Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

Прокурор в позовній заяві повинен вказати:



а) в чиїх інтересах прокурор починає справу (повну назву установи, підприємства, організації);
б) які є дані про відповідача;
в) коротко, але доступно, ясно і точно викласти обставини справи (підстави позову);
г) докази, що підтверджують позовні вимоги;
д) закон, яким слід керуватись при вирішенні справи;
е) ціну позову і вказати осіб, що підлягають викликові у судове засідання.
Позови, пред'явлені прокурором, не оплачуються державним митом і звільнені від судових витрат. Задовольняючи позов, державне мито і видатки по провадженню справи на підставі судового рішення стягуються з відповідної сторони пропорційно задоволеній частині позову в користь місцевого бюджету.
185
Отримавши позовну заяву, суддя може визнати попередню підготовку справи зайвою і призначити справу до слухання. Слід зазначити, що необхідність в проведенні попередньої перевірки справи значною мірою залежить від того, наскільки доброякісно і юридичне правильно підготовлений позовний матеріал. Якщо прокурор перевірив матеріал, що надійшов до нього, правильно обгрунтував позовні вимоги і подав досить переконливі докази, що підтверджують позов, немає необхідності в досудовій підготовці справи. У цих випадках не тільки скорочуються строки розгляду справ, але й гарантується задоволення позовів.
Якщо виникає необхідність забезпечення позову, тобто накласти арешт на належне відповідачу майно і те, що знаходиться у нього чи в сторонніх осіб, майно, то прокурор зобов'язаний поставити це запитання перед судом, який буде розглядати справу.
В юридичній літературі викладені різні погляди відносно участі прокурора у цивільному процесі і його процесуальне становище. Одні стверджувють, що прокурор у цивільному процесі виступає як сторона і є стороною, оскільки бере участь у розгляді справи, пред'являє суду докази, домагається визнання правильності своїх претензій. Згідно з іншою точкою зору прокурор у цивільному процесі є стороною в процесуальному значенні цього слова.
Прокурор не є суб'єктом спірного матеріального правовідно-шення, рішення суду не встановлюють для нього цивільних прав і цивільно-правових обов'язків.
Відмова прокурора від позову, пред'явленого в порядку, передбаченому законом, не є обов'язковою для закриття справи, оскільки особа, в інтересах якої пред'явлено позов, може самостійно захистити свої права як сторона (позивач); прокурор не може закінчити справу мировою угодою; до прокурора, що пред'явив позов, не можна пред'явити зустрічної позовної вимоги.
Прокурор не є представником сторони. Беручи участь у цивільному процесі, він не потребує повноважень сторони, керуючись у своїх висновках, поясненнях і діях тільки законом.
Процесуальне становище прокурора відрізняється від становища інших учасників процесу, зокрема від сторін. Закон надає прокурору право як розпочати справу, так і вступити в неї на будь-якій стадії процесу. Так, прокурор може внести касаційне чи окреме подання по справі, по якій раніше не брав участі. Крім того, він може брати участь у розгляді справи з ініціативи суду. Здійснюючи свої права і обов'язки, прокурор вчиняє ряд процесуальних дій, нехарактерних стороні.
186

Таким чином, обсяг процесуальних прав і обов'язків прокурора відрізняється від обсягу процесуальних прав і обов'язків сторони. Все це означає, що прокурор займає самостійне становище в процесі, що визначається завданнями І суттю прокурорського нагляду. Порушуючи цивільну справу, вступаючи в розпочату справу на будь-якій стадії процесу, прокурор завжди залишається представником держави; здійснюючи функції нагляду, він не усуває і не замінює сторони, які завжди беруть участь у цивільному процесі, навіть у процесі, розпочатому прокурором.
Таким чином, праві були ті працівники науки і практики, якими висловлена точка зору про те, що прокурор в цивільному процесі не є стороною.'
Для того, щоб прокурор міг виконати покладені на нього обов'язки і завдання в цивільному процесі, закон надає йому для цього широкі права, які проявляються на кожній із стадій процесу в певних процесуальних формах.
Вся діяльність прокурора в цивільному процесі незалежно від стадії процесу проходить в процесуальних формах, підпорядкована єдиній меті - охороні державних інтересів чи інтересів громадян.
Під процесуальними формами участі прокурора та осіб, які беруть участь у справі з метою захисту права та інтересів інших осіб, у цивільному процесі необхідно розуміти закріплену в законі правомочність їх впливу на розвиток цивільного провадження. Залежно від останнього прокурор бере участь у двох формах: 1) у формі порушення справи; б) у формі вступу у порушену справу.
В основу визначення процесуальної форми участі прокурора в цивільному процесі нами покладений не зміст наглядних його завдань, пов'язаних з характером і завданнями стадій процесу, а ступінь активності в порушенні цивільного провадження по справі. Ми вважаємо, що форма участі прокурора в цивільному процесі залежить від порядку вступу його до процесу. В юридичній літературі про форми участі прокурора в цивільному процесі висловлені різні міркування. Деякі автори розглядають це питання не тільки у плані впливу прокурора на порушення процесу, але й характеру, змісту діяльності стосовно стадій процесу, підкреслюючи, що різні стадії викликають різні форми участі.
1 Див. Прокурорський нагляд по цивільних справах. Група авторів. М., 1989, с.20.
187
Деякі автори доводять, що процесуальних форм участі прокурора в цивільному процесі багато, зокрема: 1) порушення справи; 2) вступ у справу в суді першої інстанції; 3) необхідна участь за ухвалою суду; 4) внесення подання на рішення й ухвали суду, що не набули законної сили; 5) підтримання подання в суді другої інстанції; 6) подання висновку в суді другої інстанції по скаргах сторін; 7) подання протесту на рішення, ухвали, постанови суду, що набули законної сили; 8) подання вищестоящому прокурору з приводу принесення протесту на судові постанови, що набули законної сили; 9) участь в засіданні судово-наглядних органів; 10) порушення провадження про перегляд справ за нововиявленими обставинами.
Деякі автори називають такі форми участі прокурора в цивільному процесі: 1) пред'явлення і підтримання позову; 2) вступ у розпочатий процес у стадії судового розгляду для подання висновку; 3) перевірка судових рішень і ухвал, що не набули законної сили; 4) перевірка судових рішень і ухвал, що набули законної сили; 5) участь у суді другої інстанції; 6) діяльність у судово-наглядних органах; 7) участь у провадженні за нововиявленими обставинами.
Наведену класифікацію процесуальних форм участі прокурора в цивільному процесі не можна визнати досконалою. Якщо проаналізувати визначені форми участі прокурора у цивільному процесі, то всіх їх, у кожній стадії процесу можна звести до двох форм - порушення справи та вступ у порушену справу. Визначені численні форми є не що інше, як перелік процесуальних дій, що мають характерні ознаки стадій процесу (або є самі стадіями процесу), які викликають до життя одну з двох процесуальних форм участі прокурора в процесі.
Автори, по суті, розглядають процесуальні дії або стадії процесу як форму участі прокурора, тобто проводять аналогію між процесуальними діями, стадіями процесу і процесуальними формами, хоч це цілком самостійні цивільні процесуальні категорії, які пов'язані між собою, але нетотожні.
Але ж основним є те, що запропонована класифікація процесуальних форм участі прокурора в цивільному процесі суперечить закону, який визначає, що прокурор має право пред'явити позов або вступити у справу в будь-якій стадії процесу, тобто дві процесуальні форми - порушення процесу і вступ у порушену справу.
Порушення прокурором цивільного процесу в суді першої інстанції є засобом забезпечення законності і можливе з усіх категорій справ, що віднесені на розгляд цивільного судочин-
188

ства. Це можуть бути справи позовного, з адміністративно-правових відносин та окремого провадження.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Прокурор в позовній заяві повинен вказати:"
  1. Тема 15. Порушення в суді цивільної справи
    прокурора, органу державного управління, установи, організації та громадянина, які подали позов на захист інтересів інших осіб, не позбавляє цих осіб права вимагати розгляду справи по суті. Визнання позову - це розпорядча дія відповідача, яка підтверджує обґрунтованість дій позивача. Визнання позову може бути повним або частковим. При частковому визнанні відповідач може використати надані йому
  2. Підготовка позовних матеріалів з урахуванням закріплених за працівниками прокуратури ділянок наглядової діяльності
    прокурор враховує штати районної (міської) прокуратури, рівень професійної підготовки і навантаження своїх помічників. При необхідності він може на певний період перерозподілити ці обов'язки, доручити підготовку того чи іншого позову конкретній особі. При розподілі обов'язків серед оперативних працівників районної (міської) прокуратури по здійсненню нагляду в цілому бажано в наказі
  3. Прокурор може просити:
    прокурор повинен вказати, до чого конкретно ця вимога зводиться (наприклад, стягнути певну суму, визнати угоду недійсною і т.д.). У заяві слід вказати прізвище і ініціали кожного відповідача, з якого підлягає стягнення грошової суми чи покладено обов'язок вчинити певні дії, назву особи, на користь якої підлягає стягненню грошова сума чи повинні бути вчинені конкретні дії. У заяві прокурор
  4. 2. Порушення справи у господарському суді.
    прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; - рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України; - прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та
  5. § 4. Роль господарського суду в реалізації господарсько-правової відповідальності
    прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Ці правила поширюються і на випадки, коли позивачем виступає відокремлений підрозділ юридичної особи. В цьому разі як і претензію, так і позовну заяву підписує керівник (або заступник керівника) організації - юридичної особи, а не керівник структурного підрозділу (ст. 54 ГПК України). Коли
  6. Порушення прокурором цивільного процесу в суді
    прокурору встановити їх у кожному конкретному випадку з будь-яких спірних правовідносин. Вони вирішуються, виходячи з обставин справи, характеру правопорушення, необхідності втручання органів прокуратури в справу і перенесення її на розгляд суду, враховуючи, наскільки фактично порушені права, що потребують захисту. В інших випадках прокурор має роз'яснити особам наявність у них права на позов і у
  7. Обсяг підготовки позову, а також коло дій, що вчиняються прокурором,
    прокурору необхідно: 1) визначити предмет і підставу позову; 2) встановити, які докази необхідні для обгрунтування позовних вимог, зібрати ці докази і ретельно їх проаналізувати; 3) вирішити, в інтересах кого необхідно пред'явити позов, хто повинен відповідати за пред'явленим позовом; 4) визначити ціну позову, якщо позов підлягає оцінці; 5) вирішити ряд процесуальних і організаційних питань,
  8. 4.4. ВІДНОСИНИ МІЖ ПРОКУРАТУРОЮ ТА КОНСТИТУЦІЙНИМ СУДОМ УКРАЇНИ
    прокурорський нагляд здійснюється переважно у сфері не правотвор-чості, а реалізації норм права, хоча прокуратура досить часто реагує і на факти видання різними державними органами незаконних і навіть неконституційних нормативних актів. Це в основному стосується центральних і місцевих органів виконавчої влади, на яких не поширюється юрисдикція Конституційного суду. В той же час і Конституційному
  9. 17. З'ясування дієздатності учасників посвідчувальної угоди
    прокурора, орган опіки й піклування, психіатричну лікарню), які можуть звернутися до суду з заявою про визнання цієї особи недієздатною чи обмежено дієздатною. При цьому вчинення нотаріальної дії відкладається на 10 днів. У разі порушення справи в суді нотаріус зупиняє нотаріальне провадження до набуття рішенням суду законної сили, а якщо справу не буде порушено протягом 10 днів, то нотаріус