Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоСудова психіатрія → 
« Попередня Наступна »
В. В. Бедь. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 1. Психологічна характеристика судової діяльності(при розгляді кримінальних справ)

Психологія судового процесу при розгляді кримінальних справ досліджує закономірності, пов'язані з психічною діяльністю всіх осіб, які беруть участь у розгляді справи, а також виховний вплив судового процесу і вироку на підсудного й інших осіб, роль громадської думки та її вплив на суддів тощо.

Діяльність суду та учасників судового процесу дуже різноманітна, складна і відповідальна, бо саме суд покликаний вирішувати кримінальну справу по суті і винести відповідний вирок.

Головний вид діяльності в суді - конструктивний, сутність якого міститься в прийнятті рішень у разі виникнення спірних питань і винесення вироку. Проте конструктивний діяльність у суді, з погляду логіки самого судового розгляду, не є за часом першою. Вона може здійснюватися тільки після того, як реалізована пізнавальна діяльність у суді. Інакше кажучи, конструктивна діяльність можлива лише у тому разі, якщо здійснено процес пізнання й оцінки зібраної і проведеної в процесі попереднього слідства інформації. Розглянемо докладніше суть пізнавальної і конструктивної діяльності в суді та її психологічні особливості.

Специфіка пізнавальної діяльності в суді зумовлена насамперед тим, що на основі матеріалів попереднього розслідування суд одержує готову модель події, що піддається дослідженню. Наявність у матеріалах попереднього слідства версії події, безумовно, полегшить суду пізнання фактів, явищ, обставин справи. Водночас версія сприймається судом тільки як ймовірна істина, що обов'язково повинна перевірятися і старанно досліджуватися. Відомий спеціаліст у царині судової психології А. Дулов відзначає: "Пізнавальна діяльність органів слідства полегшує роботу суду і водночас ні в якій мірі не знижує важливості, відповідальності суду щодо пізнання досліджуваних обставин. Судове дослідження обставин справи є самостійним найважливішим елементом здійснення правосуддя (виділено автором. - В. Б.), проводиться з повним дотриманням принципів гласності, усності, безпосередності судового розгляду.

Те ж саме варто сказати і про пошуковий елемент пізнавальної діяльності. Хоча ця частина роботи і повинна бути виконана на попередньому слідстві, суд не позбавляється права і навіть зобов'язаний згідно із процесуальним законом "...у необхідних випадках зажадати нові документи, викликати раніше не допитаних свідків і т. д.1"

У чому ж конкретно виявляється пізнавальна діяльність у суді?

По-перше, для суду важливо вивчити в усіх деталях матеріали кримінальної справи й оцінити всі її обставини. Варто підкреслити: обсяг інформації, що використовує суд, як правило, набагато менший загального обсягу інформації, зібраної в процесі проведення попереднього слідства з кримінальної справи. Це пояснюється тим, що під час пошукової діяльності на попередньому розслідуванні збирається будь-яка інформація, що стосується кримінальної справи, при цьому стосовно окремих фактів і деталей пізніше може бути встановлена їхня незіставленість до аналізованої події.

Вплив

громадської

думки,

сформованої

до слухания

кримінальної

справи

(громадський

резонанс,

ЗМІ, плітки

і т.п.)

1

б)

2

3

Детальне вивчення: а) матеріалів кримінальної справи + джерел доказових фактів і оцінка всіх обставин кримінальної справи

Перевірка на достовірність версії попереднього слідства; висунення і перевірка інших можливих версій

її

Зіставлення моделі події (юридичного факту) і певної норми кримінального закону

Вплив поведінки осіб, які знаходяться в залі, на учасників судового процесу (соціальний статус і авторитет, професіоналізм, правова культура і професійна етика, уміння переконувати і т. п.)

4

Вивчення особистості підсудного, потерпілого, свідків та інших осіб

Рис. 22. Загальна структура пізнавальної діяльності суду

Психологічна особливість пізнання фактів у суді полягає в тому, що сам процес сприйняття є більшою мірою опосередкованим через сприйняття слідчого. Достатньо велика тимчасова віддаленість суду від моменту скоєння злочину, з одного боку, і стислість часу сприйняття інформації в суді, з другого, - вимагають від юридичних працівників особливої дисципліни розумової діяльності, чіткої логіки і доброї уяви.

По-друге, процес пізнання в суді включає не тільки вивчення матеріалів кримінальної справи, а й висування інших можливих версій пояснення фактів, що з тієї чи іншої причини не враховувалися слідчим у ході попереднього слідства. Практика переконливо свідчить, що суд може встановити істину лише тоді, коли версія попереднього слідства піддана сумніву, перевірена на достовірність і надійність. Невиконання цих вимог призводить до помилкового судового рішення. Ось один із прикладів.

У молодого слідчого Володимира Сазонова зникли із сейфа, що знаходився в його робочому кабінеті, його особисті гроші, що дісталися йому від бабусі в спадщину. Крадіжка відбулася тоді, коли він лежав у лікарні після автомобільної аварії. Саме в цей час з 'явилася інформація, що слідчий Сазонов, який виїжджав раніше на дорожньо-транспортну пригоду, нібито вимагав хабара в матері одного з учасників ДТП для того, щоб закрити справу. Працівники органів внутрішньої безпеки відкрили сейф Володимира під час його відсутності у пошуках документів, що підтвердили прямо або побічно факт хабара, але нічого не знайшли. А особисті гроші слідчого зникли...

...Заклеєний конверт в автомобілі виявив друг Сазонова. Володимир відразу зрозумів, кому він міг належати, згадавши про останню ДТП і прохання матері одного з учасників події припинити розслідування. Конверт із грошима він у той же день повернув жінці. А через півтора місяця вона обвинуватила В. Сазонова в злочині, що передбачений статтею 168, частина третя ("Одержання хабара в особливо великому розмірі посадовою особою").

Івано-Франківський міський суд засудив В. Сазонова до трьох років позбавлення волі. Проте Верховний Суд України скасував вирок Івано-Франківського міського суду через численні помилки слідства. Так, кримінальна справа була порушена на підставі. усної заяви потерпілої, не було допитано деяких свідків, показання обвинувальної сторони носили суперечливий характер.

Справу було повернуто на додаткове розслідування1.

По-третє, пізнавальна діяльність у суді містить у собі зіставлення моделі події і конкретної норми закону. Слідчий у матеріалах попереднього розслідування дає вказівки на визначену норму кримінального закону, за якою, на його думку, варто кваліфікувати розслідуваний злочин. Судді ж зобов'язані старанно перевірити правильність зробленого слідчим зіставлення моделі події і норми закону. На пер-

Див.: "Неудобного" следователя обвинили в получении взятки на основании устного заявления потерпевшей // Факты. - № 56 (0878). - 2001. - 30 марта.

ше місце тут виходить їхня активна розумова діяльність, як-от: глибокий аналіз злочину, уявне відтворення фактів і обставин, їхнє порівняння з різноманітними нормами закону і т. д. Ця розумова діяльність ускладнюється необхідністю одночасно вивчати не тільки доказові факти, а й їхні джерела.

По-четверте, процес пізнання в суді припускає також вивчення особистості підсудного, потерпілих, свідків та інших осіб. Складність безпосереднього вивчення особистості в суді пов'язана з тим, що найчастіше підсудний (в окремих випадках потерпілий і свідок), приховуючи свої справжні психічні властивості, намагається "подати себе" перед судом у вигідному світлі, змінює манери поведінки і т.

п.

Необхідно зазначити, що на пізнавальну діяльність суду впливають різноманітні зовнішні умови:

а) громадська думка, що формується до слухання справи і стає ві- домою суддям. Вона може впливати на хід ведення судового процесу і винесення вироку. Якщо громадська думка формувалася на основі помилкової або перекрученої інформації і має яскраве емоційне за- барвлення, то це може призвести до серйозних судових помилок. Не- абияка роль преси й інших засобів масової інформації у формуванні неправильної громадської думки (маються на увазі випадки, коли в гонитві за сенсацією журналісти виносять твердження про винність або невинність тієї або іншої особи до розгляду кримінальної справи в суді). Щоб сформована громадська думка не завдавала шкоди інте- ресам правосуддя, судді повинні дуже обережно ставитися до неї і не піддаватися її тиску. Відомий юрист А. Коні (1844-1927) підкреслю- вав: "Суддя повинен бути вище цього у здійсненні свого високого завдання, заснованого не на тимчасових враженнях, а на вічних і не- змінних основах правосуддя"1.

Певним чином вплинути на хід судового розгляду може факт поширення різнопланових пліток або неофіційної інформації про заан-гажованість судді, підозра його в хабарництві (що може використовуватись із метою незаконного впливу на поведінку судді);

б) поведінка осіб, які знаходяться в залі. Якщо в ході розгляду справи між учасниками виникають гострі конфлікти, а в залі - на- пружена атмосфера, як бомба сповільненої дії, то, безумовно, пізна- вальна діяльність суду ускладнена, і увага суду буде спрямована на зняття конфліктних ситуацій. У разі спокійної обстановки можлива

Кони А. Ф. Избр. произведения. В 2 т. - М.: Госюриздат, 1959. - Т.1. - С. 36.

кропітка і вдумлива робота з вивчення й оцінки доказового матеріалу, одержуваного в процесі судового розгляду.

Вище зазначалося, що головним видом судової діяльності є конструктивна діяльність, пов'язана з прийняттям рішень щодо спірних питань і винесенням вироку. Які ж психологічні і соціально-психологічні умови сприяють успішному здійсненню конструктивної діяльності судом? До них можна віднести такі1: -

колегіальне ухвалення рішення; -

забезпечення невтручання в діяльність судді до ухвалення рішення; -

законодавче гарантування свободи особистого переконання судді, що лежить в основі прийнятого рішення; -

вимога безперервності розгляду справи.

Дія психологічних і соціально-психологічних явищ більшою мірою виявляється в колегіальності ухвалення рішення. Колегіальний початок при здійсненні правосуддя відповідає закономірностям соціальної психології, що обумовлюють ефективність діяльності соціальних груп, враховують її роль у групі, соціальну перцепцію (сприйняття) і розуміння людьми один одного та ін. Вирішенню складних завдань щодо розгляду кримінальних справ сприяє взаємодія при ухваленні рішення групою осіб. Відповідно до соціально-психологічних закономірностей у ході спільного вироблення рішення:

а) підвищується ефективність мислення кожного з членів групи;

б) пом'якшується крайність показників психічних процесів усіх членів групи;

в) підвищується об'єктивність доказів.

У судовій практиці трапляються випадки, коли ухвалення рішення і винесення вироку здійснюється одностайно, але така одностайність є результатом тиску думки більшості в суддівській колегії на власне переконання окремого члена суду. Такий вияв конформізму нерідко знижує позитивне значення колегіальності. Тому кожен член суду повинен піддавати свої висновки в справі внутрішньому самоконтролю, щоб перевірити, чи не робляться ці висновки під впливом більшості.

У цілому конструктивна діяльність суду складається з ряду послідовно реалізовуваних дій (див. 23).

В основі прийнятого рішення у кримінальній справі лежить особисте суддівське переконання, що складається на базі раціонального

пізнання причинно-наслідкових зв'язків між наявними фактами, ціннісного підходу до оцінки цих фактів, їхнього співвідношення із заборонами кримінального права, а також чуттєвого переживання отриманих результатів пізнання і зроблених із них правових висновків. У психологічному плані для процесу формування суддівського переконання важливо, щоб сумнів перетворився в переконаність судді. Проведене дослідження показує: 69,5 % суддів Закарпаття вважають, що їхнє переконання формується насамперед за рахунок глибокого попереднього вивчення матеріалів кримінальної справи, доведення (недоведення) обвинувачення під час судового слідства; 16,8 % суддів до зазначеного додали попередню злочинну діяльність підсудного; 13,7 % із числа опитаних суддів зазначили, що на формування їхнього переконання впливає поведінка підсудного в суді (насамперед ступінь щирості у відповідях і глибини його каяття у скоєному)1. Отже, законодавчо гарантована свобода особистого переконання судді ґрунтується як на дослідженні зібраних у ході попереднього слідства доказів, так і на індивідуальній позиції судді, що є вираженням його професійної правосвідомості, дотримання вимог закону, моральних переконань.

Результати анонімного соціологічного дослідження Закарпатського інституту ім. А. Волошина МАУП. Ужгород, 2000.

Конструктивна діяльність суду може бути ефективною тільки в тому разі, якщо особи, які її здійснюють, розуміють виняткову відповідальність за свої дії, за всі наслідки прийнятих рішень, мають висо-корозвинену правосвідомість, наділені позитивними моральними якостями і дотримуються високих моральних цінностей.

Комунікативна діяльність юриста, як відомо, полягає в одержанні необхідної інформації за допомогою спілкування. Комунікативній діяльності суду властиві певні психологічні особливості. Ці особливості обумовлені насамперед співвідношенням інтересів осіб, які беруть участь у судовому розгляді. Якщо інтереси конкретної особи, яка бере участь у справі, збігаються з цілями і спрямованістю діяльності суду, то стосунки між судом і цією особою мають безконфліктний характер. Проте інтереси окремих осіб, які беруть участь у судовому розгляді, можуть не збігатися з цілями і завданням суду в установленні об'єктивної істини і розкритті злочину. У цьому разі поведінка цих осіб протидіє діяльності суду щодо виявлення істини (наприклад, давання помилкових показань, відмова від давання показань і т. д.). Цілком зрозуміло, що стосунки суду з цими особами мають конфліктний характер і ускладнюють судовий процес. Тому одним із серйозних елементів комунікативної діяльності суду є психологічний вплив на них тими засобами і прийомами, що не суперечать закону (див. рис.24)1.

Спеціалісти виділяють чотири види відносин, що виникають у комунікативній діяльності суду2:

З певними авторськими змінами використано матеріал з праці: Васильєв В. Л. Юридическая психология. - М.: Юрид. лит., 1991. - С.422-423. Шиханцов Г. Г. Юридическая психология: Учеб. для вузов. - С. 274. 1)

відносини "по вертикалі" - стосунки суддів із державним обвинувачем, захисником, підсудним, свідками, експертами, а також із присутніми в залі судового засідання громадянами; 2)

відносини "по горизонталі" - стосунки між суддею і народними засідателями, між державними обвинувачем і захисником, між свідками, потерпілими, експертами, між присутніми в залі громадянами; 3)

відносини між підсудними (якщо розглядається справа, скоєна групою осіб або організованою групою); 4)

відносини із судовою аудиторією як із визначеною групою людей.

Основне завдання в цьому випадку - перетворення цієї групи людей в аудиторію з єдиною психологічною спрямованістю.

Психологічні засоби ефективного впливу на підсудного

Використання окремих фактів із життя підсудного, які мали для нього важливе значення

Спростування розрахунку підсудного на безкарність

Використання позитивних рис особистості підсудного

Спростування помилкових уявлень підсудного про причини, що призвели

його до кримінальної відповідальності

Переконання підсудного в щиросердному каятті у скоєнні злочину

Залучення до розгляду справи осіб, які є авторитетом для підсудного

(родичів, знайомих, керівників різного рангу та ін.)

Використання громадської думки (трудового, навчального, спортивного та інших колективів)

Переконання підсудного в об'єктивності і справедливості суду

' Дотримання вимог матеріального і процесуального законодавства в процесі

судового розгляду

Рис. 24. Засоби досягнення бажаних результатів у процесі судового розгляду

Реалізуючи комунікативну діяльність, суду необхідно регулювати зазначені види відносин і підкоряти їх єдиній меті - встановленню істини щодо кримінальної справи, яка розглядається.

Значущою є виховна діяльність суду. Річ у тім, що здійснення правосуддя не обмежується притягненням до кримінальної відповідальності тих осіб, які скоїли злочин, і визначенням їм відповідного покарання. Одне із завдань правосуддя - виправлення і перевиховання злочинців, виховання кожного громадянина в дусі суворого дотримання законів і моральних норм поведінки.

Виховна роль правосуддя виявляється насамперед у специфічній формі діяльності суду - повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи. Неухильне дотримання судом норм закону на всіх стадіях судового процесу є основою виховного впливу правосуддя. Доречно у цьому зв'язку навести вислів В. Леоненка: "Аналіз судової практики свідчить, що процесуальне спрощенство, відступ від приписів процесуальних правил (скажімо, з міркувань нібито доцільності), низька культура судочинства негативно відбиваються на повноті, об'єктивності і різнобічності дослідження всіх обставин справи, призводять до з'ясовування поверхневих, недостатньо обґрунтованих, а іноді й помилкових вироків і рішень. Крім того, ігнорування процесуальних норм створює в громадян враження про формальне ставлення суду до виконання своїх обов'язків, про його упередженість, що знижує виховально-попереджувальний вплив1". Про який виховний ефект суду можна судити з такого прикладу?

Відомий у певних колах В. Зарубинський був заарештований за розповсюдження аматорського порно за участю малолітніх. Він був "схиблений " на сексі і не розлучався з відеокамерою. Обшук на квартирі, обладнаній під студію, при понятих перевершив очікування опера-тивників: у "домашній студії" Зарубинського було вилучено близько сотні касет порнографічного матеріалу. Причому багато відеокасет виявилися із самою огидною дитячою порнухою.

На думку слідства, доказова база була більш ніж достатня. Головне обвинувачення: виробництво і поширення порнопродукції. За законом йому "світило" як мінімум 2 роки позбавлення волі. І раптом, провівши трохи більше тижня в слідчому ізоляторі, 57-річний В. Зарубинський опинився на волі по амністії. Його звільнили не за те, що він украв шматок хліба, щоб не померти з голоду, а за те, що понівечив десятки душ неповнолітніх.

Такий формальний підхід до правосуддя, явне спрощенство до аналізу суті злочину, безтурботна лояльність до тих, хто переступив закон, доведена до абсурду, не тільки не справляє потрібного виховного впливу на обвинувачуваного, а й наплодить нових злочинців. Не випадково, опинившись на волі, Зарубинський вимагав узяти під варту співробітників міліції за їхні неправомірні, на його думку, дії2.

До речі, за подібне правопорушення в США карають суворо.

На початку 2001 р. у Москві був затриманий американський користувач дитячого порносайта в Інтернеті, що сплатив аванс за інтимний зв'язок із чотирнадцятирічним московським хлопчиком. Коли він прибув у російську столицю, правоохоронні органи разом зі своїми коле-

Леоненко В. В. Профессиональная этика участника уголовного судопроизводства. - К.: Наук. думка, 1981. - С. 78-79.

Див.: Детское порно против РУБОПа // Мир новостей. - 2001. - 20 марта.

гами при закордонних посольствах спрацювали блискавично: вже через п 'ятнадцять хвилин після того як заокеанський педофіл опинився в руках міліції, в його американській квартирі було зроблено обшук. Тепер у США йому пред 'явлене обвинувачення в зберіганні, розповсюдженні, збуті дитячої порнопродукції і спробі вступити в статевий контакт із неповнолітнім. За це загалом йому загрожує сорок п'ять років ув'язнення1.

Значний виховний вплив має оголошення вироку. Покарання, яке виноситься судом, повинно бути справедливим і відповідати вимогам закону про зіставлення покарання тяжкості скоєного злочину й індивідуально-психологічних особливостей особистості підсудного. При цьому варто звертати увагу і на формулювання вироку: він повинен бути чітким і ясним, конкретним і дохідливим для всіх присутніх у залі судового засідання.

Стосовно підсудних виховний вплив суду продовжується і після винесення вироку протягом досить тривалого часу, необхідного для виправлення злочинців. Ефективним виховним засобом виступає громадська думка, сила якої виявляється в тому, що особистість постійно відчуває на собі вплив сукупності правових і моральних вимог, соціальних норм. Дієвість використання громадської думки залежить від того, наскільки вона авторитетна для підсудного, тому звертаються до неї з метою виховного впливу тільки тоді, коли суд буде переконаний в небайдужому ставленні підсудного до цієї думки.

Нарешті, для виховного впливу суду на всіх учасників судового процесу важливе значення має дотримання етичного боку правосуддя. Про це писав ще А.Коні: "Можна також наполегливо бажати, щоб у виконання форми й обрядів, якими супроводжується відправлення правосуддя, вносився смак, почуття міри і такту, тому що суд є не тільки судилищем, а й школою"2.

Отже, психологія судової діяльності будується на вивченні як за-гальнопсихологічних (сприйняття, представлення, мислення, уява, пам'ять та ін.), так і соціально-психологічних (розуміння людьми один одного, авторитетність особистості, колегіальність ухвалення рішення, конформізм тощо) характеристик усіх учасників судового

Див.: Маньяк выходит на охоту // Труд-7. - 2001. - № 23. - 7 июня. Кони А. Ф. Избр. произведения. - Т. 1. - С. 47.

процесу та їхніх стосунків. Психологічний аналіз судової діяльності дає можливість побачити найскладніші її форми і розробити рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності правосуддя.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Психологічна характеристика судової діяльності(при розгляді кримінальних справ)"
  1. 1. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ
    психологічними рисами неповнолітніх. Найбільшою мірою в ході застосування кримінально-процесуальних норм має бути враховано такі характеристики: незрілість мислення; брак достатнього соціального досвіду; нестабільність психіки; підвищену емоційність; підвищену навіюваність і самонавіюваність; схильність до фантазій. Перераховані характеристики неповнолітніх впливають на те, що урочистість
  2. 3. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ
    психологічними характеристиками цих осіб і необхідністю забезпечити реалізацію їхніх прав і законних інтересів. 2. Порядок вирішення кримінальних справ про злочини і суспільно небезпечні діяння неповнолітніх осіб визначається, головним чином, віком цих осіб: Вік особи Кримінально-процесуальне рішення Процесуальна підстава До 11 років Відмова в порушенні кримінальної справи або закриття
  3. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    психологічних знань у протидії організованій злочиності) наук.-практ.посібн. / За ред. Я.Ю. Кондратьєва, С.Д. Максименка, Б.В. Романюка. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. - 436 с. Розенберг Д.Н. Советское уголовное право: Часть общая. - Л.: 1960. - 246 с. Российское законодательство Х-ХХ веков. Т.З. - М., 1985. -127 с. Российское уголовное право. Общая часть: Учебник /
  4. § 1. Психологія прокурорської діяльності
    психологічної підготовки. У своїй діяльності прокурор в суді завжди повинен дотримуватися правила: покарання може досягти мети тільки тоді, коли воно законне, справедливе і суворо індивідуалізоване. Психологічний аспект цього правила такий: - від надмірно суворого покарання може постраждати особистість; - від надмірно м'якого покарання зникає віра в правосуддя. Судова практика показує,
  5. §2. Психологічна характеристика цивільного процесу
    психологічний характер. Так, заперечування угод, що зроблені під впливом обману, насильства, практично неможливе без урахування психологічних обставин. Проблема провини і відповідальності в цивільному праві, проблема відповідності покарання у скоєному і багато інших проблем потребують від юридичного працівника, у тому числі, і психологічних знань. "... Необхідність аналізу цивільного судочинства
  6. §3. Судово-психологічна експертиза в цивільному та адміністративному праві
    психологічна експертиза застосовується в кримінальному процесі (її сутність і особливості розглянуті в першій книжці "Юридичної психології"). Проте в цивільному й адміністративному процесі часом теж не можна обійтися без проведення судово-психологічної експертизи. Вона використовується в тих випадках, "коли пізнання осіб, відповідальних за ухвалення рішення в сфері соціального і виробничого
  7. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    характеристики посад. На основі класифікації державних органів слід законодавче визначити такі групи державних посад: - політичні; - адміністративні; - патронатні. На основі наведеної класифікації адміністративні і патронатні посади в державних органах доцільно віднести до державної служби. Радикальним заходом реформування державної служби має стати чітке законодавче розмежування двох
  8. .Процесуальна характеристика особистої поруки.
    психологічного впливупоручителів на обвинуваченого. Мета застосування: забезпечення належної поведінки обвинуваченого, яка б унеможливлювала ухилення його від слідства і судута виконання процесуальних рішень, перешкоджання встановленню істини у справі, продовження ним злочинної діяльності. Спеціальні підстави застосування збігаються із загальними підставами застосування запобіжних заходів.
  9. §1. Теоретичне визначення функцій прокуратури
    характеристик може мати і відмінні ознаки, які визначаються неоднаковими умовами діяльності того або іншого органу чи підрозділу прокуратури. Тому й реалізація функції може мати деякі особливості залежно від конкретної обстановки. Таким чином, на думку автора, головною метою функції організації роботи є постійне вдосконалення системи управління в органах прокуратури. Остаточним елементом
  10. §2. Основні риси прокурорської системи
    характеристики. У теорії система визначається як цілісна функціональна множинність взаємопов'язаних і взаємодіючих структурних елементів, як сукупність органів, пов'язаних загальною функцією, взаємодія яких породжує нові (інтегративні системи), якість яких не присутня компонентам, що її утворюють».1 Причому кожна система не є простою сумою своїх частин.2 Всі ці положення повністю відносяться
  11. 3.2.3. Основні риси централізації прокурорської системи
    характеристики актів Генерального прокурора України у спеціальному положенні. При цьому вважаємо, що термін "наказ" необхідно зберігати лише для індивідуальних правових актів, а для галузевих наказів прийнятнішою була б назва "директива". Заслуговують на підтримку також пропозиції про регламентацію у відомчому порядку інших організаційно-розпорядчих документів, які використовуються в діяльності
  12. матеріали правозастосувальної практики органів прокуратури та інших правоохоронних інституцій.
    характеристика основных принципов организации и деятельности прокуратуры// Юридический вестник. - 2000. - №4. - С. 94-98. 27. Комментарий к Закону о прокуратуре СССР / Под ред. А. М. Рекункова -М.: Юрид. лит., 1984-224 с. 28. Басков В. И. Прокурорский надзор в СССР: Учебник для вузов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. - 304 с. 29. Мичко М., Голова Н. Основні принципи організації прокуратури// Право
  13. § 3. Система юридичної психології
    психологічну структуру діяльності щодо здійснення правосуддя, психологічний аналіз злочинної діяльності, а особлива частина - психологічні основи попереднього слідства, судової діяльності, діяльності виправно-трудових закладів2. Досить поширеною є система юридичної психології, запропонована В. Васильєвим. Вона складається з таких блоків3. Загальна частина включає предмет і завдання
  14. §2. Психологічніособливостідіяльностіадвоката
    психологічні особливості кожного із зазначених компонентів захисної діяльності. Захист інтересів обвинуваченого вимагає вивчення безлічі різноманітних фактів і обставин, що відносяться до розглядуваної кримінальної справи. Адвокатові доводиться аналізувати наявні в справі докази, пізнавати інформацію й інтерпретувати її з погляду можливості використання для виправдання підзахисного або
  15. §3. Психологічніаспекти відносинадвоката і прокуроравсуді
    психологічний характер. Принцип змагання означає надання обом сторонам (обвинуваченню і захисту) можливості найповніше обґрунтувати свої позиції, надати всіх необхідних доказів і запобігти вірогідним зловживанням своїми правами якоюсь однією стороною. Протиставлення доказів обвинувачення і захисту при виробництві у кримінальній справі дає змогу уникнути обвинувального ухилу, сприяє
  16. §2. Судово-психологічна експертиза в кримінальному процесі
    психологічної експертизи як форми використання психологічної інформації у кримінальному процесі. Законодавець, регламентуючи випадки обов'язкового проведення експертизи, вказує, що вона проводиться для визначення психічного стану підозрюваного (обвинуваченого), коли виникає сумнів у їхньому засудженні або здатності давати звіт у своїх діях чи керувати ними, а також для визначення психічного
  17. ДОДАТКИ
    психологічної врівноваженості. У процесі огляду місця події намагатися не реагувати емоційно на перешкоди (настрій натовпу, шум, сторонні розмови, вид крові, зойки і крики потерпілих і т. п.), долати почуття сильного хвилювання, страху, тривоги, володіти собою, зберігаючи спокій. 10. Використання мікроперерв. Єдиний спосіб підтримати тривалу підвищену спостережливість - короткочасні перерви
  18. Поняття і особливості принципів екологічного права
    психологічних наук, які вводяться до номенклатури спеціальностей наукових працівників, здобута спеціальність включає в себе знання в галузі земельного, екологічного, природноресурсового та аграрного права. * Згідно з другим напрямом екологічне право не розглядається як комплексна галузь права, а є самостійною галуззю, що регулює єдині екологічні відносини. Крім того, на думку В.Попова, воно
  19. § 1. Криміналістична профілактика злочинів
    характеристики, ознаки і способи їх підготовки, вчинення і приховування. Успішна профілактична діяльність слідчого залежить від ефективності провадження слідчих дій, до яких насамперед належать допит, огляд і призначення судових експертиз, а також тактичні операції, серед яких слід виділити такі, як виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину, що має виражену профілактичну спрямованість. У