Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

22. Принцип мирного дозволу суперечок

Однієї з новел сучасного міжнародного права є принцип мирного дозволу суперечок між державами. Класичне міжнародне право не знало такого принципу, тому війна вважалася правомірним засобом досягнення цілей зовнішньої політики держав, хоча певні кроки по впровадженню норми про мирний дозвіл суперечок були зроблені міжнародним співтовариством ще наприкінці XIX - початку XX вв. Так, у ст. 2 Гаазької конвенції про мирний дозвіл міжнародних зіткнень 1907 р. говорилося про те, що, державам «перш ніж удатися до зброї», треба «звертатися, наскільки дозволяють обставини», до мирних засобів - добрим послугам і посередництву
Статут Ліги Націй закріпив положення про обов'язковий обіг держав до мирних засобів дозволу суперечок, «здатних спричинити розрив». Разом з тим у цьому документі війна не виключалася повністю із засобів державної політики
Значний крок у формуванні розглянутого принципу був зроблений в 1928 р. висновком багатосторонньої угоди - Паризького договору про відмову від війни як знаряддя національної політики (Пакт Бриана-Келлога). Пакт проголошував норму про відмову від війни як засобу врегулювання міжнародних суперечок і як знаряддя національної політики, а також визнавав необхідним дозволяти будь-які суперечки мирними засобами
Однак принцип мирного дозволу суперечок у якості такого був уперше закріплений у п. 3 ст. 2 Уставу ООН: «Всі Члени Організації Об'єднаних Націй дозволяють свої міжнародні суперечки мирними засобами в такий спосіб, щоб не піддавати погрозі міжнародний мир і безпека й справедливість». Згодом цей принцип був підтверджений в уставах і документах регіональних організацій (Ліги арабських держав, Організації американських держав, Организации африканські єдності, Організації по безпеці й співробітництву в Європі й ін.), у резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, зокрема в Декларації про принципи міжнародного права 1970 г.
Суть даного принципу зводиться до обов'язку держав дозволяти будь-які міжнародні суперечки, що загрожують міжнародному миру й не загрозливі йому, глобальні й регіональні, життєво важливі й другорядні, винятково мирними засобами. Процедура й конкретні засоби мирного дозволу міжнародних суперечок відповідно до Уставу ООН залишаються на розсуд держав. Найбільше часто держави прибігають до дипломатичних переговорів з метою дозволити міжнародна суперечка. Якщо не вдається дозволити міжнародна суперечка одним засобом, то варто використовувати інше (або інші). Зокрема, міжнародні судові й арбітражні органи й регіональні організації можуть залучатися для дозволу міжнародних суперечок. Так, у рамках ОБСЄ є певна нормативна база для мирного дозволу міжнародних суперечок - Конвенція по примиренню й арбітражу 1992 р. Дана Конвенція передбачає такі примирливі механізми, як Примирлива комісія, Арбітражний трибунал для розгляду суперечок і Суд по примиренню й арбітражу. Більше того, у цьому документі втримується великий перелік обов'язкових і факультативних процедур, що підлягають вибору сторонами, що сперечаються, для дозволу конкретної міжнародної суперечки з обліком його специфіки
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "22. Принцип мирного дозволу суперечок"
  1. 85. Принцип мирного дозволу міжнародних суперечок
    принципу мирного дозволу міжнародних суперечок. У п. 3 ст. 2 Уставу ООН проголошуєся: «Всі Члени Організації Об'єднаних Націй дозволяють свої міжнародні суперечки мирними засобами таким чином, щоб не піддавати погрозі міжнародний мир і безпека й справедливість». Загальновідомо, що головна мета ООН - підтримка міжнародного миру й безпеки. Один з напрямків досягнення цієї мети - проведення мирними
  2. 89. Механізми й інструменти ОБСЄ по мирному врегулюванню суперечок
    принципів діяльності ОБСЄ, зафіксованому в Декларації принципів Хельсинкского заключного акту НБСЄ 1975 р., є принцип мирного дозволу суперечок За роки існування цієї авторитетної міжнародної організації зложилася система механізмів і інструментів по мирному врегулюванню суперечок ОБСЄ у своєму розпорядженні має дві підкріплювальні один одного форми діяльності в цій області: 1) прийняття спільних
  3. 64. Загальний характер безпеки
    принципів і норм міжнародного права, закріплених в Уставі ООН, найважливішими з яких є рівноправність держав; повага суверенітету; заборона застосування сили або погрози силою; дозвіл міжнародних суперечок винятково мирними засобами; невтручання у внутрішні справи держав і др.; 2) систему мирного дозволу суперечок; 3) систему колективних мір для запобігання й усунення погрози миру, порушень миру
  4. 87. Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
    принципів діяльності Ліги арабських держав (ЛАГ) є принцип мирного врегулювання міжнародних суперечок, якому присвячені ст.ст. 5, 6, 7 і 19 Пакту ЛАГ. Відповідно до Пакту функції по мирному дозволі суперечок покладають на Раду Ліги - вищий орган даної регіональної організації. Рада може виступити із пропозицією надання добрих послуг сторонам, що сперечаються, а також здійснювати функції
  5. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    принципу формально-декларованого "демократичного", а насправді - цілком "бюрократичного" - централізму в побудові системи і діяльності органів виконавчої влади. В умовах невиправдано високої централізації державного управління головним показником роботи є не якісне виконання органом чи посадовою особою нормативно визначеної компетенції, 257 функцій та повноважень, а механічне відтворення
  6. 23. Принцип незастосування сили або погрози силою.
    принципу незастосування сили або погрози силою також є характерною рисою сучасного міжнародного права, що відрізняє його від класичного міжнародного права. У період між двома світовими війнами вживали спроби по обмеженню застосування сили або її погроз у міжнародних відносинах. Однак імперативна норма про заборону застосування сили або погрози силою була вперше сформульована в п. 4 ст. 2 Уставу
  7. 27. Принцип непорушності (недоторканності) державних кордонів
    принципу територіальної цілісності держав і складає одну з найважливіших основ безпеки, насамперед, європейських держав. Фактично цей принцип закріплює непорушність державних кордонів країн Європи за підсумками Другої світової війни. Цей принцип уперше був сформульований у Заключному акті НБСЄ 1975 року, що, зокрема, говорить, що «держави-учасниці розглядають як непорушні всі кордони одна одної,
  8. 54. Історія створення міжнародних організацій
    мирного договору 1919 р. Спочатку Статут Ліги Націй підписали 44 держави. США, не ратифікувавши Статут, не увійшли до числа членів Ліги Націй. У Статуті були визначені мети Ліги Націй: забезпечення миру й безпеки, співробітництва між державами-членами в питаннях роззброювання, мирного дозволу суперечок, гарантування їхнього суверенітету й незалежності. Рішення ж питання про порушення Статуту Ліги
  9. 88. СНД: процедура мирного дозволу суперечок
    мирного дозволу суперечок утримуються в Розділі IV «Запобігання конфліктів і дозвіл суперечок» (ст.ст.16-18) і в ст.32 «Економічний суд». Стаття 16 Уставу СНД зобов'язує держави - члени Співдружності приймати всі можливі міри для запобігання конфліктів, насамперед на міжнаціональній і межконфессиональной основі, що можуть спричинити порушення прав людини. Ці держави повинні робити один одному на
  10. 90. Мирне врегулювання суперечок у рамках Ради Європи і Європейського союзу
    мирного врегулювання суперечок.Комітет міністрів РЄ, що проводить засідання на рівні міністрів закордонних справ держав-членів не рідше двох разів у рік, є форумом, де обговорюються проблеми співробітництва й політичні питання, що мають спільний нтерес. Комітет також ухвалює рішення щодо того, які дії повинні бути початі щодо пропозицій Парламентської Асамблеї, Конгресу місцевої й регіональної