежать в основі виправлення злочинців, чи психічні процеси і стани, пов'язані з участю у кримінальному судочинстві. Слідчий, проводячи попереднє слідство, з'ясовує складні й такі, що важко піддаються врахуванню психічні та психологічні якості людей, їхні взаємини, умови життя і діяльності, індивідуальні особливості потерпілого, підозрюваного (обвинуваченого), свідків та ін. Без психологічних знань дуже важко орієнтуватися у тих конфліктах і ситуаціях, з котрими йому, а також судді, співробітникові органів дізнання, прокурору та іншим учасникам юридичного процесу, доводиться стикатися у своїй роботі. Психологічна компетентність юриста допомагає "запобігти чреватим іноді важкими наслідками помилкам, що можуть виникнути при судженні про людські вчинки внаслідок неврахування психологічних моментів"3. Психологічні знання необхідні юристам-практикам і для того, щоб розвивати в себе такі важливі професійні якості, як гостра спостережливість і міцна пам'ять, гнучкість розуму та інтуїція, врівноваженість і витримка, рішучість і наполегливість, доброзичливість і принциповість тощо. Отже, юридична психологія - галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності та механізми психічної діяльності людей у сфері відносин, що регулюються правом. Об'єктом психологічної науки є психіка особистості як властивість високоорганізованої матерії, яка є особливою формою відображення суб'єктом правовідносин об'єктивної реальності, саморегуляції на цій основі своєї поведінки і діяльності. В історії психології мали місце різноманітні підходи при визначенні її предмета (душа, свідомість, поведінка, особистість, психічна діяльність та ін.). По-різному визначають і предмет юридичної психології. Так, О. О. Ратінов вважає, що предметом юридичної психології виступають психічні явища, механізми і закономірності людської психіки, пов'язані з виникненням, зміною, виконанням, порушенням і застосуванням права5. A. Дулов предметом судової психології називає особливості розвитку та прояву психологічних закономірностей, пов'язаних із процесом діяльності щодо здійснення правосуддя: а) виникнення, розвиток психічних властивостей особистості, які призводять до протиправної поведінки; б) зміна розвитку психічних властивостей в результаті здійснення злочину й участі у процесуальній діяльності; в) процеси зміни (виправлення) психіки тих осіб, які скоїли зло- чини6. B. Васильєв як предмет юридичної психології виділяє психологічні основи особистості та діяльності в умовах правового регулювання, систему "людина - право", основною ланкою в якій є особистість як суб'єкт діяльності7. На думку О. Глоточкіна і В. Пирожкова, предметом юридичної психології є граничні проблеми психології та права, соціальні проблеми, пов'язані з виникненням і динамікою причин, умов і передумов скоєння злочину і розшуком злочинця, проведенням кримінальних справ на стадії попереднього розслідування, судового розгляду, виконанням покарання, виправленням і перевихованням засуджених8. Є й інші позиції щодо предмета юридичної психології. Їх різноманітність підкреслює складність цього питання, що обумовлюється необхідністю пояснити предмет юридичної психології і з позиції юридичної науки, і з позиції психологічної науки. Автор дотримується думки, що предметом юридичної психології є вивчення психічних явищ, механізмів і закономірностей особистості (особи), які проявляються у сфері дії права. Завдання, котрі ставить перед собою юридична психологія як наука, прийнято ділити на загальні й одиничні. Загальними завданнями юридичної психології є: - науковий синтез юридичних, психологічних і соціально-психологічних знань; - розкриття психологічної сутності фундаментальних понять і категорій права; - вивчення методологічних і теоретичних основ юридичної психології; - розробляння методик (і нових методів) теоретичних і прикладних досліджень у царині юридичної психології; - створення професіограм і психограм юридичних професій; - розробляння методики профорієнтації й профвідбору юристів та ін. Одиничні завдання юридичної психології пов'язані з розробкою теоретичних підходів і практичних рекомендацій щодо найефективнішого здійснення правочинної діяльності. Серед них можна виділити такі: 1) дослідження психологічних аспектів ефективності правових норм і розробляння психологічних основ щодо нормативної регуляції різних правовідносин; 2) психологічне дослідження особистості злочинця, розкриття мотивації злочинної поведінки; 3) розробляння методів і заходів психологічного впливу з метою викриття злочинців; 4) дослідження психологічних закономірностей діяльності різних видів професійної юридичної діяльності; 5) розробляння соціально-психологічних основ профілактики злочинів; 6) дослідження психологічних закономірностей діяльності виправно-трудових закладів для розробляння системи заходів щодо виправлення і перевиховання засуджених. Поряд із вищезазначеними завданнями можуть ставитися і тимчасові, зумовлені конкретними життєвими обставинами (наприклад, теоретичне і методичне забезпечення навчальної дисципліни "Юридична психологія" і окремих її спецкурсів; розробляння прак- тичних рекомендацій для юристів з окремих напрямів їхньої діяльності тощо). При реалізації завдань юридичної психології повинні враховуватися певні вимоги9. По-перше, юридична психологія має дати, так би мовити, соціально-психологічну "фотографію" стану і динаміки державно-правових явищ, аналізувати їх з урахуванням досягнутого рівня розвитку держави і права. По-друге, дослідження юридичної психології мають встановлювати "діагноз" розвитку психологічного аспекту правових явищ. По-третє, важливою вимогою до реалізації завдань юридичної психології є вивчення психологічних факторів, які впливають на державні та правові процеси.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Предмет і завдання юридичної психології" |
||
|
||