§ 3. Ознаки держави

1. Територіальна організація населення і здійснення публічної влади в територіальних межах. У додержавному суспільстві приналежність індивіда до того чи іншого роду зумовлювалась кровною або удаваним спорідненістю. Причому рід часто не мав строго визначеної території, переміщувався з одного місця на інше. У державно-організованому суспільстві кровно-споріднений принцип організації населення втратив своє значення. На зміну йому прийшов принцип його територіальної організації. Держава має строго локалізовану територію, на яку поширюється його суверенна влада, а населення, на ній проживає, перетворюється в підданих чи громадян держави. Виникають, таким чином, просторові межі держави, в яких з'являється новий правовий інститут - підданство чи громадянство.

З територіальною організацією населення поєднано не тільки виникнення держави, але й початок складання окремих країн. А тому з цих позицій поняття «держава» і «країна» багато в чому збігаються.

Від недержавних організацій (профспілок, політичних партій тощо) держава відрізняється тим, що уособлює все населення країни, розповсюджує на нього свою владу. Профспілки та політичні партії об'єднують у своїх лавах частину населення, створюються добровільно за тим чи іншим інтересам.

2. Публічна (державна) влада. Публічної вона називається тому, що, не співпадає з суспільством, виступає від її імені, від імені всього народу.

Влада існувала і в додержавному суспільстві, але це була безпосередньо суспільна влада, яка виходила від всього роду і використовувалася ним для самоврядування. Вона не потребувала ні в чиновниках, ні в якому-небудь апараті. Принципова особливість публічної (державної) влади полягає в тому, що вона втілюється саме в чиновниках, тобто в професійному стані якої (розряді) управителів, із яких комплектуються органи управління і примусу (державний апарат). Без цього фізичного втілення державна влада представляє собою лише тінь, уяву, порожню абстракцію.

Уособленням в державних органах та установах, публічна влада стає державною владою, тобто тієї реальної силою, яка забезпечує державний примус, насильство. Вирішальна роль у реалізації примусу належить загонам озброєних людей і спеціальним установам (армії, поліції, тюрмах і т.п.).

3. Державний суверенітет. Поняття «державний суверенітет» з'явилося в кінці середніх століть, коли було потрібно відокремити державну владу від церковної і надати їй виняткове, монопольне значення. Нині суверенітет - обов'язкова ознака держави. Країна, його що не має, - це колонія або домініон.

Суверенітет як властивість (атрибут) державної влади полягає в її верховенстві, самостійності та незалежності.

Верховенство державної влади всередині країни позначає:

а) універсальність її владної сили, яка розповсюджується на все населення, всі партії і громадські організації даної країни;

6) її прерогативи (державна влада може скасувати, визнати нікчемним всякий прояв будь-якої іншої суспільної влади, якщо остання порушує закон);

в) наявність у неї таких засобів впливу, якими ніяка інша суспільна влада не має (армія, поліція чи міліція, в'язниці та ін

Самостійність і незалежність державної влади від всякої іншої влади всередині країни і поза її виражається в її винятковому, монопольному праві вільно вирішувати всі свої справи.

У Радянському Союзі і колишніх соціалістичних державах державна влада не була ні верховної, ні самостійною, ні незалежною, бо вище неї була влада партійна. Держава проводила в життя партійні директиви, було виконавчим інструментом правлячої партії. Все це послаблювало державну владу, стало однією з причин глибокої кризи суспільства і держави.

4. Нерозривний зв'язок держави і права. Без права держава існувати не може. Право юридично оформляє державу і державну владу і тим самим робить їх легітимними, тобто законними. Держава здійснює свої функції в правових формах. Право вводить функціонування держави і державної влади в рамки законності, підкоряє їх конкретному правовому режиму. При такій підлеглості держави праву і формується демократична правова держава.

Інформація, релевантна " § 3. Ознаки держави "

1. 21. Основні особливості та характеристика президентської республі-ки.
   Ознак держави, визначених його змістом. У науці конституційного (державного) права розрізняють дві основні форми держа-ви - форму правління і форму державно-ного пристрою, які також досить разнооб-різному. Республіка являє собою таку форму правління, при якій всі вищі органи державної влади чи обирають-ся, або формуються загальнонаціональним
   
2. 3. Структура науки "Теорія держави і права"
   ознака держави. Держава ніщо без відповідної правової системи. Права без держави теж не буває. Таким чином держава і право вивчаються, як самостійні, але взаємопов'язані, взаємодіють, органічно доповнюють один одного соціальні
   
3. 5. Ознаки держави
   ознакою, а територіально і громадянство (підданство). Проживання на одній території недостатньо, щоб включити індивіда до складу населення держави. Потрібно особливу, стійке правовідносини між людиною і державою, що включає взаємні права, обов'язки і відповідальність. Таке правовідносини називається громадянством. Громадянином стають - за народженням, якщо обидва або один з
   
4. 69. Поняття держави. Сильне і слабке гос-во. Держава і громадянське суспільство.
   Ознаки держави: Держава - єдина політична організація, яка: 1) охоплює все населення країни в просторових межах. Територія - матеріальна основа існування держави, 2) має спеціальний апарат управління - систему державних органів, що складаються з особливого розряду осіб, професіоналів з управління; 3) має апаратом легального примусу:
   
5. 79. Держава в політичній системі суспільства. Гос-во і групи тиску (лобі).
   Держава, політичні партії, політичні рухи, громадські об'єднання. - Політичні норми і принципи; - політичні відносини; - політична ідеологія, свідомість, культура; - зв'язки між названими елементами. Особливе місце в ПСО належить державі, тому що воно є головним засобом досягнення цілей, що стоять перед суспільством, контролює в собі різноманіття політичних
   
6. 1. Племінні княжіння східних слов'ян.
   Ознаках держави як спільність людей на територіальній (а не родовий) основі, наявність публічної (державної) влади зі своїм особливим апаратом, податки стосовно до восточнославянскому суспільству зазначеного періоду. Також східнослов'янські князювання не володіли державним суверенітетом в міжнародному аспекті, що дозволяє говорити про відсутність у них державності аж до
   
7. Глава друга. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
   ознаками держави, що відрізняють її від соціальної організації первіснообщинного ладу, є єдине територіальний простір, на якому здійснюється господарська життя (у зв'язку з чим деякі вчені додають до єдиного територіального простору і єдиний економічний простір); наявність особливого шару людей - апарату управління, що виконують різноманітні загальносоціальні
   
8. Глава четвер-тая. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ
   ознаки і, тим самим, розкрити природу держави, сформувати його розуміння (поняття), - одна з основних задач теорії дер-жави. Пізнати природу держави - означає виявити головне і визначальне в його функціонуванні та розвитку, в його соціальній цінності і призначення. Це означає зрозуміти держава в єдності всіх різноманітних і суперечливих властивостей, сторін і форм, як
   
9. Глава пя-тая. ПРИСТРІЙ ДЕРЖАВИ
   ознака, що характеризує той або інший пристрій державного-кої влади. Вона визначала форми правління як зовнішнє вираження соціально-класової суті, політичного змісту даної держави, реального співвідношення класових сил. За цією схемою республіка виникла в результаті одного співвідношення класових сил, монархія - іншого співвідношення і т.д. Цим же співвідношенням пояснювалася і
   
10. Розділ двадцять другий. Громадянське суспільство і правова держава
    ознаки. Держава правова і соціальна. Людина - мета, а не засіб державно-правового розвитку суспільства. Роздуми про соціаль-них інститутах завжди включає прогнози про їхнє майбутнє. І ці прогнози неважливо збуваються вони чи ні - як імпульси з майбутнього організують справжнє: посувають на політичні дії, навіть впливають на оцінки і переоцінки минулого. Зв'язок часів реальна річ.
    
11. Держава
    ознаки держави - наявність системи органів і установ, що утворюють державний механізм, наявність права, тобто обов'язкових правил, що закріплюють певний порядок суспільних відносин, структуру і діяльність державного механізму, наявність певної території, межами якої обмежена дана державна влада. Виступаючи як територіальна організація, держава
    
12. 1. Основні концепції сутності держави
    ознаками було близько до органів управління родом, плем'ям в умовах первісно-общинного ладу. Розуміння держави як знаряддя певного класу, шару населення або клану (сім'ї) склалося в період феодалізму і початку капіталізму, коли державна влада належала монарху і його оточенню, верхівці багатьох феодалів або людей, що володіють капіталом і мають в своєму розпорядженні