| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Процесуальний порядок скасування заходів безпеки. |
||
|
За наявності підстав для скасування заходів безпеки орган дізнання, слідчий, прокурор, суд (суддя) виносить мотивовану постанову чи ухвалу про їх скасування. Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби доводять до відома особи, щодо якої було застосовано ці заходи. Наслідком неприйняття рішення, несвоєчасного прийняття або прийняття недостатньо обгрунтованих рішень, а також невжиття, несвоєчасного вжиття достатніх заходів для безпеки учасників кримінального процесу службовою особою органу, на який покладено функції забезпечення безпеки, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, є кримінальна відповідальність, передбачена ст. 380 КК. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, службовою особою, якою прийнято рішення про ці заходи, особою, яка їх застосовує, або службовою особою, якій ці рішення стали відомі у зв'язку з її службовим становищем, а так само особою, взятою під захист, якщо ці дії спричинили смерть особи, взятої під захист, або шкоду її здоров'ю чи інші тяжкі наслідки, є злочином, передбаченим ст. 381 КК. При провадженні у кримінальній справі передбачено також суто процесуальні заходи забезпечення безпеки суб'єктів: у стадії досудового слідства - ч. 4 ст. 174; ч. 2 ст. 224 КПК; у стадії попереднього розгляду справи суддею - ч. 2 ст. 255;ст. 253; ч. 4 ст. 254 КПК; у стадії судового розгляду - ч. З ст. 263; ч. 2 ст. 290; ч. 2 ст. 292;ч. 2 ст. 300; частини 6-11 ст. 303; п. З ч. 1 ст. 306; п. 13 ч. 1 ст. 324КПК. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 4: Забезпечення безпеки суб'єктів (учасників) кримінального процесу має на меті ефективне виконання ними своїх функцій і виконання процесом всіх завдань. Захисту підлягають не тільки учасники процесу, а й члениїхніх сімей та близькі родичі. Окрім заходів, виконання яких покладено на спеціальні підрозділи правоохоронних органів, при провадженні у кримінальнійсправі слідчий та інші органи можуть і зобов'язані самостійно застосовувати заходи забезпечення безпеки (вилучення із матеріалівсправи певних документш; пред'явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають тощо). ВИСНОВКИ З ТЕМИ: 1. У кримінальному процесі беруть участь як фізичні, так і юридичні особи, правовий статус яких визначено статутними нормативно-правовими актами та кримінально-процесуальним законом. Найбільш прийнятною для характеристики суб'єктів кримінального процесу є класифікація їх за процесуальною функцією,що її вони виконують. Кримінально-процесуальна компетенція має публічний характер і може бути застосована тільки для характеристики державнихорганів, уповноважених вести процес, та їх посадових осіб. Забезпечення безпеки суб'єктів кримінального процесу є гарантією виконання ними своїх обов'язків і реалізації прав. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ Нормативно-правові акти Європейська конвенція з відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 р. Руководящие принципьі, касающиеся роли лиц, осуществляющихсудебное преследование. Принятн восьмим Конгрессом Организации Обье-диненньїх Наций по предупреждению преступности и обращению с право-нарушителями (Гавана, Куба, 27 августа-7 сентября 1990 года) // Правачеловека: Сборник международньїх договоров. Том І. Универсальньїе договори. Организация Обьединенньїх Наций. - Нью-Йорк и Женева, 1994. Закон України від 7 лютого 2002 р. "Про судоустрій" // ВідомостіВерховної Ради України. - 2002. - № 27-28. - Ст. 180. Закон України від 15 грудня 1992 р. "Про статус суддів" // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 8. - Ст. 56. Закон України від 5 листопада 1991 р. "Про прокуратуру" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 53. - Ст. 793. Закон України від 23 грудня 1993 р. "Про забезпечення безпекиосіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 11. - Ст. 51. Закон України від 23 грудня 1993 р. "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" // Відомості Верховної РадиУкраїни. - 1994. - № 11. - Ст. 50. Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1564/99 "Прододаткові заходи щодо забезпечення належних умов діяльності суддів тафункціонування судів" // Офіційний вісник України. - 1999. - № 50. -С. 7. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1506"Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям іприсяжним за час виконання ними обов'язків у суді" // Офіційний вісникУкраїни. - 2002. - № 42. - С. 103. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р.№ 335-р "Про створення у структурі міліції громадської безпеки спеціальних підрозділів для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" //Офіційний вісник України - 1997. - № 27. - С. 148. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р.№ 4 "Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальнихсправах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. -К., 2004. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня1999 р. № 10 "Про застосування законодавства, що передбачає державнийзахист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які берутьучасть у судочинстві" // Постанови Пленуму Верховного Суду України укримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред.В. Т. Маляренка. - К., 2004. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня1997 р. № 7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини ігромадянина" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р.№ 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбаченіправа потерпілих від злочинів" // Вісник Верховного Суду України. -2004. - № 8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р.№ 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист укримінальному судочинстві" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг.ред. В. Т. Маляренка. - К., 2004. Узагальнення практики застосування судами законодавства, що забезпечує захист прав потерпілих у кримінальному судочинстві від 1 червня2004 р. (Узагальнення Апеляційного суду м. Києва) // Адвокат. - 2004. -№ 2. - С. 47. Альперт С. А. Субьектьі уголовного процесса. - Харьков, 1997. Вапнярчук В. В. Особливості процесуального становища особи, якапровадить дізнання. - Харків, 2001. Гошовський М. І., Кучинська О. П. Потерпілий у кримінальномупроцесі України. - К., 1998. Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе. - М. , 1981. Зеленецкий В. С, Куркин Н. В. Обеспечение безопасности субьектовуголовного процесса: Монография. - Харьков, 2000. Капліна О., Шило О. Удосконалення процесуального статусу потерпілого в кримінальному судочинстві України // Прокуратура. Людина.Держава. - 2004. - № 4. Костіна Л. Щодо вдосконалення процесуального становища перекладача на стадії досудового розслідування // Право України. - 2004. - № 3. Кругликов А. П. Правовое положение органов и лиц, производящихдознание в советском уголовном процессе. - Волгоград, 1986. Кузнєцов В. Вдосконалення правового регулювання відносин // Прокуратура. Людина. Держава. - 2004. - № 8. 10. Лобойко Л. М. О совершенствовании правового статуса инициато-ров уголовного процесса // Конституційні гарантії захисту людини у сферіправоохоронної діяльності. - Дніпропетровськ, 1999. Лобойко Л. М., Черненко А. П. Удосконалення структурної організації органів внутрішніх справ як один із шляхів підвищення ефективностідіяльності слідчих підрозділів // Акт. проблеми боротьби зі злочинністюна етапі реформування криміналістичного судочинства: У 2-х ч. - Запоріжжя, 2002. - Ч. 2. Лукашевич В. 3. Обеспечение прав обвиняемого на предваритель-ном следствии. - Волгоград, 1976. Маляренко В. Т., Вернидубов І. В. Прокурор у кримінальному судочинстві: Деякі проблеми та шляхи їх вирішення. - К., 2001. Нестерук Л. П. Правовое положение капитана судна при производ-стве дознания // Акт. проблеми держави та права. - 2001. - Вип. 10. Озерський І. В. Забезпечення правових гарантій підозрюваного таобвинуваченого на досудовому слідстві. - Чернівці, 2001. Швненко В. П., Мірошниченко Є. О. Про презумпцію правоти іпріоритетності прав потерпілого // Вісник Верховного Суду України. -2004. - № 8. Присяжнюк Т. І. Правовий статус потерпілого: проблеми та перспективи // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № 8. Радутная Н. В. Народний заседатель. - М., 1973. Русанова І. Становлення суду присяжних в Україні: деякі міркування // Право України. - 1999. - № 7. Святоцький О. Д., Михеєнко М. М. Адвокатура України. - К., 1997. Тертьішник В. Мои процессуальньїе права - моє богатство // Юри-дическая практика. - 2004. - № 11. ФІЛІЙ Д. Процесуальне становище особи, щодо якої порушено кримінальну справу // Право України. - 2003. - № 7. Шестопалов К. Всех следователей уравняют // Юридическая практика. - 2004. - № 28. Шумський П. В. Прокуратура України. - К., 1998. Ярін В. М. Органи дізнання Збройних Сил України та інших військових формувань: сучасні аспекти їх діяльності // Вісник Хмельницькогоін-ту регіонального управління та права. - 2002. - № 1. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Процесуальний порядок скасування заходів безпеки." |
||
|
||