Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяЮридична психологія → 
« Попередня Наступна »
Еникеев М. І.. Юридична психологія. - М.: Видавництво НОРМА. - 256 с. - (Короткі навчальні курси юридичних наук)., 2003 - перейти до змісту підручника

Психологія діяльності прокурора в цивільному процесі

Прокурор - посадова особа органів прокуратури. Він наділений повноваженнями нагляду за точним і однаковим виконанням законів усіма громадянами і посадовими особами, вживає заходів до відновлення порушених прав і законних інтересів громадян і організацій, дає висновок з питань, що виникають при розгляді справ, пред'являє позови, дає висновки по суті справи в цілому по цивільних справах.

Специфіка діяльності прокурора в цивільному процесі визначається предметом його діяльності, її спрямованістю. Прокурор може виступати або як пред'явник позову (звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб), або вступати в справу для дачі висновку. У першому випадку прокурор бере участь у судових дебатах, підпорядковується вимогу рівності сторін. У другому випадку мова прокурора носить підсумковий, узагальнюючий характер, його оцінки даються від імені держави. Ці оцінки повинні бути всебічно обгрунтованими і переконливими, мати загальносоціальне значення, давати підставу для приватних визначень.

У випадках, коли позов пред'явлено прокурором, в судових дебатах він виступає першим. Підтримуючи позов, прокурор обгрунтовує необхідність його задоволений-ня. У висновку він оцінює докази, призводить встановлені, на його думку, факти, робить висновок про необхідність застосування відповідної правової норми.

Якщо ж прокурор не збуджує позову, а вступає у справу лише для дачі висновку, то він не бере участі в дебатах. У висновку прокурора в цьому випадку даються підсумкові оцінки, формулюється можливе і необхідне рішення, обумовлене позицією державного представника. Прокурор акцентує увагу суду на інформації, що є основою для винесення окремої ухвали, аналізує причини даного цивільного правопорушення.

Висновок прокурора має відрізнятися переконливістю аргументації, об'єктивністю, повнотою і всебічність. Мова прокурора в цивільному суді повинна сприяти встановленню об'єктивної істини у справі.

Вона повинна бути зразком судово-професійної етики, правової та загальної культури. Вся поведінка прокурора як представника держави має бути підпорядковане суворій моральної самодисципліни. Всім має бути очевидно, що його інтереси - інтереси суспільства. Категорично неприпустимі зневажливе, глузливе, а тим більше знущальне ставлення до кого б то не було, сперечання із членами суду або адвокатами. Надзавдання прокурора - зміцнювати престиж суду, всіх судових інститутів.

Соціальна відповідальність виступу прокурора винятково висока. Під її враженням суд виходить до нарадчої кімнати для винесення рішення.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Психологія діяльності прокурора в цивільному процесі "
  1. Система (структура) юридичної психології
    психологія має власну систему категорій (тезаурус), відповідну логіці включеності людини в сферу правового регулювання. Вона складається з п'яти розділів, кожен з яких має відповідну подструктуру. 1. Правова психологія: право як фактор соціальної регуляції поведінки, психологічні аспекти ефективного правотворчості, правова соціалізація особистості, особливості
  2. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    психології тощо У попередніх розділах про походження дер-жави, права - вже зазначалося, що чим більше часовий діапазон теоретичного осмислення по-політико-правової дійсності, тим глибше проникає юридична думка в суть цієї дійсності. Одне теоретичне знання дає діапазон в 80 років, інше в 300 років, і вже зовсім марними і поверхневими виявляються спроби осмислити
  3. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
    психологічний та соціологічний аналіз права, проведений Л. Петражицким, і навіть положення типового договору на оренду земельної ділянки, що укладається з переселенцем, розроблені за участі П. Столипіна, втратили своє значення? Звичайно, ні. Вважаю, що взагалі прийшов час саме в рамках вітчизняної теорії права розглянути правовий розвиток російського суспільства як історично
  4. Глава сімнадцята. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА
    психологічні, організаційні процеси при цьому виникають. Тому реалізацію права можна визначити як таке соціальне поведінка суб'єктів права, і якому втілюються розпорядження правових норм, як форму практичної діяльності по здійсненню прав, виконання обов'язків. Виділяються чотири такі форми діяльності з реалізації права: дотримання, виконання, використання,
  5. Глава двадцята. Правосвідомості та правової культури
    психологія. Правосвідомість і право: взаємодія. Правова культура. Правовий нігілізм. Правове виховання. Обговорення всіх попередніх тим свідчить: тільки тоді правотворча і право-стосовно діяльність стає ефективною, коли в цих процесах, поряд з потужними са-моорганізуюшіміся началами, пріоритетне місце займає і свідоме, організуюче творчест-во, розумна
  6. Професор Московського університету Веніамін Петрович Грибанов (1921 - 1990) (короткий нарис життя і діяльності)
    психології, на встановлення контролю за мірою праці і споживання в соціалістичному суспільстві, на виховання учасників цивільного обороту в дусі вимог моральних принципів суспільства, що будує комунізм. Друга особливість ст. 5 Основ полягає в тому, що на відміну від ст. 1 ГК 1922 р., яка вживала термін призначення, в ній мова йде просто про цивільних прав. Як зазначив В. А.
  7. 16.1. Педагогіка і судочинство З історії педагогіки судового
    психологічного аналізу, що приводиться в художніх творах багатьма російськими письменниками. У творах Ф.М. Достоєвського, Л.Н. Толстого, A.M. Горького, А.П. Чехова, Л.Н. Андрєєва розкривався не тільки внутрішній світ і психічні переживання осіб, які вчинили злочин, а й ті зміни в особистості, які виникають і породжуються процесом судочинства. Художні
  8. Теоретична база зарубіжній юридичній педагогіки
    психології та етики правоохоронної деятельності367. Широко залучаються загальнотеоретичні та прикладні роботи вчених і практиків у галузі навчання, виховання і освіти взрослих368. У здійсненні підготовки суддів, прокурорів, співробітників поліції і результативності правоохоронної діяльності використовуються добре зарекомендували себе соціально-економічні та
  9. Глава 24. Злочини проти громадської безпеки
    психологами та юристами. У чисто юридичному плані одним з найбільш дискусійних виявилося питання про кримінально-правовому понятті тероризму. Поняття загального складу тероризму неможливо сформулювати в силу найрізноманітніших його проявів. Саме тому російське кримінальне законодавство, передбачаючи в ст. 205 кримінальну відповідальність за тероризм (у його вузькому сенсі), виділяє
  10. Психологія судової промови в цивільному процесі
    психологічні. Всі ці вимоги мають істотне значення стосовно до судової промови. Як доказательственная, судова мова повинна відрізнятися суворої логічністю, відповідністю вимогам формальної логіки, достатності та несуперечності. Неприпустимо змішання понять, їх багатозначне тлумачення. Значний порок судової промови - надмірність, велеречивість. Культура мови
  11. Види і стадії адміністративного права
    діяльності входять також здійснення контролю за правильним виконанням поста-Постановою і дозвіл всіх пов'язаних з ним питань. Припинення ис-нання постанови за встановленими законодавством основани-ям. 2) фактичне виконання Діяльність державних органів з приведення в исполне-ня спрямованих їм постанов має на меті безпосередній-ную реалізацію
  12. 8. Російський консерватизм другої половини X IX в.
    Діяльності видних ідеологів, консерватизму, це роботи П. А. Зайончаковского, В. А. Твардовської, Ю. Б. Соловйова, В. Г. Чорнухи та ін Останнім часом загострився інтерес до консерватизму : про його сутність ведуться широкі дискусії, під ним розуміють спосіб мислення, стиль поведінки, його трактують як соціально-політичний та ідеологічний процес. Громадську думку у Росії другої половини XIX
  13. 4. Жовтень 1917 (питання методології)
    психології та менталітету, з навичок їх суспільної поведінки. (М. Рейман, ФРН) Нового освітлення заслуговує формування керівництва більшовицької партії. Процес цей йшов демократичним шляхом. На Квітневої конференції та на VI з'їзді РСДРП (б) вибиралися і повернулися в країну емігранти, і підпільники, і висуваються в ході революції місцеві працівники. Серед 31 члена та кандидата в члени
© 2014-2020  ibib.ltd.ua