Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Процесуальний порядок скасування заходів безпеки.


За наявності підстав для скасування заходів безпеки орган дізнання, слідчий, прокурор, суд (суддя) виносить мотивовану постанову чи ухвалу про їх скасування.
Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби доводять до відома особи, щодо якої було застосовано ці заходи.
Наслідком неприйняття рішення, несвоєчасного прийняття або прийняття недостатньо обгрунтованих рішень, а також невжиття, несвоєчасного вжиття достатніх заходів для безпеки учасників кримінального процесу службовою особою органу, на який покладено функції забезпечення безпеки, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, є кримінальна відповідальність, передбачена ст. 380 КК.
Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, службовою особою, якою прийнято рішення про ці заходи, особою, яка їх застосовує, або службовою особою, якій ці рішення стали відомі у зв'язку з її службовим становищем, а так само особою, взятою під захист, якщо ці дії спричинили смерть особи, взятої під захист, або шкоду її здоров'ю чи інші тяжкі наслідки, є злочином, передбаченим ст. 381 КК.
При провадженні у кримінальній справі передбачено також суто процесуальні заходи забезпечення безпеки суб'єктів:
у стадії досудового слідства - ч. 4 ст. 174; ч. 2 ст. 224 КПК;
у стадії попереднього розгляду справи суддею - ч. 2 ст. 255;ст. 253; ч. 4 ст. 254 КПК;
у стадії судового розгляду - ч. З ст. 263; ч. 2 ст. 290; ч. 2 ст. 292;ч. 2 ст. 300; частини 6-11 ст. 303; п. З ч. 1 ст. 306; п. 13 ч. 1 ст. 324КПК.
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 4:
Забезпечення безпеки суб'єктів (учасників) кримінального процесу має на меті ефективне виконання ними своїх функцій і виконання процесом всіх завдань.
Захисту підлягають не тільки учасники процесу, а й члениїхніх сімей та близькі родичі.
Окрім заходів, виконання яких покладено на спеціальні підрозділи правоохоронних органів, при провадженні у кримінальнійсправі слідчий та інші органи можуть і зобов'язані самостійно застосовувати заходи забезпечення безпеки (вилучення із матеріалівсправи певних документш; пред'явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають тощо).
ВИСНОВКИ З ТЕМИ:
1. У кримінальному процесі беруть участь як фізичні, так і юридичні особи, правовий статус яких визначено статутними нормативно-правовими актами та кримінально-процесуальним законом.
Найбільш прийнятною для характеристики суб'єктів кримінального процесу є класифікація їх за процесуальною функцією,що її вони виконують.
Кримінально-процесуальна компетенція має публічний характер і може бути застосована тільки для характеристики державнихорганів, уповноважених вести процес, та їх посадових осіб.
Забезпечення безпеки суб'єктів кримінального процесу є гарантією виконання ними своїх обов'язків і реалізації прав.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ
Нормативно-правові акти
Європейська конвенція з відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 р.
Руководящие принципьі, касающиеся роли лиц, осуществляющихсудебное преследование. Принятн восьмим Конгрессом Организации Обье-диненньїх Наций по предупреждению преступности и обращению с право-нарушителями (Гавана, Куба, 27 августа-7 сентября 1990 года) // Правачеловека: Сборник международньїх договоров. Том І. Универсальньїе договори. Организация Обьединенньїх Наций. - Нью-Йорк и Женева, 1994.
Закон України від 19 грудня 1992 р. "Про адвокатуру" // ВідомостіВерховної Ради України. - 1993. - № 9. - Ст. 62.
Закон України від 7 лютого 2002 р. "Про судоустрій" // ВідомостіВерховної Ради України. - 2002. - № 27-28. - Ст. 180.
Закон України від 15 грудня 1992 р. "Про статус суддів" // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 8. - Ст. 56.
Закон України від 5 листопада 1991 р. "Про прокуратуру" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 53. - Ст. 793.
Закон України від 23 грудня 1993 р. "Про забезпечення безпекиосіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 11. - Ст. 51.
Закон України від 23 грудня 1993 р. "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" // Відомості Верховної РадиУкраїни. - 1994. - № 11. - Ст. 50.
Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1564/99 "Прододаткові заходи щодо забезпечення належних умов діяльності суддів тафункціонування судів" // Офіційний вісник України. - 1999. - № 50. -С. 7.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1506"Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям іприсяжним за час виконання ними обов'язків у суді" // Офіційний вісникУкраїни. - 2002. - № 42. - С. 103.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р.№ 335-р "Про створення у структурі міліції громадської безпеки спеціальних підрозділів для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" //Офіційний вісник України - 1997. - № 27. - С. 148.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р.№ 4 "Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальнихсправах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. -К., 2004.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня1999 р. № 10 "Про застосування законодавства, що передбачає державнийзахист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які берутьучасть у судочинстві" // Постанови Пленуму Верховного Суду України укримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред.В. Т. Маляренка. - К., 2004.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня1997 р. № 7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини ігромадянина" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р.№ 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбаченіправа потерпілих від злочинів" // Вісник Верховного Суду України. -2004. - № 8.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р.№ 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист укримінальному судочинстві" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг.ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004.
Узагальнення практики застосування судами законодавства, що забезпечує захист прав потерпілих у кримінальному судочинстві від 1 червня2004 р. (Узагальнення Апеляційного суду м. Києва) // Адвокат. - 2004. -№ 2. - С. 47.
Наукові та навчально-методичні джерела
Альперт С. А. Субьектьі уголовного процесса. - Харьков, 1997.
Вапнярчук В. В. Особливості процесуального становища особи, якапровадить дізнання. - Харків, 2001.
Гошовський М. І., Кучинська О. П. Потерпілий у кримінальномупроцесі України. - К., 1998.
Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе. - М. , 1981.
Зеленецкий В. С, Куркин Н. В. Обеспечение безопасности субьектовуголовного процесса: Монография. - Харьков, 2000.
Капліна О., Шило О. Удосконалення процесуального статусу потерпілого в кримінальному судочинстві України // Прокуратура. Людина.Держава. - 2004. - № 4.
Костіна Л. Щодо вдосконалення процесуального становища перекладача на стадії досудового розслідування // Право України. - 2004. - № 3.
Кругликов А. П. Правовое положение органов и лиц, производящихдознание в советском уголовном процессе. - Волгоград, 1986.
Кузнєцов В. Вдосконалення правового регулювання відносин // Прокуратура. Людина. Держава. - 2004. - № 8.
10. Лобойко Л. М. О совершенствовании правового статуса инициато-ров уголовного процесса // Конституційні гарантії захисту людини у сферіправоохоронної діяльності. - Дніпропетровськ, 1999.
Лобойко Л. М., Черненко А. П. Удосконалення структурної організації органів внутрішніх справ як один із шляхів підвищення ефективностідіяльності слідчих підрозділів // Акт. проблеми боротьби зі злочинністюна етапі реформування криміналістичного судочинства: У 2-х ч. - Запоріжжя, 2002. - Ч. 2.
Лукашевич В. 3. Обеспечение прав обвиняемого на предваритель-ном следствии. - Волгоград, 1976.
Маляренко В. Т., Вернидубов І. В. Прокурор у кримінальному судочинстві: Деякі проблеми та шляхи їх вирішення. - К., 2001.
Нестерук Л. П. Правовое положение капитана судна при производ-стве дознания // Акт. проблеми держави та права. - 2001. - Вип. 10.
Озерський І. В. Забезпечення правових гарантій підозрюваного таобвинуваченого на досудовому слідстві. - Чернівці, 2001.
Швненко В. П., Мірошниченко Є. О. Про презумпцію правоти іпріоритетності прав потерпілого // Вісник Верховного Суду України. -2004. - № 8.
Присяжнюк Т. І. Правовий статус потерпілого: проблеми та перспективи // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № 8.
Радутная Н. В. Народний заседатель. - М., 1973.
Русанова І. Становлення суду присяжних в Україні: деякі міркування // Право України. - 1999. - № 7.
Святоцький О. Д., Михеєнко М. М. Адвокатура України. - К., 1997.
Тертьішник В. Мои процессуальньїе права - моє богатство // Юри-дическая практика. - 2004. - № 11.
ФІЛІЙ Д. Процесуальне становище особи, щодо якої порушено кримінальну справу // Право України. - 2003. - № 7.
Шестопалов К. Всех следователей уравняют // Юридическая практика. - 2004. - № 28.
Шумський П. В. Прокуратура України. - К., 1998.
Ярін В. М. Органи дізнання Збройних Сил України та інших військових формувань: сучасні аспекти їх діяльності // Вісник Хмельницькогоін-ту регіонального управління та права. - 2002. - № 1.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Процесуальний порядок скасування заходів безпеки."
  1. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    процесуальний механізм захисту прав і свобод людини в сфері виконавчої влади ще тільки має бути створений. Нагальні потреби подолання визначених недоліків адміністративного законодавства переважним чином обумовлюють і зміст інших конкретних напрямків сучасного розвитку і реформування адміністративного законодавства України. Глава 7. Оновлення змісту адміністративно-правового статусу
  2. Тема 13.Провадження в справах про адміністративні проступки
    процесуального забезпечення. Провадження в справах про адміністративні проступки (далі - провадження) є складовою адміністративного процесу і відноситься до адміністративно-юрисдикційних проваджень. Особливістю данного провадження є те, що воно найбільш повно врегульовано нормами матеріального і процесуального адміністративного права. 52 Правовою засадою провадження є КпАП України (який
  3. Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління внутрішніми справами
    процесуальну, профілактичну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції (див. закони "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" та ін.). Служба в органах внутрішніх справ є державною службою, яка характеризується цілим рядом особливостей. При вивченні даного питання слід звернутися до Закону
  4. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    процесуальних норм, про блеми і перспективи їх систематизації. 3. Адміністративно-процесуальні відносини. 4. Види і структура адміністративного процесу. 5. Стадії адміністративного процесу, їх характеристика. 6. Учасники адміністративного процесу. 7. Адміністративна юстиція. Література: 1, 9,17, 40, 72, 76, 82, 85, 88, 96, 99, ЮОтаін. 106 Тема 12. Провадження у справах про адміністративні
  5. 5. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для іспиту)
    процесуального забез- ад. печення. 43. Поняття, структура та завдання адміністративного процесу. /7/44. Стадії адміністративного процессу та їхня характеристика. 45. Адміністративно-процесуальні норми: поняття та види. Систематизація адміністративно-процесуальних норм. /^ 46. Завдання і стадії провадження в справах про адміністративні проступки. 47. Адміністративно-процесуальний статус учасників
  6. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    процесуального механізму оскарження громадя нами та іншими суб'єктами порушених прав як у межах системи органів виконавчої влади, так і судовим шляхом. Глава 2. Збагачення змісту предмету адміністративного права У вітчизняному правознавстві традиційно вважалося, що адміністративне право є самостійною галуззю права, за допомогою якої держава регулює однорідні суспільні відносини в сфері
  7. 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
    процесуальнім аспекті більшість міжнародно-правових норм створюється в два етапи: 1) узгодження воль суб'єктів міжнародного права щодо правила поведінки; 2) надання суб'єктами міжнародного права згоди на юридичну обов'язковість узгоджених правил поведінки. Вони можуть збігатися хронологічно, якщо міжнародний договір набирає сили з моменту його підписання - тоді підписання договору означає
  8. 82. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
    процесуальне законодавство передбачає мож-шшісіь зміни правового стану осіб шляхом визнання їх безше-но відсутніми або оголошення померлими в судовому иоряд ку. Безвісна відсутність громадян може бути пов'язана із сти-чіііннм лихом, нещасними випадками та будь-якими іншими обставинами. Відсутність фізичної особи у місці постійного проживання або переважною перебування, а також відсутність
  9. § 2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
    процесуального документа - постанови слідчого (судді) або ухвали суду. Призначення експертизи є процесуальною дією і тому її проведення можливе лише по порушеній справі. Чинне законодавство України визначає правовий статус експерта та встановлює вимоги до нього. Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань. Спеціалісти державних
  10. 2.1. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію правосуддя
    скасування запобіжних заходів, продовження строківтримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи напостанови про відмову в порушенні кримінальної справи абозакриття справи; якщо він під час досудового слідства у справі розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому ст. 61-1КПК; ' Суддя, який діє одноособово, користується правами суду і постановляє рішення від імені