4. Рівне виборче право

Цей принцип передбачає рівну для кожного виборця можливість впливати на результат виборів. Він являє собою наслідок і одне з найважливіших проявів конституційно гарантованого рівноправності громадян.

Рівність виборчого права забезпечується перш за все наявністю у кожного виборця такого ж числа голосів, що і у будь-якого іншого виборця. У західній літературі відповідний принцип іноді визначається як «одна людина - один голос», однак у залежності від виборчої системи голосів може бути і більше, ніж один; важливо, щоб у всіх виборців їх було порівну. Наприклад, на парламентських виборах у Німеччині кожен виборець має по два голоси, а на виборах представницьких органів місцевого самоврядування в німецькій землі Баварії - по три.

Вказаному вимогу суперечить так званий плюральний вотум (буквально - множинне голосування); згідно з цим принципом одні виборці можуть мати залежно від обставин більше голосів, ніж інші. Наприклад, у Великобританії на парламентських виборах додаткові голоси надавалися до 1948 року за місцем знаходження нерухомої власності виборця (якщо вона розташовувалася не за місцем його проживання), за місцем знаходження університету, який колись закінчив виборець, і в інших подібних випадках. У результаті за два голоси мали виборці з вищою освітою, керівники підприємств та деякі інші. Мотивувався плюральний вотум тим, що освічені виборці краще розбираються в політичному житті, власники нерухомості платять більше податків і т.д. Про сумнівності таких аргументів свідчить те, що сьогодні плюральний вотум - велика рідкість. Втім, коли в окремих країнах (наприклад, в деяких штатах Австралії, в Новій Зеландії) право голосу на муніципальних виборах надається не тільки за місцем проживання, а й за місцем перебування нерухомості, це навряд чи можна вважати плюральним вотумом, якщо йдеться про вибори в різні органи.

Для дотримання принципу рівного виборчого права необхідно далі, щоб всі голоси мали рівну вагу, тобто надавали рівний вплив на результат виборів. Це досягається забезпеченням єдиної норми представництва: на кожного депутата має припадати однакове число жителів (іноді виборців) *. З урахуванням цієї норми утворюються виборчі округи, про що піде мова також в наступному параграфі (п. 3).

* Як правило, норма представництва бере до уваги число жителів. Це природно: депутат - представник всіх жителів, а не тільки виборців. Число виборців приймається в розрахунок у випадках, коли законодавець прагне зменшити представництво регіонів з особливо високою народжуваністю.

З принципом рівного виборчого права несумісні куріальний вибори, які заздалегідь ділять виборців на групи - курії (наприклад, за національною, релігійною і т. п. ознакою) із заздалегідь встановленим числом мандатів, наданих кожної з цих груп. Така система донедавна застосовувалася в Південноафриканській Республіці, де окремо голосували і обирали депутатів білі, індійці і «кольорові», чиї батьки належать до різних рас - білої і чорної (в Америці їх називають мулатами). У своєрідній формі вона застосовувалася в Югославії в період дії Конституції СФРЮ 1974 при формуванні палат, які представляли трудові колективи та індивідуальних трудящих. У Китаї особливу курію являють собою по суті військовослужбовці Народно-визвольної армії, які мають особливе представництво у зборах народних представників. У Ботсвані, Гамбії, Сьєрра-Леоне створюються особливі виборчі курії для родоплемінних вождів *. Куріального система порушує не тільки принцип рівного виборчого права, а й взагалі рівноправність громадян.

* Див: Конституційне право країн. Основи організації держави. С. 51.

У деяких країнах, переважно розвиваються, допускаються відхилення від принципу рівного виборчого права, що мають на меті гарантувати представництво деяких мають невелику чисельність груп суспільства, які інакше можуть його не одержати. Таке спеціальне представництво зі згаданих 150 країн, які повідомили відповідні дані Міжпарламентського союзу, в 1992 році мали 25 країн. Наприклад, в Бангладеш з 330 місць в Парламенті 30 зарезервовано для представництва жінок; на ці місця проводиться кооптація самим Парламентом. У Бутані з 150 місць 10 віддано монастирям, представники яких обираються центральної та місцевими корпораціями монастирів. В Індії двох депутатів в Народну палату (нижню палату Парламенту, буквальне англійська назва якої - Палата народу) від англо-індійської громади (це особи, що відбуваються від змішаних шлюбів між англійцями і індійцями), призначає Президент, якщо вважає, що в результаті виборів її представництво виявилося недостатнім. В Індонезії з 500 місць у Раді народних представників 100 належать збройним силам, представники яких (на відміну від Китаю) не обираються військовослужбовцями, а призначаються Президентом. У французькому Сенаті 12 сенаторів, що представляють французьких громадян за кордоном, обираються Вищою радою французів, що проживають за кордоном. Від куріальних виборів таке представництво відрізняється тим, що воно створюється не шляхом виборів.

Інформація, релевантна " 4. Рівне виборче право "

1. 11. Конституційний процес в Росії на прикладі розвитку радянських конституцій 1918, 1925, 1937 рр..
   Рівне виборче право. 2. У конституціях були введені глави про основні права та обов'язки громадян. Вперше отримало закріплення право на працю. Але можливість використання політичних прав гарантувалася тільки в інтересах зміцнення соціалістичного ладу. Всі демократичні встановлення конституцій були класово орієнтовані. 3. Конституціям цього етапу характерно закріплення
   
2. 3.3. Основні положення, що регламентують питання комплектування військ офіцерським складом. Порядок атестування офіцерського складу ЗС РФ
   рівне стало б нерівним, якщо б не дотримувалася належна міра », - вказував він у своїх« Діалогах », і це повною мірою відноситься до армійської системі, яка представляє собою держава в державі зі своїм управлінням, владою, наукою, освітою і т. д. Чи можна для такої багатоструктурний і багатофункціональної системи застосовувати один вид контракту, встановлювати однакові пільги?
   
3. Глава пя-тая. ПРИСТРІЙ ДЕРЖАВИ
   рівне положення по відношенню до центральних органів. Вони можуть мати у своїй основі юридичні акти, що визначають і закріплюють їх правове становище (наприклад, статути). Адміністративно-територіальні одиниці не можуть мати будь-якої політичної самостійністю. Однак в області господарської, соціально-культурної їх повноваження можуть бути досить широкими, що дозволяють здійснювати
   
4. Глава вісімнадцята. ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВОВИХ НОРМ
   рівне право й обов'язок батьків ». Очевидно, що в даному випадку мова йде про неповнолітніх дітей, тому що працездатні діти, які досягли 18 років, повинні самі дбати про непрацездатних батьків. У даному випадку правова норма стає зрозумілою в результаті використання двох способів: логічного і систематичного. Буквальне тлумачення має місце тоді, коли обсяг тлумачення
   
5. ГЛОСАРІЙ
   рівне з чоловіками платню, коли рівень їх кваліфікації, напруженість праці і відповідальність на займаних робочих місцях такі ж, як у чоловіків. Довготривалі конкурентні переваги - те, чим володіє фірма, і що неможлива "відняти" за короткий проміжок часу (імідж, система розподілу, доступ до сировини та ін.) Є сенс розглядати довготривалі конкурентні переваги як
   
6. Тексти джерел: Аппиан. Громадянські війни, I, 7-20
   рівне число суддів-вершників і взагалі всіма засобами і способами намагався обмежити могутність сенату, скоріше в гніві, в закам'янілістю, ніж заради справедливості і суспільної користі. Коли ж настав день виборів і прихильники Тіберія переконалися, що противники беруть гору, бо зійшовся не весь народ, Тіберій спершу, щоб затягнути час, став хулити товаришів по посаді, а потім розпустив
   
7. 4. Державний (політичний) режим: поняття і види
   рівне право всіх громадян на участь в управлінні державою; забезпечення державою прав і свобод людини і громадянина в обсязі, встановленому законами, визнання принципу підпорядкування меншості більшості (при прийнятті законів, виборах та інших колективних рішеннях); формування основних органів державної влади шляхом вільних виборів. Похідними від основних ознак
   
8. 3. Вільна участь у виборах і обов'язковий вотум
   рівне, вільне і таємне. Його здійснення є громадянським обов'язком ». Правда, в Італії санкції за порушення цього боргу - виключно моральні, а от в Австралії ледачому виборцю загрожує штраф, в Греції і Туреччини - навіть позбавлення волі. У Бельгії за неучасть у голосуванні на перший раз оголосять догану або накладуть невеликий штраф, на другий раз, якщо пройшло не більше 6 років після першого,
   
9. 3. Право участі у референдумі
   рівне, тобто кожен виборець має таке ж число голосів, що і будь-який інший виборець, і вага кожного голосу однаковий. Але з цього бувають винятки. Наприклад, Іспанська конституція передбачила в розділі третьої частини VIII порядок формування автономних співтовариств, згідно з яким співтовариство утворюється, зокрема, з ініціативи більшості виборців у кожній провінції, входження
   
10. 5. Поняття і соціальна цінність конституційного ладу
    рівне громадянство, загальне виборче право та ін Внаслідок соціальної структуризації суспільства з'явився представницький виборний орган законодавчої влади (парламент). Ознаками сучасного конституційного ладу є формально-правова рівність громадян перед законом і судом; визнання і послідовне конституційне закріплення принципу поділу влади; пріоритет прав і