Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія Україна / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Відп. ред. проф. Б.А. Страшун. Конституційне (державне право) зарубіжних стран.В 4 т. Тома 1-2. Частина загальна: Підручник. - 3-е изд., Оновл. і дораб. - М.: Видавництво БЕК. - 784 с., 2000 - перейти до змісту підручника

8. Розгляд петицій

Ця процедура, яка передбачена поряд регламентів, має важливе значення з точки зору гарантування такого права людини, як право звертатися з петиціями в органи та установи влади. Обмежимося двома показовими прикладами конституційно-правового регулювання даної процедури.

Основний закон для Німеччини в ст. 45-с встановив, що Бундестаг призначає комітет з петицій для розгляду прохань і скарг, спрямованих відповідно до ст. 17, яка проголосила право індивідуальних і колективних петицій. Згідно з Регламентом Бундестагу його президент направляє надходять петиції в згаданий комітет, який запитує укладення постійних комітетів, якщо в петиціях порушені обговорювані цими комітетами питання. Депутат, який передав петицію, залучається на його вимогу до її розгляду в комітеті з петицій з правом дорадчого голосу. Комітет повинен визначити принципові положення щодо розгляду прохань і скарг та в конкретних випадках виходити з цих положень. У разі витребування комітетом документів або довідок або доступу в відповідні федеральні органи, корпорації, відомства та фонди про це слід повідомити компетентного члена Федерального уряду. Те ж потрібно своєчасно зробити, якщо має заслухати у зв'язку з петицією свідка чи експерта.

Комітет може передати свої повноваження якого-небудь зі своїх членів, визначивши у своєму рішенні зміст і обсяг цих повноважень.

Доповідь про розглянутих петиціях комітет щомісяця представляє Бундестагу у формі огляду з рекомендованим рішенням.

Крім того, комітет щорічно письмово звітує перед Бундестагом про виконану роботу. Доповідь включається до порядку денного Бундестагу протягом трьох тижнів поточної сесії після його роздачі депутатам. Доповідач може його доповнювати в усному виступі. Обговорення доповіді проводиться на вимогу фракції або 5% присутніх депутатів. Петиціонери направляються мотивовані повідомлення про дозвіл їх прохань.

Регламент французького Національних зборів регулює процедуру подання та розгляду петицій трохи більш докладно.

У регламенті встановлюється, що петиції повинні адресуватися голові Національних зборів і можуть бути передані депутатом, який робить на полях напис про передачу і підписує її. Петиція, що виходить від скупчення людей в громадському місці, не може бути прийнята ні головою, ні бюро Зборів. Петиція повинна бути підписана петиціонером і вказувати його місцеперебування.

Петиції вносяться в загальний список в порядку надходження, і кожен петиціонер повідомляється про порядковому номері його петиції. Спеціальної комісії з петицій в Національних зборах немає, і голова Зборів направляє петицію в компетентну по предмету комісію, яка призначає доповідача. За висновком доповідача комісія вирішує або нічого не робити по петиції, або передати її в іншу комісію або міністру, або подати на розгляд Зборів, про що повідомляється петиціонер. Так само чинить інша комісія з переданої їй петиції.

Міністр відповідає петиціонерові у тримісячний термін. Якщо він цього не зробив, комісія може постановити про передачу петиції на розгляд Зборів.

При передачі на розгляд Зборів в бюро вноситься доповідь з повним текстом петиції, який друкується і розповсюджується. Періодично поширюється і перелік петицій з коротким змістом та прийнятими рішеннями. У наступні 8 днів депутат, не згодний з рішенням комісії, може зажадати від голови Зборів передати петицію на розгляд Зборів; рішення приймається нарадою голів комісій. Після закінчення зазначеного строку або якщо нарада голів відхилило вимогу депутата, рішення комісії стає остаточним і публікується в офіційному віснику.

Доповіді про петиціях, винесених на розгляд Зборів, включаються до порядку денного або Урядом, або Зборами за пропозицією наради голів. Дебати в публічному засіданні починаються з виступу доповідача комісії, потім можуть виступити депутат, який вніс петицію, і депутат, який зажадав передачі її на розгляд Зборів. Голова Зборів встановлює час для виступу кожного оратора. Представники Уряду отримують слово на свою вимогу. Після виступу останнього оратора голова переходить до чергового питання порядку денного.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 8. Розгляд петицій "
  1. 2.1. Загальні повноваження.
    Розгляду Верховною Радою або її органами; вносять проекти постанов, інших актів, поправки до них, виступають під час обговорення питань, проектів актів Верховної Ради та її органів; висловлюють пропозиції з приводу персонального складу органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України; виступають з обгрунтуванням своїх пропозицій,
  2. 9. Гарантії прав і свобод
    розгляд його справи компетентним (з точки зору предметної та територіальної підсудності) і безстороннім судом, в необхідних випадках - судом присяжних, право на оскарження судових рішень, на звернення за захистом конституційних прав в вищі судові інстанції аж до конституційної та міжнародної юстиції, право на захист і допомогу адвоката і т. п. Так, згідно зі ст. 24 італійської
  3. 7. Опитування громадської думки
    розгляд є предметом соціологічної науки; нас цікавлять лише політико-правові аспекти опитувань громадської думки. За загальним правилом найбільш точні результати дає вибірка, яка враховує демографічну, географічну, соціальну та іншу структуру контингенту, чия думка виявляється, хоча і в цьому випадку респонденти можуть не цілком адекватно відображати переважна в групі думку.
  4. 1. Форми здійснення виконавчої влади
    розгляду, проводиться тим органом, який не має права скасувати його. ст. 85 (1.2.) Президент РФ має право призупинити дію актів органів вико-навчої влади, виконавчої влади суб'єктів, виконавчу владу у випадку якщо цих актів Конституції Російської Феде-рації і Федерального Закону. Міжнародні зобов'язання РФ або порушення прав і свобод людини і громадянина
  5. Адміністративні стягнення
    розгляд комісії у справах неповнолітніх, яка примі-вується більш м'які заходи, ніж передбачено в Кодексі про административ-них правопорушення. За проступки неповнолітніх можуть бути покарані їх народите-чи. Наприклад, за споживання дітьми наркотиків без призначення лікаря, за порушення правил дорожнього руху, за появу в громадських місцях підлітка до 18 років у п'яному
  6. Адміністративний процес
    розгляд справи суперечить інтересам охорони державної таємниці. 5. своєчасність Своєчасне виявлення обставин кожної справи означає со-блюдение встановленого адміністративно-правовими нормами процес-суальних строків, яке має забезпечити невідворотність від-них, пре-дупреждения нових правопорушень. 6. ведення справ на національній мові. 7. право користуватися послугами
  7. Види і стадії адміністративного права
    розгляду по підвідомча-сти. Етап має місце лише тоді, коли особа, яка вчинила розслідування і склала протокол, само не вправі вирішити справу по суті або вважае за необхідне передати його на розгляд в інші державні органи. Справа, за якою проведено розслідування, направляється: а) органу чи посадовій особі, уповноваженій розглядає-вать відповідну
  8. Від авторів
    розглянутих у цьому виданні, в першу чергу треба виділити проблему російської державності. Вона розглядається стосовно до всіх періодів нашої історії, причому разом з нею предметом аналізу є й особистості монархів, а в радянський час - вищих партійно-державних керівників. Відзначимо, що головне тут у тому, що вони характеризуються не просто як символи верховної
  9. 1.Поіск в галузі методології
    розгляду праць істориків як суцільний фальсифікації. Такий підхід скоріше політичний, ніж науковий. Хоча безумовно можна вважати, що абсолютизація марксистського методу в сучасній історичній науці приводила до забуття багатьох досягнень в російській, в першу чергу дореволюційній науці, і затушовування національних особливостей історичного процесу. До розгляду розвитку
  10. 2.Крестьяне середньовіччя. Особливості положення і менталітету
    розгляді яких намітився ряд нетрадиційних підходів. У 70-ті роки Дж. Скотт, вивчаючи організацію та функціонування селянської економіки, природу селянства як соціального явища, ввів поняття «моральна економіка». В. П. Данилов, високо оцінюючи внесок дослідника у вивчення проблем аграрної історії, справедливо зазначає, що концепція Скотта є розвитком поглядів вчених