|
За пашему мнепію, якщо мова ндет про [явле-5 ппях], не доступних чуттєвого сприйняття, доказ [можна вважати] досить обгрунтованим, якщо ми зведемо [їх] до можливих [причин]. Виходячи з того, що пам тепер відомо, можна, мабуть, вважати, що [справа йде] приблизно таким чином. Ми опираємося на тому, що крайня частина близько-Земпе світу, який знаходиться нижче [області] кругового руху, - ЦЕ сухе і тепле випаровування. 10 І саме це [випаровування], і велика частина безпосередньо примикає до пему повітря захоплюються навколо землі переміщенням і круговим рухом [неба]. Часто при такому переміщенні та рух там, де виходить пужная суміш, відбувається займання. Від цього, на нашу думку, і виникають падаю-15 щие там і сям зірки. Коли ж завдяки руху вгорі в таке згущення потрапляє вогняне начало, не настільки потужне, щоб викликати миттєву і обширну спалах, хоча і не настільки слабке, щоб швидко погаспуть, але сильніше і обшірпее; і коли одночасно з цим знизу трапиться подпіматься випаровуванню 20 відповідного складу , то світило це стає кометою, а різновиди її залежать від обриси, яке прийме випаровування. Якщо воно в усі сторони [поширилося] однаково, звуть кудлатою (cometes), якщо опо [витягнуто] в довжину - то бородатої. І ось, як рух такого [тіла] представляється [падаючої] зіркою, так нерухомість [його] здається подібної непо-25 двіжпості зірки. Щось дуже схоже виходить, якщо, скажімо, сунути головешку або кинути малу іскру у великий оберемок полови. Рух [падаючих] зірок, мабуть, подібно цьому: адже вони тому [так] швидко пробігають свій шлях, що запалюється речовина очепу добре до цього пристосоване. Але якби [вогонь] залишився на місці, а пе вичерпався па своєму шляху, то зо там, де запалюється речовина особливо згустилося, кінець пробігу [падаючої зірки] виявився б початком двіжепія [комети по орбіті]. Таким чином, комета - це зірка, подібна пробігу зірки, що з'єднала в собі самій кінець і початок [пробігу]. Отже, якщо утворення комети починається в ниж-35 неї області, то з'являється комета сама по собі. Але якщо скупчення випаровування відбувається завдяки переміщенню небудь із зірок - нерухомою або агов; блукаючої, то ця зірка стає кометою. [У цьому випадку] хвіст не примикає до самих зірок, але представляє собою хіба гало, подібно до тих, які ми бачимо навколо Сонця і Місяця і які супроводжують 5 [ці світила] при їх переміщеннях, коли повітря згущується таким чином, що це утворення виникає ііжо шляху Сонця. Різниця лише в тому, що в другому випадку забарвлення виходить від відображення [променів Сонця], а в першому - видимий колір належить самому [речовині]. І от коли у зірки утворився 10 такий склад, то неминуче повинно здаватися, що комета здійснює той самий шлях, яким рухається зірка, коли ж комета утворюється сама по собі, то здається, що вона відстає [від зірок], бо так звертається і навколоземний світ. Що комета не є якесь відображення, яке - як гало в чистому займистих речовин - направлено до самій зірці, і що [відображення] не спрямоване до is Сонцю всупереч твердженням послідовників Гіппократа - це найкраще підтверджується тим, що комети часто виникають самі по собі, навіть частіше, ніж навколо деяких певних зірок. Про причину [виникнення] гало скажімо после31. Про вогняному складі комет свідчить, треба го вважати, то, що поява багатьох комет віщує вітри та посухи. Адже ясно, що вони породжуються великою кількістю такого виділення, від якого повітря необхідно стає суші, а випаровується волога від великої кількості [теплого] випаровування розріджується і рас-25 ється, так що їй важко згуститися у воду. Про це явлепіі ми скажемо точніше, коли настане час говорити про вітрах. І ось, роки, коли [комети] з'являються часто і по кілька разом, бувають, як ми стверджуємо, помітно посушливі й легковажні. Коли ж комети з'являються з-20 рідкісна і менше розмірами, такого не буває, тим не менш і тут, як правило, піднімається вітер чрезв.
Чайної тривалості або сили. Так, наприклад, коли у Егоспотамах з повітря впав камінь і, підхоплений вітром, спустився серед дня, якраз тоді иа заході з'явилася комета32. А під час великої комі-ти33 стояла суха зима з північними вітрами і за зустрічних вітрів була повінь; [справа в тому, що] в затоці переважав борей, а у відкритому морі дув нот. 345а І ще, в архонтство Нікомаха34 в колі рівнодення па кілька днів з'являлася комета (вона зійшла НЕ па заході), і з цим збігся ураган в околицях Ко-5 рінфа. Причина малому числу і рідкісним появам комет і тому, що їх більше впе тропіків, [а не] між [ними], - це рух Сонця і зірок, яке не тільки виділяє тепле [випаровування], але і розсіює [його] згущення. Головна ж причина в тому, що найбільша частина [таких випарів] збирається в обла-ш сти Чумацького Шляху. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ Скажімо тепер, як і від чого виникає Чумацький Шлях і що він із себе представляє. Але попередньо ми хотіли б розібратися в тому, що на цей рахунок висловлено раніше іншими. Так от, деякі з так званих піфагорійців стверджують, що це шлях однієї з зірок, що впали, is за переказами, під час загибелі Фаетона; другйе вважають, що цим шляхом колись зверталося Сонце. Передбачалося, таким чином, що дана ділянка як би випалено або якось інакше вражений рухом [по ньому] цих [тел]. Безглуздо, проте, не помічати, що якщо дійсно причина була в цьому, то ще сильніше, ніж на Чумацькому Шляху, вона повинна була позначитися в колі га Зодіаку: адже з цього [колі] рухаються всі блукаючі зірки, а не одне тільки Сонце. Але все коло Зодіаку у пас перед очима (бо в будь-який час по-чи видно його половина), між тим тут ніяких таких змін не помітно, якщо не вважати того ділянки, де частина Зодіаку накладається на Чумацький 25 Шлях. Послідовники Анаксагора і Демокріта говорять, що Чумацький Шлях - це світло якихось зірок, бо Сонце на своєму шляху під Землею деяких зірок по висвітлює, а світло тих зірок, на які падають сонячні промені, [для нас] невидимий, бо заважає сяйво Сонця. Таким чином, вони стверджують, ніби Чумацький Шлях - це собствепний світло тих зірок, кото-зо рие Земля загороджує так, що Сонце їх не висвітлює. Невідповідність і цього очевидна. Адже Чумацький Шлях - як найбільший коло - завжди незмінний і оточений одними і тими ж звездамі35, в той час як видно через Сонця щоразу інші [зірки], так зг> як [воно] не стоїть на одному місці. Тоді і Чумацький Шлях мав би переміщатися разом з переміщенням Сонця, але насправді цього не спостеріга-ЗІОЬ дається. Далі: якщо справа йде так, як показують нині астрономічні дослідження, а саме величина Сонця перевищує величину Землі і відстань від Землі до [нерухомих] зірок у багато разів більше відстані до Сонця, так само як Сонце далі від Землі, ніж Місяць, тоді конус , утворений променями Сонця, зійшовся б десь недалеко від Землі і тінь Землі, яку називають вночі, не досягала б зірок. Однак Сонце освітлює неодмінно всі зірки, а Земля не може затінити жодної зірки, ю Є ще й третя думка на цей рахунок: пекоторио стверджують, що Чумацький Шлях - це відображення нашого зорового променя до Сонця, так само як [у випадку] з кометой36 . Але і це неможливо: адже якщо і спостерігач, і відображає поверхню, і весь спостережуваний [предмет] перебувають у спокої, то одна і та ж частина відображення буде завжди видно в одпой і тієї ж точ-15 ке відбиває поверхні [«дзеркала»] ; а якщо дзеркало і споглядаємо [предмет] рухаються при однаковій віддаленості від нерухомого спостерігача, але з різними швидкостями і не зберігаючи між собою одного і того ж відстані, то одне і те ж відображення не може залишатися все в тій же частині дзеркала. А меж-20 ду тим ми стоїмо на місці, зірки ж, що переміщаються по колу Чумацького Шляху, і Сонце, до якого [па-правлено] відображення, рухаються на постійному і рівній відстані від пас, але їх віддаленість один від одного змінюється. Дельфін, [наприклад], іноді сходить серед ночі, іноді - на зорі, а [прилеглий] ділянка Чумацького Шляху залишається незмінним в обох випадках.
Але це було б неможливо, будь Чумацький Шлях відображенням, а не деяким зміною (pathos), 25 властивим самому цьому місцю. Додамо до цього, що відображення Чумацького Шляху ми можемо бачити вночі у воді і на подібних відображають поверхнях, але як у такому випадку було б можливо відображення зорового променя до Сонця? Звідси ясно, що [це] не шлях небудь з блукаючих зірок, не світло затінених зірок п немає від-зо ражепіе. Тим часом це майже все [пояснення], що були висунуті досі іншими. Ми ж поведемо міркування, повторивши наші вихідні положення. Як вже було сказапо, зовнішній [шар] так званого повітря має властивості огпя, так що, коли рух [неба] розріджує повітря, виділяється такий склад, яким і є, на нашу 35 вченню, комети. Нам слід представляти собі виникнення [Чумацького Шляху] подібним виникненню [комет], коли таке виділення утворені не зюл саме ио собі, по під дією небудь нерухомою або блукаючої зірки. Ці [світила] здаються тоді кометами, тому що при переміщенні їх супроводжує таку ж освіту, що й Сонцю, через якого, як ми стверджуємо, завдяки відображенню і 5 з'являється гало (коли у повітря виявляється необхідний [для цього] склад). Слід визнати, що те, що відбувається з одного пз зірок відбувається і з усім небом, і з усім верхнім зверненням, бо цілком розумно [предпололшть], що якщо двіі ^ еііе однієї зірки, то тим більше рух усіх [зірок] виробляє така дія і воспламепяет [ повітря], розріджуючи його з-ту за величини кола [вращепія], передусім там, де зірки особливо часті, особливо численні і великі. У колі Зодіаку такий склад руйнується ходом Сонця і блукаючих зірок, іменпо тому більшість комет утворюється поза тропіків. Крім того, у Солпца і Місяця хвости, [як у комет], не утворюються, 15 бо розсіювання [відбувається] занадто швидко, щоб такий склад встиг утворитися. Тим часом коло, в якому є спостерігачеві Чумацький Шлях, - найбільший коло і розташований він так, що далеко виходить за тропіки. Додамо до цього, що ця область заповнена самими великими і яскравими зірками, а крім того, 20 так званими розсіяними зірками (вони видно абсолютно ясно). Так що [іменпо] тут безперервно знову і знову збирається весь цей склад. Доказ тому наступне: світло самого кола сильніше в тій його половині, де Чумацький Шлях роздвоюється, а 25 так як і зірок там більше, і розташовані вони густіше, ніж в іншій половині, то немає іншої причини виникнення блиску, крім руху зірок, бо раз він з'являється на тому колі, де зірок всього більше, і в тій його частині, де вони здаються гущі, більше розмірами і й0 числом, то природно визнати це пояснення більш всього відповідним для [даного] явища. Розглянемо на малюнку коло і зірки в пем37; так звані розсіяні зірки не можна, [як інші], розташувати на сфері, тому що ні одна [з них] не займає постійного, ясно певного місця, але, 35 якщо дивитися на небо, вони добре видні. Тільки в цьому колі проміжки заповнені зірками такого ро-ш Так, в інших же їх явно немає. Таким чином, якщо ми будемо вважати наведену раніше причину появи комет розумною, то потрібно визнати, що і з Чумацьким Шляхом справа йде точно так же: там хвіст утворюється у од-5 ної зірки, тут те ж саме відбувається по [всьому] I колі; так що Чумацький Шлях мояшо було б визначити як створений виділенням [вогняного речовини] хвіст самого великого кола [неба]. Як ми вже сказали, комети тому й не численні, тому й рідкісні, що необхідний склад безперервно відокремлювався і при кожному обороті [неба] продов-40 жает відділятися, [збираючись] завжди в цій галузі. Таким чином сказано про явища в навколоземному світі, який безпосередньо сусідить із зверненням [неба], [а саме:] про падаючі зорі, що спалахують полум'я, а також про кометах і так званому Чумацькому Шляху, а це майже всі явища, які is можна спостерігати в цій галузі.
|
- Глава сьома
Глава
- Глава перша
1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
- Книга сьома (Z)
Книга сьома
- Книга сьома
Книга
- Глава перша
1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
- Глава перша
1 Символічно: якщо АГР (х), то ехр (х). СР 119 а 34 і 120 а 15. - 373. 2 Символічно: якщо | - Ах - | Р (х), то Н-і АГР (х). Ср, 119 а 36 і 120 а 8. - 373. 3 «Звернення» тут вживається в сенсі перетворення висловлювань виду «А притаманне Б» в висловлювання виду «Б є (взагалі) А». Однак якщо А притаманне Б лише в деякому відношенні, то помилково, що Б є взагалі А. СР прим. 4 до
- ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
Глава 1: 1.1 - 1В, 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г, 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
- Розділ двадцять третій
Див гл. 19-22. - 298. СР «Нпкомахова етика», 1095 а 32; Хустка. Держава, 510 Ь - 511 с. - 298. СР «Про тлумачення», 23 а 18-20, а також прим. 32 до гол. 13 цього трактату. - 299. Почала науки недоказові. Тому вони не можуть стати предметом самої науки, що доказує. Вони можуть бути предметом лише умогляду, інтелектуальної інтуїції. Тільки пус (розум) здатний
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- Глава двадцята 1
Як у 38 а 13-16. - 162. 2 Як у 33 b 29-33, тобто як у відповідних комбінаціях посилок в другій фігурі. - 162. 3 Т. е. в ассерторіческіе посилках: 28 b 5 - 29 а 6. - - 162. 4 Як у 39 а 23-28, 36-38. - 162. Розділ двадцять перший 1 У гол. 20 при проблематичності обох посилок або при проблематичності однієї і ассерторічності другий. - 163. 2 В 33 Ь 25-31. - 163. 3
|